Безпека дітей в Інтернеті
Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.
Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.
Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.
З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.
Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:
Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с.
Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с.
Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
Пам’ятка для батьків: «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок»
«Пам’ятка для батьків» детально висвітлює технічні можливості мобільних телефонів та мобільного зв’язку в цілому, особливості не завжди позитивних послуг, запропонованих споживачеві глобальною мережею Інтернет. Завдяки пам’ятці батьки та педагоги дізнаються про ризики безконтрольного звернення дітей до медійного простору, про те, як захистити їх від впливу шкідливої інформації.
Протидіяти поширенню через Інтернет-мережу шкідливої для дітей і молоді інформації покликаний також перелік безпечних сайтів, рекомендований Національною експертною комісією. Зазначений перелік підкаже батькам, із якими сайтами треба знайомити свою дитину, щоб відкрити для неї цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.
Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення (ст. 5 Закон України «Про захист суспільної моралі»).
З метоюреалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про захист суспільної моралі» Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.
Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статей 2, 6 Закону України «Про захист суспільної моралі» виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.
Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.
Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:
пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
пропагує фашизм та неофашизм;
принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
пропагує невігластво, неповагу до батьків;
пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.
З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.
Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.
Діти в Інтернет
Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.
Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.
Що роблять підлітки в он-лайні
В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.
Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет
Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;
поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.
Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.
*Батьківський контроль у Windows Vista
З появою нової операційної системи Windows Vista, до складу якої увійшли засоби батьківського контролю (Parental Control), з’явилась можливість легко контролювати отримання дітьми інформації і забезпечити їх захист під час роботи на комп’ютері.
За допомогою засобів батьківського контролю є можливість встановити:
обмеження часу, який дитина проводить за комп’ютером;
обмеження часу, протягом якого діти можуть входити у систему, зокрема, дні тижня і години, коли доступ дозволено (в інший, не зазначений Вами час, діти не зможуть користуватися комп’ютером. Якщо дозволений час закінчиться, а дитина ще працює за комп’ютером, відбудеться автоматичний вихід із системи;
обмеження доступу дітей до мережі Інтернет за допомогою веб-фільтра батьківського контролю.
Завдяки спеціальному веб-фільтру Ви одержуєте можливість встановити низку обмежень на доступ дітей до мережі Інтернет, зокрема:
заборонити доступ до окремих ігор (ви можете блокувати ігри на підставі вікової категорії та оцінки вмісту, а також заборонити доступ до певних ігор);
обмежити активність в мережі Інтернет (ви можете блокувати доступ до веб-сайтів, обираючи рівень обмеження об’єму інформації; вказати, яку інформацію за тематикою та змістом фільтри пропускатимуть, а яку блокуватимуть; заблокувати або дозволити доступ до окремих веб-сайтів; заборонити або дозволити завантаження файлів);
заборонити використання окремих програм.
Більш детально з можливостями веб-фільтра батьківського контролю можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Майкрософт.
З приводу порушень законодавства України у сфері захисту суспільної моралі звертайтесь до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Наші реквізити: 04050 м.Київ, вул. Пимоненка 10-а, тел./факс: +38 (044) 486-11-61, офіційний сайт – www.moral.gov.ua; e-mail – info@moral.gov.ua
Перелік онлайн-ресурсів, рекомендованих для дітей
Спеціалізовані Інтернет-сайти дитячої літератури
www.childbooks.blox.ua – веб-сайт „Книги для дітей”;
www.abetka.ukrlife.org – веб-сайт для дітей „Весела абетка”;
www.kazka.in.ua – веб-сайт „Українська казка”;
www.ae-lib.org.ua/_lit_child.htm – веб-сайт „Дитяча література”;
www.levko.info – дитячий сайт „Левко”;
www.mysl.lviv.ua – веб-сайт „Країна міркувань”;
www.dytjachi-virshi.org.ua – авторський сайт „Віршики пана Назара.
Інтернет-сайти бібліотек та електронних бібліотек
http://www.4uth.gov.ua – веб-сайт Державної бібліотеки України для юнацтва (м. Київ);
http://www.chl.kiev.ua – веб-сайт Національної бібліотеки України для дітей;
http://www.nbuv.gov.ua – веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ);
http://www.bukvoid.com.ua – веб-сайт “Буквоїд”;
http://www.nplu.org – веб-сайт Національної парламентської бібліотеки України (м. Київ);
http://www.ukrbook.net – веб-сайт Книжкової палати України імені Івана Федорова (м. Київ);
http://library.zntu.edu.ua/res-libr-el.html – веб-сайт “Бібліотеки в мережі Internet”;
http://www.loc.gov – веб-сайт Бібліотеки Конгресу США;
www.bnf.fr – Bibliotheque Nationale или BNF) — веб-сайт Національної бібліотеки Франції;
www.bl.uk – веб-сайт Британської бібліотеки.
