Історична довідка

Лисичанський ліцей №13 

Сєвєродонецького району

Луганської області

      Школа була заснована в мікрорайоні №4 м. Лисичанська 28. 07. 1987р. та розрахована на 1176 учнів. Перших своїх вихованців школа зустріла 1 вересня 1987 року. Будівля закладу має чотири поверхи, на яких розташовані 27 навчальні кабінети, дві спортивні зали, актова зала, їдальня.

     Поштова адреса: 93118, Україна, Луганська область, 

м. Лисичанськ, кв. 40 років Перемоги, буд. 19. Школа є юридичною особою, має ідентифікаційний код, печатку, штамп. Власником школи є Лисичанська міська рада. У школі визначені українська мова навчання.

    Першим директором школи з дня заснування призначений 

Герасименко Олександр Валентинович. Наказом відділу освіти №151-к від 09. 11. 1987р. звільнений з посади директора за переводом в міський комітет компартії України. В цей час до школи прийшли молоді вчительські кадри, які тільки-но закінчили інститут. З першого дня і до сьогодні працюють Денисенко Г. М., Завгородній О. В., Соломко Ю. В.

З 11.11.1987р. по 16. 08. 1994р. на посаду директора був призначений 

Ганьшин Ігор Іванович (наказ відділу освіти №153-к від 11.11.1987р.) досвідчений, мудрий керівник і наставник.

З 17. 08.1994р. по 31. 08. 2015р. на посаду директора призначено

Базарову Людмилу Леонідівну (наказ відділу освіти №47-к від 16.08.1994р.) Вона ефективно керує навчально-виховним процесом. З метою забезпечення доступу учнів до більш якісної освіти у школі діє навчальний комп’ютерний комплекс, є вихід до всесвітньої мережі Інтернет.

З 01. 09. 2015 на посаду директора призначено 

Мілішкевич Марину Миколаївну.

Інколи кажуть, що сім’я – це держава в мініатюрі зі своїми економістами, фінансистами, з кризами і злетами, радощами і сумом. Школу ж порівнюють із своєрідною проекцією суспільства, в якому вона працює. Наша школа – єдина в своєму роді, вона має власне обличчя.

У педагогіці є поняття – метод перспективи. Не можна зупинятися ні на один день, потреба рухатися від мети до мети. Дитина не готується жити, вона живе, і отже, життя її не завтра, а вже сьогодні має бути яскравим, повнокровним, радісним. І цю радість повинні нести ми педагоги. Це наша життєва мета. А досягти її діти можуть лише в колективній творчості. Ми ж дорослі, допоможемо їм у цьому.