Робота керівника гуртка

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТАЦІЇ КЕРІВНИКА ГУРТКА

1. Навчальна програма відповідно до рівня і років навчання вихованців (типова, адаптована, авторська) .

2. Календарно-тематичний план гуртка на рік (або окремо на півріччя), перевірений заступником директора з НВР (меодистом) та затверджений директором позашкільного закладу.

3. План навчально-виховної роботи на рік (або окремо на півріччя), перевірений заступником директора з НВР та затверджений директором позашкільного закладу.

4. Журнал планування та обліку роботи гуртка, який є державним і фінансовим документом та зберігається 5 років.

5. План-конспект на заняття.

6. План проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності вихованців.

7. Звіт про роботу гуртка за І півріччя та рік.

8. Методичні матеріали, методичні рекомендації, сценарії виховних заходів, демонстраційний матеріал з різних тем занять, методична література, портфоліо керівника гуртка тощо.

"Організація роботи гуртка"

Особливості організації навчально-виховного процесу в гуртках позашкільної освіти

Позашкільну освіту можна розглядати як найважливішу складову освітнього простору, що склався в сучасному суспільстві. Позашкільний навчальний заклад сьогодні – це широкодоступний заклад освіти, який спрямовує вихованців на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. Позашкільна освіта та виховання – процес безперервний. Він не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійної творчості.

Своєрідність позашкільної освіти проявляється:

− у цілеспрямованому добровільному використанні дитиною вільного часу для повноцінного розвитку своїх потенційних можливостей;

− у свободі вибору напрямків діяльності, педагога, освітньої програми;

− у можливості міняти види діяльності, дитячий колектив, педагога;

− у творчому характері освітнього процесу, здійснюваного на основі додаткових освітніх програм;

− у особливих взаємостосунках дитини і педагога (співпраця, співтворчість, індивідуальний підхід до дитини);

− у можливості одержати допрофесійну підготовку.

Педагогічний процес в позашкільній установі – це процес соціально-педагогічної взаємодії і співтворчості вихованця і педагога. Особливість його у тому, що вирішення творчих задач у співпраці з педагогом змінює психологічну структуру освітнього процесу в цілому. Творчий пошук педагогів закладів позашкільної освіти зумовлений змінними інтересами, бажаннями, запитами і можливостями дітей. Т.І.Сущенко підкреслює: «Позашкільна установа покликана дати дітям можливість вийти за рамки звичного в житті, культурі, природі, науці, економіці. З тим, щоб в майбутньому максимально реалізувати свій творчий потенціал в тій сфері, яка їм природно відповідає. Позашкільний педагогічний процес – це виховання особистості в специфічних умовах життєдіяльності – у сфері дозвілля»

В системі позашкільної освіти немає державних стандартів, які б визначали якісні вимоги до діяльності та її результатів. Важливим критерієм якості роботи освітньо-виховних структур є зростання попиту на позашкільну освіту у своїх мікрорайонах та різноманітність навчальних програм щодо задоволення пізнавальних інтересів дітей.

Основними результатами позашкільної освіти можна назвати наступні:

– збереження і культивування унікальності кожної дитини в постійно змінному соціальному оточенні;

– задоволення природної потреби дітей в самопізнанні, осмисленні себе в навколишньому світі;

– формування сталого спротиву особистості вихованців руйнівним впливам;

– досягнення вихованців в їх кількісному вираженні (нагороди, перемоги, місця і ін.) отриманих їм за певний період;

– виховання у дитини захопленості предметом тієї діяльності, якій він віддає перевагу, цінністне ставлення до виду діяльності;

– наявність у вихованця власної освітньої траєкторії на майбутнє;

– соціалізація, успішність і особистісне зростання вихованця.

Перелік основних нормативно-правових документів,

щодо організації навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах

Закони України:

– «Про осві­ту» від 04.06.1991р., № 34;

– «Про загальну середню осві­ту» від 13.05.1999 р., № 651 -XIV;

– «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р., № 46.

Укази Президента України:

– Національна доктрина розвитку освіти від 17.04.2002 р., № 347/2002;

– Національна програма "Діти України" від 18.01.1996 р., № 63/96;

– «Про затвердження Цільової комплексної програми «Фізичне виховання – здоров'я нації», за­ходи Міносвіти щодо реалізації Програми» від 01.09.1998 р., № 963/98;

– «Про програму роботи з об­дарованою молоддю на 2001— 2005 роки» від 08.02.2001 р. № 78/2001;

– «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарова­ної молоді» від 24.04.2000 р. № 612/2000.

