«У кожного "Я" є своє ім'я...»

Шановні відвідувачі сайту! Пропонуємо провести за допомогою відероликів, що були підготовлені в межах проєкту «У кожного Я є своє ім’я: доля Михайлини Коцюбинської на тлі покоління шістдесятників», квізи (інтелектуальні ігри).

Після перегляду відеоролика «Михайлина Коцюбинська - паросток роду великого письменника Михайла Коцюбинського» можна поставити такі питання:

1. Видатний український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року в сім’ї дрібного службовця Михайла Матвійовича Коцюбинського. Його вихованням займалася переважно мати Гликерія Максимівна. Саме завдяки її старанням майбутній письменник мав можливість з юних літ долучитися до найкращих зразків світової літератури. Де знаходиться садиба Гликерії Максимівни, де вона виховувала великого сина?

2. Хвороба матері, втрата роботи батьком, опікування меншими дітьми — все це змусило юного Михайла Коцюбинського відмовитися від мрії вступити до університету рано стати до власного заробітку. Він вчителював, давав приватні уроки, займається репетиторством для дітей із заможних родин. У 1898 році М отримав роботу в Чернігівській земській управі, потім – у статистичному бюро Чернігівського губернського земства. А скільки мов знав Михайло Михайлович Коцюбинський, який так і не отримав вищої освіти?

3. У 1910 році Михайло Михайлович Коцюбинський переробив оповідання 1903 року на повість під назвою «Fata Morgana». Як відомо Fata Morgana – це оптичне явище, міраж. Що стало міражем для героїв повісті – українського селянина Андрія Волика та його дружини Маланки?

4. У 1912 році Михайло Михайлович Коцюбинський написав новелу, в який головним героєм є поміщик Аркадій Петрович Малина. Цей поміщик на словах визнає право селян на землю. Але, коли селяни хочуть розділити його землю, а син викликає каральний загін російських козаків, Аркадій Малина підтримує сина. Він поселяє карателів у своєму маєтку. Згадайте, турботою про яких тварин поміщик пояснює своє рішення. Ці тварини згадуються в назві новели.

5. У музиці іntermezzo – це невеликий музичний твір, що виконується в перервах між актами опери. Для ліричного героя новели Михайла Коцюбинського такою перервою між буденними справами й випробуваннями були зустрічі з природою, що відроджували, повертали душевну рівновагу. Який художній стиль вплинув на творчість Михайла Коцюбинського, автора новели «Іntermezzo».

6. Яку повість Михайла Михайловича Коцюбинського, де діють мавка та чугайстер - фантастичні істоти з легенд мешканців Карпатських гір гуцулів, екранізував у 1964 році видатний український режисер вірменського походження Сергій Параджанов?

Квіз за участю учнів 10-го класу Слов'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 Слов'янської міської ради Донецької області. 14.12.2021

Для того, щоб краса й веліч рідного слова в літературній творчості Михайла Коцюбинського розкрилися перед учасниками квізу, радимо провести конкурсне випробування «Читаємо – Пояснюємо». Спочатку - голосне читання фрагментів новели письменника «Intermezzo» та повісті «Тіні забутих предків», потім - мовний аналіз представниками команд прочитаного тексту.

Лишилось тільки ще спакуватись... Се було одно з тих незчисленних «треба», які мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те «треба» мале, чи велике, — вагу те має, що кожен раз воно вимагає уваги, що не я їм, а воно мною уже керує.

Фактично стаєш невільником сього многоголового звіра. Хоч на час увільнитись від нього, забути, спочити. Я утомився.

Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а і чуже. А врешті — хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути, самотнім…

…Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом… Я тепер маю окремий світ, він наче перлова скойка: стулились краями дві половини — одна зелена, друга блакитна — й замкнули у собі сонце, немов перлину. А я там ходжу і шукаю спокою…

На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками згуків, покошланим шумом. Такий він гарячий, такий нетерплячий, що аж киплять від нього срібноволоті вівса… А я все йду, самотній на землі, як сонце на небі, і так мені добре, що не паде між нами тінь когось третього. Прибій колосистого моря йде через мене кудись у безвість.

