Дати проведення: 13 Вересня. Друга субота вересня.

День фізкультури і спорту - свято України. Відзначається щорічно в другу суботу вересня.

Історія свята. Цей день засновано у 1994 році указом президента на підтримку ініціативи фізкультурних і спортивних організацій. Він відзначається щорічно в другу суботу вересня.

Щорічно по всі Україні проводять спортивно-масові заходи, присвячені до Дня фізичної культури і спорту. Зокрема, турніри, естафети, змагання, чемпіонати з окремих видів спорту, легкоатлетичні пробіги, олімпійські уроки в школах тощо. Також традиційно напередодні свята в меріях влаштовуються урочисті прийоми за участю спортсменів, тренерів, ветеранів спорту, переможцями та призерами міжнародних змагань.

В цей день вітаємо всіх інструкторів і вчителів фізичної культури, тренерів, спортсменів та усіх причетних до фізичної культури і спорту. Бажаємо здоров’я, успіхів, спортивних досягнень і головне миру України.

9 вересня — Міжнародний день інформування про фетальний алкогольний синдром, або ФАС. Це ще одна можливість нагадати майбутнім батькам про те, як важливо утримуватися  від вживання алкоголю на протязі  всього терміну вагітності. Батькам, які виховують дітей з ФАС – можливість нагадати, що кожна дитина унікальна і розвивається в міру своїх можливостей, бо пошкодження алкоголем мозку – це часто невидимий стан.

Лікарям – варто вчасно діагностувати і скеровувати батьків на додаткові обстеження.

ФАС – стан дитини, спричинений впливом алкоголю під час вагітності матері. ФАС може бути причиною пошкодження мозку плода та як наслідок – порушень поведінки, навчання і мислення, а також фізичного розвитку дитини.

Вживання алкоголю майбутньою мамою призводить до того, що етиловий спирт крізь плаценту потрапляє до плода. Алкоголь затримується в його організмі значно довше, продовжуючи шкодити розвитку. Оскільки печінка плода ще не розвинена і не може ефективно метаболізувати алкоголь, він виводиться набагато повільніше, ніж у матері, – процес може тривати години або навіть дні, збільшуючи ризик пошкодження тканин і органів. Це спричиняє серйозні порушення: когнітивні, поведінкові, емоційні, вроджені аномалії тощо. Також є ризик раннього розвитку інфекційних хвороб у дитини.

ФАС – це найтяжчий розлад групи станів, що можуть виникати в дитини, мати якої вживала алкоголь під час вагітності. Вони об’єднані під загальним терміном «фетальний алкогольний спектр порушень» (ФАСП), куди входять п’ять розладів:

• фетальний алкогольний синдром — найтяжчий і проявляється найбільшими відхиленнями у психофізіологічному розвитку дитини;

• частковий фетальний алкогольний синдром;

• алкогольний розлад нейророзвитку;

• нейроповедінковий розлад, повʼязаний із пренатальною дією алкоголю;

• вроджені дефекти, повʼязані зі вживанням матір’ю алкоголю.

ФАС — повністю запобіжний стан. Все починається з поінформованості.

Ви можете наразити дитину на небезпеку ще до того, як дізнаєтесь про свою вагітність, тож відмовтеся від алкоголю, якщо ви  вагітна, підозрюєте, що можете бути вагітною, або намагаєтеся завагітніти. Головне, про що варто пам’ятати, – немає безпечної дози алкоголю для вагітних і немає жодного типу алкоголю, який був би безпечним.

Щороку 7 вересня світ відзначає Всесвітній день польової епідеміології —

 день, присвячений тим, хто стоїть на передовій боротьби з хворобами. Польові епідеміологи — це спеціалісти, які першими реагують на спалахи інфекцій, досліджують їхні причини та запобігають поширенню хвороб. Часто їхня робота залишається непомітною, але саме вони рятують тисячі життів.

Світ стикається з новими загрозами щодня: від відомих хвороб, як кір чи грип, до рідкісних вірусів, про які більшість людей навіть не чула. Польові епідеміологи працюють там, де рішення потрібно швидко, і від їхньої роботи часто залежить життя сотень або тисяч людей.

Цікаві факти про польову епідеміологію:

• Називають «детективами здоров’я»: вони розслідують спалахи хвороб, як справжні детективи, збираючи докази та відтворюючи ланцюжок передачі інфекції.

• Історичний внесок: ще в 1854 році Джон Сноу, вважається першим польовим епідеміологом, розкрив причину епідемії холери в Лондоні, зупинивши її поширення.

• Глобальна мережа: організації, як-от CDC та TEPHINET, об’єднують тисячі фахівців у всьому світі, які навчають і підтримують один одного у складних випадках.

• Робота у складних умовах: епідеміологи часто працюють у віддалених місцях, без сучасної інфраструктури, і навіть у зонах конфліктів, де ризики для життя дуже високі.

Герої нашого часу

Уявіть: раптовий спалах невідомої хвороби в маленькому містечку. Більшість людей навіть не підозрює про небезпеку. Польові епідеміологи вже на місці, збирають дані, аналізують зразки і розробляють план дій. Завдяки їхній швидкій реакції, спалах може бути локалізований і не перетворитися на глобальну загрозу.

Місяць вересень оголошено Всесвітнім місяцем обізнаності про хворобу Альцгеймера. У 2020 р. в дев’ятий раз у всьому світі проводиться інформаційна кампанія з метою підвищення поінформованості населення про хворобу Альцгеймера, підтримки наукових досліджень, спрямованих на пошуки методів лікування та покращення медичної допомоги хворим. 21 вересня щороку відзначається Всесвітній день обізнаності про хворобу Альцгеймера.

Хвороба Альцгеймера – це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, найчастіша форма деменції (порушення розумових функцій). Переважно зустрічається в осіб, старших 65 років. Хворобу вперше описав у 1906 р. німецький невролог Алоіс Альцгеймер. На сьогодні хвороба Альцгеймера – невиліковне захворювання. Причини захворювання не встановлені. Загалом у світі на хворобу Альцгеймера страждає понад 25 млн осіб.

Вчені активно працюють над створенням методів лікування хвороби Альцгеймера, серед яких досліджується клітинна терапія. Хвороба Альцгеймера характеризується втратою нейронів, тому застосування мезенхімальних стовбурових клітин, які здатні дати початок різним клітинним популяціям, у тому числі нейронам, видається перспективним підходом. Зокрема, відомо, про можливість отримання нейронів зі стовбурових клітин пуповинної крові.

Як метод профілактики хвороби Альцгеймера вчені рекомендують підтримувати інтелектуальну активність до глибокої старості, вчитися, вирішувати логічні задачі, вести здоровий спосіб життя.

В Україні Інститутом клітинної терапії розроблені програми ревіталізації та противікової терапії anti-age, що базуються на застосуванні стовбурових клітин та екстракту плаценти. Програма anti-age в Інституті клітинної терапії спрямована на сповільнення процесів старіння, відновлення життєвих сил, збереження фізичної та розумової активності до глибокої старості.

Так як вересень у багатьох країнах переміщує рак простати у центр уваги, час підвищити рівень громадського усвідомлення даного захворювання, зокрема його поширеності, підходів до виявлення та попередження, способів лікування тощо. Рак простати є найбільш часто діагностованим онкологічним захворюванням у чоловіків та другим по частоті смертності від раку, поступаючись лише раку легенів. Кожні 2 хвилини у світі діагностують рак простати ще в одного чоловіка.

Симптоми

Особливістю перебігу раку простати є відсутність типових урологічних симптомів у більшості випадків, проте деколи розлади сечовипускання  примушують звернутися до лікаря раніше. Хоча рак простати мають близько 40% віком понад 50 років, клінічно рак проявляється лише в одного хворого з чотирьох, і тільки в одного хворого з чотирнадцяти летальне завершення

Діагностика

Суттєве поліпшення у вчасній діагностиці цієї хвороби внесла поява обстеження на простатичний антиген (ПСА). Зокрема, у багатьох розвинутих країнах проводять скринінгове обстеження всіх чоловіків після певного віку, що ефективно впливає на раннє виявлення та результативне лікування. Виходячи з цього, у світі первинна підозра на рак простати базується, серед інших, на підвищених рівнях простатичного антигену. Значення ПСА ?4,0 нг/мл вважаються нормальними (при рівнях ПСА вище 4,0 нг/мл показане проведення транс ректальної біопсії передміхурової залози); проте 15% чоловіків з таким “нормальним” ПСА мають рак простати. Насправді не існує такого рівня простатичного анигену, нижче якого б не знаходили даного захворювання; зокрема, високозлоякісний рак простати за даними біопсії виявляли у чоловіків з ПСА < 0,5 нг/мл. Тим не менше, навіть зважаючи на недоліки ПСА, останній залишається найдоступнішим та найзручнішим методом діагностування раку простати.

Якщо Ви мужчина віком понад 40 років, ми наполегливо рекомендуємо щороку проходити обстеження на простатичний антиген. Дані обстеження не надто коштовні та доступні у багатьох лабораторіях міста і, врешті-решт, рятують життя.

Цей день — це не просто дата в календарі, а потужний заклик до дії, що об’єднує людей по всьому світу.

Він присвячений тим, хто загинув від передозування, вшановує тих, хто вижив, і підвищує обізнаність про цю глобальну трагедію. Головна мета — зруйнувати стигму, що оточує вживання наркотиків, і нагадати, що передозування  наркотиками можна запобігти.

Світова проблема, яка стосується кожного

Передозування – це не вибір, а надзвичайна медична ситуація. Кожен рік тисячі людей, незалежно від соціального статусу, віку чи місця проживання, втрачають життя через випадкове або навмисне вживання надмірної дози наркотичних речовин. Від опіоїдів до стимуляторів, ризик існує для всіх, хто вживає психоактивні речовини. Однак, за кожною статистичною цифрою стоїть людська історія, біль сім’ї та втрата, яку можна було б уникнути.

Чому цей день такий важливий?

Міжнародний день поінформованості про передозування  наркотиками виконує кілька критично важливих функцій:

–Вшанування пам’яті. Це можливість згадати тих, кого ми втратили. Цей день дає їхнім близьким місце для скорботи, показуючи, що їхні історії не забуті.

Підвищення обізнаності. Він слугує платформою для поширення інформації про небезпеку передозування, про його ознаки та про те, як надати першу допомогу. Багато життів можна врятувати, якщо люди знатимуть, що робити в критичний момент.

–Зруйнування стигми. Стигматизація людей, які вживають наркотики, є однією з головних перешкод на шляху до отримання допомоги. Цей день допомагає наголосити, що залежність — це захворювання, а не моральна слабкість. Засудження лише посилює проблему, тоді як співчуття та підтримка можуть врятувати життя.

–Запобігання та освіта. Це нагода поширювати знання про налоксон — антидот, який здатний швидко нейтралізувати дію опіоїдів та врятувати життя. Тренінги з надання першої допомоги, програми обміну шприців та інформаційні кампанії є невід’ємною частиною боротьби з цією проблемою.

Кожен може зробити свій внесок у цей день.

–Носіть срібну стрічку. Срібна стрічка є символом цього дня. Це  показує вашу підтримку і привертає увагу до проблеми.

–Діліться інформацією. Використовуйте соціальні мережі, щоб поширювати достовірні факти про передозування, ознаки та способи запобігання.

–Навчайтеся. Дізнайтеся, як розпізнати передозування . Як надати першу допомогу при передозуванні.

–Підтримуйте. Будьте відкритими та емпатичними до людей, які мають залежність. Не засуджуйте, а пропонуйте підтримку та допомогу.

Перша допомога при передозуванні:

Ознаки передозування опіоїдами:

-Повільне або поверхневє дихання.

-Синюшність губ або кінчиків пальців.

-Втрата свідомості, нездатність розбудити людину.

-Бліда або синюшна шкіра.

-Слабкий пульс, блювота та піна з рота.

-Мляве тіло, розширені або звужені зіниці.

Ваші дії :

1.Негайно викликати “швидку допомогу” (номер 103). Повідомте диспетчеру, що є підозра на передозування наркотиками.

2.Покласти людину в стабільне положення на бік. Це запобіжить захлинанню у разі блювоти.

3.Залишатися з людиною до прибуття медиків.

Міжнародний день поінформованості про передозування наркотиками — це нагадування про те, що ми всі відповідальні за здоров’я та безпеку одне одного.

Це день  пам’яті, але також і  дії. Завдяки спільним зусиллям ми можемо не лише зменшити кількість смертей, а й створити більш співчутливе та підтримуюче суспільство.

Заохочуйте людей до відкритого діалогу зі своїми близькими про ризики вживання наркотиків та важливість своєчасного звернення за допомогою. Це   конкретні дії, спрямовані на запобігання передозуванню та підтримку тих, хто цього потребує.

Формуємо культуру здоров’я разом!

24 серпня ми кожен рік святкуємо День Незалежності України як визначну подію, що змінила нашу національну свідомість та реалії життя. Це незмінна дата, яка фіксується у законодавстві України з моменту ухвалення Акту проголошення незалежності 1991 року.

Незалежність — це фундаментальна основа державності, а саме свято набуває ще глибшого змісту в умовах воєнного стану, коли цінність свободи й суверенітету відчувається особливо гостро.

Проголошення незалежності України мало велике політичне значення. Наша держава має суверенітет та самовизначення політичного курсу, міжнародних відносин, а також можливість вільно керувати своїми ресурсами. До політичного аспекту можна віднести й можливість самостійно захищати інтереси України на міжнародній арені. Після проголошення незалежності, наша країна створила й демократичні інститути та національну свідомість. 

Святкування Дня Незалежності України тісно пов’язано й з культурним збагаченням нашої держави. Найбільшою радістю для нашого народу є відродження української культури, літератури, мистецтва, які зазнавали утисків на шляху до незалежності. Сьогодні українці роблять все можливе й для збереження історичної пам’яті, зокрема Україна просуває правдиву історію нашого народу, розвінчуючи міфи та фейки. Зі здобуттям повної свободи державотворення, наша країна сприяє розвитку української мови, а також ділиться своєю культурою, традиціями та звичаями з іншими країнами світу. 

З Днем Незалежності! Хай кожен герой повернеться додому, наповнений силою духу, невичерпною енергією та незламним переконанням, що Україна понад усе 

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

Державний прапор України було затверджено Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це прапор з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Офіційної відповіді, чому прапор України синьо-жовтий, немає. Найпопулярніше тлумачення говорить, що синя смуга означає ясне небо, а жовта - золоте пшеничне поле під ним. Є також версія, що кольори прапора здавна символізують головні стихії природи - вогонь і воду, а по релігійному трактуванню жовтий колір уособлює Бога і духовність, а синій - все земне.

Державний прапор України -

Це стяг із двох подовжніх смуг.

Він символ вільної людини,

У ньому український дух!

У синім - небо Батьківщини,

Його безкрайність і блакить,

І вище нього, Україно,

Хай пісня нації летить!

У жовтім кольорі - колосся,

Багатство нашої землі.

Щоб у достатку всім жилося,

І в люднім місті, і в селі.

Нехай він нас завжди єднає,

Його із гордістю несуть.

А світ, побачивши, впізнає:

Під стягом Українці йдуть!

День молоді – це привід звернути увагу на покоління, яке зараз формує майбутнє країни. Йдеться не лише про студентів, а про всіх активних молодих людей, які працюють, навчаються, займаються волонтерством чи ведуть власну справу.  

День молоді 2025 в Україні відзначається 12 серпня. Це офіційна дата, встановлена відповідно до міжнародного календаря, і вона не змінюється з року в рік. 

Раніше в Україні День молоді припадав на останню неділю червня. Але з 2022 року святкування перенесли на 12 серпня (указ президента України №333/2021), щоб узгодити його з Міжнародним днем молоді, який запроваджено ООН.

День молоді, традиції святкування: 

Зокрема, це відкриті заходи, такі як концерти, лекції, форуми та квести, які проводять місцеві громади, виші або громадські організації. 

Обговорення проблем молоді. Це теми зайнятості, освіти, еміграції та участі у політиці. 

Нагородження активних молодих людей за волонтерство, спортивні досягнення або ініціативи у громадах. 

Це свято присвячене лікарям-офтальмологам та важливості збереження зору. 

В цей день прийнято вітати офтальмологів з їх професійним святом та нагадувати про важливість регулярних перевірок зору. Зір - це один з найважливіших органів чуття, і збереження його здоров'я є надзвичайно важливим. 

Офтальмологія - це розділ медицини, що вивчає будову та функції органу зору, а також захворювання очей та методи їх лікування і профілактики. 

Варто пам'ятати, що деякі захворювання очей можуть протікати безсимптомно, тому важливо регулярно проходити огляд у офтальмолога. 

Це професійне свято лікарів, які лікують різні захворювання очей. Завдяки офтальмологам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах, адже відомо, що до 90% інформації людина отримує через зір. Лікарі-офтальмологи щодня стикаються з патологіями органу зору різного ступеня тяжкості. Деякі захворювання очей можуть протікати абсолютно безсимптомно, тому завдання офтальмолога дуже відповідальне – виявити ці захворювання якомога раніше і зберегти зір. Глаукома залишається однією з найпоширеніших причин втрати зору у світі. Це небезпечне захворювання очей, яке проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ураженням зорового нерва, що призводить до необоротної втрати зору.

У День офтальмології ми хочемо привітати всіх офтальмологів з професійним святом. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я, достатку та Перемоги!

Традиційно 1-7 серпня проходить Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування, щоби підвищити обізнаність батьків та майбутніх батьків про переваги та користь грудного вигодовування. Підтримка цього процесу вкрай важлива для досягнення загальних цілей харчування і здоров'я. Більше того, грудне вигодовування важливе не лише для здоров'я дитини та матері, але й для зміцнення їхньої взаємодії. У спецматеріалі до Тижня грудного вигодовування поговоримо про переваги годування груддю, розглянемо основі факти і цифри цього процесу. 

Переваги для дитини:

·         Збалансований раціон і поживні речовини: Грудне молоко матері є унікальним натуральним продуктом харчування для новонароджених, який не може повторити жодна штучна суміш. Грудне молоко повністю покриває потреби дитини в поживних речовинах протягом перших 6 місяців життя, з 6 до 12 місяців продовжує задовольняти щонайменше половину потреб дитини в поживних речовинах, а протягом другого року життя – покриває третину цих потреб. 

·         Захист від хвороб: Ранній початок грудного вигодовування – протягом години після народження дитини – забезпечує високий рівень захисту немовляти від інфекційних захворювань, зокрема – від кишково-шлункових та респіраторних інфекцій. 

·         Довгострокові переваги: Грудне вигодовування може дати імунітет дитині на майбутнє від таких небезпечних хвороб як астма та діабет. Крім того, діти й підлітки, які в грудному віці отримували молоко матері, рідше страждають від надлишкової ваги або ожиріння у старшому віці.

·         Сенсорний, пізнавальний та інтелектуальний розвиток: Грудне вигодовування сприяє сенсорному та пізнавальному розвитку немовляти, а також закладає основу для подальшого інтелектуального розвитку. 

·         Відчуття безпеки: Грудне вигодовування для дитини - це також заспокоєння та відчуття безпеки.

Переваги для матері:

·         Захист від небезпечних хвороб: Грудне вигодовування може допомогти знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу, раку яєчників та раку молочної залози. 

·         Психічне здоров’я: Грудне вигодовування знижує ризик розвитку післяродової депресії.

·         Посилення емоційного зв’язку з дитиною:Грудне вигодовування посилює зв'язок матері з дитиною, сприяє покращенню та зміцненню сімейних відносин.

·         Безпека та комфорт: Грудне вигодовування – це найнадійніший, найбезпечніший та найдоступніший спосіб годування немовляти.

Гепатити не чекають! 

Світ відзначає День боротьби з гепатитами 

Сьогодні відзначається Всесвітній день боротьби з гепатитами, щоб підвищити обізнаність про проблему вірусних гепатитів, способи профілактики та лікування, а також зниження рівня стигматизації людей, які живуть з вірусним гепатитом. Цьогорічна тема «Гепатити не чекають» нагадує про зусилля, які докладаються урядами, лікарями, громадськими організаціями різних країн для ліквідації вірусних гепатитів як загрози здоров’я населення до 2030 року. Така ціль визначається Глобальною стратегією з елімінації вірусних гепатитів B та C, до якої долучилася і України, ухваливши Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.

Завдяки реалізації Державної стратегії до 2030 року:

• вдасться попередити 90% нових випадків вірусних гепатитів;

• 90% осіб, які хворіють на ВГ, будуть продіагностовані та знатимуть про свою хворобу;

• до 90% хворих отримають лікування, яке буде ефективним і призведе до повного одужання (для ВГC) або ефективного контролю хвороби (для ВГB).

Згідно з ВООЗ, щотридцять секунд у світі від захворювання, що пов’язане із вірусними гепатитами, помирає одна людина. Саме тому необхідно діяти вже зараз: пройти тестування та почати лікування у разі позитивного результату.

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Саме тому важливі профілактичні заходи. До них належить і тестування.

Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.

Для захисту від вірусних гепатитів В та С важливо дотримуватися профілактики, з якої найважливішими є: мати індивідуальні засоби особистої гігієни:, індивідуальні манікюрні набори, зубні щітки, бритви; використовувати бар’єрну контрацепцію тощо. 

Від гепатиту В існує найефективніший спосіб профілактики - вакцина. Вакцинація від вірусного гепатиту В входить до Національного календаря щеплень.Також вона захищає людину і від вірусного гепатиту D, оскільки він розвивається тільки у пацієнтів із вірусним гепатитом В. Вакцини проти гепатиту С не існує.

Лікування вірусних гепатитів визначається Стандартами надання медичної допомоги дорослим та дітям із вірусними гепатитами В та С, які цьогоріч були оновлені. Загалом йдеться про чотири окремих Стандарти:

• Стандарти медичної допомоги при гепатиті С у дорослих;

• Стандарти медичної допомоги при гепатиті С у дітей;

• Стандарти медичної допомоги при гепатиті В у дорослих;

• Стандарти медичної допомоги при гепатиті В у дітей.

Завдяки змінам у Стандартах раннє виявлення вірусних гепатитів стає більш можливими. Також спрощується маршрут пацієнта: якщо раніше людина мусила проходити дорогі обстеження, то сьогодні лікар може призначити лікування відразу після підтвердження діагнозу з мінімальним необхідним обсягом додаткових обстежень. 

Лікування вірусного гепатиту В довготривале. Завдяки регулярному прийому противірусних препаратів розмноження вірусу пригнічується і вірогідність розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми практично зникає. Лікування безоплатне.

Вірусний гепатит С лікується 12 тижнів (інколи — 24 тижні) за кошти державного бюджету. Сучасні препарати безпечні, майже не спричиняють побічних реакцій та мають ефективність близько 90%. Відстежити наявність ліків у закладах охорони здоров’я можна за посиланням: https://bit.ly/3gtEOzU.

Не відтерміновуйте тестування на вірусні гепатити та не бійтеся відвідати лікаря й розпочати лікування у разі позитивного результату тесту — вірусний гепатит виліковний!

День медика в Україні 2025 - історія дати та коли відзначаємо

Святкувати День медика почали ще за часів СРСР. З 1980 року професійне свято медпрацівників відзначали кожної третьої неділі червня. У незалежній Україні цю традицію офіційно затвердили 1994-го, але тоді дату залишили колишньою.

У 2023 році свято мало відбутися 18 червня, проте за кілька днів до цього президент України підписав указ - згідно з ним День медика в Україні щороку відзначають 27 липня.

Дату свята змінили усвідомлено: щоб відмовитися від радянсько-російської традиції та утвердити власну.

27 липня в церковному календарі - це день пам'яті святого великомученика і цілителя Пантелеймона. Святий Пантелеймон вважається покровителем лікарів, цілителів і всіх, хто допомагає позбутися хвороб. Згідно з переказами, святий безплатно допомагав усім стражденним, тому його шанують як символ милосердя і самовідданого служіння людям. Таким чином, День медичного працівника в Україні 27 липня - не формальність, а спосіб підкреслити високу місію медицини, особливо в нинішній важкий воєнний час.

День медичного працівника 2025 в Україні припадає на неділю. Як уже говорили вітання з Днем медика отримують усі, хто має відношення до медицини. В умовах війни це не просто професійне свято, а день подяки людям, які зараз на передовій - у прямому, і переносному сенсі.

Військові та цивільні медики отримують публічні слова подяки від президента, голів адміністрацій і мерів, МОЗ і Міноборони. За відвагу, самовідданість і професіоналізм лікарів, медсестер, парамедиків і волонтерів нагороджують державними та відомчими нагородами. Особливу увагу приділяють самовідданій роботі медиків, які рятують життя на передовій, у госпіталях і під час евакуацій.

Таким чином, День медичного працівника в Україні 27 липня - не формальність, а спосіб підкреслити високу місію медицини, особливо в нинішній важкий воєнний час.

Всесвітній день мозку був проголошений Всесвітньою федерацією неврологів у 2014 році. Метою цього дня є підвищення обізнаності про важливість здоров'я мозку та профілактики неврологічних захворювань. 

Мозок - це складний і життєво важливий орган, який керує роботою всього організму. Він відповідає за мислення, почуття, рухи, а також за багато інших важливих функцій. 

Всесвітній день мозку - це нагода дізнатися більше про свій мозок, його можливості та як піклуватися про його здоров'я. 

5 цікавих фактів про мозок

Цукор погіршує пам'ять

Велика кількість фруктози в раціоні уповільнює роботу мозку, знижує його здатність вивчати і запам'ятовувати інформацію та концентруватися. Вчені кажуть, що надлишок цукру руйнує нейронні зв'язки мозку.Зокрема, цукор промислового виробництва більш шкідливий (додається до безалкогольних напоїв, приправ, соусів і дитячого харчування). Однак продукти з вмістом жирних кислот омега-3 (наприклад, жирна риба, горіхи, риб'ячий жир) відновлюють наслідки порушення.

Стрес може зменшити мозок

Сучасні дослідження демонструють, що тривала та інтенсивна нервова напруга знижує наші когнітивні здібності. Зокрема, стрес шкодить вербальній пам'яті і вмінню концентруватися.

Під час тривалого впливу гормони стресу можуть руйнувати нейронні зв'язки, що забезпечують зберігання цінної інформації, заважати виробництву нових нейронів і навіть ушкоджувати тканини головного мозку.

Швидший за комп'ютери

Найбільш швидкому суперкомп'ютеру в світі для роботи потрібно 24 мільйони ват, але наш мозок потребує лише 20 ват і працює приблизно в 100 000 разів швидше. 

Розвинути мозок допоможе живопис

Дослідження показало, що заняття живописом і споглядання творів мистецтва покращують взаємодію між частинами мозку і уповільнюють його старіння. Вчені вивчили вплив мистецтва на людей ​віком від 62 до 70 років. Половина з них пройшла курс мистецтвознавства, а інша половина - курс навчання живопису. При цьому малярство дало сильніший результат, ніж курси мистецтвознавства.

Чутливість до зневоднення

Наш мозок майже на 80% складається з води, тому навіть помірна втрата рідини (близько 2%) вже знижує концентрацію уваги, пильність, призводить до погіршення короткострокової пам'яті та інших пізнавальних здібностей.

Зоонози – інфекційні хвороби, спільні для тварин і людей. Організми тварин для збудників зоонозів є природним середовищем перебування, де збудники живуть, розмножуються і виділяються в зовнішнє середовище.

Деякі паразити тварин знаходять сприятливі умови в організмі людини, що може призвести до захворюваності і навіть смертності серед людей.

Необхідно відзначити, що часто захворювання в людей має важчий перебіг, ніж у тварин.

Кількість зоонозних нозоформ, від яких можуть постраждати люди, достатньо значна (чума, туляремія, сибірка, бруцельоз, лептоспіроз, сальмонельоз, хвороба Лайма тощо).

Зараження людини може відбутися при нападі інфікованих членистоногих, контактним, харчовим, водним шляхом або за допомогою аерозолів.

За даними Державної галузевої звітності в Україні щорічно реєструються поодинокі випадки зоонозних інфекцій серед людей. Залишається ризик зараження ними при відвідуванні інших країн, неблагополучних щодо зоонозів.

Лептоспіроз – небезпечне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Leptospira .

Без лікування лептоспіроз може призвести до ураження нирок, ураження печінки, менінгіту (запалення мембрани навколо головного і спинного мозку) чи навіть смерті.

Бактерія, що спричиняє лептоспіроз у людей, потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше – гризунів .

Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах , при контакті із інфікованими тваринами . У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи чи рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот).

В Україні захворюваність на лептоспіроз сезонна і зростає навесні і влітку, коли люди більше часу проводять біля водойм. Ризики захворіти на лептоспіроз суттєво зменшуються, якщо ви уникаєте перебування у потенційно зараженій воді і контактів із інфікованими тваринами.

Туляремія – гостра інфекційна хвороба тварин і людини. Збудник туляремії — бактерія франсіселла (Francisella tularensis) або туляремійна паличка.

Патогенні мікроорганізми вражають насамперед лімфатичну систему і шкіру, селезінку; характеризується утворенням множинних гранулематозно-некротичних вогнищ у різних органах, лихоманкою і загальною інтоксикацією.

Основне джерело інфекції для людини — гризуни (ондатри, щури , миші, ховрахи, зайці ).

Досить часто заражаються мисливці, фермери, заготівельники хутра, м’ясники — після контакту із зараженими тваринами, під час оброблення туш.

Деякі види комах розповсюджують патогенні мікроорганізми через укуси тварин. Крім того, джерелом інфекції може бути вода, забруднена бактеріями. У виробничих умовах можливе зараження і через дихальну систему. Передавання туляремії від людини до людини малоймовірне.

Бруцельоз — інфекція, що передається від хворих тварин людині, з переважним ураженням опорно-рухового апарату, нервової та статевої систем організму. Бруцельоз поширений в усьому світі. Летальність для людей не перевищує 2–4%, але хвороба схильна до переходу в хронічну форму і може спричинити довготривалу втрату працездатності та інвалідність.

Головне джерело інфекції — велика і дрібна рогата худоба , а також свині . Інколи бруцели можуть уражати собак і кішок .Хвороба у тварин часто має прихований перебіг. Найчастіше бруцельоз виявляють у пастухів, фермерів, ветеринарів, працівників м’ясокомбінатів, підприємств із обробки шкури, вовни тощо. Пік захворюваності припадає на зиму, весну й літо.

Важливі заходи профілактики зоонозів:

- не вживати сире молоко та молокопродукти,

- споживати продукти лише відомого походження,

- споживати молоко, м’ясо лише після термічної обробки,

- не купувати молочні та м’ясні продукти на стихійних ринках,

- не користуватись водою з відкритих водойм для миття овочів, фруктів, рук,

- захищати харчові продукти та посуд від мух,

- старанно слідкувати за чистотою рук, 

- дотримуватись чистоти в приміщеннях,

- проводити дератизаційні та дезінсекційні заходи,

- запобігати укусів кліщами та іншими комахами,

- забезпечувати профілактику та лікування домашніх та свійських тварин,

 - робити профілактичні щеплення при перебуванні в ензоотичних районах або професійних груп з підвищеним ризиком зараження.

Сколіоз (грец. Skoliosis – викривлення) – це захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців навколо своєї вертикальної осі. Процес формування сколіотичної деформації – це результат взаємодії чинників, що порушують вертикальне положення хребта, й пристосувальних реакцій, спрямованих на збереження вертикального положення. Приблизно у 80 % усіх випадків причина виникнення викривлень невідома.

Сколіоз може починатися в будь якому віці. Найчастіше він зустрічається в період швидкого зростання – у віці від 6 до 24 місяців, 5 – 8 років, 11 – 14 років життя.

Зі збільшенням викривлення погіршується загальний стан здоров’я. Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення і призводять до зменшення об’єму грудної клітки і черевної порожнини.

Існує декілька класифікацій сколіозу заснованих на причині його виникнення, особливостях перебігу сколіотичної хвороби, ступеня виразності викривлення тощо.

Залежно відпоходження сколіоз хребта поділяється на такі групи:

·  сколіози міопатичного походження (як наслідок патології розвитку м’язової тканини і зв’язок);

·  сколіози неврогенного походження (як наслідок поширеного ураження спинного мозку при поліомієліті);

·  диспластичні сколіози (аномалії розвитку хребців і ребер);

·  рубцеві (обумовлені захворюваннями грудної клітки, що призводять до утворення рубцевої тканини, що перешкоджає нормальній роботі й положенню хребта),

·  ідіопатичні (походження невідоме),

·  посттравматичні (як наслідок перенесених травм хребта, грудної клітки, тазу, кінцівок).

Рідше причиною стає церебральний параліч, м’язова дистрофія, травми або інфекції хребта.

Ознаки захворювання зазвичай з’являються в період активного росту у підлітків. У хлопчиків протікає частіше в легкій формі, ніж у дівчаток.

Як проявляється сколіоз:

·  одне плече вище іншого;

·  одна лопатка виступає більше, ніж друга;

·  нерівна талія;

·  одне стегно вище іншого.

У більшості людей сколіоз протікає в легкій формі. Ті, хто страждав на сколіоз в дитинстві і не лікував його, швидше за все скаржитимуться на хронічні болі в спині.

У деяких випадках при важких формах можуть бути серйозні ускладнення – грудна клітка може здавлювати легені і серце, що ускладнює дихання і серцеву діяльність.

Виявити сколіоз може лікар, він оцінить стан грудної клітини та спини, перевірить рефлекси.

При необхідності буде призначений рентген хребта. У деяких випадках призначають комп’ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію, щоб виключити інші хвороби.

Легкі форми сколіозу не вимагають спеціального лікування. Досить індивідуально підібраного курсу фізичних вправ для зміцнення м’язового каркаса. Якщо розвивати м’язи рівномірно і правильно, вони здатні частково або навіть повністю “витягати” спину і робити її прямою.

У запущених випадках, якщо кістки дитини все ще ростуть, то застосовується носіння корсета – спеціального жорсткого пристосування, яке фіксує тулуб. Корсет не вилікує сколіоз, але зупинить подальше прогресування. Носити такий корсет потрібно цілодобово – чим більше часу, тим він ефективніший. Знімати його можна, коли дитина займається гімнастикою або спортом. Щойно перестають рости корсет знімається.