Постанови Кабінету Міністрів України:

– «Про затвердження Державної програми «Вчитель»» від 28.03.2002р. № 379;

– «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позаш­кільний навчальний" заклад» від 06.05.2001 р. № 433;

– «Цільова комплексна програ­ма «Вчитель», затверджена спільним рішенням колегії Міносвіти України і Президії АПН України» від 29.10.1997 р. № 20/6-5, №1-7/10-103;

– «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року» від 27.08.2010 р., № 785;

– «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року» від 05.10.2009 р., № 1622-р;

– «Про внесення змін до Положення про позашкільний навчальний заклад» від 27.08. 2010 р., № 769;

– «Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки» від 12.04.2006 р., № 202-р;

– Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2007–2010 роки від 08.08.2007 р., № 1016;

– «Про затвердження Програми розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки» від 28 березня 2002 р., № 378.

Накази Міністерства освіти та науки України:

– «Про затвердження Концепції художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах» від 25.02.2004 р. № 151/11;

– «Про затвердження Положення про центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання» від 6 травня 2001 р., № 433;

– «Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінки діяльності позашкільних навчальних закладів» від 21.08.2003 р. № 567;

– «Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів» від 20.07.2004 р., № 601;

– «Про затвердження Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах» від 11.08.2004р., № 651;

– «Про затвердження Типових навчальних планів позашкільних навчальних закладів, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України, на 2006/2007 навчальний рік» від 27.10.2006 р., № 731;

– «Про затвердження Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України» від 22.07.2008 р., № 676;

– «Про внесення змін до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах» від 10.12.2008, № 1123;

– «Про внесення змін до Положення про позашкільний навчальний заклад» № 769 від 27.08.2010 року;

– «Про затвердження Порядку видачі випускникам позашкільних навчальних закладів свідоцтв про позашкільну освіту» від 12.07.2001 р., № 510;

– «Про внесення змін до Порядку видачі випускникам позашкільних навчальних закладів свідоцтв про позашкільну освіту» від 12.08.2009 р., № 746;

– «Про визначення порядку присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам» від 04.07.2005 р., № 396;

– «Про план заходів Міністерства освіти і науки України щодо виконання Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки» від 08.10.2007 р., № 886;

– «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України» від 20.08.1993 р., № 310;

– «Про затвердження Положення про почесні звання “Народний художній колектив” і “Зразковий художній колектив"» від 14.08.2002 р., № 461;

– «Про затвердження Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається» від 02.06.1995 р., № 159/30/1526.

Протокол Міністерства освіти та науки України:

– Концепція позашкільної освіти та виховання, протокол № 16/3-8 від 25.12.1996 р.

Лист Міністерства освіти та науки України:

– «Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» № 1/9-97 від 07.03.2001 р.

– «Щодо збереження мережі позашкільних навчальних закладів» № 1/9-517 від 02.08.2010 р.

Методи

Метод – це «шлях до досягнення мети», спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення будь-чого.

Основні методи:

За джерелом передачі та сприйняття навчальної інформації:

  • словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);
  • наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);
  • практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи,екскурсія, похід тощо)

Методи стимулювання інтересу до навчання: пізнавальні ігри, створення цікавої ситуації, створення ситуації успіху, реалізація виховного потенціалу, ситуації неуспіху, емоційних переживань.

Методи стимулювання обов’язку відповідальності:

  1. Формування переконань у соціальній та особистісній важливості.
  2. Висування вимог.
  3. Вправи для виконання вимог.
  4. Змагальність, заохочення, покарання.

Прийом – частина методу, засіб педагогічних дій у певних умовах. Прийоми не мають самостійної педагогічної задачі.

Типи занять

У центрі уваги позашкільної освіти стоїть особистість дитини з її потребами і інтересами. Тому, краще за все вирішує проблему проведення заняття особистісно орієнтований підхід.

Заняття в гуртку є особистісно орієнтованими, спрямовані на покращення якості дитячого життя на основі творчості вихованців і педагогів, принципів самореалізації, максимального збільшення соціального досвіду дитини; духовної єдності особистості і колективу у спільній цікавій діяльності і відпочинку.

