Шановний Сергію Дмитровичу!

З нагоди Всеукраїнського дня психолога прийміть щирі вітання від Ваших колег, друзів і однодумців!

Важко переоцінити Ваш важливий внесок у становлення, розвиток та популяризацію психологічної науки в Україні. Саме з Вашим ім’ям пов’язано безліч новаторських концепцій, психологічних підходів, авторських методик і програм, які стали важливим надбанням вітчизняної науки. Ви – натхненник поколінь, зразок наукової відданості, глибини думки та педагогічної майстерності.

Діапазон Вашої наукової уваги вражає: від медико-психологічних питань у вищій школі до підготовки військових психологів і створення психоалгоритмів, так необхідних у воєнний час. Ви зуміли поєднати гуманістичну традицію з найсучаснішими викликами доби. Ваш голос і сьогодні залишається впевненим орієнтиром для тисяч студентів, сотень аспірантів і докторантів, які з гордістю називають себе Вашими учнями.

У цей святковий день щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, тепла і вдячності людських сердець. Хай зв’язок поколінь продовжується під Вашим мудрим керівництвом, адже Ваші знання, досвід і бачення потрібні Україні як ніколи. Залишайтесь у строю армії українських психологів — її добрим, розважливим і шанованим лідером.

З любов’ю, шаною та глибокою повагою —

Ваші друзі, колеги та однодумці.

Автори: Сергій Максименко, Максим Назар

Видавництво: "Видавництво Людмила"

Рік видання: 2024

ISBN: 978-617-555-238-4

Ця монографія досліджує психологічні аспекти інформаційної та когнітивної війни в умовах російської агресії проти України. У книзі аналізуються історичні, ідеологічні та психологічні чинники технологій інформаційної та когнітивної війни, розкриваються маніпулятивні технології Кремля, а також пропонуються шляхи формування стійкої інформаційної стратегії для захисту національних інтересів.

Книга буде корисною для:

- науковців, викладачів, студентів;

- політиків, військових, журналістів;

- всіх, хто цікавиться інформаційними та когнітивними війнами, а також психологічною безпекою.

Обсяг: 92 сторінки

Формат: друковане видання

Контакти: Вайбер, Телеграм - 093 151 64 16 (Анастасія)

Ціна: 300 грн.

Поспішайте придбати унікальне видання, що допоможе глибше зрозуміти виклики сучасної гібридної війни та шляхи їх подолання, де описуються механізми сучасної інформаційної та когнітивної війни, а також психологічного протистояння між Україною та її історичним супротивником і окупантом – рф.

Ця книга – ваш провідник у світ невидимого фронту, що допоможе:

- дізнатися, як маніпулюють свідомістю мільйонів;

- розкрити секрети стійкості української ментальності;

- відкрити стратегії перемоги в умовах гібридної війни.

Унікальні матеріали від провідних експертів. Це не просто теорія, а дієві рішення для захисту особистого, національного та інформаційного простору.

Для кого ця книга?

Для тих, хто прагне розуміти сучасні виклики, з якими зіткнулася Україна та українці, хто готовий боротися за свої переконання та бути на крок попереду ворогів української державності. Від студентів до генералів, від журналістів до лідерів думок – кожен знайде тут щось важливе для себе.

Об’єднуємо знання заради Перемоги!

Замовляйте «Ментальні засади протистояння російській агресії в гібридній війні» вже сьогодні та станьте частиною інформаційного спротиву, що будує майбутнє нашої країни!

Час діяти – знання, що змінюють майбутнє, доступні вже зараз.

Пишіть за номером 093 151 64 16 (Анастасія)

 Шановні колеги! 

Запрошуємо переглянути відео інформ-досьє до 125-річчя від дня народження Григорія Силовича Костюка.

 https://youtu.be/aHK9aAvJ6Hs 

Г.С. Костюком відкрито принцип розвитку, що дає можливість творчо підходити до всіх процесів мислення та психічних станів, процесів. Цей принцип дає можливість прослідкувати за процесом виникнення нової думки, внутрішнього світу особистості. Також принцип розвитку розкриває фундаментальні, теоретико- методологічні засади функціонування, розвитку мислення. Проаналізовано підхід до розвитку і функціонування мислення, що дає змогу здійснювати і розуміти мислення в теоретичному, експериментальному плані, досліджувати внутрішній світ особистості.

Григорій Силович зробив свій вклад в дослідження розуміння проблеми взаємодії навчання і розвитку. Саме Костюк стверджував, що навчання веде за собою розвиток, але спирається на актуальну ситуацію розвитку мислення. Тобто, навчання опирається на досягнення, які є в особистості на даний момент.

