німецький письменник, прозаїк і новеліст
Нобелівську премію Белль отримав у 1972 році «за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яка стала вагомим внеском у відродження німецької літератури».
Її заголовком стала назва одного з оповідань — «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», що є обірваним рядком з епітафії давньогрецького поета Симоніда Кеоського: Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив. Тут ми всі полягли, бо так звелів нам закон.
Літературний рід: епос
Літературний напрям: Trümmerliteratur ( з нім. - "література руїн")
Жанр: оповідання
Тема - «людина на війні», людина звичайна, проста, пересічна.
Місце подій - місто Бендорф
Головні герої - оповідач, лікар, пожежник Біргелер
ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ: оповідання побудоване у формі монологу, у якому перед читачем розкривається внутрішній світ головного героя. У ньому повністю відсутня авторська характеристика юного солдата, розповідь ведеться від першої особи.
Письменник не дає імені героєві оповідання, не називає місто, де відбуваються події (хоч має на увазі Бендорф).
СЮЖЕТ являє собою внутрішній монолог солдата Другої світової війни, якого, пораненого, несуть на ношах коридорами його колишньої школи, котру він полишив за три місяці до цих подій. У школі облаштований тимчасовий військовий шпиталь. Солдат помічає знайомі деталі, але не бажає впізнавати по ним коридори і приміщення власної школи. Тільки коли його приносять в художній клас, він нарешті змушений визнати, що це дійсно його школа, адже на дошці класу було написано його ж почерком: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».