Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й активізації навчально-пізнавальної діяльності, посилення спілкування учнів і викладача та учнів між собою і збільшення питомої ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого потенціалу учнів і викладачів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального процесу.
Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює учня , результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань.
Значну роль нові інформаційні технології навчання відіграють у формуванні загальнонаукових умінь та навичок (організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінювальних), до яких належать і вміння адекватно добирати програмний засіб для розв’язування поставленого завдання, і формування та розвиток в учнів потреби постійно розширювати та поглиблювати свої знання.
Можна виділити позитивні особливості роботи з комп’ютерною технікою:
скорочення часу вироблення технічних навичок учнів;
досягнення оптимального темпу роботи учня;
перетворення учня на суб’єкт навчання (так як програма вимагає від нього активного управління);
застосування в навчальній діяльності комп’ютерного моделювання реальних процесів;
забезпечення навчання матеріалами із віддалених баз даних, використовуючи засоби телекомунікації;
набуття діалогу з програмою характеру навчальної гри, що у більшості учнів підвищує мотивацію навчальної діяльності.
Потрібно враховувати і недоліки:
відсутність емоційності діалогу з програмою;
майже повна відсутність розвитку мовлення, графічної та писемної культури учнів;
виникнення, крім помилок у вивченні навчального предмету, яких учень допускається і на традиційних уроках, також технологічних помилок – помилок роботи з комп’ютерною програмою;
обмеження контролю знань кількома формами – тестами або програмованим опитуванням;
наявність спеціальних знань самого викладача.
Виділяють три основні задачі, які необхідно розв’язати для успішного проведення комп’ютеризованого уроку:
дидактичну - використання навчальних матеріалів уроку, конкретних навчальних програм;
методичну - визначення методів використання комп’ютерів при викладанні теми, аналіз результатів уроку і постановка наступної навчальної мети;
організаційну - вироблення і закріплення в учнів навичок роботи з навчальною програмою, організація роботи, уникаючи перевантаження учнів та нераціонального використання часу.
На сьогодні існує багато інформаційних засобів (програм) для спрощення складних математичних розрахунків і громіздких геометричних побудов. Складність програм змінюється – від найпростіших навчальних до складних професійних систем.
Впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій потребує переосмислення традиційної системи навчання, її змісту, методів і форм організації, залишаючи при цьому незмінними цілі навчання. Це пов’язано з тим, що будь-який засіб (у нашому випадку таким засобом є комп’ютер), включений в ту чи іншу діяльність, впливає на саму діяльність, а особливо тоді, коли йому властиві специфічні, характерні тільки для нього функції. Однак нові інформаційні технології можуть принципово вплинути на процес навчання тільки в тому випадку, коли ці технології будуть включені в нову модель навчання, а їх засоби повною мірою реалізують притаманні тільки їм функції. Модель такого навчального процесу повинна базуватися на формулі: діяльність – рефлексія – теоретичні знання і практичні навички. Учень у даній діяльності повинен виступати в ролі активного суб’єкта, а педагог – у ролі організатора комунікацій у тріаді викладач-учень-комп’ютер.
У своїй діяльності, як вчитель фізики і математики, я широко використовую комп’ютерні технології, зокрема в 5 класі під час проведення уроків математики для зацікавлення учнів використовується педагогічний програмний засіб "Математика 5 клас" що дозволяє в формі цікавих анімованих розповідей учням вивчати новий матеріал, розглядати приклади розв’язування завдань різного типу. Використання програмного засобу Advanced Grapher допомагає учням швидко виконати побудову графіка функції та провести її аналіз, поглиблює розуміння учнями графічного способу розв’язування задач.
Для більш глибокого розуміння фізичних процесів і явищ використовуються ППЗ "Фізика 7-11 кл." і "Бібліотека фізичних наочностей" де зібрані яскраві демонстрації та віртуальні досліди, а для розвитку навичок практичної роботи застосовується "Віртуальна фізична лабораторія", це особливо стає у нагоді, коли немає можливості проведення реальних дослідів.
Використання мультимедійних презентацій робить урок більш динамічним і цікавим, а залучення учнів до створення власних презентацій по заданих темах дозволяє їм більш глибоко дослідити поставлену перед ними проблему.
Не менш важливим є вміння учнів самостійно навчатися, опрацьовувати новий навчальний матеріал, це також можна реалізувати з використанням комп’ютера. Пошук інформації в мережі Інтернет та застосування електронних підручників, наприклад "Електричні явища 9 клас", поглиблює теоретичні знання учнів. Провести контроль засвоєння навчального матеріалу можна шляхом тестування, наприклад, тести створені програмою "Test-W" дозволяють провести швидку перевірку знань учнів з мінімальними затратами часу уроку, а зекономлений у такий спосіб час вчитель може використати на вивчення нового матеріалу чи закріплення вже вивченого.
Якщо розглядати комп’ютер як результат технічного, технологічного досягнення людства, то він виступає тут і як предмет вивчення, і як предмет, який формує навчальне середовище, і як засіб управління навчальною діяльністю, і як засіб зв’язку, і як засіб навчальної діяльності. Ці якості комп’ютера, його властивість виступати у різних ролях (залежно від педагогічного завдання та педагогічної ситуації) суттєво відрізняють його від традиційних технічних засобів навчання. Залучення комп’ютера до навчально-виховного процесу – це залучення не тільки техніки, а й того зовнішнього інтелекту, який презентовано через технологію та програмне забезпечення. Таким чином, застосування комп’ютера в навчально-виховному процесі за умови правильного визначення його місця дає підстави сподіватися на певні зрушення, поворот дидактичного простору обличчям до майбутнього, яке проектується сьогодні. То ж використання комп’ютерних технологій в практичній діяльності вчителя є потужним інструментом, що дає змогу в повній мірі реалізувати навчальну мету уроку.
ЗЗСО І-ІІ ст. с.Суходіл
24.11.2016 р.