Фундаментальна проблема полягає у співвідношенні між собою навчання і розвитку. Вони ідуть між собою споріднено. У сучасній психології існує багатодосліджень, які фіксують моменти зародження, виникнення психічних явищ, перерв поступовості (інсайт, продукти інтуїції тощо), стрибкоподібні переходиїх у новий стан, до нової функції, до нового способу дій. В цьому плані оригінальне дослідження Г.С.Костюка, яке можна без перебільшення вважати чисто генетичним за своєю сутністю предмета дослідження, методу і продукту, одержаного в наслідку. Про результати свого дослідження Г.С.Костюк повідомив у 1962 році, виступаючи на Всесоюзній нараді з філософських питань вищої нервової діяльності та психології. Предметом дослідження був процес створення образу при сприйнятті предмета в утруднених умовах. Моделлю процесу стало зображення предмета, розташованого у темній камері, який раз у раз освітлювався спалахом електронно-імпульсної лампи. Короткочасність освітлювання не давала можливості роздивитися і побачити предмет повністю: піддослідному давалось щось, недоступне свідомості у плані форми і змісту. Внаслідок численних освітлювань імпульсами світла відбувалася акумуляція інформації у полі зору піддослідного, і поступово вибудовувався образ предмета, що сприймався. В процесі побудови образу виразно виступає складна взаємодія рефлекторних актів, які набувають форми специфічних пізнавальних дій (сенсорних, перцептивних, репродуктивних, розумових), спрямованих на розв’язання пер-

цептивної задачі: виділення ознак об’єкта, що сприймається, їх структурування, усвідомлення класу об’єктів, віднесення об’єкта до певної категорії. На підставі минулого досвіду і фрагментарних перцептів у суб’єкта виникають судження,

гіпотези, які впливають на хід даного процесу і, разом з тим, зазнають певних змін залежно від результатів перцептивних дій. Неадекватні гіпотези, що не підтверджуються перцептивними даними, заміняються правдоподібнішими здогадами.Розв’язання задачі в таких умовах часто є процесом розв’язання суперечностей між очікуваннями, що виникають у суб’єкта, а також передбаченнями і перцептивною інформацією, яку він отримує. Цей процес являє собоюскладну пізнавальну діяльність, яка вербалізується тією чи

іншою мірою на всіх її етапах, починаючи з усвідомлення задачі і закінчуючи впевненим її розв’язанням. Це яскравий приклад становлення «суб’єктивного образу об’єктивного світу», який неможливо зрозуміти без аналізу його психологічних складових. Необхідність такого аналізу переконливо виступає при переході до ще складніших виявів пізнавального і, тим більше, духовного життя особистості, її різноманітної творчої діяльності. Таким чином, своєрідність психічного найкраще можна зрозуміти, якщо підходити до нього генетично, якщо придивитися до того, як у ході розвитку відображувальної ро-

боти мозку змінюються реальні взаємовідношення живої істоти із зовнішнім світом, виникають нові їх системи. Який гносеологічний смисл наведених результатів дослідження? Що приховано за зовнішньою простотою ори-

гінального досліду? Ось, коротко, основні компонент предмета діяльності експериментатора.

Перший — чутливість зорового аналізатора, який отри-

мав енергію зовнішнього впливу і через малу її потужність

не був здатен перетворити її у факт свідомості.

Другий — вимальовування предмета, що сприймаєть-

ся, — виникнення його на сітківці ока і становлення його

абрису з невизначеними межами та з порожнинами в його

цілісному образі.

Третій — пізнавальні дії (сенсорні, перцептивні, ре-

продуктивні, мислительні), що здійснюють зміни образу

і фіксації відмінностей, перетворюючи енергію впливів у

визначений образ.

Четвертий — рух наявної, але не досить повної інформа-

ції про предмет. Створюються гіпотези-образи, які заміню-

ються більш правдоподібними.

П’ятий — розвиток образу внаслідок відображення

предмета і його об’єктивація шляхом виокремлення його

ознак, структури, віднесення його до певної категорії, вер-

балізації і аж до впевненого розв’язання перцептивної за-

дачі.

Шостий — творчість. Аналіз психологічних складових

(характеристика психічного), який необхідний при пере-

ході людини від перцептивних задач до більш складних

форм пізнавальної, духовної та продуктивної діяльності.

