Виховні заходи

21.05.2021 Єдиний урок з правил дорожнього руху

Онлайн-урок з безпеки дорожнього руху:

Проблема безпеки дорожнього руху виникла із появою колеса та створенням транспортних засобів, які перевозили людей та вантажі. Розкопки міста Помпеї показали, що чотири тисячі років тому вже використовувались правила дорожнього руху: збереглися дорожні знаки та дорожня розмітка. Минав час, збільшувалися швидкості, зростала кількість транспортних засобів і, разом з тим, загострювалася проблема безпеки дорожнього руху.

Зараз у світі щорічно майже 1,3 млн людей гине у дорожніх аваріях – більше 3000 людей на день – і більш, ніж половина цих людей не пересуваються автомобілем. Ще 20-50 млн чоловік у разі аварій зазнають травм.

Дорожньо-транспортний травматизм відноситься до числа трьох найпоширеніших причин загибелі осіб у віці від 5 до 44 років. У разі відсутності невідкладних та дієвих кроків дорожньо-транспортний травматизм щорічно забиратиме 2,4 млн. людських життів.

Все це дало поштовх до того, що в березні 2010 року в резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 2011-2020 рр. було оголошено Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху з метою стабілізації, а потім і скорочення прогнозованого рівня смертності від ДТП в усьому світі.

Життя людини має дуже велику цінність. А безпека на дорозі – це і є, насамперед, безпека життя. Саме це твердження є темою нашого сьогоднішнього уроку.

А зараз ми дізнаємось ,яких саме правил дорожнього руху повинні дотримуватися всі.

В 6-А класі переглянули відео та повторили правила дорожнього руху для пішоходів

Про дорожні знаки та правила поводження дітей на дорозі, – Патрульна поліція України https://dopomogadtp.com/wp-content/uploads/2020/05/Urok-polytsyia-fynal_converted.mp4?_=1

Про етапи надання домедичної допомоги та техніку проведення серцево-легеневої реанімації, – інструктори з домедичної допомоги МБФ «Допомоги постраждалим внаслідок ДТП»

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

Акцентуємо в ці дні на людське, а не лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.

Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця у Другій світовій для ведення агресивної політики у наш час. Сьогодні влада Росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х, напередодні глобального конфлікту.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову” замість екзальтованої маніпуляції під гаслом “Можєм повторіть”. Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторіть» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир це не закляклий страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння використовувала у власних цілях “українське питання”. Однак єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди і організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних систем. До таких організацій, зокрема, зараховують і Українську повстанську армію.

Історія нас вчить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.

Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарних режимів. Наприклад, той самий комуністичний Радянський Союз скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Він проіснував аж до 1991 року і за цей час був ініціатором або причетним до численних злочинів (геноциди, військові інтервенції, каральна психіатрія, розробка та використання заборонених озброєнь тощо).

Гасло інформаційної кампанії: “1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Дизайн символу «мак пам’яті»

розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

У 2014-му році, коли Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення, гасло пам'ятних днів було "Ніколи знову". Його Сергій Мішакін використав для створення нового символу (варіації українською, англіською та кримськотатарською нижче). А з 2015 року гаслом відзначень Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги стало "Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Мак – символ пам'яті у світі

Його появу пов'язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак-Крея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами:

“В полях фламандських квітне мак

Поміж хрестів – скорботний знак

По нас…”

(переклад Оксани Самари)

Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.

У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а у 1921-у червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами “Червоні маки на Монте-Кассіно Замість роси пили польську кров”.

Відео, як зробити мак пам'яті

https://mega.nz/#F!0sBCgT7Q!GurzNQkTiNdFoETpXSVing

Цікаві факти. До дня народження Т.Г.Шевченко

Однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня (проголошення Першої Незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР) — День Соборності. У рамках відзначення Дня Соборності України з нагоди річниці з дати підписання Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки учні переглянули фільм

https://www.youtube.com/watch?v=DqLnEzaVQbc&feature=emb_logo

Пам'ятаємо: 1. 22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року та Акт Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го.

2. Українська Народна Республіка – перша українська держава у ХХ ст., а 24 серпня 1991 року відбулося фактично не здобуття, а відновлення незалежності.

3. Українська Народна Республіка першою серед нових держав у Східній Європі проголосила незалежність – раніше, ніж три країни Балтії, Польща та Чехія.

4. Проголошення Соборності УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року є історичним актом об’єднання українських земель в єдину державу. Саме ці події, а не приєднання Західної України до СРСР 1939 року, є підставовими для історії новітнього українського державотворення.