Інтернет-сайти музеїв та картинних галерей України
http://prostir.museum – портал “Музеи Украины”;
http://www.prostir.museum/sites/ua – веб-сайт “Музейний простір України”;
http://namu.kiev.ua – веб-сайт Національного художнього музею України;
http://www.warmuseum.kiev.ua – веб-сайт Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років;
http://hutsul.museum – веб-сайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
http://museum.odessa.net/fineartsmuseum – веб-сай Одеського художнього музею;
http://www.archaeology.odessa.ua – веб-сайт Одеського державного археологічного музею;
http://www.oweamuseum.odessa.ua – веб-сайт Одеського музею західного і східного мистецтва;
http://muzey.vn.ua – веб-сайт Вінницького обласного краєзнавчого музею;
http://www.museum.lviv.ua – веб-сайт Львівського музею історії релігії;
http://lvivgallery.org – веб-сайт Львівської національної галереї мистецтв;
http://honchar.org.ua – веб-сайт Музею I.М. Гончара;
http://www.chersonesos.org – веб-сайт Національного заповідника “Херсонес Таврійський”;
http://www.tmf-museum.kiev.ua – веб-сайт Державного музею театрального, музичного і кіномистецтва України.
Вступ
Здоров'я – це найвище благо, дароване людині Природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. На жаль, досить часто ми (діти-через необізнаність, дорослі – через легковажність) бездумно розтринькуємо цей дарунок, забуваючи, що втратити здоров'я легко, а повернути – дуже важко, інколи неможливо.
Природа дарує нам здоров'я з однією умовою: що ми будемо належним чином підтримувати, зміцнювати, тренувати своє тіло. Порушивши цю умову, людина втрачає безцінний дар, часом назавжди.
Василь Сухомлинський наголошував: "Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров'я – це найважливіша праця вчителя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили".
Збереження і зміцнення здоров'я молодого покоління – найважливіша функція шкільної освіти. На законодавчому рівні вона визначена законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту".
Одним із пріоритетних напрямів реформування виховання учнів, як зазначено в Державній національній програмі "Освіта", є забезпечення їх повноцінного фізичного розвитку, охорона та зміцнення їхнього здоров'я. Отже, школа і вчитель несуть правову й моральну відповідальність за здоров'я школярів, за створення позитивної, сприятливої атмосфери в класі, школі та сім'ї.
У творчому пошуку вчитель завжди
Впевнено йде до своєї мети:
Розуму вчить, відкриває світи,
Прагне здоров'я дітей зберегти.
Світлана Тужик
Кожен учитель мріє виховати з маленького усміхненого першокласника справжню людину. З плином років змінюються і цінності суспільства, тому постає питання: якою повинна бути людина цього чи наступного століття? Звісно, батьки скажуть: "Насамперед, здоровою, розумною, доброю".
Основна частина
1. Сьогодні у всіх верствах населення постає проблема психологічної підготовленості до тих непростих кризових ситуацій, з якими доводиться стикатися кожному пересічному громадянину у щоденному житті. Недарма психологи стверджують, що в нашому суспільстві панують психологічна депресія, неврівноваженість, відчай і нерідко – агресія. Поряд із освітою одним із важливих завдань школи є підготовка учнів до життя. Саме в школі маємо загартовувати дітей, вчити їх гідно зустрічати труднощі, стресові ситуації і вміти вистояти перед ними.
Людині необхідні позитивні емоції. Лікарі в усі часи знали, що смуток, страх, нудьга руйнують тіло, сприяють появі хвороб, прискорюють старість. Радість, навпаки, зміцнює людину, дарує сили і працездатність. Тому, спілкуючись, ми повинні створювати навколо себе атмосферу радості, доброзичливості, сердечності і тепла. Треба всебічно готувати наших дітей для існування в умовах стресу.
