Вас вітають:

Вихователь: Кирилюк Міхаєла Іванівна (освіта- вища, категорія «спеціаліст»).

Помічник вихователь: Посторонка Тетяна Анатоліївна.

Портфоліо групи "Зірочка"⭐

ВІК ДІТЕЙ: Молодший  вік (3-4 роки) 

НАШЕ КРЕДО: «Кожна дитина має золоті зерна душі, які здатні прорости любов’ю❤️»

Наша група має сяючу назву "Зірочка"

В ній виховуються найкращі діти:

     З  - ЗІРКОВІ

      І - ІНТЕРЕСНІ

     Р - РОЗУМНІ

     О - ОХАЙНІ

     Ч - ЧЕМНІ

     К - КМІТЛИВІ

     А - АРТЕСТИЧНІ

Наш девіз:

Любити дітей – по-материнськи,

Виховувати – по-сухомлинськи,

Працювати – з креативом,

Відпочивати – з позитивом!

В групі виховується 13 дошкіняток)).

Наші основні правила , якими ми користуємось у роботі :

• Меньше сварити – більше хвалити!

• Меньше карати – більше любити !

• Меньше вимог – більше послідовності !

• Меньше скарг – більше життєлюбства !

• Меньше погроз – більше радості !

ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ: 

• сприяти формуванню у дошкільників звичок і моделей поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя

• розвиток у дітей прагнення зберігати ресурси землі та особистісної причетності до майбутнього суспільства

• формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду.

ПРОФІЛЬНІСТЬ ГРУПИ:  Кільця Луллія, один із засобів розвитку логіко - пізнавальних і інтелектуально - творчих здібностей.

    Кільця Луллія - один із засобів розвитку логіко - пізнавальних і інтелектуально - творчих здібностей, розвитку мовлення дітей. Завдання в навчанні ставляться відповідно до змісту освітньої діяльності на кожному віковому етапі. Всього було шість концентричних кіл. На одних позначалися суб'єкти, на інших атрибути. Комбінацій кіл не можна було вичерпати і за тисячу років. Сучасних авторів ТРВЗ дуже зацікавив метод луллізму і вони вирішили адаптувати його до освітньої діяльності дошкільнят. 

   Раймондо Луллій придумав пристрій, який складався з декількох кругів різного діаметра. Круги накладалися один на одний на загальний стержень по типу піраміди. У верхній частині стержня встановлювалася стрілка. Всі круги були розділені на однакову кількість секторів. Круги і стрілка були рухомі. Раймондо Луллій на кожний сектор ставив свої позначки. Це були і малюнки, і слова, і навіть цілі вислови. Кожний бажаючий мав можливість за допомогою комбінацій отримати будь-який текст. 

   До кругів на спільний стержень додається стрілка. Кільця Луллія можуть використовуватися не тільки як метод розвитку уяви, але й як пристрій для репродуктивної діяльності для ознайомлення з довкіллям, розвитку мовлення, математики. Мета: уточнити знання дітей про різні галузі діяльності людей; розвивати варіативність уявних образів. Розвивати творче мислення дошкільника. Формувати асоціативність, діалектичність і системність мислення. Поступове розширення та поглиблення пізнавальних інтересів; збагачення досвіду дитини; насичення знань про різні сфери дійсності. 

   Кільця Луллія - це засіб багатофункціонального характеру, для виховання і розвитку дітей по всіх розділах програми. За допомогою цієї гри стало можливим збагатити умови для зростаючої ролі інтелектуального розвитку дитини і її пізнавальних інтересів. 

     ■ Для роботи з дітьми четвертого року життя доцільно брати тільки два кола різного діаметру з 4 секторами на кожному.■  

Висновок: "Кільця Луллія” – це один із сучасних і цікавих методів навчання. Даний метод я використовую в роботі з дошкільнятами і знаходжу його ефективним. Не можна не відзначити універсальність даної методики "Кільця Луллія", використовуючи лише кілька кілець можна отримати або різні варіанти гри, або доповнення до використаної гри. Дітям дуже подобається цей посібник. Вони із задоволенням замінюють самостійно кільця, комбінують завдання, намагаються самостійно визначити мету і правила гри. Ефект гри величезний - пізнання мови і світу в їх взаємозв'язку, розвиток творчого мислення і уяви, збагачення словникового запасу, і багато іншого. Даний ігровий метод навчання сприяє створенню зацікавленої, невимушеної обстановки, знімає психологічне і фізичне напруження, забезпечує сприйняття нового матеріалу. 

   Дуже рекомендую всім колегам використовувати цей посібник у своїй роботі з дітьми!

