Embedded Files
Шановні читачі! Представляємо матеріали проєкту «У кожного «Я» є своє ім’я: доля Михайлини Коцюбинської на тлі покоління шістдесятників», що здійснювався в листопаді – грудні 2021 року в межах Міжнародного Фестивалю шістдесятництва та дисидентського руху (організатор – Національний центр «Мала академія наук учнівської молоді»).
Мета проєкту: популяризація серед учнівства Донецької області суспільно-політичної та культурної спадщини учасників дисидентського (опозиційного) руху 1960-1980-х рр.
Авторка проєкту – Підлісна Софія, здобувачка освіти 11-го класу Слов’янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Слов’янської міської ради Донецької області, Кураторка проєкту – Рибалка Людмила Дмитрівна, методистка комунального позашкільного закладу «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», керівник секції «Історія України».
Партнерами проєкту стали науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти Донецької області (Маріупольський державний університет, Донбаський державний педагогічний університет, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти).
Головною героїнею проєкту є Михайлина Хомівна Коцюбинська, видатна українська літературознавиця та перекладачка. 90-річчя від дня її народження ми відзначаємо 18 грудня 2021 року.
Племінниця великого українського письменника Михайла Коцюбинського, М.Х.Коцюбинська продовжила його справу дбати про рідну мову. У працях «Література як мистецтво слова. Деякі принципи літературного аналізу художньої мови» (1965р.), «Етюди про поетику Шевченка» (написано у 1960-х рр., опубліковано у 1990 р.) літературознавиця дослідила народно-поетичне підґрунтя творчості Тараса Шевченка, проаналізувала звучання й смислові навантаження слова Кобзаря, систему образотворення. Водночас М. Х. Коцюбинська брала активну участь у шістдесятницькому русі, зокрема в акції протесту проти масових арештів представників української інтелігенції в кінотеатрі «Україна» (м. Київ). У 1968 р. підписала «Лист 139-ти» до генерального секретаря ЦК КПРС проти продовження репресій. Того ж року звільнена з роботи в Інституті літератури ім. Т. Шевченка. У результаті звинувачень в «ідейних помилках» М. Х. Коцюбинська була позбавлена можливості займатися наук. роботою, її праці були заборонені для друку. Здобуття Україною незалежності повернуло М. Х. Коцюбинську у світ вітчизняної науки. Вона почала готувати до видання літературну спадщину Василя Стуса, з яким товаришувала до його трагічної смерті у 1985 р. Михайлина Хомівна Коцюбинська - упорядниця першої виданої в Україні книги В. Стуса – збірки поезій «Дорога болю» (1990 р.); голова редколегії та авторка передмови «Поет» до зібрання творів В. Стуса у 4-ти томах у 6-ти книгах (1994–98 рр.).
На підготовчому етапі проєкту було проведено інтернет-опитування «Що ми знаємо про шістдесятництво та дисидентський рух?». В опитуванні взяли участь 103 особи, зокрема, 67 учнів та учениць 10-11 класів (69,8 %); 25 здобувачок і здобувачів освіти 8-9 класів (26 %), 4 педагоги (4,2 %). За результатами опитування 62,1 % респондентів знають, що: 1) передумовами виникнення шістдесятництва були політичні зміни, які мали місце в Радянському Союзі за часи десталінізації; 2) у пошуках правди шістдесятники здійснили перегляд морально-етичних цінностей радянської доби та прийшли до визнання цінності свободи в усіх її проявах, ідей гуманізму.
Водночас 29,1 % опитуваних співвідносять шістдесятництво з добою т.зв. «перебудови», розпаду СРСР, а 8,7 % - навіть із Революцією Гідності. Це свідчить про важливість почати розмову про мужність і моральний подвиг тих, хто кинув виклик комуністичному тоталітарному режиму.
Page updated
Google Sites
Report abuse