Саме тому ми повинні бути тактовними, проявляти доброзичливість, життєрадісність, а в стресових ситуаціях - стримувати прояв різкості, запальності, неврівноваженого поведінки. Необхідно знати реакції дітей на стрес: гнів, агресію, порушення дисципліни. На емоційні навантаження діти часто реагують істерикою. У своїй роботі намагаюсь підтримувати невстигаючих учнів, дозволяти їм відчути себе повноцінними членами колективу.
2. В навчально-виховному процесі приділяю формуванню здорового способу життя. Проводжу профілактичні виховні бесіди серед учнів та їх батьків, ігри на свіжому повітрі, уроки-милування, спостереження та інше.
Діти молодшого шкільного віку відчувають велику потребу в русі. Та з приходом до школи загальна рухова активність дітей знижується майже на 50%. Діти цього віку швидко втомлюються при одноманітній діяльності, значному навантаженні на зоровий аналізатор, нервово-психічному напруженні. Насамперед це виявляється нервовим збудженням. Якщо його не зняти, то втома може перейти в наступну стадію – млявість, апатію, сонливість.
Систематичне проведення фізкультхвилинок на уроках позитивно впливає на учнів: запобігає втомі й порушенню постави, відновлює розумову працездатність, знижує статичні навантаження, значно підвищує емоційний тонус учнів, викликає відчуття задоволення, радості. За урок проводжу кілька фізкультхвилинок – для різних зон дитячого організму.
Фізкультхвилинки добираю з урахуванням характеру навчальних занять на уроках. Наприклад, після письмової роботи виконуємо пальчикову гімнастику, вільне струшування плечима й кистями опущених рук. Після тривалого сидіння за партою робимо рухи, що розпрямлюють спину, тобто потягування, з глибоким диханням через ніс, а також вправи для ніг. Якщо діти тривалий час виконували завдання, пов'язані з розумовим навантаженням, то для відпочинку пропоную психогімнастичні вправи.
Наведу приклад:
Закрийте очі, уявіть зелений колір. Ви серед лісу. Чути спів пташок. Ви сидите на галявині. Подув вітерець. Ви лягли, потягнулися. Тепер пострибали. Нахилилися до струмка, вмилися. До сонечка потягнулися і в школу за парту вернулися.
Ранок також починається з фізичних вправ, радісного привітання.
Доброго ранку! Доброго дня!
Хай плещуть долоньки,
Тупають ніжки,
Працюють голівки,
І сяють усмішки.
Доброго ранку, доброго дня!
Бажаєте ви, бажаю вам я!
Моїм вихованцям найбільше подобаються ігрові фізкультхвилинки, які легко сприймають і запам'ятовують.
Звичайно, роль батьків у формуванні психічного здоров'я дітей неоціненна. З метою просвіти батьків проводжу індивідуальні бесіди по мірі необхідності, тематичні збори на теми: "Режим це серйозно", "Як перемогти дитячі страхи", "Поведінка дитини і дорослого в ситуації покарання", "Стилі сімейного виховання", "Чи треба лаяти за погану успішність" та ін.
Висновок
Моя мета - донести до батьків думку, що дитина живе у своєму темпі, у неї є свій індивідуальний темп розвитку, своя швидкість змін. На мою думку необхідно пройматися проблемами дитини, старатися якомога більше спілкуватися, не залишати її на одинці з собою.
Загальнолюдські цінності - напрям виховання на зростаючу особистість учнів нової української школи
«Хто встигає в науках, але відстає в добрих справах моралі, той більше відстає, ніж встигає», – зауважував давньоримський філософ Сенека більше ніж дві тисячі років тому. Зі свого боку Іван Дмитрович Бех, доктор психологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, стверджує, що сьогодні «морально-духовна вихованість зростаючої особистості є пріоритетною метою всієї освітньої системи». У Концепції Нової української школи зазначено, що виховний процес має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу й орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, солідарність, відповідальність). Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу.
Тому мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вирішувати особисті проблеми, творити себе та оточуючий світ . Освітня практика потребує технологій, які б сприяли створенню умов для саморозвитку та самореалізації особистості, забезпеченню щастя та радості дитинства, формуванню особистісної конкурентоздатності. Найуспішніше сприяють розв’язанню цих завдань особистісно зорієнтовані педагогічні технології, наукові засади створення яких обґрунтував І. Д. Бех. Такі технології, на думку дослідника, мають бути наукоємними, враховувати сучасні досягнення психології виховання й навчання. Особистісно зорієнтовані технології створюють умови для самовизначення вихованця, його звернення до самого себе, переживання почуття дорослішання, усвідомлення своєї самоцінності, утвердження власної гідності .
