«І ВОЗВЕЛИЧИМО НА ДИВО

І РОЗУМ НАШ, І НАШ ЯЗИК...»

Т. ШЕВЧЕНКО

(методичні розробки

позакласних виховних заходів)

Пропонований збірник сценаріїв стане в нагоді під

час підготовки та проведення виховних заходів,

присвячених Дню української писемності та мови,

Міжнародному дню рідної мови та життєвому й творчому

шляху Т.Г.Шевченка. Запропоновані сценарії направленні

на виховання в учнів любові до рідної мови, літератури та

культури, виховання патріотизму, формуванню

національної свідомості в учнівської молоді.

Зміст

Вступ

1.Позакласний захід до Дня української писемності і

мови «Здрастуй, слово, українська мово!»

2.Позакласний захід до Дня української писемності і

мови «Перлина душі — твоя мова і слово!»

3.Сценарій позакласного виховного заходу до

Міжнародного дня рідної мови «Рідна мова лиш

одна – єдина,

Хоч скільки б мов у світі не було»

4.Висновки

5.Список використаної літератури

Вступ

На сучасному етапі становлення Української

держави, який розпочався після Революції гідності, коли

триває війна з Росією, велику увагу потрібно

приділяти вихованню в молоді почуття патріотизму,

формуванню в них української ідентичності та активної

громадянської позиції.

Методичні розробки, які розміщені у цьому

збірнику, спрямовані на виховування в учнівської молоді

національної самосвідомості, налаштованості на

осмислення моральних та культурних цінностей, історії

власного народу.

А найважливішим аспектом формування

національно самосвідомої особистості є виховання поваги

та любові до державної мови. Адже саме мова робить з

людини громадянина, борця за свою країну, допомагає

самоідентифікуватися. І важливо не тільки ознайомлювати

учнів, наприклад, з історією заборон української мови, але

й акцентувати увагу на тому, що боротьба народу за своє

право спілкуватися рідною мовою була не марна. В першу

чергу, тому, що ми повинні виховувати в учнів

переможний дух, віру у власні сили та країну. По-друге, це

виховує в них почуття поваги до людей, які боролися за

рідну мову та культуру.

Усі методичні розробки ґрунтуються на синтезі

традиційної та сучасної української культури, яка дуже

стрімко розвивається. Це дає можливість

продемонструвати молоді, що українська культура

повнокровна, розвинена, багата, не гірше ніж, наприклад,

англомовна.

І у цьому аспекті важливу роль має навіть не

проведення самого заходу, а етап підготовки до нього,

який варто проводити саме з учнями. Так, наприклад, ми

досліджували творчість сучасних українських рок-гуртів,

які створили пісні на слова Т.Г.Шевченка та інших

українських поетів. Можу зазначити, що діти були вражені

та здивовані тим, як по-новому зазвучали знайомі їм з

диниства рядки поезій. Такими дослідженнями ми

доводимо до учнівської молоді, що українська література

та мова існують не тільки в підручниках, а розвиваються,

набувають нових барв та відтінків.

Отже, свідченням результативності роботи

викладача з національно-патріотичного виховання буде

стійка громадянська позиція учнів, їх висока патріотична

свідомість, відповідальність, почуття вірності, любові до

Батьківщини, турбота про шанування та збереження національної пам` яті.

Позакласний захід до Дня української

писемності і мови

«Здрастуй, слово, українська мово!»

Мета заходу:

- ознайомити учнів з основними етапами розвитку

української мови, процесом русифікації України та

боротьбою з нею; звернути увагу на унікальність

рідної мови, на її місце серед інших мов світу;

- формувати громадянську і загальнокультурну

компетентності, бажання вивчати українську мову

та спілкуватися нею;

- розвивати творчі здібності, спонукати до власної

творчості, навички виразного читання, пам'ять,

уміння узагальнювати та робити висновки;

- виховувати любов до рідної мови, до національної

культури, прагнення бути справжніми українцями;

Обладнання: стіннівки, мультимедійні презентації,

музичне оформлення, слайд-шоу.

ХІД ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ

Слайд-шоу на пісню О.Білозір «Ласкаво просимо» (1,5хв.)

Ведучий 1 Добрий день, шановні гості! Ми раді вітати вас

на святі, яке сьогодні відзначає уся наша країна – Дню

української писемності і мови.

