Я Мірошник Вікторія,учениця 9-А класу Помічнянської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 1 , імені Героя України Березняка Євгена Степановича.
У сучасному світі дуже важко знайти людину,яка б не хотіла дізнатися про своє майбутнє. Люди ходять до відьом,чаклунів аби дізнатися що ж з ними буде через 10 чи 15 років... Але ніхто навіть не схилявся до думки,що майбутнє залежить тільки від нас. На цю землю всі приходять рівними, проте своє майбутнє кожен будує сам.
В житті неможливо змінити лише дві речі: дату народження і дату смерті. Все інше в наших руках. Якби люди були більш наполеглевими і працьовитими,ми б досягали неймовірних висот.
Мені п'ятнадцять років. На відміну від багатьох своїх ровесників, я ще не визначилася з майбутньою професією. Я завжди була цікавою людиною з різнобічними інтересами. Мабуть, саме тому мені складно зупинити свій вибір на одній спеціальності,яка б покращила майбутнє нашої країни.
Мені завжди були небайдужі долі людей, як моїх близьких, так зовсім сторонніх, для мене завжди багато важили такі поняття, як "чесність", "справедливість", "права людини". Також важливо враховувати те,що потрібно багато–багато вчитися, і знань в школі для цього далеко недостатньо. Часом навіть для того, щоб достатньо володіти своєю професією мало навчатися в вузі, потрібні знання можна отримати лише через досвід, багато років працюючи.
Потрібно враховувати головний факт, бажання допомагати людям, вміти їх вислухати та підтримати, проявляти турботу і йти на самопожертву. Часом саме від їхніх компетентних дій залежить здоров’я або навіть життя.
Життя — це найбільше диво й найдорожчий скарб, котрий треба оберігати. Помилку математика, продавця, кравця виправити можна, але необережність лікаря — ніколи. Бути медиком — важка місія, до якої треба підходити дуже серйозно. Справа лікаря завжди матиме повагу й вдячність від людей. Нехай в нашій країні це не дуже високооплачувана робота, але здоров’я людей має бути на першому плані.
Інформаційні джерела: