Здоровий спосіб життя –
запорука здоров’я дитини
Здоровий спосіб життя –
запорука здоров’я дитини
Здоровий спосіб життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини. Головне – замислитися про наслідки своїх дій.
ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ДІТЕЙ
Як дітям вести здоровий і правильний спосіб життя?
На даний час ведення здорового способу життя (ЗСЖ) стало не тільки корисним, але і модним захопленням. Все більше людей вибирають для себе активне заняття спортом і правильне харчування, які є запорукою здоров'я, гарного самопочуття, гарного настрою. До правильного способу життя вони намагаються залучити сім'ю, дітей. Здоров'я - це наш дар. Тому необхідно берегти і зберігати його з раннього дитинства будь-якими методами. Здоровий спосіб життя для дітей - основний фактор фізичного і морального розвитку дитини, її гармонійного існування в суспільстві.
Головними складовими здорового способу життя є:
• розклад дня;
• свіже повітря;
• рухова активність;
• здорове харчування;
• психічний і емоційний стан.
Як організувати активний спосіб життя для дитини?
Для кожної дитини найголовнішим прикладом і мотиватором в житті є батьки, на яких вони прагнуть у всьому бути схожими, тому здоровий спосіб життя повинен починатися саме з них.
Діти легко прислухаються до порад мами і тата, цікавляться їх захопленнями, а спільні заняття спортом і правильне харчування всією сім'єю допоможуть вам ненав'язливо привчати до цього дитину з ранніх років.
Наприклад, влітку влаштовуйте регулярні сімейні прогулянки з велосипедом, самокатом, роликами, грайте в м'яч, ходіть разом в басейн, на ранкову пробіжку, в походи, а взимку - катайтеся на санках, ковзанах, лижах та інше. Якщо у вас є хобі, то залучайте до нього також дітей. Це не тільки хороший метод виховання і розвитку дитини, але і відмінний спосіб для згуртування сім'ї.
За даними МОЗ діти і підлітки повинні приділяти фізичній активності не менше 60 хв / день. Звичайно, це не означає, що дитина повинна ходити в спортивну секцію кожен день, досить піти з дитиною на пішу прогулянку або проїхати на велосипедах, пограти в будь-рухливі ігри. Тим більше спільні ігри з дитиною, дозволять вам проводити з дитиною більше часу разом.
Розклад дня
Розпорядок дня дитини будується з урахуванням її віку і індивідуальних якостей. Важливе значення має і виховний потенціал.
Правильно організований розпорядок дня повинен задовольняти ключові фізіологічні потреби організму (відпочинок, сон, харчування). Виконання цих умов призведе до того, що дитина отримає всі необхідні знання і навички в сфері культури здоров'я.
Скільки годин на добу повинні спати діти?
Повноцінний сон - така ж невід'ємна частина здорового способу життя, як харчування і фізична культура. Діти в дошкільному віці повинні спати по 9-10 годин на добу.
Діти шкільного віку та підлітки повинні спати не менше 8-9 годин на добу.
Свіже повітря
Свіже повітря і щоденні прогулянки благотворно впливають на організм. Гуляти потрібно в будь-яку погоду. Корисно бути в місцях, де багато зелені, дерев і квітів. Дуже корисний для здоров'я дитини сон на свіжому повітрі. Наприклад, на балконі, біля відкритого вікна.
Рух і спорт - як запорука здоров'я
Спортивний спосіб життя веде до зміцнення і здорового розвитку дитини. Заняття фізкультурою роблять дитину більш витривалою і здоровою. Фізичні вправи добре зміцнюють кістки, м'язи і суглоби. Це корисно також для контролю ваги і спалювання зайвих калорій. Адже сучасний спосіб життя і неправильне харчування не дуже благотворно впливають на організм дітей.
Правильне харчування:
Як забезпечити дитину правильним харчуванням?
Правильне дитяче харчування також нерозривно пов'язане з сімейним ЗСЖ і до нього необхідно привчати дитину з ранніх років. Це другий дуже важливий компонент здорового способу життя дітей.
