Шановні батьки! Пам'ятайте, що літні канікули для дітей - це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. Звертаємо увагу на організацію відпочинку Вашої дитини під час канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги своїй дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля сина (доньки) за межами дому у вечірній час.
Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі. Закликаємо вас та ваших дітей завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:
Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.
З метою попередження дитячого травматизму під час літніх канікул особливу увагу зверніть на правила поведінки дітей біля водоймищ та при виявленні вибухонебезпечних предметів.
Правила поведінки на воді:
Купатися необхідно в добре знайомих місцях на спеціально обладнаних пляжах;
Перше купання повинно бути короткотривалим (до 3-5 хвилин), далі в воді можна знаходитися до 20 хвилин за один раз, причому цей час слід збільшувати поступово;
Не можна пірнати у воду після тривалого перебування на сонці - при різкому охолодженні у воді настає рефлекторне скорочення м'язів, що спричиняє припинення дихання;
Дітям старше 10 років можна купатися при температурі води вище +19оС;
Купатися рекомендовано вранці і ввечері;
Не слід купатися наодинці;
У воду заходьте обережно, ніколи не пірнайте у незнайомих місцях, не запливати за буйки чи за огородження;
Не стрибати зі споруд та плавальних засобів, не призначених для цього;
Не підпливати до коловоротів, пароплавів та катерів;
Не запливати на надувних матрацах далеко від берега;
Не купатися без нагляду дорослих;
Не пустувати у воді – це заважає оточуючим і може бути небезпечним;
Не стрибати головою донизу в місцях із невідомою глибиною.
Увага! Вибухонебезпечні предмети!
До виявлених вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не можна доторкатись, перекладати, розряджати, ударяти, зберігати.
Забороняється використовувати заряди для розведення вогню.
Не можна їх збирати і здавати в металобрухт.
Знайшовши вибухонебезпечні предмети, потрібно терміново повідомити в міліцію, школу, військомат.
Вогнепальна зброя – не забава!
Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.
Щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
Бажаємо всім дітям і батькам гарного літнього відпочинку!
ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО ЗНАННЯ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ЗБЕРЕЖУТЬ ВАШЕ ЗДОРОВ'Я І ЖИТТЯ!
Шановні батьки! Потурбуйтесь про здоров’я своєї дитини заздалегідь.
Класний керівник Т.М.Пащенко
З правилами безпеки життєдіяльності ознайомилися та прийняли до уваги:
Дата _______________ Підпис батьків
Безпека учнів під час перебування на вулиці починається з безпеки дорожнього руху, оскільки вони є учасниками дорожнього руху і повинні виконувати основні правила і положення згідно з Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України:
рух тротуарами та пішохідними доріжками та рух за відсутності пішохідних доріжок чи тротуарів або за межами населеного пункту;
перехід проїжджої частини вулиць;
правила руху дорогою (вулицею) на велосипеді, мопеді.
правила поведінки у залізничному транспорті та поблизу залізничних колій;
правила безпеки під час перебування в транспортних засобах (річковий, автомобільний, міський електротранспорт, метро).
використання електроприладів у побуті;
пожежі в приміщенні, лісі, правила поведінки під час пожежі.
перебування в громадських місцях, участь у масових заходах;
перебування на дитячих майданчиках, гойдалках.
під час роботи на присадибній ділянці;
користування газовими приладами;
правила електробезпеки та безпечного користування електроспоживачами;
поведінка при виявленні незнайомих предметів та небезпечних речовин;
правила поведінки з незнайомими людьми;
толерантність у стосунках.
одяг і взуття для проведення прогулянки (екскурсії) до лісу;
правила поводження у природному середовищі;
поведінка під час дощу, грози, у надзвичайних ситуаціях.
правила купання дітей, які не вміють плавати;
правила безпеки під час плавання;
небезпечність ігор, пов’язаних з обмеженням руху рук і ніг, хватанням і штовханням;
тривалість купання та перебування на сонці;
користування надувними матрацами та кругами;
правила надання допомоги потопаючому.
у разі виникнення аварійних ситуацій;
при виникненні пожеж;
у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру (землетруси, виверження вулканів, повені, зсуви грунту, урагани тощо).
Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків природного чи техногенного характеру необхідно повідомити органи місцевого самоврядування, міліцію, місцевий штаб цивільного захисту.
шкідливість для здоров’я вживання алкоголю, тютюнопаління;
вплив постійного перебування за комп’ютером на здоров’я дітей.
