НАУКОВА БІБЛІОТЕКА МИГІЙСЬКОГО КОЛЕДЖУ МИКОЛАЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Embedded Files
З Днем Конституції України!
Сьогодні, 28 червня, українці відзначають День Конституції України. Це свято щороку нагадує нам про важливість дотримання конституційних норм і цінностей.
Саме в цей день, було закріплено фундамент нашої державності — права, свободи та гідність людини, демократичні цінності й суверенітет.
Сьогодні Конституція — це не просто документ. Це наша зброя у боротьбі за свободу.
Пам’ятаємо, за що боремося. Віримо в перемогу. Єднаємося заради майбутнього.
22 червня День скорботи і вшанування памяті жертв війни в Україні. Початок німецько - рядянської війни.
Щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни. День встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 року.
Друга світова війна — найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі. Упродовж 21 місяця війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а 22 червня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни. Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії XX століття.
Для України Друга світова війна — національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси й часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.). Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо). Разом із тим тривалий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами тощо).
В пам’ять жертв війни та привернення уваги студентів, бібліотека коледжу організувала книжкову виставку до Дня скорботи і вшанування памяті жертв війни в Україні. Початок німецько - рядянської війни.
Ми пам’ятаємо тих, хто так і не повернувся з війни. Тих, хто першими взяли на себе страшний удар. І тих, чиї життя були покалічені та зруйновані у тій страшній війні.
Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим героям!
Всесвітній день охорони навколишнього середовища - це щорічне свято, яке відзначається 5 червня. Воно є нагадуванням про важливість захисту планети та сприяє підвищенню обізнаності про екологічні проблеми. У цей день у багатьох містах, організовуються різноманітні інформаційні виставки, щоб надати людям більше знань про екологію та її значення.
23 травня Днем Героїв України
День Героїв був заснований 23 травня 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН), щоб увічнити пам'ять видатного українського націоналіста Євгена Коновальця. Згодом ця дата стала символом вшанування всіх борців за свободу України.
23 травня згадують героїв усіх часів, починаючи від Київської Русі - лицарів, козаків, Січових стрільців, повстанців, учасників УНР та УПА, ветеранів АТО і, звісно, захисників, які сьогодні б'ються на фронті за мирне майбутнє України.
Низький уклін кожному, хто зі зброєю в руках і з вірою в серці захищає Україну! У цей день - сильних, сміливих, справжніх героїв - ми молимося за вас, пишаємося вами і віримо, що перемога буде за Україною. Спасибі, що стоїте, спасибі, що вірите, коли іншим страшно. Ми вдячні.
15.05.2025 року - всесвітній День вишиванки. Вишиванка — це один з головних символів українського народу.
День вишиванки заснували у 2006 році. Ініціатором цього патріотичного свята виступила Леся ВОРОНЮК, студентка Чернівецького університету ім. Федьковича. Вона запропонувала студентам обрати один день і всім разом прийти на заняття у вишиванці. Спочатку у вишитому одязі до університету прийшли кілька десятків студентів. Потім до акції долучилися деякі викладачі, а з роками свято ставало дедалі популярнішим. Згодом ініціативу студентки підтримали у різних куточках України й за кордоном.
Вишиванка - символ вільної душі. Зі святом!
8 травня - День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років
8 травня в Україні та багатьох країнах світу відзначають День пам'яті та примирення — день, присвячений вшануванню жертв Другої світової війни.
Це не день тріумфу, а день скорботи, поваги та вдячності тим, хто поклав своє життя заради миру.
Червоний мак став символом пам'яті про загиблих у Другій світовій війні.
Його простота та глибокий зміст нагадують про крихкість життя та ціну свободи.
Схиляємо голови перед усіма, хто віддав життя за мир.
Вічна шана героям.
26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Цей день став чорною сторінкою в історії України, оскільки призвів до численних жертв, а наслідки руйнувань та радіоактивного забруднення заподіяли шкоду не лише людям, а й довкіллю. Кілометри територій будуть непридатними для життя ще протягом декількох тисяч, а подекуди й десятків тисяч років. Цей день є важливим нагадуванням для всього світу щодо безпеки поводження з ядерною енергією.
Сьогодні Україна згадує тих, хто ціною власного здоров'я, а часом і життя, протистояв страшному лиху.
Серед усіх трагедій, яких зазнало людство на планеті, аварія на Чорнобильській атомній електростанції не має аналогів за масштабами забруднення довкілля та негативного впливу на здоров'я людей.