У раціоні харчування дитини повинні бути тільки натуральні продукти, без хімічних добавок. Рекомендується регулярно вживати в їжу нежирне м'ясо, свіжі фрукти і овочі, рибні страви і кисломолочні продукти. Збалансована і корисна їжа позитивно впливає на здоров'я дітей, дозволяючи їм нормально рости і розвиватися.
Психічний і емоційний стан.
Емоційний стан дітей багато в чому визначається психологічною атмосферою в родині Якщо дитині вдома емоційно комфортно, то він буде щасливий, спокійний і впевнений у собі. Позитивні думки покращують гормональний фон, зміцнюють імунітет. Дитині потрібна любов, розуміння і турбота. Тільки при дотриманні всіх правил щодо ведення здорового способу життя можна отримати хороший результат
Здоров'я дитини багато в чому залежить від регулярного і точного дотримання правил гігієни. У школі навички з гігієни виховуються педагогами і шкільним лікарем. Гігієничні знання, що повідомляються учневі, повинні спиратися на дані сучасної медицини. Виховання гігієничних навичок може бути успішним тільки при тісній співдружності школи і сім'ї. Для того щоб діти виконували вимоги гігієни, вони повинні розуміти їх зміст і значення. Батьки і дорослі члени сім'ї повинні пояснювати дітям необхідність виконання того чи іншого правила гігієни. Дуже важливо показати дитині, як слід правильно і добре виконувати ту чи іншу процедуру (напр., як правильно розчісувати волосся, чистити зуби, мити руки). Правильно організований режим дня - це раціональний розподіл часу учбових занять, праці, відпочинку, сну, прийому їжі, самообслуговування, ранкової гімнастики і т. ін. Режим дня школяра встановлюється в залежності від його віку, стану здоров'я, занять у школі. При організації режиму дня особливу увагу слід приділити раціональному харчуванню дитини. Однією з основних гігієничних вимог, що пред'являються до організації режиму дня, є чергування діяльності та повного відпочинку, тобто сну. Особливу увагу слід приділяти чистоті повітря кімнати, де спить дитина. Дітей потрібно привчати спати з відкритими вікнами. Велике значення має загартовування організму дитини, яке слід проводити за певною системою протягом всього року. При вихованні гігіє-ничних навичок необхідно звернути увагу також на правильну поставу. Дуже часто школярі стоять зсутулившись, злегка випнувши живіт; при приготуванні уроків сидять зігнувшись, піднявши праве і опустивши ліве плече. Неправильна поза викликає більш швидке стомлення і може сприяти виникненню недоліків в физичному розвитку: збільшення сутулуватості, викривлення хребта і т. ін. Правильна постава сприяє створенню найкращих умов для дихання і кровообігу.
Школярі щодня повинні робити ранкову гімнастику, котра сприяє вихованню правильної постави і дає зарядку бадьорості дитині на весь день.
Одним з основних елементів особистої гігієни є повсякденний догляд за шкірою обличчя, рук. Необхідно своєчасно привчити дитину мити руки перед їжею і після будь-якого забруднення. Руки слід мити обов'язково з милом. Кожна дитина повинна мати свії окремий рушник. Особливу увагу слід звертати на догляд за нігтями.
Виховання у дітей навичок систематичного догляду за зубами і порожниною рота є одним з необхідних правил особистої гігієни. Зуби потрібно чистити щодня, обов'язково перед сном, а краще двічі на день: вранці і ввечері;
Вимогою особистої гігієни є також чистота предметів навколо дитини - іграшок, книг, одягу, а також чистота кімнати.
Найбільш сприятлива температура в кімнаті 18 ° С. Прибирання приміщення потрібно проводити вранці і в міру забруднення.
Сімейка мікобактерій
Туберкульоз займає особливе місце серед соціальних і медичних проблем людства.
Туберкульоз не ліквідований в жодній країні світу. Починаючи з 90-х років ХХ сторіччя помітно зросла розповсюдженість туберкульозу у всьому світі, в тому числі і на Україні. Третина населення Земної кулі інфікована туберкульозною паличкою.