У разі нещасного випадку, що трапився за відсутності дорослих:
повідомити батьків телефоном;
викликати швидку допомогу при необхідності;
вжити заходів надання першої медичної допомоги, з якими необхідно ознайомити під час проведення інструктажу перед початком канікул.
Ці вимоги безпеки не передбачають усіх можливих небезпечних ситуацій, що призводять до нещасних випадків з учнями під час канікул. У кожному конкретному випадку учням необхідно враховувати небезпеку і діяти з метою збереження особистого життя і здоров’я.
Шановні батьки!
Просимо долучитися до опитування.
https://mail.google.com/mail/u/0?ui=2&ik=3f4d934072&attid=0.1&permmsgid=msg-f:1696839948940595105&th=178c62f17d4bcfa1&view=att&disp=inline
Організація харчування у закладі
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про освіту», ст.5 Закону України «Про охорону дитинства», спільного наказу МОН та МОЗ України від 01.06.2005 №242/329 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», постанови головного санітарного лікаря України від 22.08.2020 № 50 «Про затвердження заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради від 22.01.20 № 7 «Про вартість харчування дітей у закладах загальної середньої та дошкільної освіти у 2020 році» , згідно з наказом відділу освіти від 25.08.2020 № 238 «Про організацію харчування учнів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році», з метою забезпечення учнів повноцінним харчуванням видано наказ по ліцею від 31.08.2020 № 143 «Про організацію харчування учнів у 2020/2021 навчальному році», наказ від 28.01.2021 № 16 «Про вартість харчування дітей у ліцеї у 2021 році».
Питання організації харчування розглядалося на нарадах при директорові, батьківських зборах. На педагогічній раді у грудні 2020 року розглянуто питання «Про новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти».
Забезпечено контроль:
за станом організації харчування здобувачів освіти;
за нормами закладки сировини у продукцію,;
за технологією приготування страв;
за вимогами санітарного законодавства щодо організації харчування;
за виконанням примірних меню ;
за безкоштовним харчуванням учнів;
за веденням документації у їдальні;
за санітарно-гігієнічним станом обідньої зали;
за додержання дітьми правил особистої гігієни та вживанням готових страв;
за продуктами, що надходять до закладу.
Організація харчування здобувачів освіти у ліцеї здійснюється відповідно до примірного двотижневого меню (зимовий період, осінньо-весняний період).
Відповідно до наказу відділу освіти вартість харчування з 01.01.2021 року становить
учні 1-4 класів – 5,50 грн; учні 1-11 класів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, учні із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», діти з інвалідністю, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах, діти, батьки яких загинули або були поранені в зоні АТО/ ООС та втратили працездатність – 16,00 грн; учні 1-11 класів закладів освіти з числа тих, батьки яких є або були учасниками бойових дій АТО/ ООС – 8,00 грн.
Ліцеєм розроблено заходи щодо створення належних умов для безпечного харчування учнів на 2021 рік на підставі Регіонального плану щодо створення належних умов для безпечного харчування у закладах області на 2021 рік, затвердженого заступником голови Харківської ОДА Є. Грицьковим від 21.12.2020. Мета заходів - поліпшення організації харчування у закладі у 2021 році.
Для досягнення поставленої мети передбачено забезпечити впровадження на харчоблоці закладу освіти постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), забезпечення закупівлі харчових продуктів виключно в операторів ринку, що відповідають вимогам Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», здійснення систематичного підвищення рівня знань кухарів, активізація інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо формування культури харчування та розвитку принципів здорового харчування у закладі.
З метою популяризації формування у дітей культури і навичок здорового харчування у 2021 році передбачено наступні заходи: проведення анкетування учнів (для вивчення попиту учнів на продукцію власного виробництва їдалень); участь в анкетуванні учнів 8-11 класів Харківської області; проведення організаційно-роз’яснювальної роботи з батьками, учнями про принципи здорового раціонального харчування, що сприятиме розширенню асортименту страв (у тому числі з риби, сиру кисломолочного, овочів) для учнів, що харчуються за оплату; у закладі освіти впроваджено практику проведення міні-лекцій, диспутів, тренінгів, годин спілкування з учнями щодо переваг гарячого харчування «Абетка здоров’я», «Здорове харчування – основа здоров’я», «Як правильно харчуватися», «Режим харчування», «Як поводити себе в їдальні», збалансованого по основних поживних речовинах, проведення квестів, рольових ігор, вікторин за темами «Здорове харчування – запорука нашого здоров’я», «Корисні та шкідливі продукти», «У країні корисної їжі», «Світлофор здорового харчування», «Харчуймося правильно!», «Корисні та некорисні», бесіди про корисні та некорисні продукти; проведення занять з сестрою медичною, кухарями, педагогічними працівниками, відповідальними за харчування щодо розширення асортименту страв (у тому числі з риби, сиру кисломолочного, овочів) для учнів, що харчуються за оплату, формування культури харчування учнів, культури обслуговування, принципів здорового раціонального харчування.
