Агонія — останні прояви життєвих функцій організму перед смертю; передсмертні муки; конання.
Азимут — тут: кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ.
Алергія — підвищена або спотворена чутливість організму до дії якої-небудь речовини. Альтернативна, (невійськова) служба — державна служба громадян, які підлягають призову на строкову військову службу, але особисто заявили про неможливість проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням.
Ангіна — гостре запалення слизової оболонки зіва, зокрема мигдаликів глотки.
Анорексія — відсутність або втрата апетиту; свідоме небажання їсти.
Антидот — лікарський препарат, який застосовується для знезараження отрути, що потрапила в організм; протиотрута.
Астма — задишка, спричинювана деякими захворюваннями серця чи бронхів; ядуха, що виникає раптово, як напад.
Б
Багнет — колюча зброя, яку насаджують на кінець дула гвинтівки (автомата); штик. Бактеріологічна (біологічна) зброя — спеціальні боєприпаси і бойові прилади із засобами доставки, споряджені біологічними засобами.
Бактерія — мікроскопічний одноклітинний організм; мікроб.
Бій — організовані й узгоджені щодо місця, часу, ударів, вогню і маневрів дії війська з метою знищення противника або відбиття його ударів в обмеженому районі.
Ботулізм — гостра інфекційна хвороба, спричинена анаеробними мікробами, що знаходяться в зіпсованих продуктах.
В
Вагітність — фізіологічний стан організму жінки, пов'язаний із заплідненням яйцеклітини і розвитком зародка та плоду.
Варта — озброєний підрозділ, відряджений для виконання бойового завдання з метою охорони й оборони військових об'єктів, бойових прапорів тощо.
Венеричні (шкірно-венеричні) хвороби — інфекційні хвороби, що передаються переважно статевим шляхом; гонорея, сифіліс, трихомоноз, хламідіоз, герпес та ін.
Відмороження — ушкодження тканин організму внаслідок дії на них низьких температур.
Військова дисципліна — суворе й точне дотримання всіма військовослужбовцями порядку і правил, установлених законодавством України і статутами Збройних Сил України.
Військова топографія — розділ топографії, що включає розробку засобів вивчення і розвідки місцевості з метою використання її в бойових умовах.
Вірус — один з найдрібніших мікроорганізмів, що викликає інфекційне захворювання. Віспа — інфекційна хвороба, що характеризується гнійним висипом на шкірі та слизових оболонках і помірною інтоксикацією.
Вогонь - стрільба зі стрілецької та артилерійської зброї; команда (наказ) стріляти. Гельмінтоз — хвороба, спричинена гельмінтами — паразитичними черв'яками, що живуть в організмі людей і тварин.
Гіпертонія — підвищення кров'яного тиску, здебільшого в артеріях, внаслідок деяких захворювань.
Грип — гостроінфекційна хвороба, що вражає переважно органи дихання і супроводжується загальним отруєнням організму.
Дегазація — знешкодження місцевості, повітря, різних предметів, заражених отруйними речовинами.
Дезактивація — видалення (змивання, змітання) радіоактивних речовин із заражених ділянок місцевості, споруд, техніки, різних предметів.
Дезінсекція — знищення шкідливих комах спеціальними засобами.
Дезінфекція — знищення хвороботворних мікроорганізмів і руйнування токсинів на місцевості, спорудах, техніці, різних предметах.
Деонтологія медична — сукупність етичних норм і правил поведінки медичного персоналу, спрямованих на максимальне підвищення ефективності лікування пацієнтів.
Дератизація — сукупність заходів, спрямованих на знищення гризунів.
Десмургія — розділ хірургії, що вивчає правила накладання пов'язок.
Детонатор — вибухова речовина, яка в разі вибухання викликає детонацію вибухової речовини.
Детонація — поширення в речовині хімічного перетворення з надзвуковою швидкістю, викликаного вибухом іншої речовини або ударом.
Дефібриляція — усунення фібриляції (різночасного і розрізненого скорочення м'язових волокон серцевого м'яза).
Дизентерія — гостра інфекційна хвороба людини, вражає переважно товсті кишки. Дистанція — відстань у глибину між військовослужбовцями, машинами, підрозділами, частинами; інтервал.
Дифтерія — гостра інфекційна, переважно дитяча хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів.
Доза випромінювання — кількість енергії Іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси опромінюваного середовища.