З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. Небезпека сучасної епідемії полягає в тому, що можливо зараження збудником туберкульозу, який стійкий до протитуберкульозних препаратів, і сполучення туберкульозу з ВІЛ-інфекцією (СНІДом).
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що викликається специфічними збудниками (мікобактеріями) і характеризується переважним ураженням легень, але можливе ураження і всіх інших органів людини.
На туберкульоз хворіють із часів появи людства. Туберкульозні ураження хреб-та виявлені під час дослідження останків людини періоду неоліту (5 тисяч років до нашої ери). Їх також знаходили у Єгипетських муміях (2700 років до нашої ери).
У 1882 році німецький вчений Роберт Кох виявив збудник туберкульозу – туберкульозну бацилу, яку було названо паличкою Коха (сьогодні – мікобактерія туберкульозу).
В 1895 році відомий німецький вчений Рентген відкрив промені, пізніше названі його іменем. І в тому ж році отримав першу рентгенограму, що дозволило лікарям в подальшому використовувати цей винахід для діагностики туберкульозу.
В цьому посібнику ви дізнаєтеся про туберкульоз, про те як запобігти захворюванню, що характерно для цієї хвороби, які ваші дії у випадку підозри на захворювання. Ми вам розповімо про своєчасне виявлення та лікування туберкульозу.
Збудники туберкульозу відрізняються високою стійкістю до впливу різних факторів (фізичних, хімічних, природних). Особливо високостійкі мікобактерії туберкульозу в висохлому мокротинні хворого на туберкульоз. У вуличному пилу вони зберігаються близько двох тижнів, на сторінках літератури і предметах до 3-х місяців. На пасовищах і в ґрунті, забруднених хворими на туберкульоз тваринами, туберкульозна паличка може зберігатися від декількох місяців до 3-9 років. В умовах низьких температур збудник туберкульозу ще більш стійкий. Навіть в 5-10% розчині соляної та сіркової кислоти бактерії зберігають життєздатність протягом доби.
Пряме сонячне проміння вбиває мікобактерії туберкульозу влітку за 60 хвилин, взимку – за 2 години; розсіяне сонячне світло – протягом 40-80 діб; ультрафіолетове опромінення – за 2-3 хвилини. При кип’ятінні загибель збудника трапляється за кілька хвилин.
Основне джерело туберкульозу – хворий бактеріовиділювач. Мікобактерії з організму хворого можуть виділятися з харкотинням, повітрям при диханні, сечею, калом, слиною, спермою, сльозами; з виразок, нориць. Особливо небезпечним для оточуючих є невилікуваний хворий, який кашляє. Відомо, що хворий з актив-ною відкритою формою туберкульозу виділяє у зовнішнє середовище від 20 млн. до 6 млрд. мікобактерій туберкульозу.
Необхідно знати про те, що у тварин, у тому числі й у великої рогатої худоби, туберкульозом уражаються легені, печінка, кишки, сечостатеві органи, кістки, мозок, вим’я. Тварини виділяють збудника із харкотинням, слиною, фекаліями, сечею, заражуючи пасовища, приміщення де їх утримують.
Особам, які доглядають велику рогату худобу насамперед потрібно знати про те, що у хворої на туберкульоз корови вим’я тверде, не болюче, горбкувате, а потім припухає і болить, молока стає обмаль, воно водянисте, з домішками ваткоподібних, сироподібних пластівців та гною, іноді з домішками крові.
Джерелом туберкульозної інфекції можуть бути як хворі домашні, так і дикі птахи. Але інфікування від них відбувається дуже рідко.
Основними шляхами інфікування є повітряний, харчовий, контактний. Найбільш загрозливим при туберкульозі є повітряний шлях зараження і становить до 90% випадків. Під час кашлю, співу, голосної розмови мікобактерії туберкульозу розповсюджуються від хворої людини на відстань від 1-1,5 до 5 м.
Харчовий шлях зараження через забруднення мікобактеріями харчових продуктів та контактний не дуже часті.
Особливо небезпечним є хворий на туберкульоз, який мешкає у скупчених колективах.
Необхідно пам’ятати про те, що хворий на активний туберкульоз несе загрозу для всіх оточуючих щодо зараження цією недугою, і дуже важливо при будь-яких ознаках туберкульозу звертатися до лікаря і вимагати цього у своїх оточуючих.
Більшість інфікованих людей на земній кулі не хворіють на туберкульоз так як їхня імунна система успішно бореться зі збудником. Однак, частина людей мають більшу вірогідність захворіти на туберкульоз, і такі можуть бути серед вас і ваших оточуючих:
1. Особи, які були в контакті з хворим на активну форму туберкульозу, що виділяє в навколишнє середовище мікобактерії туберкульозу.
Для дітей, особливо маленьких, достатньо короткочасного контакту з хворими на туберкульоз, щоб відбулося зараження мікобактеріями туберкульозу.
2. Діти та підлітки, що страждають хронічними рецидивуючими захворюваннями, які понижають захисні можливості організму: часті простудні захворювання, хвороби носоглотки, легенів, цукровий діабет та ін.
Особи, що вживають алкоголь, наркотики, палять, погано харчуються, перебувають в стресових ситуаціях та несприятливих екологічних умовах.
3. Особи, які інфіковані вірусом імунодефіциту людини, або які вже хворіють на СНІД. У цієї категорії людей перебіг туберкульозу найважчий. 60% хворих на СНІД помирають саме від туберкульозу.
Туберкульоз може маскуватися під різні хвороби. Однак є декотрі ознаки (симптоми), які дозволяють запідозрити туберкульоз. До них відносяться:
1. Постійна немотивована слабкість.
2. Підвищена втомлюваність.
3. Погіршення або відсутність апетиту.
4. Втрата ваги.
5. Тривала лихоманка (частіше з невисокими показни-ками температури тіла – 37,0-37,5°С).
6. Пітливість (переважно в ночі).
7. Тривалий кашель (протягом 3-х тижнів і більше, з відходженням харкотиння чи без нього).
8. Задишка.
9. Кровохаркання.
Увага! Будьте пильними помітивши будь-яку з цих ознак! Якомога швидше зверніться до лікаря! Не затримуйте час звернення за медичною допомогою, бо чим раніше виявлений туберкульоз, тим ефективніше лікування!
Якщо людина захворіла на туберкульоз, при відсутності лікування, хвороба прогресує і в деяких випадках може набути дуже тяжкого перебігу. В ряді випадків перебіг хвороби набуває хронічної форми. Хворий на хронічну форму може прожити багато років протягом яких він постійно буде інфікувати оточуючих, рідних. Кожне загострення хвороби має більш важкий перебіг у порівнянні з попереднім (збільшується тривалість кашлю, підвищення температури, кількість харкотиння зростає, часто виникає кровохаркання), хворі поступово слабнуть, якість життя виразно погіршується.
У дітей раннього віку та підлітків туберкульоз може прогресувати дуже швидко і привести до трагічних наслідків.
Успіх лікування у великій мірі залежить від того, як хворий виконує рекомендації лікаря!
Основний метод виявлення туберкульозу у дітей це щорічне проведення проби Манту (туберкуліно-діагностика).
Проба проводиться спеціально навченою медичною сестрою (в парний рік – на правому, в непарний – на лівому передпліччі). Кінцева оцінка результатів здійснюється на 3-й день. Після проведення проби місце введення неможна розчісувати, травмувати, тримати руку в гарячій воді. Одяг повинен бути хлопчатопаперовий з довгим рукавом. Звичайне купання не впливає на результати проби.
Щоб уникнути появлення незвичної реакції перед проведенням проби і до її оцінки слід уникати вживання в їжу продуктів, що викликають у Вас алергію (діатез, сип).
Проба повинна проводитись тільки в тому випадку, якщо дитина здорова!
У випадку, якщо мають місце навіть незначні мінімальні ознаки якого-небудь гострого або загострення хронічного захворювання, проба не проводиться. В подібних випадках її роблять не раніш, ніж через 1 місяць після повного одужання. Як виключення, пробу також проводять у гострих випадках з метою встановлення наявності в організмі збудника інфекції.