26 квітня 1986 року, одна з найскорботніших дат в історії нашого народу, спогади про яку, ще довго будуть пронизувати наші серця гострим болем. Чорнобиль і досі для нас є незагоєною раною.
https://drive.google.com/file/d/1PCqpYYz_v0Bo2AruuIWVSoYDK0kiEQBE/view?usp=drivesdk
23 квітня Всесвітній день книги та авторського права
Свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.
Ідея проведення свята виникла в іспанському місті Каталонії. В 1926 році король Альфонс ХІІІ підписав декрет про святкування в Іспанії Дня іспанської книги. Після деякої полеміки було вирішено, що цим днем стане 23 квітня – день смерті Мігеля Сервантеса. У Барселоні цей день співпав зі святом на честь заступника Каталонії Святого Георгія, коли книготорговці влаштували грандіозний книжковий ярмарок. Саме там, 1931 року з’явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книжку.
Міжнародний день пам'яток і визначних місць.pptx
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.
В цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.
Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.
На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів — це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, на долю яких випали неймовірні муки і страждання.
Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору за для збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.
26 березня Україна відзначає День Національної гвардії
Щороку 26 березня своє професійне свято відзначає особливе військове формування – Національна гвардія України. Україна - унітарна держава і це вибір народу. Цілісність і єдність багатонаціонального українського суспільства, повага прав і свобод людини, дотримання законності та правопорядку, традиції активних і здорових народних ініціатив - запорука життя і процвітання держави, її цінності та національна ідея.
На захист цих цінностей покликана еліта українського суспільства - Національна гвардія України.
До складу цього формування відносяться бригади та полки оперативного призначення та охорони громадського призначення, полки охорони важливих державних об’єктів та інші підрозділи. Основними завданнями Нацгвардії є захист життя, прав, свобод та інтересів громадян від злочинних та інших протиправних посягань, захист конституційного ладу і територіальної цілісності країни.
Національна гвардія України – це добровольче військове формування, створене з метою забезпечення безпеки нації та її захисту від зовнішнього та внутрішнього ворога. Військові НГУ слідкують за правопорядком, борються з тероризмом та злочинністю, забезпечують безпеку державних та важливих об’єктів. Особовий склад Нацгвардії України комплектується службовцями за загальнообов’язковим військовим призовом й контрактниками.
21 березня - Всесвітній день поезії
День поезії.pptx
Читай сучасне!.pptx
Щиро вітаємо з днем народження, Ліно Василівно!
19 березня 2025 року виповняється 95 років від дня народження Ліни Костенко - видатної української поетеси, письменниці - шістдесятниці, голос нації . Ії творчість - це не просто поезія, а голос епохи , що надихає пробуджує свідомість і формує національну індентичність.
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь…
9 березня 2025 року відзначає свою 211 річницю від дня народження відомий український поет, художник, мислитель Тарас Григорович Шевченко.
Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
0-02-05-97cee857a0a987874f03a7a59d46a2f81f668ca039dfddf66a9982d9138a4466_fb530864653204a3.mp4
"Небесна Сотня" — так в Україні називають героїв, загиблих на Майдані взимку 2013—2014-го у дні найзапеклішого протистояння під час Революції Гідності. Тоді ці мирні люди, українські активісти та патріоти, загинули від рук снайперів і назавжди увійшли в історію України як герої.
Першими загиблими були активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Зижневський, які загинули від снайперської кулі 22 січня 2014 року. Наймолодшим героєм Небесної сотні став 18-річний Назарій Войтович, родом з Тернополя. Загалом у цьому списку — 108 людей. Жорстокі розстріли мирного населення стали переломним моментом Революції, а вечір 21 лютого, коли Київ та вся Україна проводжали героїв в останній путь піснею "Пливе кача по Тисині" у виконані "Піккардійської терції", навряд чи зможе забути той, хто тоді був присутній на Майдані.
Указом Президента від 11 лютого 2015 року тепер кожне 20 лютого є Днем пам’яті Героїв Небесної Сотні, адже саме з 18 по 20 лютого в центрі Києва, на Майдані Незалежності, загинула найбільша кількість українців — 78 осіб.
16 лютого Україна відзначає День єднання. Його президент України Володимир Зеленський заснував 16 лютого 2022 року на тлі попереджень про можливу війну.
Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання.
Бій під Крутами 29 січня 1918 р.
107 роки тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.
Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918 – го стали на захист незалежності своєї вітчизни.
28 СІЧНЯ ДЕНЬ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про затвердження Державним Прапором України Національного прапора». Документ офіційно затвердив прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору і нижньої – жовтого. Символ нашої держави. Символ боротьби і перемоги! Він обов'язково майорітиме над усіма звільненими від ворога територіями.
Дню Пам'яті жертв голокосту присвячується....mp427 січня - Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту
Сьогодні в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту. Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам`ять про жертв нациського терору під час Другої світової війни.
Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн - ініціаторів прийняття цього документа.
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1 - го Українського фронту звільнили в`язнів найбільшого гітлерівськогоконцтабору смерті Аушвіц - Біркенау неподалік польського Освенціма. В Україні вперше відзначали день пам`яті жертв Голокосту на державному рівні 27 січня 2012 року.
"Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження..." - сказано в резолюції ООН №60/7.
Голокост - це переслідування та масове знищення євреїв та інших соціальних груп, які здійснювали німецькі нацисти та їхні союзники під час Другої світової війни. Під час Голокосту було вбито близько 6 млн. євреїв, що становить приблизно третину всього єврейського населення світу.
Крім євреїв, нацисти також вбили близько чверті всіх циган світу, приблизно 10% поляків, приблизно 3 мільйони радянських (включаючи українських) військовополонених, тисячі душевнохворих і непрацездатних.
Людей утримували в спеціальних таборах смерті. На ув`язнених часто ставили експеременти, а через жахливі умови проживання багато ув`язнених навіть не доживали до страти. Найвідомішим нацистським концтабором був Аушвіц у польському місці Освенцим. Нацисти також розшукували і розстрілювали євреїв на укупованих територіях. Найвідомішим місцем масових рострілів євреїв в Україні є урочище Бабин Яр у Києві, де було страчено близько 150 тисяч осіб. Зараз тут знаходиться Меморіальний комплекс, присвячений пам`яті жертвам Голокосту.
24 січня Міжнародний день освіти
24 січня Міжнародний день освіти
Міжнародний день освіти - щорічне свято, проголошене Організацією Об’єднаних Націй для відзначення ролі освіти для миру та розвитку, святкують 24 січня. Вперше цей день світова спільнота відзначала у 2019 році. До цього дня визначається актуальна проблема у сфері сучасної освіти, яка розглядатеметься протягом року. У цей день на державному рівні відбуваються заходи, покликані покращити якість та умови освіти; у навчальних закладах поширюються знання про освіту; на телебаченні транслюються художні та документальні фільми, присвячені освіті.
22 січня українці відзначають важливе державне свято – День Соборності України
Це свято символізує єдність українських земель і нагадує про вагому історичну подію – проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою (УНР) та Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР).
В 1999 році Указом Президента України було запроваджене свято, яке назвали Днем Соборності України. День Соборності має величезне історичне та політичне значення в розбудові нашої держави. Акт злуки демонструє бажання українців до об’єднання з метою розбудови суверенної держави. Возз’єднання України підсилило мрії українського народу до створення незалежної України, хоча вони втілилися через десятиліття – в 1991 році.
Для українців цей день має особливе значення. Про це свідчать активні традиції, які були запровадженні для святкування Дня Соборності. В цей день активісти організовують живий ланцюг по всій країні.
50 - річчя з дня народження Василя Сліпака, всесвітнього відомого Українського оперного співака, соліста Паризької національної опери , волонтера, учасника Революції Гідності та бойових дій на Сході України, Герой України (посмертно), який загинув 29 червня 2016 року від кулі снайпера.
20 грудня 1974 року народився український оперний співак, зірка Паризької Опери, патріот України Василь Сліпак. Василь Сліпак мав унікальний тембр, що поєднував риси і контртенору, і баритону; неймовірну харизму, яскраву зовнішність — і був справжньою зіркою європейської сцени понад 20 років. Його хотіли бачити всюди: опера Бастилії, головний зал ЮНЕСКО в Парижі, Ковент-Гарден, Краківська опера та десятки інших театрів. Але серед насиченого творчого життя в графіку Василя Сліпака завжди було місце для України, де він виступав постійно. Окремою його місією була промоція української класичної та сучасної академічної музики за кордоном. Деякі твори українських композиторів європейська публіка вперше почула саме у виконанні неймовірного голосу Сліпака — і навряд чи вже колись могла забути після цього.