Але де була Марічка? Іван мав ще багато їй розказати. Він чув потребу оповісти їй ціле своє життя, про свій тусок за нею, безрадісні дні, свою самотність серед ворогів, нещасливе подружжя... Але де вона була? Куди подалась?..

Голос ішов ззаду, десь з глибини, наче добувався крізь море смерекової глиці.

…Треба було вертатись назад. Іван поспішавсь, стукавсь коліньми в смереки, одводив руками гіллячки і жмурив очі, щоб не наколотись на хвою. Ніч наче чіплялась йому за ноги і не пускала, а він волік її за собою та розпихав грудьми… І знову з провалля, з-під його ніг, дійшов до нього слабенький поклик, заглушений лісом:

— Іва-а!..

Він хотів одгукнутись на голос Марічки, але не смів, щоб не почув чугайстир.

Тепер вже звав, де має її шукати. Податись управо і спуститися вниз. Але тут було іще крутіше, і здавалося дивним, як могла злізти звідси Марічка… Раз мало не впав, та вхопився за виступ скелі і повис на руках. Не знав, що там під ним, але чув холод і зловісне дихання безодні, яка докривала на нього свою ненажерливу пащ— Іва-а! — стогнала Марічка десь з глибини, і був у голосі тому поклик кохання і муки.

— Іду, Марічко! — билась в Іванових грудях одповідь, лякаючись вилетіть звідти.

Представляємо перелік питань квізу за матеріалами відеоролику «1960-ті роки: подих свободи та безжальна розправа».

1. Як називається літературно-мистецька та суспільно-політичні течія серед української інтелектуальної еліти наприкінці 1950-х — на початку 1970-х рр., передумовою виникнення якої були викриття та засудження сталінських репресій, певна демократизація суспільно-політичного і культурного життя в Українській РСР доби «відлиги»? Які цінності сповідували представники цієї течії?

2. 13 квітня 1964 р. бюро Київського обласного правління Спілки художників України ухвалило рішення про знищення вітража у вестибюлі Червоного корпусу Київського університету, оскільки «вітраж дає грубо викривлений архаїзований в дусі середньовічної ікони образ ______, який нічого спільного не має з образом великого революціонера-демократа… Образи, створені художниками, спеціально заводять в далеке минуле». Як називався вітраж? Хто його створив?

3. 8 березня 1960 р. у Театральному інститут Києва відбулися перші збори Клуба творчої молоді «Сучасник» - неформальної організації, яка об’єднала талановиту студентську молодь. Прочитайте перелік учасників Клубу та визначте, хто в цьому переліку зайвий (не міг відвідувати заходи Клубу): Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ірина Жиленко, Максим Рильський, Василь Стус, Ліна Костенко, Іван Драч, На честь яких поетів-класиків члени Клубу творчої молоді «Сучасник» проводили творчі вечори?

4. Як називається праця, цитата з якої наведена: «Державний та господарський апарат — один із головних і найдійовіших важелів русифікації. Там, де "начальство" говорить по-російському, там незабаром змушені будуть заговорити по-російському і всі. Мова "командних елементів" поступово запановує над усім середовищем… І тут національне питання знову переростає в соціальне: ми бачимо, що українська мова в міському побуті в певному смислі протистоїть як мова "нижчих" прошарків населення (двірники, прислуга, чорнороби, новонаймана робоча сила, рядовий робітничий склад, особливо в передмістях) російській мові як мові "вищих", "культурних" шарів суспільства ("командири виробництва", службовці, інтелігенція)»? Хто її автор?

5. 4 вересня 1965 року в київському кінотеатрі «Україна» відбулася акція протесту проти арештів української інтелігенції. Як називався фільм, чий прем’єрний показ там відбувався? Хто вийшов на сцену з промовою проти репресій під час його показу?

6. Акція протесту 1965 року не зупинила переслідування української інтелігенції. В якому році відбулася нова (друга) хвиля арештів, під час яких було ув’язнено Івана Дзюбу, Василя Стуса, Івана та Надію Світличних? Племінниця великого українського письменника Михайлина Коцюбинська закликала з цього приводу зупинити «злочинну руку» КДБ. Розшифруйте цю абревіатуру.

