Основні структурні компоненти професійної

діяльності вчителя-логопеда

1. Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження

мовлення).

2. Складання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною

3. Визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.

4. Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.

5. Надання порад, консультацій

батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.

6. Співпраця із практичним психологом, соціальним педагогом, вихователем, учителем щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.

7. Співпраця з медичним персоналом закладу та поліклініки.

8. Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.

9. Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

10. Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда

• виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;

• готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;

• визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;

• працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;

• відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;

• ставить звук (різними прийомами та методами);

• закріплює поставлений звук у складах;

• автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;

• проводить диференціацію звуків;

• відпрацьовує граматичні форми.

Форми роботи

1. Фронтальні логопедичні заняття.

2. Підгрупові логопедичні заняття.

3. Індивідуальні логопедичні заняття.

4. Підготовка дітей логопедичної групи до участі в загальномасових дійствах, святах ЗДО та урочистих заходах селища з привітальними виступами.

Форми взаємодії з батьками

1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з організацією діяльності спеціалістів у групі, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

3. Оформлення тематичних папок "Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда" в інформаційному осередку приймальної кімнати логопедичної групи та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

4. Дні відкритих дверей у логопедичній групі. Вони дають можливість познайомити батьків із напрямками і прийомами роботи з дітьми, викликати інтерес до діяльності корекційних педагогів.

5. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

6. "Скринька довіри", яка практикується педагогами ЗДО "Марійка" не один рік. Її влаштовують у приймальній кімнаті і батьки мають можливість анонімно поставити запитання. Відповідь отримують у вигляді консультацій логопеда, психолога, соціального педагога, інструктора з фізкультури, медичної сестри.

Поради батькам

РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ В ДІТЕЙ

ІЗ МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ

ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИРОДНОГО МАТЕРІАЛУ

Про особливу роль дрібної та загальної моторики в мовленнєвому та інтелектуальному розвитку дітей знають усі. Від народження маляти батьки, а потім педагоги, приділяють значну увагу тренуванню пальчиків дитини.

Дитина пізнає світ передусім за допомогою органів чуття: розглядає його та прислухається до розмаїття звуків, досліджує на дотик, на смак, на запах. Взаємодія з оточенням неможлива без рухової діяльності дитини. Чим більше дитина рухається, тим активніша її пізнавальна діяльність, тим повніший та інтенсивніший її розвиток.

Науково доведено, що від розвитку дрібної моторики прямопропорційно залежать розвиток інтелекту, мовлення, уваги, уяви, пам'яті, зорових аналізаторів. Навички дрібної моторики допомагають дитині обстежувати, аналізувати, порівнювати, класифікувати навколишні предмети й відповідно краще розуміти світ, у якому вона живе.

У дитинстві, коли активно формуються мовленнєві зони, надзвичайно важливий вплив на їхній подальший розвиток мають імпульси, що надходять від пальців рук до кори головного мозку та стимулюють мовленнєву й розумову діяльність. Ще більше прості рухи кистей допомагають зняти загальне напруження, що сприяє покращенню вимови звуків, побудові логічно правильних, семантично зв'язних висловлювань.

Саме тому тренування пальців рук, розвиток дрібної моторики — необхідний стимул інтенсивного розвитку мовлення дитини, і воно набуває особливого корекційного значення в роботі з дітьми. Різноманітні вправи та завдання для пальчиків не тільки сприяють розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дитини, а й допомагають організувати діяльність дитини впродовж дня, привернути увагу, розвеселити, забезпечити психологічний комфорт.