Існує багато інвестиційних фондів для фінансування місцевого розвитку, зокрема:
Європейський фонд структури та інвестицій (ESIF) у 2014-2020 роках заохочуватиме держави-члени зміцнювати інституційний потенціал державних органів і зацікавлених сторін, і ефективного державного управління;
Європейський соціальний фонд (ESF) і Європейський фонд регіонального розвитку (ERDF) спрямовані на підтримку нарощування інституційного потенціалу в управлінні з метою створення інститутів, які є стабільними, передбачуваними і гнучкими для реагування на множину соціальних проблем через відкритий діалог з громадськістю, здатною впроваджувати нові політичні рішення і надавати більш якісні послуги. Інвестиції в людський капітал державного сектору орієнтовані на більш ефективну розробку політики, більш ефективні організаційні процеси сучасного управління та мотивування кваліфікованих державних службовців. Це включає в себе:
- удосконалення розробки та здійснення політики (системи і методи розробки політики, створення перспективного планування і координації політики підрозділів, інструменти моніторингу і оцінки, спільне проектування і спільне виробництво механізмів тощо);
- покращення взаємодії між інститутами (механізми участі громадськості, дії для більш ефективного здійснення права і виконання, інструменти для підвищення прозорості та звітності тощо);
- зміцнення потенціалу зацікавлених сторін для сприяння зайнятості, освіти і соціальної політики (соціальні партнери та неурядові організації);
- якість державного управління;
- реформування державного управління у відповідності зі стандартами ЄС (активізувати національну громадськість, адміністрації до «підняття» до європейських стандартів).
Фонд дій (GPAF) призначений для забезпечення більш широкого охоплення аніж звичайні фонди. 2/3 своїх 54 грантів фонд спрямував на нові організації, які не отримували фінансування, 10 з яких були релігійними організаціями. Головна мета такого фонду – зусилля щодо розвитку спільнот, боротьба з глобальною бідністю.
Інші фонди, у багатьох державах, спрямовані на розвиток соціально-економічної інфраструктури у міських центрах для того, щоб стимулювати розвиток місцевої економіки, особливо для груп з низьким рівнем доходів. Наприклад, в Малаві фонд LDF виступає як проект місцевого економічного розвитку і сприяє комплексному розвитку сільських районів. Він спрямований на скорочення бідності у сільських районах. Проект націлений на економічно активні але бідні території, де люди зацікавлені працювати колективно задля створення нових робочих місць. Проект фінансується за рахунок Африканського банку розвитку через кредити Африканського фонду розвитку (ADF).
Проект LDFP охоплює декілька партнерів: громадянське суспільство, уряд, парламентаріїв, компанії, інвесторів. При цьому, команда з громадянського суспільства керує стратегічною комунікацією і сприяє розвитку відносин з організаціями громадянського суспільства. Команда створює розуміння і підтримку цілей банку, сприяє можливостям діалогу між банком і громадянським суспільством, полегшує доступ до відповідних підрозділів банку.
CLLD, з моменту свого запуску (1991 р.) Європейською комісією, в якості ініціативи надав сільським спільнотам в ЄС можливості для майбутнього розвитку [4]. CLLD сформував високий рівень зацікавленості в ЄС і далеко за його межами. Це стосувалось проектів не тільки у сільській місцевості. З 2007 р. проекти проводяться в рамках програми розвитку сільських районів і спільно фінансуються в рамках Європейського сільськогосподарського фонду для розвитку сільських районів. Успіх CLLD призвів до того, що інші фонди ЄС відкрили можливості застосування цього підходу в інших типах областей. У 2007-2013 рр. були успішно проведені проекти Європейського фонду риболовства (з 2014 р. – Європейський морський і рибний фонд, EMFF). З 2014 р. він також став доступним в Європейському фонді регіонального розвитку (EFPP) і Європейського соціального фонду (ESF).
З 2014 р. застосовується стратегія підтримки декількох фондів ЄС, відомі як мільти-фінансовані CLLD. Відповідно була розроблена «Рамка загальних правил» задля забезпечення узгодженості в діях фондів. Також розроблено «Керівництво по управлінню спільнотами місцевого розвитку» на період 2014-2020 рр. задля того, щоб дати тим групам, які безпосередньо приймають участь в місцевих ініціативах деякі практичні інструменти і рекомендації про проведенню проектів CLLD. Це керівництво дає можливість громадським об’єднанням приймати участь в проектах місцевого розвитку. Також цей документ спрямований на те, щоб допомогти владі у державах-членах створити умови для ефективного використання CLLD у своїх угодах про партнерство і розробити його у своїх програмах. CLLD розглядається як сильний інструмент для поліпшення міст держав-членів ЄС та розвитку громади.
CLLD представляє підхід, який підкреслює громадський контроль над прийняттям рішень по плануванню інвестиційних ресурсів [5]. Суворий процес оцінки допомагає визначити ефективність CLLD у різних місцях і виявити області, які потребують укріплення другої фази програми або нових проектів.
Документ RURBAN (партнерство в інтересах стійкого розвитку міської і сільської території) є підготовчими діями, узгодженими Європейським парламентом у 2010 р. Він є наслідком політики ЄС щодо співробітництва з державами, регіонами й іншими партнерами з метою сприяння розвитку міським і сільським районам. Це передбачає комплексний підхід до розвитку, який має виходити за рамки координації політики в місті, а також вирішувати традиційні сільські проблеми. Іншими словами, наголошується на інтеграції з прилеглими територіями, як міськими, так і сільськими. Переваги сильного міського і сільського співробітництва в себе стосуються ефективного використання земель, планування, кращого надання послуг (наприклад, громадський транспорт, охорона здоров’я тощо), а також більш раціонального використання природних ресурсів.