Працівники закладу, причетні до організації харчування дітей, періодично проходять он-лайн навчання щодо підвищення знань. Останні заняття пройшли за темами «Чотири кроки до здорового харчування» «Безпека харчових продуктів і система НАССР: що потрібно знати», «Вимоги українського законодавства щодо впровадження системи НАССР».
Поради батькам щодо протидії кібербулінгу
Два основні принципи батьків у протистоянні кібербулінгу
Уважність до дитини Необхідно завжди бути уважним до дитини та її віртуальних практик. Дослідження медіакультури молоді показують, що підлітки
мають відокремлені від дорослих віртуальні практики. Навіть щодо телевізійного перегляду підлітки переважно не обговорюють з батьками свій досвід спілкування з медіа. Он-лайн практики підлітків ще більш відокремлені, батьки фактично відсутні у тому віртуальному світі, де проводить час їхня дитина: в Інтернеті вони ходять до різних місць різними маршрутами. Чомусь нікого не дивує, що батьки добре інструктують дитину щодо маршрутів руху і правил користування, наприклад, велосипедом, натомість, привносячи в родину нові елементи технологій (мобільний телефон, відеоплеєр, комп’ютер тощо) залишають дитину наодинці із новою реальністю. Канали до віртуального світу потребують регулювання, введення чітких правил користування, що запобігає небезпекам і роз’яснює, в яких випадках і яка поведінка вважається нормальною і буде безпечною. Важливим елементом батьківського контролю є розташування комп’ютера в зоні спільного користування (вітальня, кухня), де, займаючись паралельно власними справами, дорослі можуть ненав’язливо спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона перебуває в Інтернеті, а також легше контролювати час роботи з комп’ютером (особливо критичним це є для молодших підлітків, у яких власна довільна поведінка і вольові процеси знаходяться на етапі формування). Батьки мають уважно вислуховувати дитину щодо її вражень і дій у віртуальному середовищі, знайомитись із сайтами і тими кібер-технологіями, які використовуються дітьми. Важливо звертати увагу на тривожні ознаки, які можуть вказувати на можливість віктимізації вашої дитини внаслідок кібербулінгу: дитина виглядає засмученою після онлайн режиму, перегляду повідомлень, віддаляється від спілкування з однолітками, можливе погіршення академічної успішності (хоча останнє може свідчити й про інші негаразди). Важливо відстежити “онлайн-репутацію” власної дитини (для цього час від часу здійснюйте пошук, наприклад, в Гуглі за ім’ям вашого сина чи доньки). Періодичність спілкування, певні ритуали і сімейні традиції обговорення підсумків дня чи тижня дають змогу здійснювати моніторинг проблем, в тому числі й тих, які виникають у віртуальній частині соціального світу Вашої дитини.
Реагування на проблему.
Важливі кроки, які потрібно зробити у відповідь на випадок виявленого кібербулінгу вашої дитини.
По-перше, необхідно зберегти свідчення події. Хоча негативні повідомлення можуть не перетворитись в серйозний кібербулінг, корисно зробити копію з цих повідомлень (допомогти дитині зробити це, якщо вона ще не знає як).
По-друге, як би Вас особисто не вразило те, що показала Вам дитина, - зберігайте спокій, не лякайте дитину додатково своєю бурхливою реакцією. Ваша задача-мінімум – емоційна підтримка. Не потрібно принижувати значення виявленого кібербулінгу, але і не треба лякати. Дайте дитині впевненість, що цю проблему можна подолати. В жодному разі не допускайте покарання дитини (вияв незадоволення, заборона користування) за те, що вона Вам довірилась. Дитина не винна в нападах інших на неї. Вона вже постраждала. Врешті, якщо Ви її не підтримаєте, то наступного разу вона до Вас просто не звернеться, залишившись в складній ситуації без Вашої допомоги.