Хірургічне лікування застосовують у важких випадках, при цьому проводять фіксацію хребців кістковими трансплантатами, гвинтами і стрижнями.

Самостійно можна виправити сколіоз першого-другого ступенів. Більш пізні стадії захворювання коригуються єдиним шляхом – хірургічним.

Для профілактики сколіозу необхідно:

·  стежити за правильною поставою;

·  не перебувати занадто довго в сидячій позі;

·  уникати різких рухів і поворотів тулуба;

·  рівномірно розподіляти навантаження, носячи сумки, рюкзаки, важкі предмети;

·  уникати надмірних фізичних навантажень.

У відпрацьованій європейській практиці відповідно до тяжкості сколіозу як економічно ефективні лікувальні заходи застосовуються: спеціалізована антисколіозна гімнастика (гімнастика за методою Катаріни Шрот (Katharina Schroth) або аналогічні їй «дихальні» гімнастики (Krystyna Dobosiewicz), витягування хребта,  інтегративна кінезітерапія, корсетотерапія різноманітними корсетами за принципом Еббота-Шено (Edville Gerhardt Abbott та Jacques Chêneau) або операція, що фіксує хребет за допомогою металевих конструкцій  і аутотрансплантатів.

Серед нових терапій добре себе зарекомендувала ударно-хвильова терапія. УХТ – це вплив на організм за допомогою акустичних хвиль низької частоти (не доступної для людського вуха) і високої інтенсивності. Хвилі швидко проходять крізь м’які тканини (м’язи) і рідини (кров і лімфа), запускаючи процеси регенерації. Опір м’яких тканин цим хвилям невеликий, на відміну від кісток і хрящів. Тобто, хвилі УХТ не травмують м’які тканини, проходять як би «крізь них», а доходячи до кісткової і хрящової тканин починають «діяти», розбиваючи патологічні утворення (нарости, шипи), камені.

День Конституції України — державне свято, яке щороку відзначається 28 червня. У 2025 році воно припадає на суботу.

День Конституції — це нагода згадати про важливість верховенства права, національної єдності та відповідальності перед майбутніми поколіннями.

Щиро бажаємо вам миру, сили духу та єдності. Нехай повага до закону та любов до рідної країни завжди будуть провідною зіркою на вашому шляху.

          26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом

У 1987 році Генеральна Асамблея ООН постановила щорічно відзначати 26 червня  Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами на ознаку рішучості у створенні суспільства, вільного від наркоманії. 

Глобальна проблема наркотиків багатогранна і торкається життя мільйонів людей у всьому світі. Починаючи з людей, які страждають від розладів, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин, і закінчуючи спільнотами, що борються з наслідками наркоторгівлі та організованої злочинності, вплив наркотиків є далекосяжним і складним. Центральне місце у вирішенні цієї проблеми займає необхідність прийняття науково обґрунтованого підходу, в якому пріоритет надається профілактиці та лікуванню.

Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом, або Всесвітній день боротьби з наркотиками, відзначається щорічно 26 червня з метою активізації дій та співпраці у досягненні миру, вільного від зловживання наркотиками. Цього року кампанія, присвячена Всесвітньому дню боротьби з наркотиками, визнає, що ефективна наркополітика має ґрунтуватися на науці, дослідженнях, повній повазі прав людини, співчутті та глибокому розумінні соціальних, економічних та медичних наслідків вживання наркотиків.

Тому цьогоріч Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом проводиться під гаслом - Докази очевидні: інвестуйте у запобігання!

Наркоманія (від греч. narke – заціпеніння і манія) – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликає в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація.

Іншими словами – це стан періодичної або хронічної інтоксикації натуральною або синтетичною наркотичною речовиною, що характеризується потягом до даної речовини, а також психічною і фізичною залежністю від ефекту дії цієї речовини.

Стан залежності від наркотиків характеризується трьома фактами:

• непереборним бажанням продовжувати прийом наркотиків;

• потребою поступово збільшувати дозу;

• залежністю психічного, а іноді і фізичного характеру від впливу наркотиків.

Так званий синдром наркоманії виникає в результаті прийняття наркотичного засобу, незалежно від того, відбувається це випадково або після систематичного вживання. Етапи цього процесу, що протікає більш повільно або більш швидко, в основному такі:

• Початкова ейфорія, часто дуже короткочасна. Вона характеризується для визначених наркотичних речовин (особливо морфію й опіуму), а не для всіх засобів. У такому стані підвищеної дратівливості, вигадливих і часто еротичних бачень людина втрачає контроль над собою.

• Толерантність, яка носить тимчасовий характер. Це явище пояснюється реакцією організму на дію однієї й тієї ж дози речовини, прийнятої неодноразово. Поступово організм реагує слабкіше.

• Залежність або нездоланна тяга до прийняття чергової дози наркотику. Більшість дослідників приходили до висновку, що залежність – явище як фізичне, так і психічне.

Абстиненція (синдром відібрання) відбувається звичайно через 12-48 годин після припинення прийняття наркотику. Наркоман не може переносити цей стан, що викликає в нього нервові розлади, тахікардію, спазми, блювоту, діарею, слинотечу, підвищену секрецію залоз. При цьому з'являється нав'язливе бажання знайти токсичну речовину – наркотик – за будь-яку ціну!

Сьогодні,19 червня  – Всесвітній день обізнаності про с серпоподібноклітинну анемію!

Це хронічне захворювання, яке впливає на життя мільйонів людей у всьому світі. Серповидноклітинна анемія є спадковим розладом, який призводить до утворення аномальних червоних кров’яних клітин, що набувають форми серпа.

Зазвичай наші еритроцити гнучкі та круглі, вони легко пересуваються кровоносними судинами. Проте, форма цих клітин може бути іншою, що спричиняє несприятливі наслідки для організму. При серповидноклітинній хворобі (або ж анемії) у крові людини присутні еритроцити атипічної форми, вони можуть злипатися та перешкоджати притоку крові та кисню до всіх частин тіла.

Хвороба спричинена мутацією гена і наразі ліків від серповидноклітинної анемії не існує. Лікування симптомів може полегшити біль та запобігти ускладненням, пов’язаних з хворобою. Перші ознаки проявляються, коли дитині 5 місяців.

Якими є симптоми захворювання?

Анемія. Серповидні клітини легко розпадаються і гинуть, тому еритроцитів залишається дуже мало. Ці клітини живуть приблизно 120 днів. Але серповидні еритроцити зазвичай гинуть через 10-20 днів, що призводить до анемії.

Періодичні болі. Їх ще називають больовими кризами, що проявляються, коли серпоподібні клітини блокують приплив крові через маленькі судини до грудей, живота та суглобів. Біль також може виникати у кістках.

Набряк рук і ніг.

Часті інфекції. Серповидні клітини можуть пошкодити селезінку, таким чином людина стає вразливою до інфекцій.

Затримка росту або статевого дозрівання.

Проблеми із зором. Крихітні кровоносні судини, що живлять очі, можуть забитися серповидними еритроцитами, що пошкоджує сітківку ока.

Діагностують серповидноклітинну анемію в дитинстві, проте, якщо у вас чи у вашої дитини з’являються відповідні симптоми, негайно звертайтеся до лікаря! Серед ускладнень хвороби можуть бути: інсульт, легенева гіпертензія, сліпота, камені в жовчному міхурі, ускладнення вагітності та інші.

Будьте уважними та бережіть своє здоров’я!

14 червня – Всесвітній день донора крові

14 червня 2025 р. в усьому світі вкотре відзначатиметься Всесвітній день донора крові. Офіційно оголошений Всесвітньою Асамблеєю охорони здоров'я щорічним заходом у 2005 році, цей День надає особливу можливість віддати шану добровільним донорам крові у всьому світі, подякувати за даровану людям кров, та привернути увагу всього світу до одного з найважливіших напрямків діяльності загального доступу до безпечної крові. Дата була обрана у честь дня народження Карла Ландштейнера (14.06.1868), австрійського лікаря, імунолога, який отримав у 1930 році Нобелівську премію за відкриття груп крові людини.

Перше успішне переливання крові було проведено у 1881 році англійським акушером-гінекологом Джеймсом Бланделлом. Це врятувало життя жінки, у якої виникла післяпологова кровотеча.

Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни. Кожна здача крові – це дорогоцінний дар, який рятує життя, а неодноразове донорство – ключ до забезпечення достатніх запасів безпечної крові.

В цей день ми висловлюємо подяку людям, які добровільно і безоплатно здають кров, необхідну для порятунку людського життя, і підвищуємо обізнаність про необхідність регулярного донорства крові для того, щоб забезпечити всім особам і громадам своєчасний доступ до безпечних та якісних продуктів донорської крові, що є невід'ємною частиною загального охоплення населення медичною допомогою і одним з ключових моментів ефективної системи охорони здоров'я.

Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну докорінно змінило все наше життя. Незважаючи на всі жахіття, ми демонструємо справжні дива єдності, хоробрості, незламності. Наші захисники дивують увесь світ своїм завзяттям та бойовою майстерністю. Війна — жахіття з безліччу жертв та поранених.     Оперативний збір донорської крові — життєво необхідна можливість тилу врятувати якомога більше постраждалих. 

Щодня до лікарень прибувають нові поранені бійці та цивільні, яким  ми можемо допомогти, здавши кров, котра рятує життя. Потреба в донорській крові лишатиметься стабільно високою аж до перемоги, і ми можемо зробити свій вклад у цю перемогу. Донорської крові потребують і цивільні, які постраждали від воєнних дій. Війна не скасувала і планових ургентних операції, онкологічних захворювань, ускладнених пологів.

Достатня кількість безпечної донорської крові та її компонентів – пріоритет діяльності МОЗ України.

Ви можете стати донором крові:

·         якщо Вам не менше 18 років;

·         якщо Ваша вага не менше 50 кг;

·         Ви не приймаєте постійно ліки й не маєте хронічних хвороб;

·         приходьте просто з паспортом (можна Дія),

·         після тату, операцій має минути 6 місяців.

Донорська кров заготовлюється винятково одноразовими системами. Вона обов’язково обстежується на гепатити «В» і «С», сифіліс, ВІЛ-інфекцію. Тому, здавши кров, можна не тільки допомогти хворим, а й безоплатно обстежитись на вище зазначені інфекції.

Донори, які безоплатно здали 40 максимально допустимих разових доз крові або 60 максимально допустимих разових доз плазми, отримують звання «Почесний донор України», їм видається відповідне посвідчення та нагрудний знак «Почесний донор України». Донори, які безоплатно здали кров або її компоненти 100 разів і більше, відзначаються державними нагородами. За історію донорського руху незалежної України понад 50 тис. українців отримали звання «Почесний донор України», а 16 визнано гідними високого звання «Заслужений донор України». 

Пам’ятайте: лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох пацієнтів! Можливо, саме Ваша кров подарує життя людині, яка зазнала лих

Разом до Перемоги!

Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» у 2025 році заключила договір по 7 пакетам:

№ 3 "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах";

№ 4 "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій";         

№ 47 "Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня";

№ 9 "Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах"

№ 15 «Бронхоскопія

№ 13 «Колоноскопія» -

№ 12 "Езофагогастродуоденоскопія 

Згідно пакету "Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах" лікарня проводить обстеження, діагностику та лікування дітей віком від 0 до 18 років, а саме:

-         Консультації лікарів: педіатра, неонатолога, кардіоревматолога, хірурга, травматолога, невролога, психіатра, гастроентеролога, нефролога, лікаря УЗД, лікаря функціональної діагностики, офтальмолога, гінеколога, дерматовенеролога, лікаря рентгенолога, психолога.