Із результатами описаного дослідження є співзвучним відоме положення Г.С.Костюка, за яким психічний розвиток дитини не є безпосереднім результатом навчання. Розвиток має свої особливості, свої закони, пов’язані з законами навчання і виховання, але не тотожні їм; свої специфічні рушійні сили.Основне положення Г.С.Костюка, сформульоване на підставі цього та інших досліджень у тому, що розвиток не є наслідком навчання. Він має свої особливості, свої закони, пов’язані з законами навчання і виховання, але не тотожні їм; свої специфічні рушійні сили.

Проблему розвиваючого навчання не можна проаналізувати глибоко і всебічно, не звертаючись до основних витоків навчання та розумового розвитку особистості. Настав час поглянути на певну теорію з позиції іншої, спорідненої, бо тільки за такого підходу можна дістати вичерпне й істинно наукове судження.

Г.С.Костюк був головою наукового напряму, який, за вдалим висловом українського історика психології В.А.Роменця, називається “психологією у власних межах”. Цей підхід визначив його основну проблематику – співвідношення навчання й розвитку особистості.

Прагнучи одержати, так би мовити, “чисту культуру” психічної реальності, Г.С.Костюк обрав предметом свого пошуку найбільш тонкий, прихований план свідомості – розвиток як внутрішній прогрес. Він вважав розумовий розвиток системою зі специфічними власними суперечностями. Природно, що в цих рамках розвиток розглядався як спонтанний процес.

Він розглядав виховання ширше ніж було прийнято. Костюк підійшов до проблеми, коли сама по собі соціальна ситуація розвитку формує особистість.

 https://youtu.be/aHK9aAvJ6Hs 

      Проблема сучасної когнітивної війни в Україні 2022-2024 років є тісно пов`язаною з  різними  дискурсами психологічної науки, зокрема , когнітивною психологією, психологією прийняття рішень за умови невизначеності, психологією ризику, нейропсихологією, психологією особистості, що діє в екстремальних умовах.

Еволюція та трансформація когнітивної війни в Українському контексті має безпосереднє  відношення до наукового осмислення механізмів та закономірностей когнітивного функціонування  особистості як суб’єкта-учасника бойових дій або цивільних представників  населення України.  Психологічна сутність когнітивно-інформаційної війни у 2024 році війни у глобальному вимірі, та її психологічний і нейро-психологічний  вплив на особистість українців,  під впливом пропаганди та маніпуляцій свідомістю особистості в умовах інтенсивних бойових дій військового часу в Україні,  є малодослідженою теоретико-методологічною проблемою, незважаючи на інтенсивне  зростання окремих робіт, присвячених феномену, що вивчається .

  Залишаються не окресленими  індивідуальні психологічні характеристики  прояву стресу, паніки, ірраціональних тверджень,  ресурси стресостійкості  як результат маніпуляцією свідомістю  військовослужбовців, так і цивільного населення країни, що захищає свою національну ідентичність, гідність та кордони як українська нація.

      Ментальна модель дійсності, що забезпечує захист і досягнення українських державних інтересів – центральний когнітивно-орієнтувальний фільтр сприйняття та оцінки реальності, що може й повинен бути основою для ефективного функціонування як інформаційного захисту, так і інформаційної експансії української державності на всіх рівнях (національному, груповому, індивідуальному). 

     Таку когнітивно-орієнтувальну модель дійсності слід визначити як аутентичну українську, що пов’язана з самоздійсненням духовних, політичних, економічних, територіальних тощо інтенцій української нації. У реалізації української моделі дійсності значну роль відіграють складові, що становлять її ментальні підмоделі – національні інтереси.      Стратегічні національні інтереси лежать в основі стратегії управління національною безпекою, визначаючи основні цілі та напрямки діяльності в управлінському вимірі. Інформаційна безпека – це один з ключових елементів загальної національної безпеки, що передбачає управління запобіганням і реагуванням на різноманітні загрози й ризики, які можуть виникнути через вплив державних і приватних структур, а також окремих осіб. Концепція інформаційної війни містить стратегічні дії проти будь-якої частини знань і переконань опонента з метою прихованого руйнування політичних рішень, що приймаються ним, і порушення координації та ефективності цього процесу. Технологічно розвинені держави з більш розвинутою комунікативною сферою стають більш вразливими в інформаційній війні. 

    Особливої актуальності набувають можливості нарощування потенціалів ведення проукраїнської інформаційної війни – на власній контрольованій урядом території, на власній тимчасово окупованій противником території, а також на території інших держав.