Режимні процеси

1. Прийом дітей, ранковий огляд, ігри - 7.00 — 8.00

2. Ранкова гімнастика - 8.00 — 8.10

3. Підготовка до сніданку, сніданок - 8.10-8.40

4. Ігрова та індивідуальна діяльність - 8.40 — 9.00

5. Організована  навчально-пізнавальна діяльність - 9.00 — 9.55

6. Підготовка до прогулянки, прогулянка, ігри - 9.55 – 11. 50 

7. Повернення з прогулянки, миття рук, обличчя, підготовка до обіду - 11.30 – 11.45

8. Обід - 11.45 – 12.15

9. Підготовка до сну, сон - 12.15 – 15.00

10. Поступовий підйом, загартовуючі процедури  - 15.00 – 15.30

11. Ігри, самостійна художня діяльність, гурткова робота - 15.35 – 16.00

12. Підготовка до вечері, вечеря - 16.00 – 16.30

13. Підготовка до прогулянки, прогулянка, спортивні ігри, праця, повернення дітей додому - 16.30 - 17.00

Особливості розвитку дітей молодшого дошкільного віку

Діти 3-4 років стають більш рухливими і допитливими, збагачуються їх мовні можливості, розвивається уява, зростає почуття контролю і відповідальності. Діти залюбки вчаться, оволодівають світом навколо себе; їх допитливість проявляється у численних питаннях «Чому?». Діти на цій стадії починають ідентифікувати себе з людьми, чию роботу ї характер вони здатні розуміти і високо цінувати. Бажання робити «як дорослі» задовольняється у грі, в якій малята за допомогою фантазії моделюють, відтворюють соціальну реальність, приміряють на себе дорослі ролі, беруть відповідальність за їх виконання. Діти вперше усвідомлюють те, що життя для них має ціль.

Молодший дошкільний вік – це період переходу від предметної діяльності до гри. Гра, малювання, конструювання, ліплення, аплікація почитають формуватися як самостійні види діяльності.

У цьому віці малята вже знають про призначення різноманітних предметів побуту, однак способами їх використання володіють недостатньо. Увагу дитини починають привертати нові предмети і явища, складні дії з ними, вона намагається експериментувати: уважно розглядає конструкцію машинки, подивляється до слідів, які залишає пензлик. Так починає розвиватись допитливість та інтерес до навколишнього світу – важливі показники розвитку.

Вік 3-4 років – сприятливий період для розвитку наочно-дійового мислення; діти в цьому віці – діячи! А не спостерігачи. Тому слід забезпечувати умови для їхньої різноманітної діяльності – обстеження, складання, випробування, конструювання, сортування, імітації тощо.

Дидактичні ігри, малювання, ліплення, аплікації, побутова праця, праця з елементами практичного експериментування в природі – важливі складові виховного процесу що сприяють розвитку сприйняття, наочно-дійового та наочно-образного мислення.

Для трирічної дитини особистість дорослого ще доволі значна. Тому на загальний психічний розвиток дитини краще впливають спільні дії батьків з дитиною. Необхідною умовою доброго самопочуття та розвитку маленької дитини в дитячому садку є довіра і приязність до вихователя.

У другому півріччі доцільно спонукати малюків до певної самостійності. Важливо вчасно помітити намагання дитини виконувати самостійно ті чи інші дії та підтримати позитивною оцінкою незалежно від результату. Ініціативні дії дитини, навіть якщо вони закінчуються невдачами, є свідками активності. Дитина, якій цікаво, яка відчуває певну свободу, швидше стає самостійною. Численні заборони, негативні оцінки, примушування для дітей цього віку психологічно недоцільні. Краще ті чи інші успіхи дитини порівнювати тільки з її власними минулими і майбутніми результатами ( Вчора ще не вмів, а сьогодні вже навчився), а не з результатами інших дітей.

З розширенням досвіду, досягненням успіхів у різних видах діяльності, переживанням позитивних та негативних оцінок з боку рідних та інших значимих дорослих у дитини формуються стійкі риси поведінки, почуття гордості (власної гідності) і сорому, особистісне ставлення до оточення – до дітей, дорослих, предметного світу, природи, до самого себе, певні потреби, мотиви діяльності. Це дає підстави називати дитину 4-го року життя особистістю, що росте, розвивається, ускладнюється, удосконалюється.

Новими утвореннями у психіці дітей є потяг до спілкування та сумісної діяльності з ровесниками, перехід від гри «поряд» до гри «разом». Виокремлення себе від оточуючих, порівняння себе в іншими людьми.