-         Обстеження:

o   рентгенологічні обстеження всіх органів  і систем;

o   ультразвукові дослідження (5 датчиків): органів черевної порожнини, сече-полової системи, лімфатичних вузлів, кров’яних судин, суглобів;

o   ЕКГ;

o   Аудіометрія (скринінг туговухості);

o   Енцефалографія (діагностика захворювань ЦНС інфекційного характеру, ускладнень травм, онкологія, епілепсія)

Згідно пакету "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах" лікування дітей  мовах дитячого хірургічного відділення:

-         Операції на шкірі та підшкірно-жировій клітковині

-         Операції на лімфовузлах

-         Операції на жовчному міхурі

-         Пахові грижі

-         Операції на суглобах

-         Видалення ангіом.

Згідно пакету Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій" лікарня проводить:

-         Лікування на гінекологічних ліжках відділення хірургії запальних процесів

-         Лікування на реабілітаційних ліжках  (оформлення інвалідності для дітей з патологією ЦНС та порушень опорно-рухового апарату, травм)

-         Лікування на травматологічних ліжках:

o   Корекція сколіозів

o   Лікування без операцій переломів, вивихів, розтягнень

-         Ендоскопічне обстеження:

o   Бронхоскопія (вродженні вади трахеобронхітного дерева, санації трахеї та бронхів при муковісцедозі та обструктивних бронхітах, діагностика онкології

-         Фібро-гастро-дуаденоскопівя:

o   Обстеження стравоходу, шлунку, 12-персної кишки (виявлення захворювань запального характеру, виразки, онкології, забір гістологічного матеріалу)

-         Колоноскопія – обстеження прямої кишки, діагностика кіст, ліпом, онкології і запальних захворювань, забір гістологічного матеріалу

Також в лікарні надається допомога згідно пакету "Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня" та проводиться лікування за діагнозами:

-         Хірургічне лікування ліпом, ангіом, врослих нігтів, пахових та пупкових гриж

На  ліжках дитячого анестезіологічного реанімаційного відділення з блоком інтенсивної терапії для новонароджених проводиться лікування:

-         Тяжких форм інфекцій

-         Цукрового діабету

-         Тяжких форм гіпоксії у новонароджених

-         Виходжування глибоко недоношених новонароджених з малою вагою з проведенням ентерального вигодовування.

Щороку, 7 червня, відзначається Всесвітній день безпеки харчових продуктів. У грудні 2018 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією проголосила 7 червня Всесвітнім днем безпеки харчових продуктів (World Food Safety Day).

День встановлено з метою привернення уваги держав до проблем здорового харчування населення, а також якості вироблених харчових продуктів.

Безпека харчових продуктів — це поняття, що включає в себе обробку, підготовку та зберігання харчових продуктів таким чином, щоб запобігти хворобам харчового походження.

Безпека харчових продуктів має забезпечуватись на шляху «від лану до столу». Адже, при порушенні встановлених норм виробництва, транспортування, зберігання або приготування, харчові продукти можуть нести небезпеку для здоров’я людини.

В Україні відповідають за безпечність продуктів харчування виробники і реалізатори, а державний контроль здійснює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Виробники та реалізатори продуктів харчування повинні дотримуватись низки процедур, щоб уникнути потенційно серйозних небезпек для здоров’я.

Закон України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” визначає норми безпеки та якості продуктів, що перебувають в обігу або ввозяться на територію України. Ці показники регулюються відповідно до встановлених законом вимог.

На сьогоднішній день Держпродспоживслужба продовжує виконання покладених на неї функцій на кожному етапі виробництва, обробки та зберігання харчових продуктів заради забезпечення харчової безпеки держави та здоров’я українських споживачів.

Щороку 5 червня у всьому світі відзначають Всесвітній день охорони довкілля   (World Environment Day). Ця подія, започаткована Організацією Об’єднаних Націй у 1972 році, покликана підвищити обізнаність про екологічні проблеми та сприяти активним діям на захист нашої планети.

Вперше відзначений у 1974 році, Всесвітній день охорони довкілля став важливим моментом для обговорення нагальних екологічних питань, таких як зміна клімату, забруднення водних ресурсів, вирубка лісів та втрати біорізноманіття. Кожен рік ООН обирає нову тему та країну-організатора, яка стає центром святкування, що допомагає звернути увагу на конкретні екологічні проблеми певного регіону.

Всесвітній день охорони довкілля є одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем довкілля, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії.

Війна боляче б’є по кожному українцю, по її інфраструктурі, культурним та природним цінностям, нещадно руйнує навколишнє природнє середовище. Страждають повітря, вода, земля, рослини і тварини.

Збитки, завдані екологічній системі України, спричинені російською воєнною агресією, становлять сотні мільярдів гривень.

В результаті масованих обстрілів всієї території України повітря забруднене викидами, спричиненими лісовими пожежами і загораннями палива на об’єктах енергетичної інфраструктури.

Від війни постраждала третина українських лісів, понад 23 тис га вигоріли повністю. Під окупацією та у зоні бойових дій перебувають тисячі гектарів землі. Зокрема, під окупацією перебуває 10 національних природних парків, 8 заповідників, 2 біосферних заповідники. Близько 600 видів фауни та 750 видів флори опинилися під загрозою знищення, у цьому числі й червонокнижні види. Зафіксовано близько тисячі випадків смерті дельфінів на узбережжях України, Болгарії та Туреччини. Окуповано 132 родовища корисних копалин.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів за рік повномасштабної війни задокументовано понад 2.3 тис. злочинів проти природи.

Охорона навколишнього природного середовища є системою державних, суспільних та міжнародних заходів, які забезпечують раціональне використання, відновлення, примноження та збереження природних ресурсів від руйнування, забруднення та виснаження.

Кожен з нас може зробити внесок у збереження довкілля. Ось кілька простих способів, як ви можете долучитися до Всесвітнього дня охорони довкілля:

1. Посадіть дерево. Дерева є важливими для поглинання вуглецю та підтримки місцевих екосистем.

2. Зменшуйте використання пластику. Пластикові відходи є однією з головних проблем забруднення довкілля.

3. Підтримуйте місцеві екологічні ініціативи. Ваша участь у місцевих акціях з прибирання або захисту природи має велике значення.

4. Поширюйте інформацію. Розповідайте друзям і рідним про важливість охорони довкілля та способи, як кожен може допомогти.

Посттравматичний стресовий розлад виникає як реакція психіки на пережитий травматичний досвід. Це може бути насильство, війна, катування, геноцид чи будь-яка інша подія, що несе загрозу життю чи здоров’ю людини або її близьким. Не в усіх осіб, що мають травматичний досвід, виникне цей розлад, але декому достатньо однієї травматичної ситуації. Зовні такі люди можуть нічим не видавати свого стану, проте невидимі душевні рани чинять суттєвий вплив на якість їхнього життя, а часто і на життя близьких їм людей.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі близько 70 % людей переживали хоча б одну потенційно травматичну подію протягом життя, із них 5,6 % можуть мати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). До 3,9 % населення світу хоч раз у своєму житті мали діагностований ПТСР. Імовірність розвитку цього залежить від типу пережитої травматичної події. Рівень розвитку ПТСР більш ніж утричі вищий (15,3 %) серед осіб, які живуть в умовах війни; особливо високі його показники після сексуального насильства. Люди можуть по-різному реагувати на травматичну подію. Проте більшість із часом почуватиметься краще, а симптоми стресової реакції зникатимуть. У тих, хто продовжує відчувати інтенсивні емоції, має тривожні думки та інші симптоми внаслідок травматичного досвіду, може бути діагностовано ПТСР. Симп­томи ПТСР можуть виникнути з більшою ймовірністю в певних груп ризику, як-от військовослужбовці, серед тих, хто пережив стихійні лиха, концентраційні табори або насильницькі злочини. Представники професій, які можуть стикатися із насильством, як-от поліцейські, пожежники, персонал швидкої допомоги, медичні працівники, машиністи, журналісти тощо, також можуть належати до груп ризику. ­Збільшити ймовірність розвитку ПТСР ­можуть ­певні ­аспекти травматичної події (її інтенсивність, тривалість тощо) та деякі біологічні чинники (як-от спадковість). ­

Для українців в умовах війни тривога та хвилювання спричиняють колективний ПТСР, що став частиною ­нашого життя. Порушення сну, нічні кошмари, панічні атаки, смуток, страх, біль — усе це стало нашим сьогоденням. За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), 2021 року діагноз ПТСР було встановлено 3167 пацієнтам, 2022 року — 7051 особі, 2023 року ця кількість зросла до 12 тис. 494 осіб, а лише за два місяці 2024-го (станом на 06.03.2024) сягнула вже 3292 випадки. Крім ПТСР, виокремлюють також комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР).

Якщо ви стикнулися із симптомами ПТСР, не зали­шайтеся наодинці з проблемою. Пам’ятайте, що ПТСР піддається лікуванню, і своєчасна фахова підтримка може значно поліпшити якість життя. Зверніться по ­допомогу до лікарів.

Комплексний ПТСР діагностує і призначає лікування лікар-психіатр. Окрім медичної допомоги, важливим елементом роботи з КПТСР є методи самодопомоги — терапевт має навчити пацієнта справлятися із симптомами ­самостійно. Наприклад, це можуть бути ­вправи на заземлення та для саморегуляції з Аптечки швидкої психологічної допомоги «Ти як?».

Важливо бути уважними до наших близьких та пам’ятати, що ми всі переживаємо травму у свій індивідуальний спосіб. Якщо хтось не демонструє соціально-очікуваних симптомів (як-от плачу), це не означає, що людині не потрібна допомога. Інколи варто просто запитати.

Зараз в Україні працюють безоплатні сервіси психологічної допомоги та гарячі лінії. Перелік чинних організацій, зокрема державних інституцій, більшість із яких працюють уже понад 2 роки та мають позитивні відгуки:

 Лінія Національної психологічної асоціації — 0 800 100 102.

31 травня — саме той день, коли можна змінити життя на користь власного здоров’я – у  світі відзначають Всесвітній день без тютюну.

Започатковано цей день задля популяризації  здорового способу життя, користі чистого повітря, звільнення від тютюнового диму.

Якщо курці не змінюватимуть свого способу життя, то безрезультатними будуть будь-які державні програми боротьби з серцево-судинними захворюваннями та хворобами легенів. Тютюнопаління, зокрема й пасивне, удвічі збільшує  ризик виникнення інфаркту міокарда , у  п’ять разів частіше спостерігаються випадки раптової смерті. Також курців супроводжує негативна тенденція  виникнення інсультів, захворювання ниркових артерій, атеросклерозу нижніх кінцівок і периферичних артерій.

Отруєння тютюном підсилює перебіг будь-якого захворювання, частіше трапляються ускладнення, знижується лікувальний ефект медикаментів,  затягується процес лікування та реабілітації.

За дослідженнями  ВООЗ, люди із серцево-судинними та респіраторними захворюваннями, спричиненими, зокрема, курінням, мають високий ризик розвитку важких симптомів COVID-19. Чи ж варто говорити, якої непоправної шкоди завдає собі молодь, яка зі шкільної та студентської лави починає себе труїти.