Дозиметр — прилад для вимірювання дози радіації, яку отримує людина, перебуваючи в зоні дії радіоактивних речовин.
Ентеросорбент — препарат, що поглинає і виводить із шлунково-кишкового тракту шкідливі та токсичні речовини.
Енцефаліт — запалення головного мозку людини.
Епідемія — масове поширення однойменних інфекційних захворювань, що мають спільні джерела інфекції.
Задишка — часте, утруднене дихання внаслідок хвороби, втоми, виснаження і т. ін. Зворотний азимут — напрям від місцевого предмета до свого місцезнаходження. Знезараження — знищення хвороботворних мікроорганізмів; здійснюється у формі дезактивації, дегазації, дезінфекції.
Іммобілізація — забезпечення нерухомості кісток у місці перелому чи вивиху, що зменшує біль і запобігає травматичному шоку.
Імунітет — несприйнятливість організму до дії хвороботворних мікробів або отруєння; стійкість організму проти зараження та отруєння.
Інкубаційний період — прихований період хвороби від моменту зараження до появи перших ознак захворювання.
Інсульт — раптове гостре порушення кровообігу мозку» що супроводжується непритомністю й паралічем людини; апоплексія.
Інтервал — відстань по фронту між військовослужбовцями, машинами, підрозділами, частинами; дистанція.
Інфаркт міокарда — змертвіння ділянки серцевого м'яза внаслідок припинення кровопостачання.
Інфекція — проникнення в організм хвороботворних мікроорганізмів; зараження. Іонізація — перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електрично заряджені.
Карантин — суворий режим ізоляції певної групи населення з метою запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань.
Кашлюк (коклюш) — гостра заразна, переважно дитяча хвороба, що характеризується нападами конвульсивного кашлю.
Кір — дитяча заразна хвороба, що характеризується висипом, запаленням дихальних шляхів, слизової оболонки очей, ротової порожнини та гарячкою.
Команда — наказ командира за встановленою формою; команди поділяються на підготовчі та виконавчі.
Крововилив — виливання крові з ушкодженої судини в тканини і порожнини організму.
Кровотеча — витікання крові в ушкоджених кровоносних судин.
Кумуляція — концентрація енергії спрямованого вибуху.
Магнітний азимут — горизонтальний кут, що вимірюється за годинниковою стрілкою від північного напряму меридіана до напряму на предмет.
Малярія — гостра заразна хвороба, що супроводжується виснажливими нападами гарячки; болотна пропасниця.
Маневр — переміщення військ з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції для завдання удару по противникові. - .Мутація — раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму.
Наступ — бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед.
Нейтронна - зброя — різновид ядерної зброї, основним ура-жальним чинником якої є проникаюча радіація.
Оборона — система вогневих точок та укріплень, на якій розміщуються війська, готуючись відбити напад противника.
Обсервація — комплекс заходів, що передбачають посилене медичне спостереження за осередком ураження і здійснення в ньому лікувально-профілактичних заходів.
Обтюратор — смужка тонкої гуми для забезпечення герметичності лицьової частини протигаза.
Окоп — земляна споруда, що служить вогневою позицією, укриттям від вогню та місцем спостереження; шанець.
Онкологія — галузь медичної науки, що вивчає пухлини та методи їх лікування.
Опік — пошкодження тканин тіла вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим.
Орієнтир — видимий місцевий предмет або елемент рельєфу, який використовують у військах для визначення місця свого знаходження, напряму руху
Отруєння — хімічна травма організму, спричинена його інтоксикацією.
Отруйні речовини — хімічні сполуки, здатні уражати, людей і тварин на великих площах, проникати в споруди, заражати місцевість і водойми.
Панкреатит — запалення підшлункової залози.
Пародонтоз — захворювання тканин ясен навколо зуба, що призводить до його розхитування і випадання.
Пневмонія — запалення легень.
Позиція — ділянка місцевості, зайнята військами та обладнана для ведення оборони або як вихідний рубіж для наступу.
Пост — все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов'язки.
Постріл — викидання кулі з каналу ствола під дією порохових газів, що утворюються при згорянні порохового заряду.
Похідний порядах відділення — шикування відділення в колону по одному або по два. Правець — гостре інфекційне захворювання, що характеризується корчами; стовбняк. Прицілювання — процес надання каналу ствола напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль.
Променева хвороба — захворювання, спричинюване дією на організм радіоактивних випромінювань.