Ведучий 2 Не помре в Україні ніколи,

Ні та слава, ні сила, ні воля!

Озернімося ж, браття, довкола –

Не проста у Держави доля…

Ведучий 1 Нас тримали в полоні мрій,

Кайдани силоміць вдягали.

Проте люди все ринули в бій,

Рани піснею лікували.

Ведучий 2 І от знов із рукою на грудях

Чуєм гімн, що спирає дух.

Це - не пісня, це – в сірих буднях

Промінь сонця, надії плуг.

Ведучий 1 Хай не гинуть вороженьки –

Зла ми не бажаємо.

Просто ми за долю Неньки

Господа благаємо!

Ведучий 2 Слово лине, пісня ллється…

Слава Україні!

Хай на світ весь розійдеться

Наш посил у гімні!

Ведучий 1 Прошу всіх встати. Звучить гімн України.

Лунає гімн України (1,4хв.)

Ведучий 2 Кожного року 9 листопада українська громада

відзначає велике духовне свято — День української

писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній

тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних

творців. І це не випадково, бо мова народу — це не тільки

засіб спілкування між людьми однієї нації, це набагато

більше.

Ведучий 1 Це і рідний край, безмежні простори полів і

лісів, глибоководні ріки, чарівні озера і теплі моря, родинні

зв’язки, спільні уподобання і думи народу, мрії людей і

сподівання, культура і своя задушевна пісня. Це спільна

радість і спільне горе, схожі долі, це все те, що виливається

у рідне слово, однаково доступне для всіх.

Ведучий 2 Рідна мова... У ній душа народу, його сила і

слабкість, його неповторність і єдність. Мова народу...

Вона як дві краплини води схожа на характер людей, які

нею розмовляють. А наша рідна українська мова - лірична

і неповторна, поетична і спокійна, лагідна і мелодійна, як і

сам співочий народ — добрий, лагідний, миролюбний і

працьовитий. Мова, яка довгі десятиліття утискалася,

виганялася з рідного дому, вважалася непотрібною

сильними світу цього, все ж вижила і набирає сили, адже

вона — душа народу, а душу не можна вбити, доки живі

люди.

Ведучий 1 Понад усе на світі вороги нашого народу

прагнули позбавити український народ його чарівної мови,

так як добре знали, що коли нема мови — нема нації, нема

народу. Та все ж вона, мов фенікс, піднялася, воскресла з

попелу і руйнування, і заговорила, заспівала на повний

голос. Звучи, моя мово у серці народу, звучи і співай на

повний голос.

Перегляд відеокліпу на пісню «Перлина Україна» (3 хв.)

Ведучий 3 Мово моя, ти для мене криниця,

Я навіки з тобою, допоки я є.

П’ю з твого джерела і не можу напиться,

Ти для мене любов і натхнення моє.

Ведучий 4 Ти і казка, і пісня чудова лірична.

Ти і дума, і правда, і мрія людська.

Неповторна і щира, ласкава й музична,

Українському серденьку завжди близька.

Ведучий 3 Ніби мати, така дорога і єдина.

Ніби Всесвіт — велика й велична для нас.

Ми з тобою — народ і велика родина!

І тебе берегти саме час, саме час!

Ведучий 4 Земля українська стародавня, така ж давня і

наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч

років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння

передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову

у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду,

щоб не загинула.

Ведучий 3 Для нас рідна мова — це не тільки дорога

спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену

десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все,

що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської

культури.

Ведучий 4 Весь світ віддає шану великим володарям

українського слова — Тарасові Шевченкові та Франкові,

Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та

Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам

слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб

передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб,

гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та

оберігати.

Ведучий 3 Видатний український вчений Ушинський

зазначав: «Відберіть мову — і народ уже більше не

створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а

мову — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і

народ».

Ведучий 4 Саме тому недаремно стільки років чужинці

старалися заборонити нашу мову, нав’язували свою

культуру і свою владу.

Ведучий 3 Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль

намагалися знищити українську мову, а разом з нею і наш

народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без

усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я

пропоную пригадати той тернистий шлях боротьби

української мови за незалежність.

Прегляд відеоролику про русифікацію України (7хв.)

Ведучий 1 Не говори: в нас мова солов’їна,

Бо мова вище, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Глибинна таємниця правіків.

Ведучий 2 Вона нуртує джерелом криничним,

Із попелища феніксом встає,

Для нації вона гарант на вічність,

Тому її так люто ворог б’є.

Ведучий 1 Все заберуть, а залишилось слово.

Знов до життя повернемося ми,

Лише тому, що не пропала мова,

То й ми ще наче люди між людьми.

Ведучий 2 Без мови – не створити нам держави,

Доріг тернистих не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві –

Стіною стань і мову захисти!

Ведучий 1 Річ не про те, що мова солов’їна,

Бо мова глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Космічна нерозгаданість віків.

Ведучий 2 Кожне слово рідної мови – це своєрідний

подарунок минулих віків нам з вами! Грецький мудрець

казав, що іноземну мову можна вивчити за декілька років, а

свою – навіть за все життя не вивчити. Володіти мовою –

велике мистецтво. А той, хто володіє Словом – володіє

світом, тому що воно має страшну силу. Слово може вбити,

але й вилікувати поранену душу… Минають віки,

змінюючи Землю, проте вічним на ній залишається Слово.

Ведучий 1 – Здрастуй, Слово,

Українська Мово!

Здрастуй на межі тисячоліть!

Квітни калиново й барвінково,

Запашна вічнозелена віть!..

Ведучий 2 Слово – брила, слово – крила, диво,

У незнане зоряне політ.

Через мову щиро і правдиво

Одкривається нам білий світ

Виконується українська народна пісня «Цвіте терен» (3хв)

Ведучий 3 Тож яка вона, наша українська мова? Чим

відрізняється від інших мов світу?

Ведучий 4 Сучасна українська мова має близько 256

тисяч слів. В українській мові, на відміну від решти

східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з

яких – кличний.

Ведучий 3 448 р. візантійський історик Пріск Панійський,

перебуваючи в таборі володаря Аттіли на території

сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була

перша згадка українських слів.

Ведучий 4 Українську мову в різні історичні періоди

називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька

тощо. Історично найуживанішою назвою української мови

до середини XIX ст. була назва “руська мова”.

Ведучий 3 В українській мові найбільша кількість слів

починається на літеру “П”. Тоді ж як найрідше вживаною

літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові

слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків

запозичені з інших мов.

Ведучий 4 Українська мова займає 26 місце за кількістю

носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-мільйонів

осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 45 мільйонів

осіб володіють українською.

Ведучий 3 На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі

в 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш

красивою мовою в світі (після французької та перської) за

такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й

будова речення.

Ведучий 4 Вперше українська мова була прирівняна до

рівня літературної мови в кінці 18 століття після виходу у

1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван

Котляревський. Саме його і вважають засновником нової

української літературної мови.

Ведучий 3 Першим букварем, виданим в Україні, був

«Буквар», надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем

Іваном Федоровим. До нас дійшов лише один примірник,

який знайдено в Римі 1927 р. Він зберігається в бібліотеці

Гарвардського університету.

Ведучий 4 Також українська мова вирізняється серед

інших тим, що вона багата на зменшувальні форми.

Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть

слово “вороги” – “вороженьки”.

Ведучий 3 За межами Європи українська мова має

напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс).

В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйонів населеня,

до складу округу входить місто Чикаго разом з

передмістями. А українська мова була обрана як одна з

найбільш вживаних мов у даному районі.

Лунає пісня «Мова єднання» (3хв)

Ведучий 1 Ми українці – нація Тараса,

Ми – сагайдачні і кармелюки,

Коли прийшли ми – не полічиш часу,

Ми древні і безсмертні, як віки.

Ведучий 2 Нас мордували, нас тягли на плахи.

О! Скільки потекло кривавих рік!

Хотіли ополячити нас ляхи,

А росіяни зрусити навік.

Ведучий 1 Та все даремно. Знову ми і знову

Жбурляли всіх у темряву й багно,

Залишилися ми і наша мова

Настояна на сонці, як вино.

Ведучий 2 Ця мова може світ зачарувати,

В ній все – і грім, і шерехи гаїв.

У неї, мабуть, вчилися співати

Не тількі наші – курські солов’ї.

Ведучий 1 І тому їй не зникнути ніколи,

І підкоряти щирістю світи.

Ми живемо – Івани та Миколи,

І всі народи рідні нам брати.

Ведучий 2 Ми живемо, і нас не подолати,

Не покривити наші язики.

Бо є Шевченки майже в кожній хаті,

Є Сагайдачні і Кармелюки.

Ведучий 3 Ось і підходить до кінця наше свято

української писемності та мови. Ми живемо на чудовій,

багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут

жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут

корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І

негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких

великих і славних батьків.

Лунає пісня «Україна» Гурту «ВВ» (4,5хв.)

Позакласний захід до Дня української

писемності і мови

«Перлина душі — твоя мова і слово!»

Мета заходу:

- ознайомити учнів з історією

свята – День української писемності

і мови, акцентувати увагу на утиски

української мови та культури в

період існування СРСР;

- формувати громадянську і

загальнокультурну компетентності,

бажання спілкуватися українською мовою;

- розвивати творчі здібності, спонукати до власної

творчості, навички виразного читання, пам'ять;

- виховувати любов до рідної мови, до національної

культури, прагнення бути справжніми українцями;

Обладнання: стіннівки, мультимедійні презентації,

музичне оформлення, слайд-шоу, відеоролик учнівського

дослідження

ХІД ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ

Ведучий 1 Добрий день, шановні гості! Ми раді вітати вас

на святі, яке сьогодні завітало до нашої країни - День

української писемності та мови.

Ведучий 2 О, мово рідна, ти чудова!

Мов теплий подих вітерця.

В тобі чарівне кожне слово,

Бо заворожує серця.

Ведучий 1 Ти розмаїта і багата,

В тобі легенди і казки.

Жива, співуча і крилата…

В тобі — історії стежки,

Ведучий 2 Що ними йшов народ до волі,

Ішов крізь терни до зорі.

В тобі на все є слів доволі,

Ти, наче сонечко вгорі.

Ведучий 1 Так, 9 листопада - День української

писемності та мови. Це одне з наймолодших державних

свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою

Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса

Шевченка.

Ведучий 2 6 листопада 1997 року було підписано Указ

Президента України, у якому говориться: “На підтримку

ініціативи громадських організацій та з урахуванням

важливості ролі української мови в консолідації

суспільства постановляю: “Установити в Україні День

української писемності та мови, який відзначати щорічно 9

листопада в день вшанування пам’яті Преподобного

Нестора Літописця”.

Ведучий 1 Тож, із святом вас, шановні добродії, із

святом, шанувальники рідного слова.

Ведучий 2 І розпочинаємо ми наше свято за традицією

з гімну . Прошу всіх встати – лунає гімн України

звучить гімн України (1,4хв.)

Ведучий 1 Кожна епоха дарує людству нові винаходи і

відкриття. Але найбільшим винаходом людства було

письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти

істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди

збагнули світ і своє місце в ньому.

Ведучий 2 Корені українського слова проросли з

найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними

пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави.

Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших

пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у

красному письменстві різних часів.

Ведучий 1 Так, саме в період існування Київської Русі

бере початок українська писемність. Цей факт пов’язують з

роботами ченця Києво-Печерської лаври Нестора

Літописця. Хто ж він такий, Нестор Літописець? Чому й

сьогодні ми згадуємо про нього та вшановуємо?

Перегляд відеоролику про Нестора Літописця (1,7хв.)

Ведучий 3 Людина без рідної мови — німа.

Хоч чує, сказати не вміє.

І в серці у неї любові нема,

І щастя жаринка не тліє.

Ведучий 4 Немає в людині святого всього,

І радощі їй не знайомі.

Ну, хто ти без мови, без слова свого?

Чужинець у власному домі…

Ведучий 3 Перлина душі — твоя мова і слово.

Та й слово у Всесвіті першим було.

А слово до слова, то зложиться мова,

Прилине до серця любов і тепло.

Ведучий 4 Як сонце гаряче вам душу зігріє,

І сили додасть, і не зрадить ніде.

Бо щире словечко зарадити вміє,

Від доброго слова натхнення прийде.

Ведучий 3 Від теплого слова і лід розмерзає,

І темінь згасає іще до пори.

А в серці людини весна зацвітає…

Хороші слова всім завжди говори.

Ведучий 4 Люби свою мову, вона джерело,

Що поїть людину у спрагу.

Дарує їй Силу, Любов і Тепло,

Надію і Віру, й Відвагу.

Лунає пісня про українську мову (3 хв.)

