(есе)
Одним із найважливіших завдань, які стоять сьогодні перед учителем української літератури – сформувати учня-читача, учня – суб’єкта читацької діяльності. На мою думку, серед низки уроків важлива роль має відводитися вступним урокам при вивченні певної теми та узагальнюючим, тобто підсумковим. Саме ці уроки допомагають учителю сформувати учня – суб’єкта читацької діяльності.
Яку саме роль відіграють підсумкові уроки? Здається, розглянута тема (діти ознайомилися із творчістю письменників певного періоду, прочитані твори, написано контрольну роботу) і отримано оцінку. А чи проаналізує учень самостійно свій шлях, який він пройшов разом із письменником та його героями? Що дало йому це знайомство? Які уроки він взяв для себе? Ви скажете, що для цього є рефлексивно-оцінювальний етап на кожному уроці.
Погоджуюся із цим. Але ж знову-таки: особлива роль на вступному особистісно зорієнтованому уроці при вивченні певної теми відводиться формуванню вмінь цілевизначення і планування навчальної діяльності, на якому учні визначають цілі на тему, окреслюють маршрут своєї діяльності.
А де ж аналіз цієї навчальної діяльності протягом теми? Тому слід проводити узагальнюючі уроки, на яких учні окреслюють свій пройдений шлях вивчення теми, аналізують свої успіхи і невдачі, дають поради іншим однокласникам і прислухаються до порад друзів, учителя, намагаються внести зміни до планування навчальної діяльності при вивченні наступної теми.
Отже, підсумкові уроки відіграють важливу роль при вивченні курсу української літератури, а тим паче у формуванні учня – суб’єкта читацької діяльності.