матеріал, присвячений Дню пам’яті та примирення та Дню перемоги:

5-А клас «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

8 травня в Україні – це День пам'яті та примирення.

Символ Дня пам’яті - червоний мак. В українській міфології мак — це символ сонця, пишної краси, волі, гордості, оберегу, а також крові та смерті. Ця квітка нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Одна з героїнь роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до роковин завершення Другої світової війни. Дизайн українського червоного маку розробив харків’янин Сергій Мішакін. Графічне зображення — це своєрідна алюзія: з одного боку, воно уособлює квітку маку, з другого — кривавий слід від кулі. Чому мак став символом пам’яті?

День пам'яті та примирення.

Червоний мак — символ пам'яті. День пам'яті та́ примирення́ — пам'ятний день в Україні, що відзначається з 2015 року 8 травня, в річницю перемоги над нацизмом у Європі. Відповідно до указу Президента України, метою відзначення є гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму.

«8 травня - це данина пам'яті загиблих, це день пам'яті, ми повинні низько схилити голову перед ними. Я шаную їхню пам'ять і згадуватиму їх 8 травня. 9 травня - це день вшанування живих. Новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги включає в себе: -рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів -(євреїв, українців та ін);

Відповідно до Закону встановлюються такі основні форми увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні: 1) урочисте відзначення Дня пам’яті і примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (Дня перемоги), днів вигнання нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також інших адміністративно- територіальних одиниць; 2) установлення почесної варти біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, покладання вінків, квітів до пам’ятників та меморіалів, присвяченим увічненню перемоги над нацизмом та вшануванню пам’яті жертв Другої світової війни; 3) відображення подій війни, її жертв, діянь учасників у творах літератури і мистецтва, книгах та альбомах пам’яті, засобах масової інформації; 4) упорядкування, збереження та спорудження пам’ятників та пам’ятних знаків на вшанування пам’яті учасників та жертв Другої світової війни, створення музеїв, меморіальних комплексів

Метою відзначення 75-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 75-ї річниці завершення Другої світової війни є: 1) гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні; 2) висловити повагу усім борцям проти нацизму; 3) увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни; 4) посилити турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань; 5) утвердити спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.

Історична довідка Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост). До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

«Злочини проти людства» несуть загрозу людській спільноті, довкіллю, порушують правила людського співжиття. Це пропаганда війни, планування та ведення війни, масове винищення людей, застосування зброї масового знищення, піратство, хуліганство на вулиці, наруга над могилою, жорстоке поводження з тваринами, забруднення довкілля, створення злочинної організації, бандитизм, терористичний акт. Вони караються не тільки законами певної країни, а й міжнародним законодавством. Історична довідка Злочини проти людства Верховна Рада України 4 лютого 2015 року прийняла постанову № 145-VIII, якою схвалила заяву “Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій „ДНР“ та „ЛНР“, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян”.

Нацизм – це заперечення рівності Націй чи Рас, з одночасним возвеличенням однієї Нації чи Раси. Був чітко виражений в Германії за часів Третього рейху на чолі з Адольфом Гітлером. Нацисти вважали німецький народ (так звану нордичну расу) кавказькими «арійцями» і «вищою расою» які мають правити світом, що деякою мірою стало поштовхом до завоювання Гітлером територій інших держав. Нацисти відкрито ставили своєю метою знищення цілих народів Під час Другої світової війни, нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших в світі. Упродовж кількох років Україна перебувала під окупацією військ Третього Райху. Безпосередньо своїми руками або із залученням «добровільних помічників» з числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 млн український євреїв та 20 тис. ромів. Історична довідка: Що таке нацизм?

Голоко́ст — переслідування і масове знищення євреїв і циган у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (цигани, геї, масони, безнадійно хворі тощо). Тобто, у ширшому розумінні, голокост — систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Історична довідка Голокост- найбільший в історії злочин проти людства

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також військових-активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів , заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Історична довідка Масові розстріли у Бабиному Яру (1941—1943) (Ба́бин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва.)

Аушвіц-Біркенау - один із найбільших нацистських концтаборів, що існував з кінця травня 1940 до січня 1945 біля міста Освенцима (Польща). Полонених відправляли на рабські роботи, використовували для різних дослідів, знищували в газових камерах, попіл з яких використовували як добриво для полів. В Освенцимі було знищено від 1,1 до 1,6 мільйона осіб, значну частину з яких складали євреї. Табір був звільнений радянськими військами 27 січня 1945 року. Ця дата вважається міжнародним днем пам’яті жертв голокосту. Історична довідка Табір смерті

Сотні полководців і воєначальників мали українське походження – серед них Семен Тимошенко, Михайло Кирпонос, Андрій Єременко, Радіон Малиновський, Іван Черняховський, Павло Рибалко, Кирило Москаленко, Дмитро Лелюшенко, Олексій Берест, Кузьма Дерев’янко та інші. Битва на українських землях тривала 1225 днів і ночей. На території України проводилось 9 оборонних і 29 наступальних операцій, а на її визволенні від нацистів зосереджувалася майже половина сил Червоної армії. За роки війни учасникам бойових дій було вручено 7 мільйонів орденів і медалей, із них 2,5 мільйони отримали уродженці України. 2072 вихідні з України стали Героями Радянського Союзу, а це 18,2% від загальної їх чисельності Україна - держава-переможниця у Другій світовій війні.

Бойові подвиги українців відзначені найвищими нагородами: 2072 були вшановані званням Героя Радянського Союзу, 32 з них — двічі, а льотчик-винищувач сумчанин Іван Кожедуб — тричі (62 повітряні перемоги). Подвиг Олександра Матросова повторив 31 військовослужбовець з України. У складі екіпажу капітана Миколи Гастелло, який спрямував охоплений полум’ям літак на скупчення ворожої техніки, були українці Анатолій Бурденюк і Григорій Скоробагатий. Серед тих, хто здійснив повітряний таран, — 55 льотчиків-українців. Серед них і уродженка Житомирської області лейтенант Катерина Зеленко — єдина жінка, яка здійснила повітряний таран у небі Сумщини. Найрезультативнішим танкістом став кубанський учитель Дмитро Лавриненко. На його рахунку 52 німецьких танки. Багато українців отримали високі бойові нагороди від польського, чехословацького, румунського, угорського, італійського, французького та інших урядів за боротьбу проти нацизму. Серед них: генерал Павло Шандарук нагороджений в 1965 р. найпочеснішим польським воєнним орденом «Virtuti Militari», червоноармієць з Вінниччини Василь Порик визнаний національним героєм Франції й нагороджений орденом Почесного легіону. На відзнаку мужності та героїзму українського народу, який захищав рідну землю від поневолення, почесне звання «Місто-герой» присвоєно Києву, Одесі, Севастополю та Керчі.