Простір мертвий (неуражуваний) — частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії.
Простір прикритий — простір за укриттям, що не пробивається кулею, від його гребеня до точки зустрічі.
Простір уражуваний — частина прикритого простору, на якому ціль може бути уражена.
Протигаз — спеціальний прилад для захисту органів дихання, обличчя та очей від шкідливої дії отруйних речовин.
Профілактика — заходи, що запобігають виникненню і поширенню хвороб, сприяють охороні здоров'я населення.
Рана — пошкодження шкіри, слизової оболонки чи глибокої тканини, що супроводжується болем та кровотечею і має вигляд зяючого отвору.
Рентген — одиниця дози рентгенівського і гамма-випромінювання.
Респіратор — прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін.
Світлове випромінювання — потік променевої енергії, що включає ультрафіолетові, видимі та інфрачервоні промені, джерелом яких є місце вибуху, що світиться.
Секреція — утворення і виділення залозами особливих речовин, необхідних для життєдіяльності організму.
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що характеризується ураженням імунної системи, розвитком різних вторинних інфекцій і злоякісних пухлин.
Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, що характеризується загальною інтоксикацією, ангіною, збільшенням лімфатичних вузлів, дрібноточковою висипкою з наступним пластинчастим лущенням.
Смерть — припинення життєдіяльності організму, його загибель; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частиш.
Спадковість — властивість живих організмів, що проявляється у збереженні й відтворенні в нащадків ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків; сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків.
Спірометрія — визначення об'єму повітря, що його видихає людина.
Стафілокок — рід хвороботворних бактерій: кулястої форми, які викликають ангіну, запалення легень і шкіри і т. ін.
Стенокардія — серцева хвороба, яка виявляється в нападах різкого стискаючого болю за грудниною; грудна жаба.
Стихійне лихо — надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди життєдіяльності населення, знищує матеріальні цінності.
Стрептокок — хвороботворна бактерія кулястої форми, клітини якої розміщуються у вигляді ланцюжка.
Стрес — стан напруження організму, викликаний дією зовнішніх або внутрішніх факторів.
Стрій — визначене Стройовим статутом розташування один за одним у певному порядку військовослужбовців або військових підрозділів для спільних дій у пішому порядку та на машинах.
Строково- військова служба — в мирний час військова служба військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі, які придатні до неї за станом здоров'я і яким виповнилося 20 років.
Техногенний — породжений, створений технікою, промисловістю.
Токсикоз — хворобливий стан, що виникає внаслідок дії на організм людини токсинів та отрут.
Токсин — отруйна речовина, яку утворюють хвороботворні мікроорганізми, а також деякі види тварин і рослин.
Токсодоза — кількісна характеристика токсичності отруйних речовин, що відповідає певному ефекту ураження.
Травматичний шок — загрозливе для життя ускладнення важких уражень, що характеризується розладом діяльності центральної нервової системи, порушенням кровообігу, обміну речовин, інших важливих функцій організму.
Траєкторія кулі — крива лінія, яку описує центр ваги кулі при польоті в повітрі.
Туберкульоз — інфекційне захворювання, спричинене особливою бацилою — паличкою Коха, вражає різні органи (здебільшого легені) людей і тварин; сухоти.
Туляремія — гостра інфекційна хвороба тварин, якою можуть заражатися і люди.
Хімічна зброя — зброя масового ураження, дія якої ґрунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин.
Холецистит — запалення жовчного міхура.
Цистит — запалення слизової оболонки сечового міхура, що здебільшого спричиняється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом).
Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці вишикувані один біля одного на одній лінії згідно з визначеними інтервалами.
Шок — загальний тяжкий розлад функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; етан пригніченості, розгубленості.
Шприц — хірургічний інструмент у вигляді, циліндра з поршнем і порожнистою голкою, який використовується для впорскування в організм лікарських речовин, а також, для відсмоктування звідти рідини.
Шприц-тюбик — шприц, призначений для Одноразового внутрішньом'язового або підшкірного введення знеболювальних ліків; складається з поліетиленового корпусу, ін'єкційної голки з канюлею і захисного ковпачка.
Ядерна зброя — зброя, енергія для вражальної дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або синтезу.
Ядуха — крайній ступінь задишки, розвивається внаслідок спазм бронхів, набряку легень.
За матеріалами сайту: https://sites.google.com/site/protectionofukraine/about/research-interest