Українська література

Украї́нська літерату́ра — література, написана українською мовою.

Періодизація

Періодизація української літератури залежить від методології. Крайні підходи — соціологічний і естетичний.

Соціологічна періодизація представлена у Сергія Єфремова («Історія українського письменства»):

• І. Доба національно-державної самостійності до з'єднання з Литвою й Польщею (кін. XIV ст.).
• ІІ. Доба національно-державної залежності, але з повсякчасними спробами вернути втрачену волю (кін. XIV — кін. XVIIIст.).
• ІІІ. Доба національного відродження (кін. XVIII — XX ст.).

Подібна концепція потім була в радянському літературознавстві.

Естетичну періодизацію запропонував Дмитро Чижевський у своїй «Історії української літератури»:

• І. Доба монументального стилю — 11 ст.
• II. Доба орнаментального стилю — 12-13 ст.
• III. Переходова доба — 14-15 ст.
• IV. Ренесанс та Реформація — кінець 16 ст.
• V. Бароко — 17-18 ст.
• VI. Класицизм — кінець 18 ст. — 40 роки 19 ст.
• VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років 19 ст.
• VIII. Реалізм — від 60-х років 19 ст.
• IX. Символізм — початок 20 ст.

Іван Франко на засадах культурно-історичної школи (повнота і різносторонність, твори як документи духовного життя певної епохи) увів узагальнену періодизацію української літератури. Він виділив три епохи:

• I. Староруська (XI–XV ст.)
• II. Середньоруська (XVI–XVIII ст.)
• III. Новочасна (XIX ст.)

Цей підхід був продовжений Михайлом Возняком, який виділив три доби в історії української літератури: давня, середня і нова