Чому я зупинила свй вибір на професії вихователя?
Вихователь... Скільки тепла, людяності, ніжності та розуміння у цьому слові. Скільки доброти та терпіння потребує ця професія. Кожен урок учителя - це не лише нова сходинка на крутій дорозі в чарівну країну знань, а й школа морального, етичного, духовного зростання.
На все життя запам'ятовуєтся вихователь, його лагідний голос, тепла усмішка, привітні очі. Саме тому я обрала цю професію.
Вихователь - досить важка професія. Коли людина обирає цей фах, вона повинна розуміти та усвідомлювати, на що вона погоджується. Але все залежить від налаштування та вміння працювати з дітьми. Щоб не псувати собі нервову систему, треба постійно працювати над собою, оволодівати різними методиками викладання та ознайомлення, постійно читати поради психолога щодо підтримки дисципліни, прислуховуватись до порад колег.
Діти - найпрекрасніші дарунки життя. Вони уособлюють радість, безтурботність, чистоту. Вносять в наше життя щастя, незабутні та яскраві моменти. Діти постійно заряджають своєю енергією, їхнє просте трактування складних речей ні з чим не можна порівняти. Всі дорослі хочуть повернутися в дитинство. Саме професія вихователь - унікальна можливість іти за руку із дитинством, безтурботністю та молодістю!