10 ЖОВТНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
#5 кроків до психічної рівноваги
Для того, щоб наша енергія мала змогу відновлюватись, а організм був сповнений сил та бадьорості, варто не забувати про прості речі: сон, спорт, спілкування, здорове харчування та медитація.
Джерело UA Mental Help
Буклет "Про БУЛІНГ для дітей"
🔸 Ділимося буклетом, який допоможе розібратися з такою складною темою, як булінг.
У буклеті можна знайти відповіді на питання:
🔹 Чим булінг відрізняється від конфлікту?
🔹 Що є доказом булінгу?
🔹 Що робити, коли ти є свідком булінгу?
🔹 Що робити, коли ситуація булінгу трапилася з тобою?
🔹 Яке покарання за булінг передбачене законом?
☝️ Буклет буде корисний для дітей та батьків/осіб, які їх замінюють, що прагнуть поговорити зі своєю дитиною про булінг простою мовою.
🔗 Буклет доступний для вільного користування за посиланням: https://bit.ly/34VKooq
Разом можемо зробити середовище навколо дітей
Щороку 10 вересня світ присвячує цей день заходам та подіям із запобігання суїциду. Тема дитячого суїциду, на жаль, є дуже актуальною для нашої країни, та враховуючи воєнний час, ризики вчинення спроб можуть лише підвищуватись.
📌Підлітки та молодь переживають свою особисту кризу, тяжкі травматичні ситуації, переїзд в інше місто чи країну, та загалом, тривожна ситуація в країні можуть загострити їх психоемоційні стани.
❤️🩹Необхідно розуміти, що вибір - вчинити суїцид, зазвичай провокує певна сукупність факторів, проте психотравмуюча подія також може підштовхнути людину до таких думок та дій. Можна сказати, що людина може вчинити суїцидальну спробу, коли її психіка надто перевантажена та не здатна впоратись самостійно.
Якщо вас хвилює емоційний стан дитини, зверніться за консультацією на Національну гарячу лінію для дітей та молоді:
📲116 111; 📞 0 800 500 225 ; Telegram: @CHL116111
Неможливо повернутися в минуле та змінити свій старт, але можливо стартувати саме зараз та змінити свій фініш…
Що таке селфхарм?
Самоушкоджувальна поведінка, або селфхарм, із англійської self-harm – це свідоме заподіяння собі болю і шкоди з метою впоратись із тяжкими переживаннями, хворобливими спогадами, ситуаціями, через які важко контролювати своє життя.
Деякі описують селфхарм як спосіб:
– висловити те, що складно сформулювати словами;
– зробити реальними деякі почуття та думки;
– перетворити емоційний біль на фізичний;
– позбутися нестерпних переживань і думок;
– повернути відчуття контролю;
– втекти від травматичних спогадів;
– мати в житті щось, на що можна покластися;
– покарати себе за неналежну поведінку, почуття чи думки;
– припинити почуватися заціпенілим, відчуженим чи відключеним від реальності;
– створити привід для турботи про себе та своє тіло;
– висловити суїцидальні думки та наміри, не здійснюючи їх.
🌏 До Всесвітнього дня запобігання самогубству!
💥 Тема підліткових суїцидів, самопошкоджувальної поведінки страшна, нестерпна та лякає усіх навколо — батьків, педагогів, суспільство.
🔔 Самопошкодження є ознакою будь-якої форми завдання навмисної шкоди, заподіяної самому собі, і може виникати навіть без суїцидальних міркувань.
🔔 Це досить серйозна проблема, яку в жодному разі не можна замовчувати, тому в боротьбі із цією згубною звичкою обов’язково знадобиться професійна психологічна допомога і відповідна підтримка лікаря. Що з цим робити?
Пояснює професор, дитячий і підлітковий психіатр Денис Угрин із Лондона.
САМОПОШКОДЖЕННЯ, АЛКОГОЛЬ І СУЇЦИД СЕРЕД ПІДЛІТКІВ
🌈 З думкою про вас колектив Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти.
