Тетралогія «Таємний посол». Знайомство з нею дасть читачеві широке, доволі різностороннє уявлення про життя українського народу в останній чверті XVII століття. Картину того життя письменникові вдалося змалювати справді яскраву — образно-соковиту, колоритну, олюднену. І достовірну: і щодо відтворення тодішнього способу життя, звичаїв, настроїв, зіткнення різних інтересів, реалій побуту, і щодо точності зображення головних історичних подій і процесів, характерних явищ часу.
Запорозька Січ в її неповторній своєрідності, особливостях життя й боротьби цієї «християнської козацької республіки» Надзвичайно складні, драматичні умови існування посполитого люду на Правобережній та Лівобережній Україні, роз’єднаних за Андрусівським договором (1667) між Польщею та Росією. Неймовірні страждання бранців у турецькій неволі, їхній опір, спроби втечі.
Кость Волинський, доктор філологічних наук, професор
Тетралогія «Таємний посол» має стрункий, наскрізний сюжет, спільну головну ідею; спільних для всього твору головних героїв. Композиційно вона поділяється на дві частини: до першої належать романи «Посол Урус-шайтана» та «Фірман султана», до другої — «Чорний вершник» та «Шовковий шнурок». У перших двох мова йде про переддень російсько-турецької війни 1677—1681 рр. та про героїчну оборону Чигирина, куди два роки (1677—1.678) приходили величезні за тодішніми масштабами турецька і татарська армії, що налічували 150—200 тис. чоловік. У третьому й четвертому романах відтворено трагічні події на Україні після Чигиринських походів та оборону Відня (влітку 1683 року), у якій активну участь брали і українські козаки під проводом славнозвісного полковника Семена Палія. Загалом же головна увага в тетралогії приділена показу боротьби українського, російського, болгарського, польського, австрійського та інших народів Східної і Центральної Європи проти кривавих нападів османських орд з метою поневолити, а то й знищити ці народи.
Г.Я.Сергієнко, доктор історичних наук
Роман « Князь Кий»,написаний до 1500-річчя заснування Києва, переносить читача в сиву давнину, у вир складних історичних родій, коли після роздроблення гунської держави Аттіли в середині V ст. її спадкоємці, ворогуючи між собою, намагалися знову підкорити східнослов’янські племена. Це був важкий, відповідальний період у житті наших предків-антів, як називали східних слов’ян грецькі хроністи. Живучи окремими племенами й родами на величезній території степу, лісостепу та Полісся, вони під натиском завойовників починають усвідомлювати потребу єдності і під керівництвом свого молодого,талановитого військового вождя Кия.
Переселившись з берегів Росі, де раніше жило плем’я полян, на береги Дніпра, князь Кий разом із своїми братами Щеком і Хоривом закладають на високих кручах укріплене місто, яке назвали на честь старшого брата-Києвом. Це місто в майбутньому стало політичним центром східнослов’янської держави-Київської Русі.
Цікавий сюжет, яскраві образи, добірна мова, широка й світла панорама тогочасного життя багатьох племен, намальована досвідченим письменником-літописцем,—такі визначальні риси цього невеликого, але місткого художнього твору.
Г.Я.Сергієнко, доктор історичних наук
Раніше я вже був знайомий із творчістю українського романіста Володимира Малика за його книгами "Князь Кий" і тетралогії "Таємний посол", але про цей твір дізнався вперше. Захопливий сюжет, неординарні персонажі, увага до історичних фактів і деталей - ось ті якості прози Малика, які мені сподобалися. Не підвів мене автор і на цей раз. У центрі подій - похід монголо-татарських орд хана Батия на Русь, облога і взяття Києва, а на тлі цих подій - життєві драми простих людей. І нехай персонажі занадто типові, все одно їм співчуваєш, тебе переповнює гордість за свою країну, яка ні перед ким не ставала на коліна, яку можна було перемогти, але не зламати.
Іван Білик, письменник
Роман Володимира Малика «Черлені шити» присвячений також важливій сторінці нашої вітчизняної історії — походові новгород-сіверського князя Ігоря на половців - та славнозвісній поемі «Слово о полку Ігоревім». Її не раз перекладали й переспівували.. Відомо чимало поетичних творів, навіяних образами геніальної поеми. Однак досі не було широкого епічного полотна про русько-половецькі взаємини 1184—1185 рр. та про створення «Слова...».
І цьому романові притаманні напружений сюжет, виразні постаті дійових осіб, чітка й колоритна мова, історична конкретність та достовірність. Зі сторінок твору вимальовуються картини суворої дійсності на Русі кінця XII століття - князівські чвари та міжусобні війни, половецькі напади, страждання простих, на яких падає весь тягар і класового гніту, і жахів половецького полону, і лиха братовбивчих міжусобних князівських чвар.
Головне в романі — це яскраві й правдиві картини народного життя, сповненого тривог, небезпек і злигоднів, це зримі образи представників різних верств тогочасного суспільства; це добре переданий дух епохи і пафос всенародної боротьби проти загарбників. Роман, безперечно, є творчим досягненням письменника.
Г.Я.Сергієнко, доктор історичних наук
Казка-легенда «Журавлі-журавлики»: про зворушливу допомогу Наталочки пораненому журавликові, про важкі поневіряння дівчини-невільниці в далекій турецькій стороні, про те, як вдячний журавлик вирятував малу україночку з чужоземного ярма.
Так народився перший віршований твір молодого вчителя з Лубен - легенда-казка «Журавлі-журавлики». І відчувалося в цьому творі дещо від давньої випадкової зустрічі з хлопчиною-сиротою, від розказаних учням оповідок на уроках літератури, від свідків героїчного минулого улюбленої Лубенщини. Минуле й сучасне ожило під пером молодого поета, перелилося в сумний сюжет героїчної казки-легенди.
Богдан Чайковський
Автор назвав щоденник "Синя книга" тому, що вів його в альбомі з темно-синьою твердою палітуркою. Підзаголовок - "записки для себе" говорить про те, що частина записів носила особистий характер.
Як і всі твори, написані Володимиром Маликом, "Синя книга" читається легко, з інтересом. У ній можна побачити письменника "без ретуші", зблизька. Особливо цікавим і потрібним щоденник буде для тих, хто вивчає творчість митця, хто веде науковий, літературознавчий пошук для вчителів, для молодих письменників. Щоденник є неповторним документом епохи. Його видання - данина пам'яті Володимиру Кириловичу Малик, чиє 90-річчя відзначаємо в 2011 році.
Олександр Сиченко, син письменника