Великдень не даремно називають найсвітлішим святом у році. Ми з нетерпінням і трепетом чекаємо цей день: хтось, щоб закінчити сорокаденний піст, хтось поласувати традиційною випічкою, хтось, щоб прикрасити пасхальні яйця і почути довгоочікуване "Христос Воскрес!".

Винекнення та становлення свята

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землі Русі, і називалося воно Великдень – великий день. День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов'язували це свято ще й з весняними польовими роботами. Було прийнято пекти великодні "бабки" і прикрашати різноманітними способами яйця, котрі ми знаємо як сучасні куличі, паски, писанки і крашанки.

Іудеї пов'язували святкування Великодня зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це теж задовго до народження Христа. Що стосується самого слова "пасха", то в перекладі з староєврейського воно означає "позбавлення" або "проходження". Християни вклали в це свято інший сенс, і пов'язували Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.

Євреї відзначають Великдень 15 числа весняного місяця нісана, в той час як християнська Пасха – перехідне свято, відзначається в найпершу неділю після повного місяця навесні. До речі, якщо дати єврейської та християнської Пасхи збігаються, то святкування останньої переноситься ще на тиждень.

Таким чином, святкування Великодня спочатку було зовсім не пов'язане з розп'яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, було позначено головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. З часом Пасха стала головним християнським святом.

Народні великодні обряди та традиції

Велика частина народних обрядів відбувалася в Чистий четвер. Головний ритуал – помитися в воді. Християни вірять, що в цей день вода здатна вилікувати від хвороб. У Чистий четвер господині ретельно прибирали будинок і у дворі. Однорічних діток вперше стригли саме у Великий Четвер. Це був цілий ритуал. До нагоди першої стрижки матері навіть спеціально шили дитячі вишиванки, на яких зображали орнаменти, що захищають дитину. Чистий четвер також вважається найкращим днем для варіння та прикрашання яєць. Ця традиція налічує вже близько 8 тисяч років. Писанка – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. З введенням християнства поступово змінюється і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.

У народі вірили, що в ніч на Великдень можна побачити своїх померлих родичів. Але розмовляти з ними категорично заборонялося – для цього було кладовище. Вважалося, що в ніч перед Великоднем прокидається вся нечиста сила і вона стає особливо небезпечною. Люди боялися поодинці виходити на вулицю, і в церкву йшли великими групами.Сільські жителі любили познущатися над нечистою силою. Вони виходили на перехрестя і катали по дорозі пасхальне яйце - чорти повинні були з'явитися і станцювати. Багато обрядів у цей день було так чи інакше пов'язане з нечистою силою. Так, вважалося, що під час ранкової служби можна легко розпізнати чаклунів: досить озирнутися назад, все чаклуни стоять спиною до вівтаря.

Особливе місце у всіх великодніх ритуалах займало Сонце. І це ще один зв'язок Великодня з язичництвом. Люди виходили на пагорби вартувати Сонце і спостерігали схід через уламок скла – тоді здавалося, що раннє Сонце "танцює".

Вважалося, що ворота в рай у Великодній день відкриті, тому старі люди мріяли померти саме в цей день. Люди вірять, що їжа, освячена в церкві, має цілющу силу і може допомогти в скрутну хвилину. Старі люди вирушали в церкву рано вранці, щоб встигнути на початок служби. Молодь підходила після світанку. Дівчата вбиралися в свої кращі вишиванки, одягали вінки і намиста. Незважаючи на те, що в цей день тужили за покійними, все ж Пасха вважалася світлим і життєствердним святом.

Звичайно ж, центральними великодніми предметами були яйця або писанки. Існував ритуал обміну крашанками, а також яйце "катали" по могилках (щоб душі померлих знайшли спокій) і городу (щоб привернути багатий урожай).

"Христос воскрес!" – лунає на світанку. Вітати одне одного – христосуватися – люди починають відразу після пасхального богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками. Приклад подають священики, які правлять службу. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди хрістосуються і поспішають додому – до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші.

Починати великодній сніданок (обід) треба з освячена їжі, бажано, з пояса. Крашанками або писанками хрістосуються: стукають однаковими боками яйця.

Прийнято в цей день поминати померлих родичів або тих, про яких невідомо зараз нічого. Якщо сім'я все ще очікує зниклих членів, то слід заховати в сухому теплому місці шматок паски і три яйця. Все це треба прикрити висохлою материнкою, яка є символом одвічної надії. Або після обіду піти на могилку до рідних і пригостити їх святою їжею.

Народні гуляння традиційно стартують на Пасху ввечері. Улюбленими розвагами на Великдень, які в деяких регіонах країни тривають до двох тижнів, можна назвати:

• хороводи, які в Західній Україні називають "гаївками";

• катання на гойдалках;

• ігри.

Всі святкування супроводжуються також христосуваням — привітаннями з розбиванням писанок і триразовими поцілунками. 

Існує думка, що на Великдень не можна працювати, однак церква не забороняє в цей день працювати тим, хто в силу обставин знаходиться на своєму робочому місці. Незважаючи на те, що строгих обмежень на роботу у Великдень немає, священнослужителі рекомендують відкласти домашні справи на інший день.

                                                         День соборності України: історія свята

Вперше День соборності України відсвяткували у 1939 році в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України - чехословацької автономії. А офіційно святкувати День соборності в Україні почали лише у 1999 році після указу президента Леоніда Кучми. Щорічно в цей день відзначають важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році - проголошення Акту злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Також цього дня згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше - 22 січня 1918 року. Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР.