Існує багато результативних  методів лікування від згубної звички,зокрема й нетрадиційних. Одначе, найсильнішим є затиснута в кулак воля, яка не дозволяє потягтися  за  цигаркою.  Нагородою стане   досить швидке  відновлення організму, поліпшення роботи серцево-судинної та дихальної систем. Тож такий подарунок можна зробити собі вже сьогодні, в переддень літа.

В Україні палить близько 11, 5 млн жителів, з них — 9,1 млн чоловіків та 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні — 60 % і 11,2 %, відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Кожного року 30 травня світ відзначає Всесвітній день розсіяного склерозу (World Multiple Sclerosis Day). Подію започаткувала Міжнародна федерація товариств розсіяного склерозу.

Всесвітній день розсіяного склерозу є глобальною ініціативою, спрямованою на підвищення обізнаності про розсіяний склероз, хронічне і потенційно виснажливе захворювання, яке вражає багатьох людей у всьому світі. 

Що таке розсіяний склероз?

Розсіяний склероз являє собою аутоімунне захворювання, яке у результаті пошкоджує нерви людини, головний та спинний мозок. Він характеризується пошкодженням мієліну, захисної оболонки, яка оточує нервові клітини, що порушує зв’язок між мозком і тілом.

Перший випадок хвороби у 1835 році описав лікар з Франції на ім’я Жан Крювельє. Нерідко з розсіяним склерозом стикаються саме молоді люди, жінки працездатного віку – у 2-3 рази частіше за чоловіків. Розсіяний склероз частіше діагностують у людей віком від 20 до 40 років.

Симптоми широко варіюються, але можуть включати порушення зору, м’язову слабкість, проблеми з координацією та когнітивні проблеми. Симптоми: розлади мовлення та зору, слабкість, порушення координації, тремор, параліч тощо.

Хоча розсіяний склероз не виліковний, існують методи лікування, які можуть допомогти впоратися з симптомами та змінити перебіг хвороби.

Походження та мета Всесвітнього дня розсіяного склерозу

Започаткований у 2009 році Міжнародною федерацією розсіяного склерозу (Multiple Sclerosis International Federation, MSIF), Всесвітній день боротьби з розсіяним склерозом щороку об’єднує світову спільноту, щоб зосередитися на іншій темі. Мета – об’єднати та підтримати людей, які страждають на розсіяний склероз, включаючи пацієнтів, медичних працівників, сім’ї та дослідників, з кінцевою метою покращити якість їхнього життя та сприяти глобальним зусиллям у боротьбі з цим захворюванням. 

Всесвітній день розсіяного склерозу має за мету привернення уваги людства до проблеми цього захворювання, підвищення обізнаності щодо розсіяного склерозу, залучення світової спільноти до об’єднання заради подолання складностей та організації фінансування.

За статистикою, в Україні понад 18 тисяч людей страждають на розсіяний склероз.

У 2024-2025 роках тема “Мій діагноз розсіяний склероз” буде на першому плані. Ця кампанія виступає за ранню і точну діагностику, висвітлюючи глобальні бар’єри та наполягаючи на покращенні підготовки медичних працівників. Метою кампанії є створення поінформованих та підтримуючих спільнот, які зможуть краще задовольнити потреби людей, що живуть з розсіяним склерозом.

Харчування сучасної людини визначає її стан здоров’я протягом всього життя, безпосередньо впливає на благополуччя та тривалість життя.

За допомогою харчування ми можемо забезпечити:

Ріст та розвиток організму від народження;

Забезпечити працездатність;

Зменшити ризики розвитку захворювань шкт, серцево-судинної системи, ендокринної системи та інших;

Збільшити тривалість та якість життя.

Рекомендації щодо здорового харчування:

Дуже важливо вживати різноманітну їжу, щоб отримати якомога більше цінних елементів(мікро- та макронутрієнтів);

Важливо памʼятати про збалансованість харчового раціону за вмістом важливих макронутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів) у правильному їх співвідношенні.

Формуємо прийом їжі згідно принципу тарілки здорового харчування.

Дотримання визначеного часу прийому їжі, а також раціонального розподілу їжі при кожному її споживанні(найкращий режим 3-4 рази на добу).

Формування здорових харчових звичок.

Енергетична цінність раціону повинна відповідати енергозатратам.

Уникайте частого споживання харчових продуктів та страв із значним вмістом солі, цукру та трансжирів.

Випивайте достатню кількість води на добу.

Дотримуйтеся режиму сну та достатньої фізичної активності

Інформацію підготувала лікар гастроентеролог

28 травня - день менструальної гігієни

Започаткували його в Німеччині в 2014 році для того, щоб ми, дівчата, були більш обізнані в питаннях, що стосуються нашого тіла і, що саме головне, не соромились своєї фізіології та припинили табуювати тему менструації! Місяць та число обрані недарма: травень - тому що 5 місяць (у середньому менструація триває 5 днів), а 28 - бо середній менструальний цикл складає 28 днів.

Цей день світова спільнота запровадила не просто так - проблеми, пов’язані з менструацією настільки поширені, що виникла необхідність започаткувати певні заходи для їх вирішення.

Через місячні жінки стикаються з:

• дискримінацією (наприклад заборона брати участь у змаганнях і т.д.);

• дискомфортом та зниженням якості життя (і більшість із нас думають, що це нормально, якщо менструація болісна або надмірна);

• ігнорування цього дискомфорту оточуючими (неможливість у ці дні отримати вихідний або звільнення від уроку фізкультури наприклад);

• табуювання явища менструації у суспільстві (заміна іншими словами, такими як «критичні дні», «червоні дні календаря» і т.д. навіть у рекламі, навіть у розмові з мамою, сестрою, чоловіком, тому що в нашій моральній системі цінностей панує виховання сорому щодо менструації, уявлення її, як чогось брудного і, навіть, огидного).

У 21 столітті ми, жінки, повинні бути прогресивними, а це означає – знати основи своєї фізіології. Менструальний цикл (надалі МЦ) – це дзеркало жіночого здоров’я.

Отож, трохи про його норми (тут варто зазначити, що «норми» в цьому контексті доволі широке поняття, тому що в кожної окремо взятої жінки вони свої):

1. Тривалість МЦ. Рахується з першого дня місячних, до першого дня наступних місячних і складає 21-35 (за деякими даними 24-38) днів. Якщо ви не «вписуєтесь» у ці інтервали, то це не обов’язково патологія (за умови регулярності МЦ – це ваша особиста норма). Різниця в тривалості МЦ у 7-9 днів також допустима. Жіночий організм – не робот, він не зобов’язаний працювати з механічною точністю, адже на нього впливає багато зовнішніх факторів. Перший рік після початку менархе (перша менструація) цикл може бути нерегулярний, те ж саме стосується і жінок в періоді перед менопаузою: цикл може вкорочуватися або ж подовжуватись, що пов’язано з гормональною «перебудовою» організму.

2. Тривалість менструальних днів. Кров’янисті виділення можуть продовжуватись від 2 до 7 днів, бути постійними або ж переходити в «мажучі» (тут треба звертати увагу на частоту, тривалість та колір цієї «мазні»: більше 7 днів, часта, навіть між менструаціями, темна – «шоколадного» кольору – варто звернутися до лікаря). Також цей параметр залежить від прийому гормональних контрацептивів, застосування внутрішньоматкових спіралей та може змінюватися після пологів.

3. Кількість менструальної крові в нормі має бути не більше 80 мл. Якщо прокладки або тампони доводиться міняти щогодини, за менструацію ви використовуєте більше 2 упаковок засобів гігієни – потрібно звернутися до гінеколога. Також варто додати, що менструальна кров в нормі не згортається, оскільки в ній містяться ферменти, що перешкоджають цьому, тому місячні зі згустками – також тривожний сигнал вашого організму.

4. Передменструальний синдром та болісні менструації. Легкий дискомфорт внизу живота, незначне вздуття та набряк молочних залоз може мати місце, але, якщо під час місячних ви не виходите з дому, втрачаєте працездатність і взагалі «не чіпайте мене, бо я за себе не ручаюсь», то такого терпіти не можна! Такі стани корегуються лікуванням, тому не забудьте розказати про це своєму гінекологу.

Отож, ми сподіваємось, що тепер ви перестанете називати свої менструації «критичними» днями, а почнете ставитися до неї, як до важливого маркеру власного здоров’я.

Чи задумувалися ви, з якими труднощами стикаються батьки маленьких дітей? Наскільки складно підтягнути дитячий візочок сходами одній людині без сторонньої допомоги, зайти з ним до магазину, де немає пологого входу чи пандуса, або у транспорт без спеціального пониження? Про цю проблему ми не замислюємось, поки самі не стаємо батьками чи поки в нашому близькому оточенні не з’являються діти. Усі ці сходинки, бордюри та високі пороги — це все бар’єри, які не дозволяють батькам чи опікунам вільно пересуватися з маленькими дітьми. Це також перепони, що ускладнюють пересування людям з інвалідністю, для яких більшість українських міст і сіл є архітектурно недоступними, а також людям старшого віку й іншим представникам маломобільних груп населення.

Є бар’єри ось такі — фізичні, просторові. Але є бар’єри економічні та освітні, коли у людини немає можливостей отримати гідну роботу чи доступ до якісної освіти через те, що вона якось відрізняється. Є бар’єри у ставленні до людини через певні ознаки (вік, стать, колір шкіри, мова), коли вона відчуває своє виключення із соціуму і не має можливості реалізувати свої амбіції та громадянські права.

Усі ці бар’єри шкодять не тільки певній групі людей, вони шкодять усьому суспільству. Адже ми втрачаємо величезний потенціал, відмовляючись взаємодіяти з різними людьми, у кожного з яких свій унікальний досвід. Втрачений потенціал — це втрачені можливості для всіх нас. Саме тому безбар’єрне та відкрите суспільство, де кожен відчуває, що до нього ставляться з повагою попри будь-які ознаки й статуси, і знає, що у нього є рівний доступ до можливостей, має перспективи для розвитку.

Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім.

Безбар’єрність – нова суспільна норма, що потребує змін у нашій свідомості, зокрема відмови від стереотипних суджень і узагальнень. Для її утвердження важливо проводити інформаційні, просвітницькі та заохочувальні заходи, які допоможуть покращити існуючу комунікативну етику.

У 2021 році була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений план заходів з її реалізації.

Зроби крок у своєму ритмі – заради здоров’я!

Уявіть мільйони людей по всьому світу, які в зручний для себе спосіб рухаються назустріч здоровому та активному життю.

Це не змагання. Це вибір. Це твоя історія, яка починається вже сьогодні.

Долучитися може кожен!

Фізична активність доступна у найрізноманітніших формах – прогулянка, біг, скандинавська хода, легка розминка чи танець.

Обирай той рух, що підходить саме тобі!

Навіщо це потрібно?

Рух знижує ризик серцево-судинних хвороб, діабету, ожиріння, а також підтримує ментальне здоров’я.

Навіть кілька хвилин руху щодня - це вже вклад у твоє довше, якісніше життя.

Де і коли?

У будь-якому зручному місці: в парку, у дворі, на балконі або навіть вдома.

У будь-який час: зранку, в обід чи ввечері.

Рухайся у своєму темпі – головне, щоб з усвідомленням і турботою про себе.

Надихай інших!

Поділись фото, відео або враженнями.

Використовуй хештеги: #WalkTheTalk #ЯЙдуЗарадиЗдоров’я

Нехай твій приклад стане частиною світового руху за здоров’я.

Розпочни сьогодні! Ця прогулянка – не про дистанцію, а про крок до себе, до енергії, до життя.

