Чавуни. Склад чавуну. Використання чавуну.
Класифікація чавуну.
Структура чавуну. Вплив окремих складових елементів на властивості чавуну. Маркірування чавуну.
Чавуни. Склад чавуну. Використання чавуну.
Класифікація чавуну.
Структура чавуну. Вплив окремих складових елементів на властивості чавуну. Маркірування чавуну.
Чавуни залізовуглецеві сплави, вміст вуглецю в яких у межах 2,14 – 6,67 % С; 1,0—3,5 % Sі; 0,5—1,0 % Мn; до 0,3 % Р та 0,2 % S. Більшу частину виплавленого чавуну переробляють у сталь, однак близько 20% його використовують для виготовлення литих деталей машин та інших виробів.
Обсяги виробництва чавуну Перше місце у світі з виробництва чавуну вже кілька років поспіль міцно утримує Китайська Народна Республіка, більше половини світових обсягів чавуну сьогодні виплавляється у Піднебесній.
Окрім Китаю, до рейтингу провідних виробників чавуну входять Індія, Японія, РФ, Південна Корея, Іран, Бразилія, Німеччина та США. А замикає ТОП-15 Україна, що стало можливо завдяки стабільній діяльності підприємств Групи Метінвест.
Найбільшими центрами чорної металургії в Україні є Маріуполь, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Донецьк, Макіївка, Запоріжжя. Найбільше металу в Україні випускають у Дніпропетровській і Донецькій областях.
Чавун - первинний матеріал металургійної переробки залізних руд. Матеріали для одержання (плавки) чавуну в доменній печі називають шихтою. Шихта складається із залізної руди, яку попередньо готують для плавки, вапняку, необхідного для утворення шлаків, і палива, яким є металургійний кокс.
Перед завантаженням у доменну піч залізну руду подрібнюють за допомогою спеціальних машин до шматків розміром 30-100 мм і збагачують, відокремлюючи від неї, по можливості, порожню породу.
Для розплавлення залізної руди в доменній печі необхідна висока температура, яка утворюється за рахунок спалювання палива. Основним паливом є кокс, який одержують шляхом сухої перегонки кам'яного вугілля.
Для горіння палива потрібен кисень, який беруть з повітря, що нагнітається в доменну піч. Порожня порода має дуже високу температуру плавлення. Щоб полегшити її розплавлення, застосовують флюси. Флюси, взаємодіючи з порожньою породою і золою, утворюють легкоплавкий шлак. Зазвичай, як флюс застосовують вапняк. Таким чином, залізна руда, паливо і флюси утворюють шихту, яку в певному порядку завантажують у доменну піч.
Доменна піч - це шахта зі сталевих листів, яку зсередини викладено вогнетривкою цеглою. Сталевий кожух слугує для підсилення міцності. Шихту завантажують через завантажувальний пристрій колошника.
Після випуску з доменної печі чавун розливають у форми. Застиглий у формі чавун називають чушкою, яка важить приблизно 50 кг.
У результаті доменного процесу утворюються відходи - шлак і доменний газ. Шлак після випускання з горна охолоджують. Його використовують у будівництві для виготовлення цементу, шлакобетону, шлакової цегли та ін.. Доменний газ, що утворюється під час згорання палива, піднімається шахтою, віддає частину свого тепла залізній руді і виходить через відводи. Його використовують для підігрівання повітря, яке подається в доменну піч як паливо для промислових цілей.
Чавуни, виплавлені у доменних печах, поділяють на ливарний, переробний і спеціальні доменні феросплави. В основу класифікації чавунів покладено структурні ознаки і властивості. Залежно від форми виділення вуглецю розрізняють такі види чавунів.
Переробні чавуни поділяються за способом їх подальшої переробки на сталь на мартенівські (М), бесемерівську (Б) і Томасівські (Т). У нашій країні 75-80% виплавленого чавуну складає переробний чавун, 15-20% - ливарний чавун і інше - феросплави.
Ливарний чавун - чавун з високою рідкотекучістю, один з видів доменного чавуну. Має підвищений порівняно з переробним чавуном вміст кремнію - від 1,21 - 1,60 % до 3,21 - 3,60 % (у ливарному рафінованому чавуні - від 0,81 - 1,20 % до 3,21 - 3,60 %). Містить більшу частину вуглецю у вигляді вільного графіту - графітизації сприяє великий вміст кремнію. Ливарний чавун має сірий колір зламу, невелику усадку, значну стійкість проти зношування, його легко обробляти на металорізальних верстатах.