Підліткам з 15 років замість проби Манту з метою раннього виявлення туберкульозу проводиться флюорографічне дослідження органів грудної клітини.
Якщо ви захворіли і маєте симптоми схожі на туберкульоз, вам необхідно негайно звернутися до лікаря.
При наявності кашлю з відходженням харкотиння необхідно тричі здати його в лікарні за місцем проживання або в тубдиспансері з метою дослідження на наявність мікобактерій туберкульозу. Крім того, харкотиння обстежується всім особам, які кашляють три тижні і більше.
За призначенням лікаря хворим з підозрою на туберкульоз виконується рентгенобстеження (рентгенографія) органів грудної клітини.
Як вберегтися від туберкульозу:
1. Турбуватися про своє здоров’я: правильно харчуватися, займатися фізкультурою, спортом, закалюванням, дотримуватися особистої гігієни, бувати на свіжому повітрі, своєчасно звертатися до лікаря при появленні симптомів будь-якого захворювання.
2. Категорично уникати можливості залучення до шкідливих звичок (паління, вживання або вдихання токсичних речовин та ін.)!
3. Щорічно досліджуватися на туберкульоз шляхом проведення проби Манту (в школі або в поліклініці за місцем проживання). Підліткам проводиться флюорографічне дослідження.
4. Не відмовлятися в зазначених випадках від щеплення проти туберкульозу (БЦЖ).
5. Негайно звертатися до лікаря при виявленні симптомів, підозрілих на туберкульоз, або у випадку контакту з хворим на туберкульоз.
В яких випадках слід звертатися до лікаря – дитячого фтизіатра:
1. При виявленні вперше у житті позитивної реакції на пробу Манту (ущільнення) на місці її проведення.
2. У випадку збільшення розмірів проби Манту при щорічному її проведенні.
3. У випадку, якщо на місці проби Манту з’являється ущільнення (папула) великих розмірів (17 мм і більше), а також пузирьок або ранка (язва).
4. Якщо Ви зустрілися з хворим на туберкульоз або з хворими на туберкульоз тваринами.
5. Якщо у Вас маються симптоми, які можуть мати місце при туберкульозі.
6. В тому випадку, якщо мається довготривале захворювання легень, яке не піддається звичайному лікуванню.
Направлення до фтизіатра і необхідні документи видає лікар дитячої поліклініки або шкільний лікар.
У випадку, якщо дільничний або шкільний лікар направив Вас до лікаря – фтизіатра, не відкладайте це відвідування. Процедура первинного обстеження, як правило, не складна. Вона не доставить Вам неприємних почуттів.
В необхідних випадках лікар-фтизіатр обстежує Вас і буде наглядати за Вами протягом декількох місяців. Якщо підтвердиться факт потрапляння в організм збудника і виникає вірогідність розвитку туберкульозу, лікар призначає профілактичне лікування, яке дозволить уникнути захворювання.
Бувайте здорові та не хворійте!
5 кроків до безпечного харчування
1.Підтримуйте чистоту:
мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу;
мийте руки після відвідування туалету;
вимийте і продезинфікуйте всі поверхні і кухонне приладдя, що використовується для приготування їжі;
захищайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.
2. Відокремлюйте сиру їжу від готової:
відокремлюйте сире м’ясо, птицю і морепродукти від інших харчових продуктів;
для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками;
зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами.
3. Ретельно готуйте їжу:
ретельно прожарюйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і морепродукти;
доводьте страви до кипіння, щоб переконатися, що вони готувалися при 100° С;
сік м’яса чи птиці при приготуванні повинен бути прозорим безкольоровим, а не рожевим;
ретельно підігрівайте приготовану їжу.
4. Зберігайте їжу при безпечній температурі:
не залишайте приготовану їжу при кімнатній температурі більш ніж на 20 хв;
не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику;
не розморожуйте продукти при кімнатній температурі.
5. Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти:
використовуйте чисту або очищену воду;
обирайте свіжі і незіпсовані продукти;
ретельно мийте овочі і фрукти, особливо, якщо вживатимете їх свіжими;
не вживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.