Спеціальний сезон подкасту «Простими словами» про здоровʼя під час війни виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» Проєкт реалізовано за ініціативи Першої леді Олени Зеленської й за підтримки ВООЗ і ГО «Безбар’єрність».
Для батьків та дітей!
❗️ Вже незабаром в українських школах розпочнеться новий навчальний рік. Школярам завжди важко адаптуватися до початку навчання, особливо в наш непростий час, адже часті повітряні тривоги, необхідність спускатись в укриття, недосипання та стрес шкідливі для мозку та психіки.
✔️ Життя в умовах воєнного стану робить процес адаптації ще складнішим. Тому повернення до шкільного життя має проходити плавно, м’яко, без тиску та конфліктів.
📢 До вашої уваги психологічні поради, які стануть в нагоді батькам для допомоги дитині адаптуватись до початку навчального року.
Психологічна інформація на 2024-2025 навчальний рік👆
Навколо плачуть, зляться, сумують, а ви не відчуваєте геть нічого – абсолютну нейтральність?
Таке буває і це НЕ означає 🙅🏻♀️, що:
▪️ ви перестали бути людиною
▪️ це назавжди
▪️ ваша психіка “постраждала”.
Натомість таке емоційне оніміння:
✅ є природнім захисним механізмом, суть якого – зменшити сприйняття травматичних подій в цей момент/період
✅ є переважно тимчасовим
✅ свідчить про те, що ваша психіка навпаки працює добре і оберігає вас.
Коли болю забагато, психіка вимикає почуття наче запобіжник, - каже Анастасія Ніжнік, психотерапевтка Хабу стійкості. Це є спосіб вижити, коли доза страждання, болю є надто великою і в цей момент для вас може виявитись забагато.
🔹 Що робити?
Найчастіше достатньо відновити сили – виспатись, отримати підтримку від інших, віднайти трошки тиші у своїх думках.
Якщо ж стан емоційного оніміння триває довго – понад 2 тижні (коли протягом всього періоду ви не відчуваєте жодних емоцій взагалі, а не що вони "притупились"), тоді є сенс звернутись до психотерапевта. Не тому, що це якась “поломка” — тільки тому, що, можливо, вам потрібна додаткова підтримка.
🔹 Окремо слід сказати про відчуття оніміння у військових. Це по суті є адаптивною стратегією для виживання у ненормальних умовах і тому вона в даний момент справді цінна. Для декого “вимикати емоції”, уникаючи вразливості, є вдалою стратегією, щоб бути в строю, лишатись ефективним на полі бою. Не лякайтесь і не докоряйте собі за це: пам’ятайте, психіка призначена для того, щоб вас вберегти, коли ви — бережете Україну 🇺🇦
На часі – цілком. Ненависть є крайнім проявом злості (гніву), а гнів – це одна з базових емоцій. Роль емоцій – сигналізувати нам про щось важливе і підштовхувати до дії. Гнів – це реакція на заподіяну біль; він говорить про появу загрози нам чи нашому «світу», і мобілізує до боротьби, додає сили і рішучості відстоювати цінності та потреби.
Щонайменше 5 місяців як гніву є місце бути, адже є цілком конкретний ворог, що вломився у наш дім і наше життя з бажанням знищити його.
Не треба через це відчувати провину чи намагатися “возлюбити ворогів своїх”. Але якщо ви не на полі бою, а гнів просочується у стосунки з близькими, колегами, співгромадянами? За словами психотерапевтки Анастасія Ніжнік, важливо зуміти відслідкувати свій стан, зупинитись і зрозуміти, в чому функція гніву саме в цьому випадку? Чи потрібен він зараз чи ні?
Гнів наче повноводна річка — її не можна в секунду зупинити. Тому коли ви відчуваєте, що роздратування піднімається до “червоної позначки”, важливо:
дистанціюватись від джерела гніву (вийти в іншу кімнату, вимкнути телефон)
зробити 6-10 циклів глибоких вдихів і видихів
запитати себе “чи насправді ця людина чи ситуація є об’єктом гніву чи причина моєї злості – в іншому? Чи корисно мені зараз злитись чи ні?”