Щорічно 25 травня у всіх країнах відзначається Всесвітній день щитоподібної залози (World Thyroіd Day). Його головне завдання – підвищення рівня інформованості суспільства про можливі захворювання залози, їх діагностику, заходи профілактики і способи лікування. 

Всесвітній день щитоподібної залози був заснований в 2008 році в рамках кампанії, що проводиться Європейською Асоціацією щитоподібної Залози (European Thyroіd Assocіatіon) і Американською Асоціацією Щитоподібної Залози (Amerіcan Thyroіd Assocіatіon), з метою підкреслити поширеність захворювань щитоподібної залози, зосередити увагу на нагальну необхідність в освітніх і профілактичних програмах, а також підвищити обізнаність про нові методи лікування.

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі — адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в цей момент.

Гормони щитоподібної залози діють на всі клітини тіла, і впливають на такі процеси:

▪ інтенсивність обміну речовин і поглинання в кишківнику

▪ адаптація до температури довкілля

▪ поглинання ліпопротеїнів клітинами (тобто від них залежить і рівень холестерину)

▪ робота серця і периферичних судин

▪ ріст і формування скелету та м’язів (разом із соматотропіном)

▪ покращують поглинання кисню тканинами

▪ ініціюють розпад жирів та вуглеводів

▪ визначають інтелектуальний розвиток дітей та емоційну стабільність дорослих.

Тироксин та трийодтиронін містять йод, тому ми маємо достатньо споживати його з їжею. Якщо йоду бракує, щитоподібна залоза збільшується, але не може виробити достатню кількість гормонів.

Нестача тиреоїдних гормонів (гіпотиреоз) призводить до низки симптомів:

▪ слабкість

▪ набір ваги або проблеми із її скиданням

▪ сухе жорстке волосся або втрата волосся

▪ непереносимість холоду

▪ біль у м’язах

▪ депресивний стан та дратівливість

▪ порушення менструального циклу чи втрата лібідо

▪ закрепи

▪ підвищення рівня холестерину

▪ рак щитоподібної залози

▪ у дітей — затримка розумового розвитку (кретинізм).

Водночас в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози, або якщо з’являються власні антитіла до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ — це гормон гіпофізу, і саме його рівень визначає, скільки тироксину слід виділити щитоподібній залозі.

         Симптоми гіпертиреозу такі:

▪ знервованість та роздратованість

▪ непереносність спеки та пітливість

▪ тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати

▪ підвищена активність кишківника

▪ набряклість щитоподібної залози

▪ тахікардія (часте серцебиття)

▪ тонка, тендітна і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся, порушення сну.

В Україні брак гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. До прикладу, денна норма йоду становить 150-200 мкг. Водночас, більшість мешканців України споживають лише 40-80 мкг.

Є аутоімунні хвороби щитоподібної залози: хвороба Грейвса, хвороба Хашимото, вузловий зоб. Їх можуть спричиняти надлишок йоду, вірусні інфекції (ВІЛ, герпес, краснуха, епідемічний паротит), радіація та куріння.

Останнім часом спостерігається значний зріст саме автоімунних захворювань щитоподібної залози особливо після пандемії COVІD 19.

Також не слід забувати про зріст захворюваності на рак щитоподібної залози після аварії на Чорнобильській АЕС.

Що робити, аби уникнути захворювань щитоподібної залози?

▪ Замініть звичайну сіль на йодовану та додавайте її у вже приготовані страви, аби йод не випаровувався через нагрівання. Адже свідомо щодня контролювати споживання денної норми йоду складно. Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. У понад 140 країнах світу це дієвий метод боротьби з йододефіцитом.

▪ Природні джерела йоду – морепродукти, особливо морська капуста. Жоден інший продукт не містить стільки йоду.  Біла риба, овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель та шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, яловичина та волоські горіхи також стануть у нагоді в боротьбі з йододефіцитом.

▪ Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар. Дітей від одного року чи тих, хто уже на прикормі, годуйте їжею, приготованою із використанням йодованої солі.

▪ Також не слід забувати про селен та його участь в утворенні гормонів щитоподібної залози.

▪ Перевіряйте рівень тиреотропного гормону, і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та за потреби скорегувати раціон.

Шизофренія – це хронічний психічний розлад, який впливає на сприйняття реальності, мислення, емоції та поведінку. Люди з цим захворюванням потребують підтримки оточуючих, адже вилікуватись від захворювання практично не можливо. Розвиток шизофренії обумовлений комплексною взаємодією біологічних, генетичних та зовнішніх факторів. Це означає, що немає єдиної причини виникнення хвороби, але існує ряд чинників, які підвищують ризик її розвитку.

Основні фактори розвитку шизофренії:
1. Генетична схильність:
- Якщо у одного з батьків є шизофренія, ризик для дитини складає 10–15%.
- Якщо хворі обоє батьків, ризик зростає до 40%.
- У загальній популяції ризик становить близько 1%.
Вчені виявили, що шизофренія пов’язана з мутаціями в кількох генах, які впливають на роботу нейромедіаторів у мозку. Однак наявність цих генів не гарантує розвиток хвороби, оскільки важливу роль відіграють й інші фактори.
2. Порушення роботи мозку.
Дослідження показують, що у людей з шизофренією є зміни в будові та функціонуванні мозку. Зменшення об’єму сірої речовини, особливо в лобових частках. Порушення роботи нейромедіаторів (дофаміну, глутамату, серотоніну). Зниження активності в ділянках мозку, відповідальних за увагу, пам’ять та емоції.
3. Ускладнення під час вагітності та пологів.
Ризик розвитку шизофренії підвищується у людей, які зазнали впливу несприятливих факторів ще в утробі матері або при народженні:
- Вірусні інфекції у матері під час вагітності (грип, герпес, краснуха).
- Внутрішньоутробна гіпоксія (нестача кисню).
- Низька вага при народженні.
- Ускладнені або передчасні пологи.
4. Стрес та психологічні чинники.
Хоча стрес сам по собі не викликає шизофренію, він може спровокувати її прояв у людей з генетичною схильністю.
- Серйозні дитячі травми (насильство, втрата батьків).
- Довготривала соціальна ізоляція.
- Високий рівень стресу у підлітковому віці.
5. Зловживання психоактивними речовинами.
Дослідження показують, що канабіс, амфетаміни, ЛСД та інші психоактивні речовини можуть провокувати розвиток шизофренії у схильних до цього людей. Особливо небезпечно вживання наркотиків у підлітковому віці, коли мозок ще розвивається.
6. Соціальні фактори:
• Зростання у сім’ї з насильством.
• Життя в умовах соціальної ізоляції.
• Хронічний стрес через бідність чи дискримінацію.
Симптоми шизофренії можуть бути різними, але найпоширеніші з них:
• Галюцинації (зорові, слухові, тактильні тощо).
• Марення (помилкові переконання, які не відповідають реальності).
• Порушення мислення (нелогічні зв’язки між думками, розірваність мови).
• Соціальна ізоляція (відсторонення від суспільного життя, відсутність емоцій.)
• Апатія та втрата інтересу до життя.

Найголовнішими та показовими симптомами шизофренії є галюцинації (частіше слухові) та марення. Хворому може здаватися, що оточуючі чують його думки, думки, що з’являються в голові, чужорідні, вкладені кимось; хтось керує його думками, емоціями та поведінкою, «голоси» наказують йому щось робити. Люди з шизофренією мають викривлене сприйняття реальності, а часто і зовсім втрачають зв'язок з реальним світом. Також у них слабке вираження емоцій, втрата задоволення, сплутана свідомість, проблеми з мовленням, порушення логічного мислення, неприродна поведінка та рухи.
Попри значний прогрес у медицині, люди з психічними розладами досі стикаються зі стигматизацією, дискримінацією та ізоляцією. Мета цього дня – розвіяти міфи та допомогти суспільству краще зрозуміти природу захворювання.

Факт: Шизофренія – не вирок. Залежно від ступеня тяжкості, люди з цим діагнозом можуть навчатися, працювати, створювати сім’ю та бути частиною суспільства.

Лікування та підтримка
Сучасна медицина пропонує різні методи лікування шизофренії, зокрема:
• Медикаментозна терапія (антипсихотики)
• Психотерапія та когнітивно-поведінкова терапія
• Підтримка родини та соціальна адаптація
Рання діагностика і комплексний підхід до лікування можуть значно зменшити прояви симптомів і допомогти людині повернутися до нормального життя.
Психічне здоров’я – таке ж важливе, як і фізичне! Тому цей день – нагадування про необхідність підтримувати тих, хто стикається з труднощами через шизофренію, та працювати над створенням толерантного суспільства.
Пам’ятаймо: розуміння, підтримка та своєчасне лікування можуть змінити життя людей на краще!

Цього дня активісти по всьому світу не тільки вшановують памʼять померлих від СНІДу, а й говорять про життя. Україна посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за поширеністю ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів загалом в Україні 257 тисяч людей інфіковані ВІЛ. З них третина досі не знають, що є носіями ВІЛ. Це означає, що підступна хвороба непомітно, але впевнено руйнує день за днем їхнє здоров’я. Проте сьогодні з ВІЛ можна жити. Спільними зусиллями партнерів, донорів і держави робиться все можливе, щоб в умовах воєнного часу були доступні програми з профілактики й підтримки, тестування та лікування. Так, однією з опор системи охорони здоровʼя є проект HealthLink — наймасштабніший проект із тестування на ВІЛ в Україні.

ВІЛ-інфекція — інфекційне захворювання, яке розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Якщо довго не лікувати ВІЛ-інфекцію, вона руйнує імунну систему та призводить до синдрому імунодефіциту людини (СНІД). СНІД — четверта стадія захворювання.

ВІЛ передається: при незахищеному статевому контакті, при попаданні вірусу в кров у випадках використання нестерильного інструменту, при наданні медичних і косметологічних послуг, переливання зараженої донорської крові та її компонентів, при внутрішньовенному вживанні наркотиків, від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів, під час грудного вигодовування).

ВІЛ не передається: комахами, не передається при побутових контактах (обіймах, рукостисканні, спільному прийомі їжі, відвідуванні басейну).

Заходи профілактики ВІЛ-інфекції:

• не вживати наркотики;

• використовувати тільки індивідуальні предмети особистої гігієни – бритви, зубні щітки, манікюрне приладдя;

• робити манікюр, педикюр, татуювання, пірсинг тільки в спеціалізованих установах;

• відмова від випадкових статевих зв’язків, особливо з людьми, які вживають наркотики;

• при сексуальному контакті з партнером, ВІЛ-статус якого ніхто не знає, використовувати засоби бар’єрної контрацепції.

На сьогоднішній день ВІЛ – інфекція залишається невиліковним захворюванням, але досягнуті успіхи в лікуванні, направленому на придушення активності вірусу, дозволили перевести це захворювання в розряд хронічних, тим самим, значно продовжити життя ВІЛ-інфікованих людей. Але найголовніше в профілактиці ВІЛ-інфекції – виключення ризикованого способу життя. Кожна людина може зберегти своє здоров’я, контролюючи свою поведінку і свої вчинки.

Важливо пам’ятати! ВІЛ-інфекція відноситься до повільних хронічних інфекцій. Інфіковані люди живуть довго, залишаючись при цьому протягом всього життя джерелом інфекції. Визначити за зовнішнім виглядом інфікована людина чи ні, – неможливо.

Щорічно 12 травня у світі відзначають Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми (ME/CFS). Цей день має на меті підвищити обізнаність про це захворювання, яке характеризується тривалою та виснажливою втомою, що не покращується відпочинком, це складне захворювання, яке суттєво впливає на якість життя мільйонів людей у всьому світі.