Білий чавун, у якому весь вуглець перебуває у зв'язаному стані у вигляді цементиту Fе3С. Чавун на зламі має білий колір і характерний блиск.
Половинчастий чавун, у якому основна кількість вуглецю (понад 0,8 %) знаходиться у вигляді цементиту. Чавун має структуру перліту, ледебуриту і пластинчастого графіту.
Сірий чавун, у якому весь вуглець або його більша частина перебуває у вільному стані у вигляді пластинчастого графіту, а вміст вуглецю в зв'язаному стані у вигляді цементиту складає не більше 0,8 %.
Високоміцні чавуни мають графіт кулястої форми.
Ковкі чавуни отримують із білих чавунів шляхом відпалу, при якому зв'язаний у Fе3С вуглець переходить у вільний стан у вигляді пластівчастого графіту.
Спеціальні чавуни — це чавуни, які додатково легують для підвищення антифрикційних властивостей, зносостійкості, жаростійкості та корозійної стійкості.
Через низьку пластичність чавун не підлягає обробці тиском. Чавун має високі ливарні властивості, вироби з нього виготовляють різними методами лиття. Понад 75 % від загальної кількості всіх виливків отримують із чавунів.
У чавунів нижча, ніж у сталей, температура плавлення, висока рідко плинність, мала усадка, менша схильність до утворення усадкових тріщин, що дозволяє відливати деталі складної форми. Високоміцні чавуни за деякими службовими властивостями стоять поряд із багатьма кованими сталями, в той час як використання чавунів на заміну кованих сталей завжди економічно вигідніше завдяки отриманню деталі з розплаву, минаючи операції обробки тиском.
Застосування чавунів за їх марками:
Маркування чавунів здійснюється поєднанням літер і цифр. Чинні стандарти встановлюють такі літерні позначення у марках чавунів:
· Ч — чавун;
· С — сірий;
· В — високоміцний;
· К — ковкий;
· А — антифрикційний;
Цифрами позначають механічні характеристики чавунів.
При маркуванні сірого чавуну (ГОСТ 1412—85) на початку ставляться літери СЧ і цифри після літер, які вказують межу міцності матеріалу при випробовуваннях на розтяг.
Високоміцний чавун (ГОСТ 7293—85) маркується літерами «ВЧ» і цифрою, що характеризує межу міцності при випробовуваннях на розтяг (рис. 2.32). Наприклад, ВЧ45 — високоміцний чавун з межею міцності на розтяг 45 кгс/мм2 або 450 МПа
У марках ковкого чавуну (ГОСТ 1215—79) перші дві цифри позначають межу міцності на розтяг, другі — відносне видовження. Наприклад, КЧ35-10 — ковкий чавун з межею міцності на розтяг 35 кгс/мм2 або 350 МПа і відносним видовженням 10 %.
У марках антифрикційного сірого чавуну від АЧС-1 до АЧС- 6, антифрикційного високоміцного чавуну АЧВ-1 і АЧВ-2 та антифрикційного ковкого чавуну АЧК-1 і АЧК-2 цифри позначають порядковий номер марки за ГОСТ 1585—85.
Леговані чавуни (ГОСТ 7769—82) за хімічним складом поділяють на хромисті, алюмінієві, кременисті, марганцевисті та нікелеві, а за умовами експлуатації — на жаростійкі, жароміцні, корозієстійкі, немагнітні та стійкі проти спрацювання.
Літера Ч означає чавун,
Ш — куляста форма графіту, інші літери
Х — хром, Ю — алюміній,
Н — нікель,
Д — мідь,
С — кремній,
Г — марганець і цифри після них — середній вміст відповідних легуючих елементів у відсотках Наприклад, жаростійкий чавун з графітом кулястої форми, який містить 19—25 % Al, маркують ЧЮ22Ш.
Окрім використання в металургії та машинобудуванні для отримання виливниць, станин верстатів та інших виробів з чавуну, виготовляють деталі машин, які повинні мати високу конструкційну міцність, підвищену твердість, зносостійкість, високу циклічну в'язкість, тобто здатність гасити вібрацію (колінчасті вали та шестерні з високоміцного та ковкого чавунів, а також гільзи, поршні і поршневі кільця з сірого чавуну на перлітній основі).