День соборності України дата

Акт злуки було проголошено на Софійській площі Києва. Після цього відбувся молебень та військовий парад.

Святкування Дня соборності України тимчасово припинялося через указ колишнього президента Віктора Януковича. У 2011 році своїм указом він постановив відзначати 22 січня День соборності та Свободи. У 2014 році повноцінне святкування Дня соборності повернув тодішній президент Петро Порошенко.

Історичні факти про День Соборності України

• Перемовини про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.

• 1-го грудня 1918-го року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.

• У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.

• Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша демонстрація українців, адже в акції взяло участь понад 30 тисяч осіб.

• Головна традиція на День Соборності (зміцнилася наприкінці ХХ століття) – поява «живого ланцюга», що складається із людей з українською символікою. Люди, тримаючись за руки, розтягуються, як живий ланцюжок, вулицями рідного міста, і навіть за його межами, між містами, по мостах через річки, поєднуючи береги і символізуючи єдність різних регіонів України.

• 21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки, відбулася акція «Українська хвиля» одна із наймасштабніших акцій подібного роду в історії. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності. Цю акцію організував Народний Рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв’язень Михайло Горинь. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому, йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів.

• Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання закордонних українців, проходять молебні за Українську державу! А останнім часом до української акції «живого ланцюга» приєднуються люди в інших країнах. Зокрема, у 2018 році до акції долучилося Посольство України в Канаді, яке провело урочисте прийняття до Дня Національної Єдності. У заході взяли участь міністр оборони Канади  Х.Сейджан, делегація Секретаріату Кабінету Міністрів України на чолі з Міністром О.Саєнком, члени української громади, представники канадських урядових структур. 

Ключові події свята:

1. 22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року та Акт Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го.

2. Українська Народна Республіка – перша українська держава у ХХ ст., а 24 серпня 1991 року відбулося фактично не здобуття, а відновлення незалежності.

3. Українська Народна Республіка першою серед нових держав у Східній Європі проголосила незалежність – раніше, ніж три країни Балтії, Польща та Чехія.

4. Проголошення Соборності УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року є історичним актом об’єднання українських земель в єдину державу. Саме ці події, а не приєднання Західної України до СРСР 1939 року, є підставовими для історії новітнього українського державотворення.

5. Українська незалежність була повалена більшовиками внаслідок «гібридної війни»: невизнання наявності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських «республік» та підтримка антиукраїнських повстанських рухів.

6. Національна єдність є не тільки базовою цінністю, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Для того, щоб відстояти УНР, українцям забракло єдності та національного усвідомлення.

7. Акт Злуки був не випадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.

8. Незалежність і соборність є запорукою виживання Української державності. Втрата Україною незалежності у результаті більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних втрат від Голодомору, репресій та війн.

9. Сьогодні бійці в зоні АТО так само відстоюють не лише незалежність, а й соборність України, як і їхні попередники майже 100 років тому. Важливо проаналізувати і врахувати помилки минулого: брак національної єдності на початку ХХ ст., брак досвіду і містечковість інтересів тодішніх українських керманичів призвели до втрати української державності.

10. Сьогодні, коли маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що Крим та Донеччина – це Україна.

Вікторина для учнів 1-4 класів на тему:

 «Ми маленькі українці!»

(Всі діти діляться на 2 команди)

Запитання для 1 команди:

1. Державна мова України. (українська)

2. Слова з протилежним значенням. (антоніми)

3. Частина мови про ознаку предмета. (прикметник)

4. Розмальоване яйце. (писанка)

5. Найбільша річка України.  (Дніпро)

6. Скільки голосних звуків в українській мові? (6)

 7. Кущова рослина, символ України. (калина)

8. Мешканець Запорізької Січі.  (козак)

9. Частина слова без закінчення. (Основа слова)

10. Віршований твір, який призначений для співу. (Пісня)

11. До якої області входить наше місто? (Сумської)

12. Чим прикрашають голову українські дівчата? (Віночком)

13. Як називається наш герб? (Тризуб)

14. Автор вірша «Вишеньки-черешеньки» (Л.Українка)

15. Коли в Україні відзначають День козацької слави, свято Покрови? (14 жовтня)

16.  Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу. (Рушник)

17. Назва великого зібрання творів Т.Г. Шевченко? (Кобзар)

Запитання для 2 команди

1. Нема України без верби і …(калини)

2. Буква, яка не позначає звука. (м`який знак)

3. Знак у кінці питального речення. (знак питання)

4. Розмова двох осіб.  (діалог)

5. Скільки букв в українському алфавіті? (33)

6. Головні члени речення. (Підмет і присудок)

7. Синонім до слова ненька. (Мати)

8. Різнокольорова прикраса українського віночка. (стрічка)

9. Назва гімну України. (Ще не вмерла України)

10. Автор байки «Коник-стрибунець» (Л.Глібов)

11. Як по-іншому можна назвати головне місто держави? (Столиця)

12. Коли в Україні відзначають День Незалежності? (24 серпня)

13. Який святий приносить подарунки тільки чемним діткам? (Миколай)

14. Назва семи днів одним словом. (тиждень)

15. Які моря є в Україні? (Чорне і Азовське)

16. На яке свято співають колядки? (Різдво)

17. Як називається основний закон України? (Конституція)