СХВ — це хронічне мультисистемне захворювання, що характеризується:

• постійною втомою, яка не минає після відпочинку;

• когнітивними порушеннями (труднощі з концентрацією, пам’яттю);

• порушеннями сну;

• болями в м’язах і суглобах;

• підвищеною чутливістю до світла, звуків, запахів;

• погіршенням стану після фізичного або розумового навантаження.

Ці симптоми можуть тривати щонайменше шість місяців і значно обмежують повсякденну активність хворих.

Дата 12 травня обрана не випадково — це день народження Флоренс Найтінгейл (1820), британської медсестри, яка після Кримської війни страждала на хронічне захворювання з симптомами, схожими на СХВ. У 1992 році активіст Томас Геннесі започаткував цей день, щоб привернути увагу до проблеми та підтримати пацієнтів по всьому світу.

Мета Міжнародного дня

• Підвищити обізнаність про СХВ серед населення та медичних працівників.

• Зменшити стигматизацію пацієнтів, які часто стикаються з недовірою до свого діагнозу.

• Сприяти дослідженням для покращення діагностики та лікування.

• Підтримати хворих та їхні родини, надаючи інформацію та ресурси.

Синдром хронічної втоми — це реальне захворювання, яке потребує розуміння, підтримки та наукового вивчення. У цей день ми можемо зробити крок назустріч тим, хто щодня бореться з невидимим ворогом, і показати, що вони не самотні.

Ідея святкування міжнародного Дня медичної сестри була вперше озвучена у 1953 році

Всесвітній день медсестри традиційно відзначається 12 травня. У цей день вшановують важку працю медсестер, які невтомно надають медичну допомогу. Спочатку виникла ідея відзначати День медсестри у 1953 році, але лише з 1965 року він став офіційним міжнародним святом. Вибір дати 12 травня невипадковий, оскільки це день народження Флоренс Найтінгейл – однієї із засновниць служби сестер милосердя у Великій Британії.

Бути медсестрою – це робота, яка триває 24 години на добу 7 днів на тиждень. Вона не закінчується із кінцем робочого дня. Адже така чуйна медсестра ніколи не відмовить людині в меддопомозі. Тому і після роботи в лікарні  поспішаєш до тих, кому потрібна  допомога. Хай ваші добрі справи повернуться сторицею. Міцного здоров’я, щастя та довгих років життя.

7 квітня кожного року відзначається Всесвітній день здоров’я 

(World Health Day).

Свято заснували у 1950 році. Дата святкування обрана на честь прийняття Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я у 1948 році.

Метою Всесвітнього дня здоров’я є наголошення на важливості здоров’я в нашому житті, залучення людства до вирішення фізичних й ментальних проблем, підвищення поінформованості про різноманітні захворювання, надання рекомендацій щодо поліпшення самопочуття і стану здоров’я, переконання до здорового способу життя.

Здоров’я — пріоритет

Не варто відвідувати лікаря лише тоді, коли симптоми стають явними і захворювання приносить дискомфорт та біль. Регулярні профілактичні візити до лікаря, вакцинація та щоденні ритуали здоров’я покликані попередити це. 

До профілактики захворювань також належать:

• Правильне харчування — це збалансоване споживання білків, вуглеводів, жирів, вітамінів і мікроелементів з урахуванням добової фізіологічної потреби людини у харчових і біоактивних речовинах. Тарілка здорового харчування — це не тільки гарне самопочуття, міцна нервова система і нормалізація ваги, але й любов, повага до себе та прагнення до здорового й тривалого життя.

• Здоровий сон триває 7-9 годин на день. Варто лягати спати і просинатися в один і той же час. Якщо регулярно недосипати, збільшується ризик появи хронічних захворювань — діабету, серцево-судинних недуг, гіпертонії, а також ожиріння, порушень імунної системи, психічного здоров’я тощо.

• Регулярна фізична активність принаймні 30 хвилин на день дозволить почуватися краще, а також значно покращити показники здоров’я. Обирайте той вид фізичної активності, який буде для вас комфортний. 

• Обмежте вживання алкоголю та тютюну, щоб знизити ризик виникнення пов’язаних захворювань. Причин чому варто відмовитися від алкоголю та тютюну безліч, але рішення завжди залишається за вами. І рішення покинути ці звички — правильне рішення.

• Турбота про емоційний та психічний стан. Важливо турбуватися про власне психічне здоров’я так само, як і про фізичне. Ментальні проблеми або психічні розлади не є менш важливими, аніж фізичні захворювання.

• Вакцинація — це простий, безпечний та дієвий спосіб захисту людей від інфекційних захворювань, до того моменту, як вони почнуть із ними контактувати. Вакцинацію в Україні проводять згідно з Національним календарем щеплень. 

Отримати медичні послуги із зубопротезування/зуболікування безоплатно військовослужбовці та ветерани можуть в закладах, які уклали договір з НСЗУ на пакет послуг пілотного проєкту "Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України".

Для отримання послуги необхідне направлення лікаря-стоматолога, а також заява в довільній формі (про отримання послуги за пілотним проєктом вперше)  з наданням копій документів з пред’явленням їх оригіналів:

- паспорт громадянина України;

- облікова картка платника податків;

- посвідчення (учасника бойових дій / особи з інвалідністю внаслідок війни / посвідчення учасника війни та/або військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу).

Зауважимо, що військовослужбовці, які не перебувають у відпустці, також мають отримати скерування (направлення) від командира військової частини. А потім звернутися до лікаря, який надасть направлення для отримання відповідної послуги.

Є кілька варіантів, як знайти медичний заклад з договором:

- Зателефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Сказати оператору, в якій області пацієнт хоче отримати послуги з лікування чи протезування зубів. Оператор продиктує телефони та адреси стоматологічних закладів.

- Самостійно знайти медзаклад на онлайн-карті НСЗУ “Надавачі медичних послуг за напрямом "Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України" https://cutt.ly/EeDcB8Av У полі фільтрів ліворуч обрати область або населений пункт. На сторінці залишаться відібрані заклади з інформацією про графік роботи, телефонами для зв’язку та адресою. 

  Травмами найчастіше називають серйозні тілесні ушкодження або рани. Фізичну травму можуть спричинити нещасні випадки, падіння, удари, опіки, поранення зі зброї. Травма також може бути емоційною чи психологічною від надто болісної або приголомшливої події, такої як нещасний випадок, зґвалтування, розрив стосунків або раптова смерть коханої людини. Така травма може з’являтися  і без фізичного ушкодження. Симптомами гострої травми вважаються ті, що виникають відразу після ушкодження, наприклад, синці або кровотеча, шок і заперечення у вигляді захисного механізму. Хронічні симптоми травми можуть з'явитися через тривалий час після того, як загоїться рана. Вони можуть бути фізичними, наприклад, біль, головний біль чи втома, або емоційними, приміром, гнів, тривога чи труднощі з концентрацією уваги. Травма зазвичай потребує медичного чи психологічного лікування.

Чого очікувати

  Фізична травма переважно призводить до гострих фізичних симптомів. У випадку, коли травма загрожує життю, вам необхідно викликати невідкладну медичну допомогу. Якщо ж травма не має загрозливого характеру, такого як перелом кістки, ви можете звернутися за допомогою до лікаря чи у відділення швидкої допомоги, а потім повернутись додому без госпіталізації. Під час  фізичної травми вам може знадобитись хірургічне втручання, медикаментозне лікування, госпіталізація, фізіотерапія і самостійне лікування. Іноді симптоми фізичної травми виникають пізніше, наприклад, біль у ділянці голови та шиї, який з'являється наступного дня після автомобільної аварії. Однак ці симптоми можуть також виникнути через місяці або навіть роки. Приміром, ви можете відчути раптовий або прогресуючий біль через кілька місяців після травми спинного мозку. Через кілька тижнів після того, як струс мозку вже минув, у вас можуть з'явитися головний біль, перепади настрою, депресія або труднощі зі запам'ятовуванням. Ці симптоми потребують лікування, але воно може різнитися від лікування, яке б ви отримали під час гострих симптомів.

   У випадку, коли ви зазнали емоційної травми, ви можете відчувати тривогу, депресію, проблеми зі сном і апетитом. Ці симптоми можуть поступово зникнути за декілька тижнів або місяців, і ви зможете продовжити звичайне життя. Якщо вони не зникають або з'являються знову в стресових ситуаціях, це може бути посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). У вас можуть спостерігалися кошмари або яскраві хворобливі спогади, відчуття емоційного заціпеніння або вразливості, порушення уваги чи пам'яті, інші симптоми, які впливають на ваші стосунки або роботу. Психотерапевт, що має досвід у лікуванні таких травм, може допомогти вам впоратися з думками, почуттями і поведінкою, викликаними травмою, запропонувавши консультацію чи медикаментозне лікування.

Діагностика

  Лікар ознайомиться з історією хвороби, огляне вас та за потреби запропонує додаткові аналізи. Якщо у вас – емоційна травма, вас запитають про події, симптоми та про те, що їх спричинило.

Самолікування

Якщо ви вважаєте, що фізична травма не потребує медичної допомоги, ви можете використати такі методи самодопомоги:

–  За незначної травми голови прикладіть лід, щоб зменшити припухлість. Якщо ви не впевнені, наскільки серйозна травма голови, не лягайте спати упродовж принаймні 12 год., щоби могли зреагувати на зміни психічного стану.

– Під час розтягнень, забитті та синцях використовуйте метод СЛКП (спокій, лід, компрес, підйом); залиште у спокої пошкоджене місце, прикладіть лід на 15 хв, щоб зменшити припухлість, накладіть компрес, обгорнувши його еластичним бинтом або іншою пов'язкою, і підніміть ушкоджене місце для зменшення припливу крові до цієї ділянки.

– Щоб зупинити кровотечу, накладіть м’яку пов'язку, яка стискає, використовуючи чисту тканину або марлю, на 10 хв. У випадку, коли кров просочується через марлю, додайте ще один шар марлі поверх пов’язки і продовжуйте стиснення.

– Занурте обпечене місце в холодну воду на 15 хв або до тих пір, поки втамується біль. Нанесіть мазь з антибіотиком і накладіть спеціальну стерильну пов'язку, яка не повинна прилипнути до рани.

– Добре промийте відкриті рани теплою водою з милом, нанесіть крем або мазь з антибіотиком і накладіть стерильну пов'язку.

      Наступні методи самодопомоги можуть полегшити симптоми емоційної травми:

– Дайте собі достатньо часу, щоби вилікуватись.

– Уникайте приймати важливі життєві рішеня, поки душевні рани не загояться.

– Приєднайтесь до групи підтримки для людей, які зазнали подібних травм.

– Поділіться своїми відчуттями з вірним другом, членом сім'ї або ведіть щоденник.

– Установіть чи відновіть звичайний режим сну, харчування, занять спортом, відпочинку та хобі.

– Ведіть здоровий спосіб життя, щоб краще впоратися з емоційною травмою. Вживайте поживну їжу, регулярно займайтесь спортом, багато відпочивайте, а також уникайте вживання алкоголю та наркотиків.

Коли звернутись до лікаря

  Зверніться до лікаря у випадку серйозної фізичної травми, яка не потребує невідкладної медичної допомоги, або менш серйозної травми, якщо вам не стає краще чи стає гірше.

  Зверніться до лікаря або терапевта у випадку емоційної травми, якщо минуло декілька місяців, а ваші симптоми не зникають. Якщо у вас – посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), ви неодмінно повинні звернутися до лікаря-травматолога.