Чавунні деталі автомобільного двигуна: а — колінчастий вал; б — гільза та поршень
Номенклатура зливків із сірого чавуну та їх маса різноманітні: від деталей у кілька грамів до зливків у сотні тонн. Марки чавуну для конкретних умов роботи визначаються сукупністю технологічних і механічних властивостей.
Марки сірого чавуну :
СЧ10, СЧ15, СЧ18 використовують для слабо- і середньо навантажених деталей: корпуси редукторів і насосів, кожухи, кришки, шківи, маховики, супорти, станини, фланці;
СЧ20, СЧ21, СЧ25 — для деталей, які працюють при підвищених статичних і динамічних навантаженнях: барабани зчеплення, блоки циліндрів, каретки, поршні, кокільні форми;
СЧ30, СЧ35 — для деталей, які працюють при високих навантаженнях або у важких умовах спрацювання: гільзи блоків циліндрів, зубчасті колеса, шпинделі, деталі пневматики і гідроприводів
Вироби з сірого чавуну для каналізації та водогону
Із високоміцних чавунів виготовляють відповідальні деталі: зубчасті колеса, колінчасті вали, важковантажні зливки деталей шляхобудівних машин, ковальсько-пресового обладнання й інші деталі у турбо-, тракторо- і автомобілебудуванні. Високоміцні чавуни з вермикулярним графітом використовують для виливання деталей верстатів, ковальсько-пресового обладнання, корпусних деталей
Вироби з високоміцного чавуну: а — зубчасті колеса; б — деталі верстатів; в — корпусні деталі
З ковкого чавуну марок від КЧ30-6 до КЧ80-15 виготовляють невеликі тонкостінні зливки, картери, фланці, муфти, гальмівні колодки й інші деталі, які працюють у важких умовах спрацювання і здатні витримувати ударні та знакозмінні навантаження
Вироби з ковкого чавуну
Антифрикційні чавуни застосовують для виготовлення підшипників ковзання, втулок, поршневих кілець, вкладишів та інших деталей, які працюють в умовах тертя при невисоких і підвищених тисках і малих швидкостях ковзання.
Вироби з антифрикційних чавунів
Характерною особливістю легованих чавунів є те, що нерідко один і той самий легуючий елемент надає чавуну водночас декілька специфічних властивостей.
Так, хромисті чавуни ЧХ1, ЧХ2, ЧХ32 тощо застосовуються як жаростійкі, корозієстійкі і стійкі проти спрацювання. Чавун ЧХ32 використовують до температури 1150 °С при виготовленні пічної арматури.
Кременисті чавуни ЧС5, ЧС5Ш, ЧС17 є окалино- і корозієстійкими.
Кремнистий чавун ЧС5Ш (силан) використовують до температури 800 °С.
Алюмінієві чавуни ЧЮХШ, ЧЮ22Ш, ЧЮЗО — жаростійкі і стійкі проти спрацювання. Чавун із високою кількістю алюмінію ЧЮ22Ш (чугаль) використовують до температури 1100 °С при виготовленні топкової арматури, котлів. Причому чугаль стійкий у середовищах, які містять сірчаний газ та пари води
Вироби з легованих чавунів: а — котел; б — теплообмінник
Марганцевисті чавуни ЧГ6С3Ш, ЧГ7Х4, ЧГ8ДЗ — немагнітні і стійкі проти спрацювання.
Нікелеві чавуни ЧНХТ, ЧН2Х, ЧН13Х3Ш — немагнітні, корозієстійкі, жароміцні і холодостійкі матеріали.
Чавуни ЧХ22С, ЧС15 (феросилід) і ЧН15Д7 (нірезист) використовують для виготовлення деталей хімічної апаратури, які працюють у розчинах кислот, лугів і солей.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Які сплави називаються чавунами?
2. Чи підлягають чавуни обробці тиском?
3. Чи має чавун високі ливарні властивості? Які властивості чавуну кращі ніж у сталі?
5. Які деталі машин виготовляють із чавуну?
6. Що таке «сірий чавун»?
7. Як з білого чавуну отримати ковкий?
8. Що таке «спеціальні чавуни»?
9. За допомогою чого здійснюється маркування чавунів?