На сьогодні ключовим у суспільстві та системі освіти, зокрема повної загальної середньої, є процес становлення Нової української школи, яка має закласти її новий зміст на основі формування компетентностей, ціннісних ставлень і суджень дітей та учнівської молоді, необхідних для успішної самореалізації як «цілісної, всебічно розвиненої й здатної до критичного мислення особистості, патріота з активною позицією, новатора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя». Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи. «Основні орієнтири виховання учнів 1–11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» передбачають організацію виховного процесу в учнівському колективі на засадах проєктної педагогіки . У проєктній діяльності увагу педагога слід акцентувати на розвитку творчої особистості дитини, виявленні та становленні індивідуальних особливостей школярів, рівні особистісно-виховних досягнень учнів, створенні відповідних умов у школі для всебічного розвитку учнів, функціонуванні системи медичнопсихологічного та соціально-педагогічного забезпечення процесу розвитку школярів. Виховання «по-старому» не зможе вписатися в оновлений освітній простір дітей нового покоління. У контексті нових викликів, які постали перед країною, педагогічним працівникам необхідно переглянути практику виховної роботи та захисту дітей у закладі освіти: слід зробити все, що допоможе дітям відновити відчуття безпеки; потрібно бути готовими до непростих питань з боку здобувачів освіти. Учні мають відчувати, що вчителі готові їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.
Посилення національно-патріотичного характеру навчання та виховання передбачає використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв українського народу. Виховання на загальнолюдських цінностях – тренд сучасного підходу. Стиль життя сучасної людини – це форма реалізації її соціально зумовлених діалогічних взаємин з іншими людьми, суспільством, природою. Діалогічні відносини є універсальним і необхідним чинником становлення розвитку та вияву сутності особистості. Партнерство завжди починається зі школи і є запорукою успіху кожної окремої особистості та держави загалом. Стратегічна мета України – інтеграція у європейський освітній простір, і наша держава здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті загальносвітових вимог. Школа має вирішити низку проблем із ціннісним орієнтуванням учнів, яким розбудовувати незалежну демократичну державу, навчити їх оволодінню сукупністю суспільних знань, готовності до знаходження консенсусу, мистецтву спілкування, вмінню вести діалог із світом, толерантно сприймати різні культури та цінності, жити і працювати в соціокультурному інформаційному просторі, розуміти умови міжкультурного діалогу, поліфонізм вірувань, мати навички людини майбутнього та бажання об’єднувати зусилля для досягнення спільної мети, формуванню готовності брати на себе відповідальність.
Проблема формування духовності молодого покоління – надзвичайно складна, її вирішення потребує спеціально організованої соціальнопедагогічної роботи у поєднанні з навчально-виховною діяльністю. Процес формування духовних цінностей повинен спиратися на ідеали Добра, Істини, Краси, сприяти утвердженню позитивних загальнолюдських вартостей. Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді. адже саме вона вносить свої корективи в закони, суспільне життя, етико-моральні засади. Школа завжди була важливим фактором відродження нації, виховання почуття національної свідомості та гідності.
Забезпечити це може цілеспрямована система соціально-педагогічної і психологічної взаємодії педагогів з учнями. В. О. Сухомлинський стверджував, що «патріотичне виховання школярів доцільно здійснювати на загальнолюдських та національних цінностях, серед яких провідними є: любов до рідної землі, народу й Батьківщини, любов до найбільш рідних людей, членів сім’ї та родини, любов до рідної мови». Провідною ідеєю педагогічного колективу повинен бути творчий пошук, спрямований на впровадження національних традицій, відродження української культури, звичаїв народу, утвердження патріотизму і національної гордості, виховання кращих моральних якостей людини, формування здорового способу життя. Школа повинна стати для кожної нашої дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну державу. З огляду на це виховна робота нашого ліцею в основному спрямована на реалізацію таких завдань: національно-патріотичне виховання; виховування національної самосвідомості; виховання в учнів громадянської позиції; виховання поваги та любові до державної мови; формування моральних якостей особистості. Реалізації цих глобальних завдань передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності. Головним завданням виховної діяльності в своєму класі є посилення ролі формування загальнолюдських цінностей учнівської молоді в умовах Нової української школи.
