Опитування

Результати опитування

Дякуємо усім, хто долучився до опитування. Дуже тепло та щемливо було читати ваші відповіді.

В опитуванні взяли участь  72 представника учнівства, педагогів та батьків.

Питання "Яке місце в Енергодарі має для Вас особливе значення? Яке місце в Енергодарі Ви згадуєте найчастіше? Чому?". Багато участників згадують власний дім - найцінніше місце.  Також дуже часто згадуються Парк Перемоги, міський парк, парк «Волна», набережна. Вони асоціюються з дитинством, родинними прогулянками, зустрічами з друзями, святами, спокоєм. Школи, дитячі садочки, стадіон «Старт», ДК «Сучасник» - ці місця важливі, бо в них формувалися стосунки, здобувалися знання, відбувались значущі події життя. Згадуються природа та пейзажі — джерело спокою й натхнення. Багато згадок про дитячі майданчики, двори, подвір’я. Це простори, де народжувалася дружба, гралися діти, формувались найтепліші спогади. Частина учасників опитування не виділили конкретне місце: «все місто важливе», «люблю його цілком». Для них Енергодар — жива емоційна карта, що включає кожен куточок. Для мешканців Енергодар — це не просто географічне місце. Це емоційний простір, сповнений родинного тепла, дружби, дитячих спогадів, краси природи і професійної гордості.

На питання "Чи ділитеся Ви цими спогадами в колі родини, однокласників, друзів, колег? Які це викликає емоції?" більшість учасників відповіли ствердно.  Спогади про місто формують відчуття єдності. У багатьох відповідях читається почуття спільності, згуртованості, підтримки, бажання «повернутись усім разом». Учасники опитування називають рідне місто «частинкою себе», джерелом гордості, тепла, власної історії. Навіть коли боляче, енергодарці хочуть, щоб світ знав про це місце. Тому спогади — це не просто минуле, а частина ідентичності. Обговорення спогадів є емоційним зв’язком між людьми, які розпорошені війною.

Питання "Який Ваш “маленький, але важливий” щоденний вчинок, який Вам допомагає тримати свій емоційний стан? Чому він для Вас важливий?".  Для багатьох головне джерело стійкості — спілкування з рідними.   Учасники багаторазово згадують надію на повернення додому, на перемогу, на мир. Надія є не лише емоцією, а й щоденним актом внутрішнього зусилля — обирати не здаватися. Прогулянки, тиша, дихання — як заземлення і самопідтримка. Ці практики допомагають багатьом уповільнити потік думок, повернути контроль над собою та заспокоїтись. Творчість і фізична активність служать як спосіб відволіктися від тривожної реальності й повернення до себе, до життя в моменті. Волонтерство згадується як вчинок, що рятує від депресії, допомагає відчути сенс. У повсякденному житті мешканців Енергодара — навіть, коли вони не вдома  — залишаються джерела стійкості: турбота, спілкування, тіло, думка, дія. У найпростіших речах — чашці кави, кількох хвилинах тиші, слові підтримки — енергодарці знаходять силу триматися, вірити, бути.

Питання "Що б Ви хотіли сказати іншим людям, які зараз, можливо, відчувають втому або зневіру?" Більшість респондентів висловили теплі, життєві, дуже людяні слова підтримки. Багато хто підкреслює: життя триває, навіть зараз у ньому є сенс. У багатьох відповідях є заклик до руху, праці, волонтерства, самозайнятості: “заняття врятують”, “робота — найкращі ліки”. Учасники опитування діляться ідеями: почати з малого, втілювати мрії, жити тут і зараз. Також пишуть: “вірте в ЗСУ”, “наші захисники тримаються — і ми мусимо”. Відповіді енергодарців —   це приклад глибокої людяності, солідарності й витривалості. Українці не лише тримаються самі, а й підтримують інших, навіть коли самі втомилися. Ваші слова — це не лише поради, а й емоційні маяки: "Ти не один. Це мине. Ти сильний. Ми повернемось."