Квіз за участю учнів 11-го класу Слов'янського опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів Слов'янської міської ради Донецької області. 08.12.2021

Під час квізу можна провести конкурсне випробування «Читаємо – Пояснюємо» та запропонувати командам прочитати поезії Василя Симоненка, представника раннього шістдесятництва.

Я…

Він дивився на мене тупо

Очицями, повними блекоти:

— Дарма ти себе уявляєш пупом,

На світі безліч таких, як ти.

Він гримів одержимо і люто,

І кривилося гнівом лице рябе,

Він ладен був мене розіпнути

За те, що я поважаю себе.

Не стала навколішки гордість моя.

Ліниво тяглася отара хвилин…

На світі безліч таких, як я,

Та я, їй-Богу, один.

У кожного «Я» є своє ім'я,

На всіх не нагримаєш грізно,

Ми — не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних.

Ми — це народу одвічне лоно,

Ми — океанна вселюдська сім'я.

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони «я».

***

Гранітні обеліски, як медузи,

Повзли, повзли і вибилися з сил.

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже нема місця для могил.

Мільярди вір - зариті у чорнозем,

Мільярди щасть - розвіяні у прах...

Душа горить, палає лютий розум,

І ненависть регоче на вітрах.

Тремтіть, убивці, думайте, лакузи,

Життя не наліза на ваш копил.

Ви чуєте? - На цвинтарі ілюзій

Уже немає місця для могил.

Уже народ - одна суцільна рана,

Уже від крови хижіє земля,

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті

Підводяться і йдуть чинити суд.

І їх прокльони, злі й несамовиті,

Впадуть на душі плісняві і ситі,

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд.

За матеріалами відеоролику «Василь Стус: повернення імені» можна провести квіз за такими питаннями (дивись нижче).

1. У 1963 році Василь Стус, випускник Донецької міської середньої школи № 265 (срібна медаль) та педагогічного інституту в м. Сталіно (нині Донецьк; червоний диплом), вступив до аспірантури в Києві. Як називався Інститут, який обрав для вступу Василь Стус, і де він познайомився з Михайлиною Коцюбинською?

2. У 1965 році Василя Стуса виключили з аспірантури за участь в акції протесту проти арештів української молоді, за вигуки «Хто проти тиранії, встаньте!». Зазначимо, що в акції протесту брала участь й Михайлина Коцюбинська. Де проходила ця акція протесту?

3. Коли Василя Стуса заарештували вперше заслання за «антирадянську агітацію й пропаганду» та засудили до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання?

4. Після повернення з заслання у 1979 році Василь Стус працював ливарником, клеїв взуття на фабриці «Спорт». Однак, за спогадами Михайлини Коцюбинської, він допомагав іншим в’язням – борцям проти комуністичного (радянського) режиму. Кому саме він відправляв гроші на заслання?

5. У 1980 році Василь Стус був заарештований вдруге. У 1985 році він помер в таборі Пермського краю. За офіційною версією в поета зупинилося серце. А які ще є версії щодо причин смерті Василя Стуса?

6. Після смерті Василя Стуса Михайлина Коцюбинська вирішила повернути українському народові ім’я та літературну спадщину великого поета. Як називалася перша збірка віршів Василя Стуса, що була впорядкована та видана Михайлиною Коцюбинською у 1990 році?

Квіз за участю учнів 9-го класу Слов'янського ЗЗСО І-ІІ ступенів № 14 Слов'янської міської ради Донецької області. 06.12.2021

Радимо під час квізу провести конкурсне випробування «Читаємо – Пояснюємо» та зануритися у світ поезії Василя Стуса.

***

Осінь крилами в груди б'є.

О, Вкраїно моя осіння!

Чом забракло мені уміння

Звеселити серце твоє?

Чом не можу я дать тобі

Своє серце — у добрі руки?

О, коли б то, коли б я зміг!

Рідну землю, тривогами краяну,

Проорав би, як переліг,

В ріллях радості неокраїх!


***

Тільки тобою білий святиться світ,

тільки тобою повняться брості віт,

запарувала духом твоїм рілля,

тільки тобою тішиться немовля,

спів калиновий піниться над водою —

тільки тобою, тільки тобою!

Тільки тобою серце кричить моє.

Тільки тобою сили мені стає

далі брести хугою світовою,

тільки Тобою, тільки Тобою.