У процесі навчання та виховання дітей проєктна методика знайшла своє практичне застосування як один із провідних засобів перетворення школи зі школи навчання на школу життя. Реалізація означених вище завдань передбачає і проєктну діяльність, яка на сьогодні є однією з найперспективніших складових освітнього процесу, адже створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їхня систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проєктів. Як приклад, можна провести такі проекти: – «Виховуємо толерантність» – проведення виховних заходів з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей; – «На хустки Україна багата» – демонстрування зв’язку поколінь українських жінок, збереження та відновлення українських традицій; – «Ми за чистоту», « друге життя старих речей» – екологічне виховання молоді; – «традиції та духовність» – збереження народних традицій та пошанування найбільших в Україні свят – Покрови Пресвятої Богородиці, Різдва Христового, тобто свят не лише християнських, а й національних, які символізують зв’язок поколінь, невмирущість героїчних і християнських традицій народу «Від часів козацтва – до сьогодення» – шкільний проєкт до Дня українського козацтва. Який можна пов’язати із сьогоденням. «Краплинки добра» – участь у волонтерській діяльності. Серед провідних виховних технологій, можна назвати фото- та відеотехнології (фотовиставки, фотоконкурси); івент-технології (флешмоби, квести); інтерактивні технології (полілог, «мікрофон», мозкова атака, моделювання, вирішення проблемно-практичних ситуацій, конструювання понять проєктів) та ін.
Виховна робота в класах формує систему ключових форм організації виховного процесу з урахуванням різних ступенів навчання, вікових особливостей учнів, в яких вбачається оптимальне проєктування бажаних якостей випускника, задекларованих Концепцією «Нова українська школа», адже справжня сутність виховання полягає в організації життя дитячого колективу.
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Виховання у молодого покоління почуття патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу, адже патріотизм – це одна із найважливіших рис сучасної людини.
У цей складний час багато негативної інформації діти отримують під час перегляду засобів масової інформації, яка часто підриває любов до народу та своєї країни. Переконана, що дуже важливо починати прищеплювати любов до рідної держави з самого малечку, потрібно звертати увагу на патріотичне виховання в школі, бо воно дозволяє з раннього віку формувати правильне ставлення до своєї країни, цінувати і поважати її історію. Необхідно пояснювати дітям зміст понять добра і зла, формувати уявлення про значущість України та її цінності. Все це допоможе виростити покоління людей, яке завжди буде готове до подвигів, буде відстоювати інтереси свого народу.
Особливе місце в цьому процесі належить учням початкового рівня освіти - 1-4 класів. Певна річ, що національно - патріотичне виховання в системі освіти здійснюється з урахуванням пізнавальних можливостей та психологічно-вікових особливостей учнів певного класу.
У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини
- пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угрупування;
- як учня, жителя міста чи села;
- виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи,
- рідного слова, побуту, традицій.
Сім’я, родина, дім, рідна вулиця, природа навколо – це ті натуралістичні фактори, які дитина бачить, розуміє, за допомогою яких можна зацікавити дитину, спонукати її до дослідження нового, і які формують у неї почуття патріотизму.
Патріотами не народжуються, патріотами стають, і завдання школи – виховати якнайбільше патріотів своєї держави, тобто гідне підростаюче покоління. І це ми можемо зробити під час проведення уроків.
Українська мова
Зокрема, під час вивчення розділу «Мова і мовлення» необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову. У 3-4 класах слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.
У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо).
Літературне читання
Велику виховну роль відіграє український фольклор – загадки, лічилки, мирилки, приказки і прислів’я, народні прикмети, дитячі пісеньки, колискові, щедрівки, колядок, веснянки, заклички тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.
Текстоцентричний принцип навчання української мови створює можливості для використання різноманітних текстів виховного і повчального змісту. Через тексти (аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу, повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.
Доцільним є проведення тематичних уроків з української мови: «Свято рідної мови», «Шевченківське слово» та ін.
З огляду на зазначене, невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.
Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.
На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі.
Навчальний предмет «Я у світі» спрямовано на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.
Зміст програми предмета відображає такі види знань, результатом опрацювання яких є набуття громадянських цінностей:
· про навколишній світ у взаємозв’язку компонентів «Я – людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ»;
· про способи пізнавальної та практичної діяльності, встановлення необхідності знати державну мову, шанувати символи держави; засвоєння моделей поведінки, які відповідають законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;
· оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за критерієм патріотичних вимірів; аргументує переваги громадянських вчинків, наприклад, участь у волонтерських заходах тощо).
Найважливішим виховним спрямуванням змісту названого предмета є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.
Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.
Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій.
Відкриємо підручник з природознавства і дивимося, наскільки програмовий матеріал охоплює народознавчу тематику.
З перших днів навчання на уроках природознавства молодші школярі знайомляться з темою «Рідний край». Саме тут учні дізнаються про водойми рідного краю, його рослинний та тваринний світ. Діти можуть заочно мандрувати різними куточками природи, знайомитися з мальовничими краями рідної місцевості під час екскурсій, на яких вони дізнаються про історичні факти створення міста або селища.
Після розділу «Рідний край» малята вивчають карту України, де дізнаються більше про кордони вже цілої держави. Знайомляться з водним світом та оволодівають інформацією про форми земної поверхні України, природні зони тощо.
Ми дивимося на соняшник, вербу, калину, мальву, барвінок, чорнобривці і вплітаємо в свідомість дітей, як в той український вінок, любов, щирість, вірність народним традиціям, звичаям. Учні дедалі більше дізнаються про ті рослини, які стали невід’ємною частиною кожного українця. Після серії уроків з народної символіки діти України починають розуміти зміст таких приказок як «Без верби і калини – немає України», слів у пісні « Чорнобривців насіяла мати…», «Два кольори мої, два кольори….», а особливим трепетом переймаються дитячі душі від української поезії про рідну вітчизну :
«І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою будуть завше мандрувати
Очі материнські і білява хата… »
Отже, мета краєзнавчої тематики уроків природознавства – введення учнів у чарівний світ історико-культурних надбань нашого народу, рідного краю, виховання національно-свідомого, високоморального підростаючого покоління, продовжувачів традицій держави.
На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними народними ремеслами в України( гончарство, ткацтво тощо), вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки. Учні власними руками виготовляють з пластиліну або глини посуд, завдяки орнаментам українського розпису надають йому національного стилю.
Мандруючи сторінками історії, діти знайомляться з різними видами орнаментів, їх значенням, учаться виготовляти ляльки – мотанки, вишивати для них елементи одягу. Останнім часом дуже модно стало одягати вишивані сорочки, та ви навіть уявити не можете, з якою радістю малюки діляться тим, що їхня вишиванка – ручної роботи, адже її вишивала – МАМА. Ця сорочка вишита різними кольорами, в неї вкладена душа українського народу, любов до рідної домівки і знання традицій нашого краю. Орнаменти вишиванок у кожного регіону нашої держави різні. Найвищим показником ефективності національного виховання сьогодні є той факт, що діти не лише не цураються носити вишиті сорочки, але й з гордістю називають себе маленькими українцями. Дівчатка, навчившись класти на тканину маленькі хрестики, стараються вишити свої перші серветки, на яких красується проста мережечка, але яка вона гарна, бо вишита власними руками. В цю серветку вкладена дитяча душа, адже вишивання – кропітка робота, яка вимагає терпіння, уваги і любові.
На уроках «Музичного мистецтва» учні мають можливість відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів.
В рамках національно – патріотичного виховання проводяться виховні години, бесіди, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо. Традиційним стало проведення святкувань Дня Збройних Сил України, Дня Соборності, Дня Захисника Вітчизни, Дня української письменності, змагань «Козацькі забави». Доцільно проводити тематичні конкурси малюнків, організовувати написання листів та малюнків воїнам АТО, організовувати зустрічі з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класи за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів, відвідувати музей Партизанської слави, історичний музею України.
Важливим традиційним засобом національно-патріотичного виховання є вивчення символіки нашого народу. Зусиллями батьків створено класний куточок, де є зображення герба, прапора та гімну України.
Підвалини патріотизму і почуття національної приналежності й свідомості закладаються у родині. При цьому важлива взаємодія виховних впливів родини і школи. Тому намагаюсь постійно підтримувати тісний зв'язок з батьками, залучаю батьків до шкільного життя дітей. Творча співпраця батьків, дітей і вчителя позитивно впливає на формування класного колективу, виховання в учнів людяності, поваги до старших, доброзичливого відношення до товаришів.
Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.
Висновок
Cаме патріотизм повинен об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу. У початкових класах закладається основа національної свідомості учнів, любов до рідної землі, своєї «малої батьківщини», виховується патріотична гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість.