Методичний консалтинг

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Закон України «Про освіту» є основою (фундаментом) для усіх інших спеціальних законів, і його норми є нормами прямої дії стосовно функціонування будь-якої системи освіти, у тому числі системи загальної середньої освіти, і не потребують ані дублювання, ані відсилання.

 https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/72792/ 

16 січня 2020 року Верховною Радою України прийнято новий Закон України «Про повну загальну середню освіту», який набрав чинності 18 березня 2020 року.

08 квітня 2020 року у листі № 1/9-201 МОН України надало рекомендації "Щодо нагальних питань впровадження Закону України "Про повну загальну середню освіту"". На сайті МОНУ можна ознайомитися із його змістом/

Закон є спеціальним стосовно загального, базового Закону України «Про освіту», що був прийнятий Верховною Радою України у 2017 році.

Варто знати, що при колізії (явній суперечності) норм базового Закону «Про освіту» і норм спеціального Закону «Про повну загальну середню освіту» пріоритет у правозастосуванні мають норми спеціального Закону. 

Стандарт не містить поділу на предмети, натомість є лише освітні галузі. Це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, так і комбінувати їх для інтеграції. Цими 9-ма освітніми галузями є мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура.

У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи):

• вільне володіння державною мовою;

• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

• математична компетентність;

• компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;

• інноваційність;

• екологічна компетентність;

• інформаційно-комунікаційна компетентність;

• навчання впродовж життя;

• громадянські та соціальні компетентності;

• культурна компетентність;

• підприємливість і фінансова грамотність.

Професійний стандарт погоджено Національною академією педагогічних наук України та Профспілкою працівників освіти і науки України.

Крім МОН, у розробці нового професійного стандарту вчителя брали участь Український інститут розвитку освіти (вчителі та директори шкіл, фахівці, що здійснюють підготовку вчителів, підвищення їхньої кваліфікації та проводять сертифікацію вчителів), проєкти «Навчаємось разом» і «Професійний стандарт вчителя нового покоління і кращі НУШ технології: у взаємодії між академічними спільнотами університетів і вчителями-практиками».

Новий профстандарт — це втілення сучасного підходу НУШ до визначення переліку та опису загальних і професійних компетентностей вчителя.

Розробка чітких стандартів мала на меті допомогти вчителям визначити орієнтири власного професійного розвитку. А в разі потреби прийнятий документ запобігатиме ризику необ’єктивного оцінювання професійних компетентностей вчителів під час їхньої атестації та сертифікації.

До загальних компетентностей увійшли громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька.

До переліку професійних компетентностей увійшли: 

• мовно-комунікативна;

• предметно-методична;

• інформаційно-цифрова;

• психологічна;

• емоційно-етична;

• педагогічне партнерство;

• інклюзивна;

• здоров’язбережувальна;

• проєктувальна;

• прогностична;

• організаційна;

• оцінювально-аналітична;

• інноваційна;

• рефлексивна;

• здатність до навчання впродовж життя.

Новим Законом України «Про повну загальну середню освіту» продовжено  імплементацію рамкового Закону України «Про освіту» в частині розбудови системи забезпечення якості освіти. Так, статтею 55 Закону визначено повноваження центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів. Відповідно до норм цієї статті Державна служба якості освіти України та її територіальні органи (далі − Служба): 

§ проводять інституційний аудит закладів освіти;

§ надають рекомендації закладам освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

§ затверджують нетипові освітні програми за результатами їх експертизи;

§ проводять моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти та якості здобутої в них загальної середньої освіти;

§ беруть участь у сертифікації педагогічних працівників;

§ здійснюють державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства закладами освіти.

Окрім того, Служба уповноважена аналізувати діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти щодо дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території та надавати їм відповідні висновки й рекомендації.

У разі порушення вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти Служба вправі:

§ складати протоколи про адміністративні правопорушення;

§ звертатися до суду з позовами до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

https://sqe.gov.ua/index.php/en/hovyny/1156-derzhavna-sluzhba-iakosti-osvity-realizovuie-zakon-ukrainy-pro-povnu-zahalnu-seredniu-osvitu

Для педагогів, залучених до Нової української школи, впроваджують систему супервізії – професійної підтримки, яка допоможе реалізовувати цілі реформи, долати труднощі та рости професійно. Відповідний наказ №1313  затверджено у Міністерстві освіти і науки.

"Це ще один інструмент, який дозволить педагогам розвивати свої професійні навички та особистісні якості. Важливо розуміти, що супервізія – це не перевірка чи контроль. Супервізор – це наставник і консультант, який допоможе, підтримає, навчить новому та поділиться досвідом. Супервізорами будуть також педагоги, і подібна взаємодопомога – це те, чого потребує така масштабна і важлива реформа, як Нова українська школа, – підкреслила Міністерка освіти і науки" - Ганна #Новосад.

Супервізію здійснюватимуть для вчителів та їхніх асистентів, тренерів-педагогів, директорів та заступників директорів шкіл, а також фахівців ІРЦ.

 Метою супервізорів буде професійний та особистісний розвиток педагогів. Спеціалісти, зокрема, допомагатимуть вчителям долати професійні труднощі, протидіяти стресу, запобігати професійному вигоранню та зміцнювати позитивну самооцінку. Крім того, супервізори матимуть функцію фасилітаторів та допомагатимуть налагоджувати педагогіку партнерства.

Супервізія також допомагатиме коригувати освітній процес відповідно до завдань Нової української школи.

Під час супервізії вчителі матимуть консультації щодо таких пунктів:

§ впровадження НУШ;

§ реалізації освітніх програм і навчальних планів, організації освітнього середовища;

§ впровадження сучасних методик і технологій навчання;

§ використання інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій;

§ самоосвіти та самовдосконалення;

§ побудови демократичної моделі управління закладом освіти.

Здійснювати супервізію будуть підготовлені спеціалісти – їх готуватимуть 311 тренерів, які пройшли спеціальне навчання протягом 2019 року. Супервізорами стануть фахівці з числа вчителів, тренерів, тренерів-педагогів, працівників закладів післядипломної педагогічної освіти, методистів, експертів, залучених до проведення сертифікації, а також директорів шкіл та їхніх заступників з навчально-виховної роботи.

Супервізія складатиметься із 1-3 наставницьких циклів, під час яких будуть застосовуватись індивідуальна та групова форми роботи за такими напрямами:

§ ознайомлення з результатами самооцінювання педагога та вибраними пріоритетами для розвитку;

§ спостереження за діяльністю педагога;

§ підтримка у створенні плану професійного розвитку;

§ наставницькі бесіди;

§ групове обговорення кращих практик, труднощів, пошук шляхів їх вирішення, а також можливостей для подальшого розвитку.