Перші вірші Любов Яременко написала вже на пенсії. До цього не було часу за роботою. На вірші її надихнула внучка Віка, яка не хотіла спати. І народилися слова про сонечко, яке ввечері лягає спати, вранці прокидається.
З 1998 р. є членом літературно-творчого об’єднання «Резонанс». Пише вірші в газети, журнали: місцеві, обласні. Познайомилась з редактором газети «Запорізька правда» Петром Ребром. Завязалась переписка. Його слова авторка цитує в 1 збірці «Пролісок». Він розгледів в ній талант, підтримав її.
Багато патріотичних віршів має, так як не може не реагувати на життя країни.
Писала листа президенту, міністру освіти, Лілії Гріневич і відправляла свої книги.