Ведучий 1 Поява сучасної української літературної

мови пов'язується з конкретною датою — виданням

«Енеїди» Котляревського у 1798 році. Ця відома поема

стала першим друкованим твором, написаним живою

народною мовою, всупереч тогочасній традиції

користування книжною українською мовою у писемній

практиці.

Ведучий 2 Ще одна дата — 1840 рік, коли вперше було

видано твори Т. Г. Шевченка, — можна вважати

доленосною: з того часу українська літературна мова стала

на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної

стабілізації. Але на цьому шляху були і перепони, і

заборони.

Ведучий 1 Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль

намагалися знищити українську мову, а разом з нею і наш

народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без

усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого.

Ведучий 2 У світовій історії жодна мова не зазнала

такого страшного нищення від сусідів-ворогів,

українська. Вдалося відшукати низку документів, які у

хронологічній послідовності засвідчують нищення

української мови поляками, росіянами і більшовикамикомуністами. Згадаємо

лише окремі моменти з минулого

та недалекого сучасного.

Ведучий 1 Після підписання Богданом Хмельницьким

1654 році у Переяславі договору з російським царем

розпочато наступ на українську книжку. 1693 року

прийнято закон, що забороняв ввозити до Московської

держави українські видання. Тоді ж було запроваджено

цензуру для контролю за діяльністю українських

книговидавців.

Ведучий 2 1918 р. Захопивши Київ, московськобільшовицькі інтервенти за

кілька днів розстріляли 5 тисяч

осіб, які розмовляли українською мовою, носили

український національний одяг або у кого в хаті висів

портрет Т. Шевченка…

Ведучий 1 1930 - 1937 рр. Ліквідовано українські

школи, середні спеціальні та вищі навчальні заклади,

закрито газети та видавництва поза межами України – на

Кубані, в Сибіру, на Далекому Сході та інших землях,

заселених

переважно українцями.

Ведучий 2 3 листопада 1937 року в урочищі

Сандормрох більшовиками був фізично знищений

практично весь цвіт і вся еліта української інтелігенції.

Письменники, поети, режисери, скульптори, художники,

вчені. Згодом цих людей та їх спадщину назвали

«Розстріляним відродженням. За один день було

розстріляно більше ста чоловік.»

Ведучий 1 1951 р. Студенти Харківського університету

відмовилися складати іспити російською мовою. Тоді

800 з них було репресовано, а 33 студентів на закритому

засіданні суду було засуджено до смертної кари! І

РОЗСТРІЛЯНО.

Ведучий 2 1964 р. Агент КДБ пересипає фосфором і

спалює частину приміщення Центральної Наукової

Бібліотеки у Києві. На прилеглій території заздалегідь

була відключена вода, а пожежники приїхали лише через 4

години після підпалу. Вогонь знищив понад 600 тис. томів

цінних українських архівних документів.

Ведучий 1 1972 р. Заборона партійними органами

відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві. У

Харкові знесено хату, де жив видатний український

філософ і просвітник Г. Сковорода, та почато знищення

цвинтаря, де було поховано багато визначних діячів

української науки та культури.

Ведучий 2 З цього приводу варто згадати слова

сучасного українського письменника Василя Шкляра, який

зазначив: «Є в українській нації найбільший герой, який

зазнав найжорстокіших нападів і якого росіяни намагалися

знищити у першу чергу, бо знали, що з ним ми нездоланні.

Це – наша мова. »

Перегляд відеокліпу «Українська мова – це…» (1,2хв.)

Ведучий 5 Топтали мову і душили,

Щоб українець онімів.

Здавалось, не було вже й сили,

Ні пісні доброї, ні слів.

Ведучий 6 Скалічена, принишкла мова.

Всі думали, що це вже — крах…

Лиш пісня пташки світанкова

Її будила у серцях.

Ведучий 5 І мова ніжно розквітала,

Приходила у дивні сни.

І колискової співала

Із першим подихом весни.

Ведучий 6 Ні, наша мова не вмирала,

Вона боролася й жила.

Як Фенікс — завжди воскресала

І до людських сердець ішла.

Ведучий 5 Так, українська мова не загинула, не

загубилася в віках, як багато інших мов світу. Вона

пройшла всі випробування у часи лихоліття і зараз

розквітає, відроджується, набуває нових барв та відтінків.

