Embedded Files
7.30 - 8.20
У садочок ми прийшли, привіталися,
Погрались і зарядку почали
(прийом дітей, ігри, ранкова гімнастика, індивідуальне спілкування)
7.30 - 8.20
У садочок ми прийшли, привіталися,
Погрались і зарядку почали
(прийом дітей, ігри, ранкова гімнастика, індивідуальне спілкування)
8.45 - 9.00
Ще ми трішечки погрались,
До занять підготувались
(ігри, підготовка до занять)
9.00 - 10.30
На заняттях ми співали,
Малювали, рахували
(колективні та (індивідуальні заняття)
10.30 - 12.20
Ось прогулянки пора - дуже рада дітвора (підготовка до прогулянки, прогулянка)
12.20 - 13.00
В групу разом ми прийшли,
На столах обід знайшли
(повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід)
13.00 - 15.10
Ліжко кличе малюків,
Відпочити треба їм
(сон)
15.10 - 15.30
Добре виспавшись – вставай,
Гартування починай!
(поступовий підйом, гартувальні процедури)
15.30 - 15.45
Для підтримки сили в нас
Полуденку прийшов час!
(підготовка до полуденку, полуденок)
15.45 - 17.30
Трохи треба позайматись,
Погуляти і погратись
(заняття, ігри, самостійна діяльність дітей, прогулянка)
17.30 - 18.00
День чудовий закінчився,
Тато наш не забарився,
Вже додому йти нам час, Мама там чекає нас!
(Повернення дітей додому)
Фізіологічною основою, що визначає характері тривалість діяльності, є рівень працездатності клітин кори головного мозку, тому так важливо не перевищувати межу працездатності центральної нервової системи, а також забезпечити повне функціональне відновлення її після роботи. Ступінь морфофункціональної зрілості організму, визначає зміст режиму дня і тривалість основних його елементів, серед яких виділяють наступні:
- Сон;
- Перебування на відкритому повітрі (прогулянки);
- Виховна та навчальна діяльність;
- Ігрова діяльність і заняття за власним вибором (читання, заняття музикою, малюванням та іншої творчої діяльністю, спорт);
- Самообслуговування, допомогу родині;
- Прийоми їжі;
- Особиста гігієна.
Сон забезпечує повне функціональне відновлення всіх систем організму. Фізіологічна потреба уві сні дітей різного віку залежить від особливості їх нервової системи та стану здоров'я. У дошкільному періоді обов'язковий як нічний, так і денний сон, незалежно від того, відвідує дитина дошкільний навчальний заклад, групу короткочасного перебування чи ні. Повноцінний нічний сон важливий і для дошкільнят, і для школярів.
Щоб прогулянка була не тільки корисною, але й цікавою, слід правильно планувати її зміст: проводити рухливі ігри, спортивні розваги, знайомити дітей з навколишнім, з природою, з роботою дорослих на ділянці, на вулиці, залучати дітей до посильної для них роботи в саду, виходити па екскурсії за межі ділянки і т.п.
При здійсненні режиму слід забезпечити своєчасну зміну видів діяльності дітей.
Плануючи роботу, вихователь передбачає, щоб заняття, на яких діти рухаються мало (з розвитку елементарних математичних уявлень, малювання та ін.), змінювалися фізкультурними і музичними заняттями. При виникненні у дітей ознак втоми (порушення, неуважність, рухове занепокоєння і т.п.) проводиться фізкультурна хвилинка.
У періоди часу, що відводяться в режимі для самостійної діяльності дітей, велика увага приділяється забезпеченню їх рухової активності.
Правильно організований режим дня – неодмінна умова нормального фізичного розвитку дитини, зміцнення її здоров’я, підтримання високого рівня фізичної і розумової працездатності.Установлений режимом певний ритм життя сприяє нормальному перебігу всіх фізіологічних процесів в організмі. Потреби дитини у сні, харчуванні, чистоті, зміні видів діяльності, прогулянках на повітрі зумовлюють відповідний режим дня, що має важливе значення для збереження і зміцнення її здоров’я, повноцінного розвитку.
Режим дня — правильний розподіл у часі головних процесів життєдіяльності дитини.
Розвивальний і виховний ефект режиму заснований на принципі ритмічності, згідно з яким усі заняття мають відповідати ритму життєдіяльності організму. Режим змінюється залежно від віку, стану здоров’я, особливостей виховання дітей у сім’ї й дошкільному навчальному закладі.
Звичка до певної діяльності у певний час готує до неї нервову, інші системи організму, запобігає виникненню негативних емоційних станів, перевтоми. Щоденне дотримання режиму дня позитивно впливає на перебіг усіх фізіологічних процесів у організмі, стан нервової системи. Режим дня, який відповідає потребам віку і стану здоров’я дитини, сприяє її життєрадісному, бадьорому настрою, має велике виховне значення, оскільки привчає її до порядку, організованості.
У молодших групах, діти яких ще недостатньо оволоділи навичками самообслуговування, відводять більше часу на підготовку до прогулянки, одягання, прийом їжі, намагаючись це робити не за рахунок часу, відведеного на ігри і самостійну діяльність дітей.У старшій і підготовчій групах, дітям яких доводиться вирішувати значно складніші навчально-виховні завдання, не варто збільшувати час заняття за рахунок інших компонентів режиму.
Привчати дітей до нового режиму має вихователь у взаємодії з батьками, які повинні дотримуватися його рекомендацій щодо організації життєдіяльності дітей удома.При цьому батьки повинні усвідомлювати, що режим дня є засобом не лише фізичного виховання, а й основою успішного всебічного розвитку. Вчасні та якісні культурно-гігієнічні процедури є передумовою сенсорного виховання. Завдяки чіткій повторюваності режимних процесів у дітей формується орієнтування у часі, уявлення про частини доби, дні тижня; вони вчаться цінувати час, не запізнюватися, не поспішати, робити все вчасно; засвоюють навички культури поведінки, знання про гігієну; звикають до організованості, охайності, порядки.
Діти легко звикають до режиму в ЗДО, якщо всі умови виконання режимних процесів збуджують у них позитивні емоції та асоціюються з ними: чиста тепла вода, пахуче мило, білосніжні скатертини, накрохмалені серветки, тощо.
Google Sites
Report abuse