В позашкільній педагогіці використовуються як шкільні типи занять та їх форми так і нетрадиційні.

Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. Тип — це орієнтир, спрямованість, характеристика, обличчя.

Класифікація типів занять:

  • заняття засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь, навичок);
  • формування практичних умінь та навичок;
  • застосування вмінь та навичок;
  • узагальнення;
  • контрольне (підсумкове);
  • комбіноване.

Форми організації занять

Форми організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності педагога та вихованців, яка здійснюється в певному режимі та по порядку.

Форми організації занять в позашкільній роботі:

  • групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. В межах групи можливо виділяти підгрупи.
  • індивідуальні: передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль солістів, виконавців головних ролей.

У гуртках, де передбачена сумісна робота різновікового складу груп одного напрямку (вокальний, хореографічний), передбачені обов’язкові зведені репетиції, ансамблева робота.

Види занять:

ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємонавчання вихованців, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка, імпровізація тощо.

Міжпредметні зв’язки – зв'язок з якими видами мистецтва можна прослідкувати в ході даного заняття (світова, українська художні культури, музика, образотворче мистецтво, література…)

Обладнання:

  • посібники, газети, журнали, документи тощо;
  • дидактичний матеріал, наочний матеріал (схеми, моделі, плакати тощо);
  • відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали.

Обладнання повинне відповідати вимогам часу.

Очікуваний результат – які завдання мають бути вирішені, чого повинні навчитися вихованці.

Коментарі до кожного пункту схеми,

які повинні бути відображені при плануванні, оформлені конспекту та проведенні заняття.

Тема заняття. Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема, яка пропонується вихованцям може відрізнятися від теми, записаної в плані за стилем (художній – діловий). Тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий зміст заняття.

Мета заняття - основа ефективної діяльності педагога та учнів, що визначає характер їх взаємодії. Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. В меті заняття формулюється результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і, якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності заняття важко досягти.

Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на питання:

  • чого має навчити це заняття?
  • як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?
  • як вплине на погляди, переконання, почуття, над чим примусить замислитися?
  • яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання?

Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна.

Навчальна мета (навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії.

Типові формулювання:

  • навчити, дати уявлення, пояснити, учити, розповісти, розкрити …
  • познайомити з інформацією, умовами тощо…
  • проконтролювати засвоєння певних (таких) вмінь та навичок, вивчених на попередніх заняттях…
  • сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння… по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття)…
  • розширити або/і поглибити (збагатити) знання (конкретно названі)…
  • узагальнити знання, одержувані з різних джерел (в тому числі самостійно)…

Розвиваюча мета (розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу.

Типові формулювання:

  • розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу…
  • розвивати почуття (кольору, світу…)
  • формувати практичні навички та вміння…
  • удосконалювати вміння та навички…
  • забезпечити в ході заняття (розвиток мови учнів, поповнення словникового запасу, оволодіння…)

Виховна мета (виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та образів.

Типові формулювання:

  • виховувати почуття…
  • прищеплювати…
  • сприяти в ході заняття вихованню певних (таких) якостей (понять)…
  • для рішення завдань (естетичного, морального, духовного …) виховання …
  • з метою рішення завдань (громадянського …) виховання …
  • викликати інтерес до інформації , людей, умов взаємодії…
  • залучити, заохотити, зміцнити інтерес…
  • викликати неприйняття…

Завдання (бажано)

Типові формулювання загального характеру:

  • відпрацювати навички…
  • виконати операції мислення: пізнання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу, оцінки.

Навчальні завдання:

  • проконтролювати ступінь засвоєння основних умінь і навичок, а також вивчених і сформованих на попередніх заняттях;
  • забезпечити засвоєння наступних завдань…
  • сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спеціальні вміння й навички, як…;
  • сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спільні навчальні вміння й навички, як… на матеріалі даного заняття.

Розвивальні завдання:

  • для вирішення завдання розвитку у вихованців… в ході заняття забезпечити виконання таких завдань…

Виховні завдання:

  • сприяти в ході заняття формуванню світогляду ;
  • формування екологічного (естетичного…) виховання;
  • формувати в дітей загальнолюдський світогляд.