ПОЕЗІЯ НЕЗЛАМНОСТІ

Ранок 

Настав ранок і знову тривоги,а мені на уроки

Сьогодні ми знову не в школі,так сумно,

та все ж відкриваю вікно..

Там сонечко, так радісно гріє воно,..

так хочу ,щоб діти ,цієї весни розквітли від щастя,

Що більше немає ,,Війни". 

Єлизавета Марахонько, 3Бклас 

Мирного нам неба, мирного життя,

більше я не хочу сліз і каяття.

Бачить нашу неньку, рідну Україну,

як ворожа сила ставить на коліна,

а вона незламна, не була й не буде.

Де поля широкі та цвіте калина,

будем прославляти неньку-Україну,

щоб раділи діти та птахи співали

солов'їна пісня в небі пролунала,

щоб не бачить горя нам в нашій країні

будем ми любити нашу Україну.

Наталія Товкаліна

Проводжала мати сина на війну 

і молитвою просила бережи вас боже, 

коли тяжко тобі сину ти згадай про мене,

хоч я не з тобою та молитва сильна.

Так буває тяжко, так буває 

наче в небо підіймаюсь розправляю крила,

обіймаю я любов'ю захищаю сину.

Холодно тобі не бійся я зігрію,

хоч я не з тобою та молитва сильна.

Хай тобі насниться перемога швидше,

щоб не бачить горя нам в нашій країні

повертайся рідний, обійму щосили, 

будем жити, віримо в перемогу, 

пам'ятай синочку я завжди з тобою.

Наталія Товкаліна