По-третє, проговоріть з дитиною ситуацію, що трапилась, уважно вислухайте. Використайте цей випадок для формування медіакультури Вашої дитини, повторіть найпростіші правила безпеки користування Інтернетом (не спілкуватись з незнайомцями, не повідомляти їм своє ім’я, адресу, телефон,берегти в секреті паролі тощо), розкажіть, як запобігати кібербулінгу надалі. Якщо Ви один раз вже провели таку бесіду, не вважайте, що справа завершена. Медіа-імунітет, як і біологічний імунітет до інфекції, не формується раз і назавжди, а потребує періодичного оновлення. Пам’ятайте, що найкращим жанром бесіди з підлітком є паритетна дискусія, а не менторське нав’язування правил. Створюйте правила разом, укладайте конвенції.
Чотири правила для батьків
1.Спокій і впевненість.
Важливо, щоб ці профілактичні дії з впровадження правил, або дії допомоги у випадку нападів батьки робили спокійно і впевнено, даючи дітям позитивний емоційний ресурс захищеності, підтримки. У розмовах між дорослими є місце сумнівам, суперечкам,
невизначеності і непевності. Дітям, психіка яких іще не здатна опановувати надмірну складність життя, потрібно забезпечувати відчуття стабільності. Впевненість дорослого у здатності подолати негаразди – одна з тих речей, яка сигналізує дитині про безпечність її життєвого світу.
2.Спільно з іншими батьками.
Своє хвилювання і тривогу можна обговорювати з іншими дорослими, наприклад, іншими батьками, діти яких були жертвами боулінгу (програма дій школи може включати організацію таких зустрічей).
3.Однодумці в закладі освіти
Варто також поставити до відома педагогів, поінформувати про наявність проблеми, адже це дозволить їм більш уважно і цілеспрямовано відстежувати ситуації традиційного булінгу, поєднання якого з кібербулінгом є особливо небезпечним. Якщо хтось із батьків приніс до школи роздруківку негативних повідомлень, отриманих
дитиною, варто провести тематичні батьківські збори, щоб обговорити проблему.
4.Разом з дитиною.
Не потрібно створювати дитині ілюзію легкості подолання проблеми, адже насправді це може бути нелегко, потребуватиме зусиль. Якщо ви просто будете казати «це легко», а дитина відчуває, що це їй настільки важко, що практично неможливо, наголос на легкості не допомагає. Потрібно казати, що разом це буде легше, адже об’єднання зусиль буде робити це завдання посильним.
П’ять корисних правил протидії кібербулінгу, з якими
потрібно познайомити дітей
1)Не поспішай
Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кіберпростір. Важливо домовитись із дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення дотого, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і не можливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібертехнологій.
2)Будуй свою репутацію
Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ. net –мережа і «етикет»). Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.
3) Поважай факти
Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.
4) Ігноруй з розумом
Часто можна почути думки на кшталт «найефективніша боротьба з тролінгом – ігнор», «не годуйте тролів, вони харчуються вашими емоціями».Це доречна позиція, проте її не можна і переоцінювати. Найкраще зберігати продуманий баланс, розуміючи діапазон ефективності і доречні межі кожного із способів реагування на проблему.
Що ігнорувати?
Доречно ігнорувати поодинокий негатив.
Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього
кібербулінг на початковій стадії і зупиняється. Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
Коли ігнорувати не варто?
Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, то варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з
неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами).
Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації. У цьому можуть допомогти дорослі.
5) Можливе тимчасове блокування
Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібербулінгу, особливо якщо він мотивований втечею булерів від нудьги і не супроводжується булінгом в реальному житті
Поради батькам щодо виховання дітей
Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!
Порада 1
Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».
Порада 2
Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.
Порада З
Будьте в міру вимогливими:
•виправляйте;
•реагуйте на недоліки;
•хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».
Порада 4
Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки на кшталт:
- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!
- Не плямкай!
- Як ти їси, дивитись гидко!
- А хто за тебе «дякую» скаже!
Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».
То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».
Порада 5
Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:
•Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
•Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
Порада 6
Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.
Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».
Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.
«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов'язку». А слова видатного педагога К. Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.
Порада 7
Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».
Порада 8
Обов'язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.
У своєму «Повчанні...» Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…»
Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті.
Зауважуємо, що право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Разом з тим, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо існуючих ризиків в цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право отримувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, громади загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини.
Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, безконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей, зокрема:
контактні ризики (сексуальнї експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми);
ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих);
ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація);
ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкода).
Всі перераховані вище ризики не є вичерпними, постійно оновлюються та здатні негативно вплинути на фізичне, емоційне та психологічне благополуччя дитини.
Так, одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті».
Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик».
Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі:
«вогняний челендж» (Fire challenge);
«падіння в стрибку» (Tripping jump challenge);
«проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge);
«отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge);
«суїцидальний челендж Момо»;
«удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge);
«контрольована задуха» (Вlackout challenge);
«вибух розетки» (Outlet Challenge);
«вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»);
«я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо.
Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак кожен користувач, помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя.
З огляду на сказане, необхідно формувати компетентності дітей, батьків та педагогічних працівників щодо безпечної поведінки в цифровому просторі та потенційної небезпеки безвідповідального ставлення до використання мережі Інтернет, суспільну культуру нетерпимого ставлення до порушення прав, свобод, безпеки дитини взагалі та в цифровому середовищі зокрема, критичне мислення під час сприйняття інформації та вчити правилам інформаційної гігієни, щоб запобігти впливу подібних ризиків та потраплянню дітей в небезпечні ситуації.
Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження. Однак, несформована психіка, емоційна нестабільність через великий потік інформації, можливі соціальні невдачі та бажання втекти від реальних проблем, вимушена ізоляція під час карантину знижують критичність підлітків до обраних ними способів поведінки. Підлітки в силу вікових особливостей намагаються відокремитись від батьків, відійти у бік і знайти себе. Якщо ж це не вдається, підлітки починають втрачати інтерес до життя, не даючи собі можливості знаходити інші варіанти розв’язання проблеми. Такі підлітки є найбільш вразливою групою для небезпечних челенджів та «груп смерті».
Під час організації профілактичних заходів варто врахувати зворотній ефект інформування з метою попередження – поширення інформації зростає пропорційно заходам, спрямованим на її видалення або попередження розповсюдження. Тому під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів не варто детально зосереджуватись на суті самих ризиків цифрового середовища, зокрема суті небезпечних челенджів, щоб уповільнити таку закономірність, а сконцентрувати увагу на можливих наслідках для здоров’я та життя, на відповідальному ставленні до поведінки в цифровому просторі, критичному осмисленні та сприйнятті інформації, правилах інформаційної гігієни, а також інформуванні щодо можливостей отримати допомогу практичних психологів у критичних ситуаціях, в тому числі анонімно.
Безпечна поведінка в цифровому середовищі включає в себе сукупність знань, умінь та цінностей щодо:
1) прав людей (зокрема права в цифровому середовищі);
2) електронної участі (участь у прийнятті рішень);
3) збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;
4) механізмів захисту прав, що порушуються в Інтернеті, а також способів отримати допомогу (див.: Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті. Навчально-методичний посібник/Черних О. – Київ, 2017.). Рекомендуємо під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів орієнтуватись на зазначені складові для всебічного формування відповідної компетентності.
Додаткову інформацію, зокрема розробки уроків, можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України в розділі «Безпека дітей в Інтернеті».
Позитивне спілкування між родиною та закладом освіти сприяє попередженню потрапляння дітей в небезпечні ситуації, в тому числі в цифровому середовищі, та вчасному виявленню таких ситуацій і реагуванню. Таке спілкування позитивно впливає на всіх учасників освітнього процесу. Зокрема, залучення батьків до освітнього процесу сприяє їхній обізнаності щодо необхідної допомоги та підтримки їхній дитині, цінності своєї участі в освітньому процесі, а також впливає на ступінь і якість участі батьків в навчанні своїх дітей вдома. Таке залучення позитивно впливає на академічну успішність, рівень мотивації дітей до навчання, поведінку, ставлення до домашніх завдань та закладу освіти в цілому. А також сприяє обізнаності педагогічних працівників щодо потреб дитини та особливостей родинного середовища, що є цінною інформацією для організації освітнього процесу у найкращий для дитини спосіб.
Позитивне спілкування між батьками та педагогічними працівниками необхідне для побудови партнерських взаємовідносин між закладом освіти та родиною. Таке спілкування є основою для всіх інших форм участі родини в освітньому процесі. Повідомлення батькам переважно поганих новини про успішність дітей та їх поведінку, ніж про успіхи та визнання їх досягнень, перешкоджає залученню батьків, змушуючи їх відчувати свою неефективність та неспроможність допомогти своїм дітям.
Для залучення батьків та їх інформування заклад освіти може використовувати дошки оголошень для батьків, оголошення на вході в заклад освіти, телефонний зв’язок, електронну пошту, сайт закладу освіти, месенджери тощо.
Для комунікації з батьками щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі важливо зосередити увагу на таких порадах:
говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;
будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;
разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;
формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;
підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;
заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;
встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;
контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;
перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;
використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);
бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.
У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів).
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних).
2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer.
3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.
Також важливо, щоб учасники освітнього процесу були поінформовані про те, які саме послуги в сфері психологічного забезпечення освітнього процесу та в якому порядку вони можуть отримати, в тому числі дистанційно. Відповідну інформацію варто розмістити на сайті закладу освіти.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»;
2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»;
3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або дорослого;
4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.
Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій:
1) відкрийте програму «Play Маркет»;
2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» – «Батьківський контроль».
3) увімкніть означену функцію.
4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код.
5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і покупку контенту для дорослих».
Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть в меню «Налаштування» – «Основні» – «Обмеження».
2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження».
3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень.
Крім того, на сайтах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю» та за посиланням.
Освіта.ua10.03.2021
Шановні батьки! Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя.
Безпека учнів під час перебування на вулиці починається з безпеки дорожнього руху, оскільки вони є учасниками дорожнього руху і повинні виконувати основні правила і положення згідно з Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України:
рух тротуарами та пішохідними доріжками та рух за відсутності пішохідних доріжок чи тротуарів або за межами населеного пункту;
перехід проїжджої частини вулиць;
правила руху дорогою (вулицею) на велосипеді, мопеді.
правила поведінки у залізничному транспорті та поблизу залізничних колій;
правила безпеки під час перебування в транспортних засобах (річковий, автомобільний, міський електротранспорт, метро).
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ
Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дітям правил дорожнього дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:
v не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;
v не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;
v вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;
v на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;
v при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;
v не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;
v вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);
v не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;
v не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;
v не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.
використання електроприладів у побуті;
пожежі в приміщенні, лісі, правила поведінки під час пожежі.
v розпалювати вогнища біля будівель в населених пунктах, у лісах і лісосмугах (особливо хвойних), поблизу полів хлібних злаків;
v бавитися сірниками;
v вживати в їжу гриби і невідомі ягоди;
v брати в руки отрутохімікати;
v гратися гострими і небезпечними предметами;
v проводити дитячі ігри і розваги поблизу повітряних ліній електропередач;
v користуватися вогнепальною зброєю (самопалами);
v бавитися на об'єктах будівництва, дахах багатоповерхівок;
v наближатися ближче, ніж на 8 м до обірваного електричного дроту;
v переходити проїжджу частину, не впевнившись в повній безпеці;
v кататися на велосипедах ( скутерах) на проїжджій частині;
v йти на контакт з незнайомцями;
v бавитися з тваринами( собаками, котами тощо), навіть свійськими;
v самостійно, без нагляду дорослих, користуватися електричними та газовими приладами;
перебування в громадських місцях, участь у масових заходах;
перебування на дитячих майданчиках, гойдалках.
Увага! Вибухонебезпечні предмети!
- До виявлених вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не можна доторкатись, перекладати, розряджати, ударяти, зберігати.
- Забороняється використовувати заряди для розведення вогню.
- Не можна їх збирати і здавати в металобрухт.
- Знайшовши вибухонебезпечні предмети, потрібно терміново повідомити в міліцію, школу, військомат.
Вогнепальна зброя - не забава!
Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.
під час роботи на присадибній ділянці;
користування газовими приладами;
правила електробезпеки та безпечного користування електроспоживачами;
поведінка при виявленні незнайомих предметів та небезпечних речовин;
правила поведінки з незнайомими людьми;
толерантність у стосунках.
одяг і взуття для проведення прогулянки (екскурсії) до лісу;
правила поводження у природному середовищі;
поведінка під час дощу, грози, у надзвичайних ситуаціях.
правила купання дітей, які не вміють плавати;
правила безпеки під час плавання;
небезпечність ігор, пов’язаних з обмеженням руху рук і ніг, хватанням і штовханням;
тривалість купання та перебування на сонці;
користування надувними матрацами та кругами;
правила надання допомоги потопаючому.
Заходи безпеки при купанні
Купатися краще вранці або увечері, коли немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижчою 17-19 градусів тепла.
Якщо не вмієш плавати, не заходи у воду глибше за пояс.
Плавати можна не більше 20 хвилин, і цей час збільшують поступово, починаючи з 3-5 хвилин.
Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися зупинка дихання, втрата свідомості.
Після тривалого перебування на сонці необхідно відійти в тінь, охолонути і тільки потім входити у воду, оскільки при різкому охолоджуванні може наступити рефлекторне скорочення м'язів і зупинка дихання.
Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибирати безпечне місце для купання з твердим, бажано піщаним, не засміченим дном, поступовим схилом. Ніколи не стрибайте в місцях, не обладнаних спеціально: можна ударитися головою об камінь або інший предмет.
Не запливайте далеко, оскільки можна не розрахувати своїх сил. Відчувши стомленість, не розгублюйтесь і не прагніть швидше допливти до берега. Слід "відпочити" на воді, перекинувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг.
Якщо захопило течією, не намагайтеся з нею боротися. Пливіть вниз за течією, поступово, під невеликим кутом, наближаючись до берега.
Якщо Ви потрапили у водоверть, наберіть більше повітря в легені, зануртеся у воду і, зробивши сильний ривок убік, спливіть.
У водоймах з великою кількістю водоростей пливіть у самої поверхні води, не зачіпаючи рослин і не роблячи різких рухів. Якщо ж руки або ноги заплуталися в стеблах, зробіть зупинку, прийнявши положення "поплавець" і звільниться від них.
Не плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітер або течія можуть віднести їх далеко від берега, а хвиля - захлеснути. Якщо із надувних плавзасобів вийде повітря, вони втратять плавучість.
Діти до 16 років катаються на човнах та водних велосипедах тільки з дорослими. Не перенавантажуйте човен, водний велосипед.
Не пустуйте на воді, не лякайте інших. Неприпустимо організовувати на воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається.
Рятування потопаючого
Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, яка вживала алкогольні напої або випадково упала в холодну воду. Про те, що людині потрібна допомога можуть свідчити такі ознаки:
- спроба плисти не призводить до просування вперед;
- на обличчі людини з’являється вираз відчаю;
- людина кличе на допомогу або махає руками. щоб привернути увагу;
- людина намагається наблизитися до плавзасобу, хапається за пліт, човен;
- людина плескає руками, намагається висунутися з води, щоб набрати повітря замість того, щоб плисти. Ці намаганні мимовільні та продовжуються недовго;
- тіло у воді знаходиться у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.
У такій ситуації особливе значення має правильний вибір способу надання допомоги потерпілому. Слід розуміти, що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно, вона може учепитися за вас і потягнути на дно. У такому випадку ви не тільки не допоможете, але й самі можете потонути. Справа порятунку на воді далеко не проста і часто під силу лише рятувальникам-професіоналам. Тому, якщо Ви побачили, що людина тоне, кличте на допомогу дорослих, зверніть їх увагу на те, що відбувається. Багато хто з дорослих уміє плавати і зможе надати допомогу потопаючому. При рятуванні потопаючого ваша мета: витягнути потерпілого на берег з якнайменшою небезпекою для вас. Виберіть найбезпечніший спосіб - дистанційної подачі рятувальних засобів: по можливості залишайтеся на березі і намагайтеся дотягнутися до потопаючого рукою, палицею або киньте йому предмет, що плаває (рятувальний круг, мотузка тощо), так, щоб потопаючий зміг за нього вхопитися. Стежте за тим, щоб утримувати рівновагу (ухопиться за берегові предмети, чагарник, дерево), оскільки потопаючий може стягнути вас у воду. Не входьте у воду, поки не переконаєтеся що це украй необхідно. Якщо нещастя сталося на мілководді та є змога наблизитися до потопаючого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, тримайте цей засіб так, щоб він був між вам і потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, а у разі, коли свідків нещасного випадку багато – утворіть живий ланцюг, міцно взявшись за руки.Якщо іншого виходу немає і рятувати потопаючого приходиться уплав – пливіть до нього, тримаючи перед собою плаваючий предмет (краще рятувальний круг). Подавайте його на витягнутих руках, щоб потопаючий зміг схопитися за рятувальний засіб, а не за вас. Підтримуйте з потопаючим зоровий та голосовий контакт, підбадьорте його, переконайте працювати ногами у той час, коли ви за допомогою рятувального засобу будете буксувати його до берега.
Як звільнитися від захватів потопаючого.
При захваті за руки - різким ривком у бік великих пальців звільнити руки, розвівши їх. Ногами в груди відштовхнути потопаючого від себе.
При захваті за шию спереду - долонею однієї руки упертися в підборіддя потопаючого, великим і вказівним пальцями тієї ж руки затиснути його ніздрі, іншою рукою утримуючи за поясницю, різко штовхнути в підборіддя. В крайніх випадках - ударити коліном в пах.
При захваті за шию ззаду - схопити однією рукою за кисть руки потопаючого, а інший різко підняти його лікоть вгору і вислизнути із захвату.