    Шановні колеги! Запрошуємо ознайомитись із матеріалами збірника круглого столу «Професійна підготовка психологів в Україні: стратегічні завдання» 

У збірнику матеріалів всеукраїнського круглого столу висвітлюються актуальні проблеми професійної підготовки психологів в Україні у контексті сучасних викликів, міжнародний досвід підготовки психологів, сучасні освітні концепції та технології підготовки майбутнього фахівця-психолога, а також важливі питання координації наукових досліджень та вдосконалення методології підготовки майбутніх психологів і стратегічні завдання професійної підготовки психологів у закладах вищої і післядипломної освіти. Матеріали круглого столу розраховані на вчених, освітян, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, здійснює її психологічний науковометодичний супровід 

Збірник розміщено в Електронній бібліотеці НАПН України за посиланням:

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/740762

    Шановні колеги! Колектив Інституту психології імені Г.С Костюка НАПН України, військові психологи, медичні психологи, педагогічні психологи, кризові психологи, всі, хто працює на передовій та в тилу, практичні психологи МОН, МВС, НГУ, ДСНС та інших установ - щиро вітаю усіх із 

Всеукраїнським Днем психолога! 

       Сьогодні в Україні психологи є вимогою часу. 

В цей важкий час фахівці Академії педагогічних наук України, Інституту психології імені Г.С.Костюка, Кризового центру - ми всі міцно стоїмо на психологічному фронті допомоги всім, хто цього потребує - нашим воїнам Збройних Сил України, бійцям Територіальної оборони, фантастичним волонтерам і простим неймовірним жителям - патріотам нашої України ...

    Робота психолога дуже тонка і багатогранна, вона вимагає великої віддачі і повного спокою власної душі! Тому в цей день нашого професійного свята хочеться побажати терпіння, натхнення і задоволення від роботи! Бадьорості духу та стійкості!

Happy All-Ukrainian Psychologist Day!

 Сергій Дмитрович висупив із вітальними словами на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Психологічне здоров'я особистості в контексті процесів глобалізації: методологія дослідження, реалії та перспективи", основним організатором якої став Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Серед інших співорганізаторів - Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, ГО "Українська психологічна асоціація", Зальцбурзький університет (Австрія), Університет соціальних та гуманітарних наук (Польща), Університет Осло (Норвегія), Університет Турку (Фінляндія), Гданський університет (Польща) та Університет Касселя (Німеччина). 

  Із відео-виступом можна ознайомитись в рубриці "Науковий блог"

   Під час наукової сесії було представлено результати наукових досліджень, які стосуються актуальних психологічних проблем життєдіяльності особистості, групи, організації, суспільства в умовах війни. 

Більше детальної інформації можна знайти за посиланням:

https://www.facebook.com/share/p/Hsm46FX8fPXonrtu/

   Шановні колеги, повідомляємо, що у 2023 р., не зважаючи на війну, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України істотно підвищив результат за одним із найбільш вагомих показників ефективності наукової діяльності та міжнародного престижу наукової установи – кількістю публікацій у наукових виданнях, що індексуються у базах даних Scopus та Web of Science Core Collection.

Такі публікації у минулому році вийшли у 47 наших співробітників, а загальна кількість статей склала 46. Про високий рівень опублікованих статей свідчить те, що з цих 46 публікацій 16 вийшли у журналах, що входять до 1-го квартилю баз Scopus та/чи  WoS. Тобто, опубліковані у провідних та найпрестижніших журналах світу за відповідними науковими галузями.

Також наводимо показову динаміку кількості статей науковців нашого Інституту у виданнях, що входять до баз Scopus та WoS за останні 7 років:

2017 р. -  2

2018 р. -  7

2019 р. - 12

2020 р. - 21

2021 р. - 30

2022 р. - 37

2023 р. - 46

Детальний опис статей за 2023 рік у вкладеному файлі на сайті Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України:

http://psychology-naes-ua.institute/read/2855/

Науковий керівник - академік С.Д. Максименко

Тема дисертації – «Особливості психологічної допомоги підліткам з вегетативними дисфункціями». 

У брошурі розглядаються психологічні аспекти опанування молодшими школярами знаннями математики, закономірності розумової діяльності дітей цього віку, зокрема у процесі розв’язання задач.

Звертається увага на співвідношення наочно-образних і словесно-логічних компонентів і їх роль у засвоєнні учнями математичних знань, розкриваються шляхи індивідуалізації навчання.

Розрахована на вчителів, батьків, широке коло читачів.

Із посібником можна ознайомитись на сайті в розділі "Бібліотека творів ----> Посібники"