У 2013 році, з початком Революції Гідності, Василь Сліпак очолив волонтерський рух у Франції, допомагаючи Україні, брав участь у багатьох мітингах у Парижі. У травні 2015 року вперше поїхав добровольцем на фронт. На фронті одразу ж отримав позивний "Міф" — на честь Мефістофеля, героя своєї улюбленої опери "Мефістофель"
Сьогодні йому було б 50 років. Та 8 років тому Василь, який добровольцем пішов захищати батьківщину, героїчно загинув 29 червня 2016 року поблизу смт Луганське, проте пам’ять про нього як про талановиту та багатогранну особистість, людину живе досі.
07 грудня - Всесвітній день української хустки
День української хустки почали відзначати з ініціативи групи громадських діячів, акторок та успішних жінок України. 7 грудня 2019 року вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці. Започаткували свято, щоб об'єднати жінок різних професій, віку та національності задля збереження українських традицій. Адже здавна в українських родинах оберегом, символом любові та злагоди слугувала саме хустка.
6 грудня Україна святкує День Збройних Сил. Дякуємо тим, хто боронить рідну землю від ворогів.
Святковий день на честь Збройних Сил України був створений 1993 року постановою ВРУ. Щорічно його святкують 6 грудня. Дату обрали не випадково. Саме цього дня 1991 року ухвалили Закон України "Про Збройні сили України".
В День Збройних сил України від усієї душі хочу побажати міцних сил і незламної віри, сміливих ідей і добрих надій, впевнених планів та обов’язкової удачі, незгасимого оптимізму і відмінного виконання всіх поставлених завдань.
28 жовтня 134 річниця від Дня Народження коледжу
Шановний колектив ВСП «Мигійського фахового коледжу Миколаївського НАУ», прийміть найщиріші вітання з нагоди 134 річниці дня народження нашого рідного коледжу!
Хочу подякувати всьому колективу коледжу, адміністрації, викладачам за величезний вклад у вихованні та навчанні не одного покоління студентства.
Бажаю кожному викладачу, студенту, працівнику щасливої долі, натхнення у щоденній праці, міцного здоров’я, нових задумок та вагомих здобутків на освітянській ниві на благо нашої країни.
1 жовтня 2024 року Україна відзначає велике державне свято - День захисників і захисниць України. У цю дату ми вшановуємо героїв, завдяки яким Україна залишається незалежною.
Працівники, викладачі та студенти ВСП "Мигійського фахового коледж МНАУ" доєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання в память про всіх загиблих воїнів. Нехай пам’ять про героїчний подвиг наших захисників, які віддали життя за Україну, назавжди залишиться в наших серцях.
29 вересня День памяті жертв трагедії Бабиного Яру
Щороку 29 вересня вшановуємо пам`ять жертв Бабиного Яру. Цьогоріч минає 82 рік від страшної трагедії, коли лише за два дні 29–30 вересня 1941 року каральні підрозділи гітлерівської Німеччини розстріляли в Бабиному Яру близько тридцяти чотирьох тисяч євреїв. Загалом же Бабин Яр став некрополем для більш ніж 100 тисяч осіб, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках.
Щоб переглянути відео переходь за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=g-kACrd-mNM
24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.
Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».
Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).
Книжкова виставка європейських письменників до Дня Європи.
Бібліотека Мигійського фахового коледжу Миколаївського НАУ щиро вітає з Днем Європи в Україні! Це свято у черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України – вона починається у серці кожного українця. І ми члени європейської спільноти.
Це день спільних цінностей, спільної історії всіх націй контененту. День Європи є однією чудовою нагодою для українців нагадати іншим і підтвердити, що українці європейська нація.
Українці, як ніхто інший, довели свою вірність європейським цінностям.
З Днем Європи!
8 травня День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
День пам'яті та примирення, присвячений вшануванню пам'яті загиблих у Другій Світовій війні, а також перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками. У війні за приблизними оцінками загинуло від 5 до 8 мільйонів українців, а майже 700 міст було зруйновано.
Пам’ятаймо тих, хто боровся за Україну тоді! Шануймо тих, хто воює за неї сьогодні.
26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна аварія, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 р., розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров'я, без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті.
23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права
У квітні 1995 року Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги та авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх, хто має відношення до книжкової справи.
Головна мета свята привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей розуміння краси і творчих досягнень людини. Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. День книги і авторського права можна назвати одним із інструментів культурного збагачення людства.
Page updated
Google Sites
Report abuse