5. Українська незалежність була повалена більшовиками внаслідок «гібридної війни»: невизнання наявності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських «республік» та підтримка антиукраїнських повстанських рухів.

6. Національна єдність є не тільки базовою цінністю, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Для того, щоб відстояти УНР, українцям забракло єдності та національного усвідомлення.

7. Акт Злуки був не випадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.

8. Незалежність і соборність є запорукою виживання Української державності. Втрата Україною незалежності у результаті більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних втрат від Голодомору, репресій та війн.

9. Сьогодні бійці в зоні АТО так само відстоюють не лише незалежність, а й соборність України, як і їхні попередники майже 100 років тому. Важливо проаналізувати і врахувати помилки минулого: брак національної єдності на початку ХХ ст., брак досвіду і містечковість інтересів тодішніх українських керманичів призвели до втрати української державності.

10. Сьогодні, коли маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що Крим та Донеччина – це Україна.

Традиційно у грудні в нашому ліцеї проводиться тиждень права.

З нагоди проголошення Загальної декларації прав людини з 07.12 по 11.12.2020 в 6 - А класі були проведені: урок "Права людини", виховна година " Ми - творці власного життя" з питань прав людини, виготовлен плакат на тему " Знаю! Дію! Захищаюі!

09.12.2020 учні нашого класу отримали перемогу в брейн-ринге "Я маю право" серед учнів шостих класів.

1 грудня Всесвітній день боротьби пpоти СНІДу

02 грудня 2020. У мережі дуже багато матеріалів і порад про те, що потрібно вести здоровий спосіб життя, але вони не дають уявлення про те, як це зробити, щоб не закинути цю ідею на «наступний день». На виховній годині "Ми за здоровий спосіб життя" учні 6- А класу склали 9 пунктів, які допоможуть бути завжди здоровим.

1. Харчуйтеся здоровою їжею.

2. Знайдіть альтернативу солодощам

3. Встановіть програму по підрахунку калорій.

4. Почніть робити ранкову зарядку і як можна більше рухайтеся впродовж дня.

5. Добре висипайтеся. .

6. Пийте більше води.

7. Не стримуйте емоції.

8. Тренуйте не тільки тіло, а й мозок.

9. Складіть чіткий план та режим дня.

Бо здоров'я - це сила, успіх, краса. Здоров'я - це твоє багатство, щастя, доля, це твій шанс.

З 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція " 16 днів проти насильства"

В нашому 6 - А класі пройшла виховна година "Ми проти насильства". Діти познайомились з чинниками, що впливають на появу агресії в колективі, а також з формами агресії. В класі були розглянуті деяки ситуації і ця тема викликала багато емоцій.

Мій улюблений світ –

Без насильства.

Без жорстокості, болю, зла.

Тут народом складена пісня

Містить тільки хороші слова.

Мій улюблений світ –

Без насильства,

Де немає страждання й війни,

Де розквітла калина барвиста

І пісень не почуєш сумних.

Мій улюблений світ – це не казка

А реально щасливе життя.

Бо звільнивши наш світ без насильства

Можна сміло іти в майбуття.

Агресія —фізична чи вербальна поведінка, спрямована на завдання шкоди. Відповідно до словника є

• Агресор – той, хто здійснює насилля.

• Спільники – ті, хто підтримує агресора.

• Жертва – той, із кого сміються, кого ображають.

• Байдужі спостерігачі – ті, хто нічого не роблять, щоб припинити насилля.

• Захисник – той, хто стає на захист жертви.

Чинники, що впливають на появу агресії в колективі дітей, найрізноманітніші. Це й шкідливі звички, і стосунки в родині, й агресивні комп’ютерні ігри, і загальний рівень культури, вплив ЗМІ, тиск однолітків, поведінка кумира та інше….

Форми агресії теж багатогранні:

• фізична (використання сили);

• вербальна (висловлювання негативних відчуттів словами);

• дратування (грубість, різкість у діях);

• підозрілість (недовіра до оточуючих);

• образа (прояв заздрості, ненависті до оточуючих, що викликає почуття гніву, незадоволення);

• скрита агресія (її мета - помста, поведінка людини, направлена на те, щоб роздратувати, вивести із рівноваги близьких і оточуючих).

Критерії агресивності, за наявності яких дитина:

1. Часто втрачає контроль над собою.

2. Часто сперечається, лається з дорослими.

3. Часто відмовляється виконувати правила.

4. Часто спеціально дратує людей.

5. Часто звинувачує інших у своїх помилках.

6. Часто сердиться і відмовляється зробити що-небудь.

7. Часто заздрісна, мстива.

8. Чуттєва, дуже швидко реагує на різні дії навколишніх (дітей і дорослих), які нерідко дратують її.