При захваті за тулуб під руки діяти як при захопленні за шию спереду. При захваті за тулуб через руки спереду завдати різкого удару великими пальцями в область ребер потопаючого.
При захваті за ноги спереду схопивши за скроню і підборіддя повертати голову потопаючого на бік, поки він не ослабить захват. Як буксирувати потерпілого на берег.
Утримуючи руками за підборіддя плисти на спині, виконуючи рухи ногами стилем брас. Пропустивши руку під руку потопаючого, схопити за щелепу і гребти вільною рукою і ногами. Пропустити свою руку під руку потопаючого і схопити іншу руку. Гребти вільною рукою і ногами.
Надання першої медичної допомоги потерпілим на воді
Послідовність надання першої медичної допомоги залежить від типу втоплення. Розрізняють два типи: синій і блідий.
Синій тип. Потопаючий не відразу занурюється у воду, а намагається утриматися на її поверхні. При вдиху він заковтує велику кількість води, яка переповняє шлунок і потрапляє в легені. Розвивається різке кисневе голодування, що обумовлює синюшний колір шкіри.
Блідий тип. Потопельник не намагається боротися за життя і швидко йде на дно. Це часто спостерігається під час перекидання байдарок або плотів, коли людина занурюється у воду в стані панічного страху. Під дією холодної води може наступити раптова зупинка серця і дихання. Вода в легені при цьому не потрапляє.
При синьому типі утоплення спочатку треба швидко видалити воду з дихальних шляхів. Для цього, стоячи на одному коліні, укладають потерпілого на своє зігнуте коліно так, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, а верхня частина тулуба і голова звішувалися вниз. Потім однією рукою необхідно відкрити рот потерпілого, а іншій поплескати його по спині або плавно натиснути на ребра з боку спини. Коли витікання води припиниться, поверніть потерпілого на спину і укладіть на тверду поверхню. Бинтом або носовою хусткою швидко очистить порожнину його рота від піску. Проводьте реанімаційні заходи, штучне дихання, закритий масаж серця - до появи самостійного дихання і відновлення серцевої діяльності. При блідому типі утоплення на березі негайно приступають до серцево-легеневої реанімації (штучне дихання, непрямий масаж серця).
Штучне дихання, непрямий масаж серця
При відсутності дихання приступають до штучного за способом «рот в рот» або «рот в ніс». Тіло повинне лежати на твердій поверхні, а голова повинна бути максимально відхилена назад (щоб повітря потрапляло в легені, а не в шлунок). Штучне дихання проводять через марлю або хустку. При зупинці серця одночасно роблять непрямий масаж серця, натискаючи на грудину декілька разів між вдихами. Краще це робити удвох. Попросить присутніх негайно викликати «швидку медичну допомогу». Пам’ятайте, що інтенсивність серцево-легеневої реанімації залежить від віку постраждалого. Для профілактики переохолодження: зніміть з постраждалого мокрий одяг, укрийте ковдрою, дайте гаряче пиття. Потерпілого слід госпіталізувати, навіть якщо йому стало краще
у разі виникнення аварійних ситуацій;
при виникненні пожеж;
у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру (землетруси, виверження вулканів, повені, зсуви грунту, урагани тощо).
Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків природного чи техногенного характеру необхідно повідомити органи місцевого самоврядування, міліцію, місцевий штаб цивільного захисту.
шкідливість для здоров’я вживання алкоголю, тютюнопаління;
вплив постійного перебування за комп’ютером на здоров’я дітей.
ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ
Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:
v утримувати дитину в чистоті;
v мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
v овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати окропом;
v пити тільки переварену або бутильовану воду;
v у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
v не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
v не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
v під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
v уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
v при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру навчального закладу;
vне займатися самолікуванням.
v Швидка медична допомога – «103».
У разі нещасного випадку, що трапився за відсутності дорослих:
повідомити батьків телефоном;
викликати швидку допомогу при необхідності;
вжити заходів надання першої медичної допомоги, з якими необхідно ознайомити під час проведення інструктажу перед початком канікул.
Ці вимоги безпеки не передбачають усіх можливих небезпечних ситуацій, що призводять до нещасних випадків з учнями під час канікул. У кожному конкретному випадку учням необхідно враховувати небезпеку і діяти з метою збереження особистого життя і здоров’я.
Шановні батьки!
Життя та здоров’я дитини залежить в першу чергу від вас! Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте її від можливих травм.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам’ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!
Не залишайте дітей без нагляду!