Сучасні підходи у формуванні мовленнєвої компетентності дошкільників
Актуальність проблеми
В наші дні, оволодіння українською мовою, як державною є найважливішим засобом національного виховання. Опанування рідної мови, рідного слова починається з раннього дитинства в сім’ї, серед батьків і рідних дитинні людей, а вдосконалення її триває в дошкільних закладах, школі і впродовж усього життя. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Саме тому темою моєї атестаційної роботи є: «Сучасні підходи у формуванні мовленнєвої компетентності дошкільників».
Мета вивчення
Метою моєї роботи є формування у дошкільників мовленнєвої компетентності як складової мовленнєвої діяльності, яка забезпечує вміння дитини підтримувати мовленнєву взаємодію з іншими, вибудовувати логіку висловлювань, забезпечувати мовленнєве взаєморозуміння з дорослими та однолітками, формувати комунікативні здібності, мовленнєве самовираження, розвивати соціальне мовлення (вміння презентувати себе оточуючим, виражати особисту позицію по відношенню до інших тощо).
Поставлені завдання
Завдання моєї роботи:
виховання звукової культури мовлення;
розвиток словника, зв’язного діалогічного та монологічного мовлення; вміння адекватно та доречно спілкуватися рідною мовою в різних життєвих ситуаціях;
формування граматично правильного мовлення; корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм.
Шляхи реалізації
Для формування мовленнєвої компетенції дошкільників використовую як організовані, так і самостійні форми діяльності.
Організовані форми діяльності з дітьми: заняття, спостереження, бесіди і розмови, ігрова діяльність, колективна праця, свята, розваги, трудові доручення; побутові процеси: одягання, умивання, приймання їжі, вкладання на сон, чергування.
Також для досягнення гарних результатів в своїй роботі я використовую:
мозговий штурм;
індивідуальну роботу;
кінезіологічні вправи;
розвиток фонематичних процесів;
розвиток загальної моторики;
вправи на розвиток мовленнєвого дихання;
артикуляційну гімнастику;
роботу в парах або групах.
Набуті знання діти широко використовують під час самостійної діяльності: ігрової, образотворчої, театралізованої та рухової.