Ведучий 6 Саме народ не дав їй загинути, захищав та

боронив до останнього, складав про неї легенди та пісні.

Ведучий 5 І зараз пропоную вам послухати одну з

таких легенд.

Ведучий 6 Народам долі Бог давав:

Комусь орать, комусь вбивати,

Комусь чекати на жнива,

Комусь пророків розпинати.

Ведучий 5 І залишилася одна –

Витка печальна в Бога доля:

Незламний дух, жива струна,

Багато сліз і мало волі.

Ведучий 6 Тоді замислився Творець…

Дніпро вбирався в барви сонця.

Почувся легіт двох крилець

Людей малого охоронця.

Ведучий 5 Найменший ангел, ще дитя,

З надій зітканий і з любові,

Просив святого співчуття

Для тих, хто води п`є Дніпрові.

Ведучий 6 «Ох, скільки крові! Скільки мук!

Ох, скільки болю і обуди!»

І плакав ангел в лоні лук

Над тим, що з милим краєм буде.

Ведучий 5 «Не плач, синочок, всім в житті

Свій хрест нести, щоб щось збагнути,

За твої сльози золоті

Я дам їм те, що рве всі пута».

Ведучий 6 І втер з лиця тих сліз кришталь.

Всепроникаючий і щирий,

Улюбленця свого печаль

Перетворив у краплі миру.

Ведучий 5 Міць блискавки і легіт хмар,

Красу барвисту, веселкову,

Мелодій чари, світла, жар

І холод леза вклав у мову,

Ведучий 6 В долоні ангела поклав,

Благословивши на дорогу,

І до людей його послав

Господь, тамуючи тривогу.

Ведучий 5 Себе на смерть прирікши, він.

Надію з серцем вийняв разом –

Натхненну й чисту, ніби дзвін,

І людям дав, твердіш алмазів.

Ведучий 6 «Моя прекрасна і проста ,

Моя стражденна Україна!..»

Могутнє слово вклав в уста

Новонародженого сина.

Ведучий 5 Розтанув ангел. Вже віки

Те слово нашу долю гріє,

І шлях наш не такий гіркий,

Доки жива його надія.

Лунає пісня про українську мову (3,4хв.)

Ведучий 3 Летить планета в космосі жива,

На ній усе народжене, щоб жити!

Людині дані розум і слова.

І почуття найвищі, щоб любити.

Ведучий 4 Все для людини: небо і поля...

І кожен має право розмовляти

Тією мовою, що нам дала Земля,

Співати пісню, що навчила мати!

Ведучий 3 Нам в Україні всім судилось жить,

В краю, де кожна квітка голос має!

То ж українська мова хай звучить,

Над цілим світом хай вона лунає!

Ведучий 4 До Дня української писемності і мови у

нашому навчальному закладі були проведені перші етапи

Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса

Шевченка та Міжнародного конкурсу знавців української

мови імені Петра Яцика.

Ведучий 1 Ну що б здавалося, слова?

Слова та голос.

Більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує...

Ведучий 2 Цей вислів Тараса Шевченка повторюють

вже не одне століття, але він не втратив своєї актуальності

й сьогодні. Адже саме завдяки словам ми маємо

можливість спілкуватися, передавати власні почуття й

мрії.

Ведучий 1 Роль поетів та письменників у розвитку

мови неоціненна. Вони зберігають, збагачують,

популяризують рідну мову.

Ведучий 2 І не важливо, коли саме вони жили й

працювали, адже їх твори можуть надихати народ і через

10 років і через 20 і навіть через століття.

Ведучий 1 Сьогодні українська культура відроджується,

дуже стрімко розвивається в усіх галузях мистецтва,

зокрема і в літературі, і в музиці.

Ведучий 2 І нам дуже приємно зазначити, що вітчизняних

сучасних рок, фолк, поп виконавців надихають поетичні

твори, створені українськими поетами у різні часи та

епохи.

Ведучий 1 Учні нашого навчального закладу провели

невеличке дослідження, проаналізували, хто саме надихає

сучасних українських виконавців на створення нових

пісень, і зробили висновок, що сьогодні можемо почути

пісні на слова поетів від часів Тараса Шевченка до

модернової поезії двадцять першого століття. Прошу

звернути увагу на екран.

Показ відеоролика «Минуле разом з майбутнім» (10хв.)