Якщо відповідь буде “не корисно”, але глибоке дихання не допомогло стишитись, тоді варто знайти можливість врегулювати емоції фізично: вийти на прогулянку швидким кроком, зробити інтенсивну руханку тощо. Ми не ігноруємо жодну з емоцій. Ми шукаємо значення, а потім — адекватну форму для відповіді.
WORLD SUICIDE PREVENTION DAY.
10 ВЕРЕСНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАПОБІГАННЯ СУЇЦИДУ.
Самогубство – провідна причина смерті серед 15-19-річних в багатьох країнах.
Фахівці стверджують, що 90% підлітків, які гинуть від суїциду мали один або кілька порушень психіки на момент смерті, а стан депресії періодично переживають 20% підлітків. ЩОРОКУ 10 ВЕРЕСНЯ СВІТ ПРИСВЯЧУЄ ЦЕЙ ДЕНЬ ЗАХОДАМ ТА ПОДІЯМ З ЗАПОБІГАННЯ СУЇЦИДУ.
‼️За даними досліджень, один із суїцидальних піків припадає на підлітковий вік. Особливої уваги потребують діти, які пережили травмуючі події внаслідок війни; не забуваємо й щодо сезонних сплесків суїцидальності.
АБСОЛЮТНО ВСІ ПІДЛІТКИ ВХОДЯТЬ ДО ГРУПИ РИЗИКУ ЩОДО СПРОБ САМОГУБСТВА.
‼️Крилова Л. Батькам про підлітковий суїцид. https://racurs.ua/ua/1233-pro-pidlitkovyy-suyicyd.html
‼ ЦЕ ПОВИННІ ЗНАТИ ВСІ БАТЬКИ, ЩОБ ВЧАСНО ЗАПОБІГТИ БІДІ.
1. Майже 85% підлітків хоч раз у житті думали про самогубство. Хоча насправді ніхто з цих дітей не хоче помирати, просто для дитини думки про самогубство – часто єдиний спосіб звернути на себе увагу батьків, крик про допомогу; в більшості випадків діти думають, що їх врятуютьі все буде добре.
2. Пік суїцидів припадає на старший підлітковий вік – 14-16 років. У дітей до 11 років теж з’являються трагічні фантазії під час найглибшого розпачу. Аутоагресія проявляється в дітей у віці від 11 до 18 років.
3. У 80% випадків причина дитячого суїциду – стосунки з близькими.
https://lady.tochka.net/.../20870-detskie-samoubiystva.../
«СМЕРТЕЛЬНІ КВЕСТИ» ТА «ДИТЯЧІ СУЇЦИДИ»:
ЯК ЗАПОБІГТИ ЦЬОМУ ЯВИЩУ.
У соціальних мережах та платформах з`являється все більше небезпечних челенджів, розповсюдженню яких сприяють анонімність, безкарність, масштабність і швидкість.
(!)Важливо, щоби дорослі були обізнані щодо цього явища з метою запобігання загрозливій ситуації в підлітковому середовищі у зв’язку з небезпечними «іграми», які поширюються в Інтернеті. Йдеться про так звані «смертельні квести», які ширилися соціальною мережею «ВКонтакте», TikTok, Snapchat, «суїцидальний челендж Момо» тощо. У даному контексті, можливо розглядати такі челенджі як прояв буліциду, тобто загибель внаслідок кібербулінгу – інформаційного терору, що передбачає систематичні жорстокі дії з боку булера з метою нашкодити, порушити права жертви на безпечне здоров’я і життя засобами інформаційно-комунікативних технологій.
Турбуючись про дітей, які страждають від наслідків війни в Україні, Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз».
Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:
перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;
пересуваються в інші міста;
залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій.
Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей. Для них створено окрему сторінку на офіційному сайті МОН та на Youtube-каналі МОН.
👨👩👧👧 💗 ПОРАДИ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ СІМЕЙ. ТРИМАЄМО СІМ'Ю РАЗОМ.
Сафонова О.В. (методист КЗ ДНМЦ ПС)
✔️Для використання у роботі!
✔️ ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ:
https://drive.google.com/file/d/1cEpuOlRjBRjLw2t6nrUBBohOUYFsgPm9/view?usp=sharing
Раді бути корисними!
ТЕХНІКА релаксації Джейкобсона - зняття стресу та розслаблення
Дорослішання дітей може супроводжувати надмірний прояв ними емоцій у різних життєвих ситуаціях. І доволі часто батьки збентежені цим, не знають, як краще реагувати на такі емоційні прояви. Вони можуть у відповідь не стримувати власних почуттів, що негативно впливає на стосунки з дитиною та емоційний стан родини в цілому.
Емоції – це сигнали реагування людини на те, що відбувається навколо (приємні чи неприємні ситуації, наявність безпеки чи небезпеки, ін.). Якщо ми розуміємо, про що саме сигналізують нам наші емоції, то можемо змінити щось у своєму житті або ж навпаки – залишати незмінним.
Що важливо пам’ятати батькам, коли дитина проявляє емоції – у картках з рекомендаціями.
З турботою про батьків та освітян, які підтримують зв’язок з вихованцями, педагоги та дитячі психологи за сприяння Міністерства освіти і науки України запустили телеграм-канал «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny та «Подбай про себе» https://t.me/PodbayProSebe, де ви зможете знайти поради, техніки, прості рекомендації, ігри та розвивальні вправи, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час евакуації. Матеріали публікуються щоденно.
Сьогодні чимало українців відчувають пригнічення та страх. Саме тому пропонуємо заняття, які допоможуть відновити ресурсність і налагодити психоемоційний стан.
Докладніше: bit.ly/3maJnW3
Поради для батьків
В Україні серед молоді поширюється рух “ПВК Редан”. Його представники влаштовують бійки на вулицях. Що ж робити батькам, у цій ситуації?
Поради:
Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка
Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах;
Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
«Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється. Вкотре закликаємо батьків спілкуватися із дітьми, звертати увагу на їх коло спілкування, поведінку, способи проведення дозвілля. Бути уважними до своїх підлітків. Особливо тепер!
Ми спілкувались з багатьма батьками, діти яких пережили сексуальне насильство. Кожен із них має свою болючу історію, сповнену відчаєм і гнівом. Але є й те, що їх об’єднує— це сильне бажання допомогти своїй дитині.
Однак, проблема сексуального насильства має також й іншу сторону: коли відносини між постраждалими дітьми та їх батьками є порушеними. Саме ці відносини і визначають увесь хід та напрямок подальшої допомоги—як юридичного захисту, так і психологічної реабілітації. Розглянемо два аспекти таких стосунків.
Відсутність довірливих відносин між дитиною та її батьками.
“Лише нічого не говоріть моїй мамі”. Саме з таких слів часто розпочинається психологічне консультування підлітків, які звертаються до нас за допомогою. Іноді для них ймовірність того, що батькам стане все відомо є ще більшим стресом, а ніж саме насильство.
Чому так відбувається? Дитина пояснює це тим, що батьки їй не повірять, кричатимуть, покарають певним чином. Але найголовніше—будуть звинувачувати саме її у тому, що вона пережила.
Якби там не було, але це свідчить про відсутність довірливих відносин між дитиною та її батьками. Пережити наслідки сексуального насильства означає пережити відчуженість, самотність та сором і хто як не батьки можуть стати опорою для своєї дитини в цей час?
Сексуальне насильсьтво вчиняється за мовчазної згоди батьків або навіть за їх безпосередньої участі.
Оголення (інколи перед камерою), імітація дій сексуального характеру або навіть статевий акт для дитини може стає життєвою нормою. Адже відбувається через заохочення найближчих рідних. Вік та стать дітей, над якими вчиняється сексуальне насильство, є різними: від найменших, які можуть це сприймати як гру, до дітей підліткового віку, для яких сексуальна наруга стає звичною.
Насильниками у таких випадках можуть бути зведені або рідні брати чи сестри, співмешканці батьків, рідні батьки (не лише батько, але й матір у тому числі).
У кожного із них є своя “причина” вчинення насильства: від прагматичного бажання заробити “легкі” гроші завдяки продажу порно матеріалів із зображенням своєї дитини, до цілого складного комплексу психологічних проблем, які, на жаль, є у дорослих. Досить часто кривдники у минулому були також жертвами сексуального насильства. Тут немає єдиного загального пояснення: кожна ситуація є індивідуальною. Однак, це ні в якому разі не звільняє їх від законного покарання. Сексуальне насильство над дитиною з її згоди, або без, завжди є злочином!
Враховуючи наш досвід роботи з травмованими дітьми, ми маємо декілька порад для батьків:
-Будьте уважними до дитини: до змін її настрою, чи має вона/він певні таємниці, які нікому не можна розповідати?
-Постійно спілкуйтесь! Це основою побудови ваших довірливих відносин.
-Навчіть дитину правилам безпеки https://savechild.com.ua/4-7, які допоможуть вчасно захиститись від сексуального насильства.
-Довіряйте своїй дитині! Вона повинна знати, що батьки її люблять, захищають та підтримують.
На завершення додамо, якщо ви потребуєте консультації або допомоги, що стосується випадку сексуального насильства, напишіть нам у приватні повідомлення або зателефонуйте за номерами:
+38 093 063 53 43 (viber, telegram)
0800 333 129 цілодобова гаряча лінія
10 вересня– ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАПОБІГАННЯ САМОГУБСТВУ – міжнародної дати, яка відзначається по всій планеті щорічно, починаючи з 2003 року, з метою сприяння діяльності щодо запобігання самогубств у всьому світі.
Всесвітній день запобігання самогубству - це час задуматися та діяти разом. Ми можемо створити суспільство, де кожна людина відчуває підтримку, а психічне здоров'я є пріоритетом.
Кожна людина, незалежно від віку, статі, соціального статусу чи національності, має право на життя і на психічне здоров'я. Проте сьогодні ми стикаємося з великою кількістю випадків самогубств, які залишають глибокий біль та травму для сімей, друзів і суспільства в цілому.
Запобігання самогубству - це завдання, яке стосується нас усіх. Потрібно розуміти, що депресія та психічні проблеми - це реальні стани, які можна лікувати і попереджати.
Нехай кожен день буде днем, коли ми врятуємо життя та подаруємо надію!
10 жовтня - День психічного здоров’я або ментального здоров’я .
Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини та підтримки людей з подібними захворюваннями. Ментальне здоров’я є важливою складовою психофізичного розвитку здобувачів освіти, що поєднує здоровий дух, гарне фізичне самопочуття та психіку людини.
Як підтримати дитину під час війни
Чим впевненішими та спокійними будуть дорослі, які поруч з дітьми, тим краще буде почувати себе дитина у стресових ситуаціях.
Зараз, як ніколи, ми маємо бути надійною підтримкою для тих, хто потребує найбільше захисту.
Нижче кілька порад, які допоможуть мінімізувати стрес дитини.
✅Обійми дуже важливі. Якщо ви не знаєте, що відповісти дитині, обійміть, поплескайте по спині.
✅Запитайте дитину «Ти в порядку?» замість «Що з тобою?». Дитина може спробувати пояснити, що відчуває, але їй важко зрозуміти, чому так.
✅Намагайтеся більше перебувати на свіжому повітрі, займайтеся спортом разом з дітьми.
✅Для відновлення рівноваги покладіть руки на серце, зробіть глибокий вдих-видих.
✅Знайдіть час, щоб почитати разом книги, пограти або приготувати щось разом.
✅Дотримуйтеся правил і ритуалів: плануйте час для прийому їжі, відпочинку та сну.
18 жовтня - ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.
Проблема торгівлі людьми особливо загострилася під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Жінки та діти, які змушені покинути Україну, прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми, застерігає Міжнародна організація з міграції (МОМ).
Людина - не товар! Цінність людського життя - не предмет торгівлі!