Тема: Пунічні війни

Мета:

v ознайомити учнів з історією Пунічних воєн, ознайомити з причинами, основними подіями та наслідками війни; пояснити, що обидві держави вели несправедливі загарбницькі війни;

v розвивати в учнів пізнавальний до історії, логічне та аналітичне мислення; формувати навики самостійної роботи з картою, підручником, таблицями та схемами;

v формувати активну громадянську позицію, на основі матеріалу про оборону Карфагену виховувати ціннісне відношення до захисту своєї країни.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Навчально-методичне забезпечення: презентація, підручник.

Очікувані результати:

учень/учениця після уроку зможуть:

v називати час війн Риму з Карфагеном;

v показати на карті територію Карфагену, території, завойовані Римською республікою в ІІ ст. до н.е., зміни в територіальних володіннях Римської імперії після трьох Пунічних воєн;

v пояснювати причини війн Риму з Карфагеном;

v охарактеризувати основні наслідки Пунічних війн для Риму та Карфагену

Основні терміни та поняття:

Ганнібалова клятва – вірність, міцна клятва, яку не можна ніколи порушувати;

Легіон – основна військова одиниця в римській армії;

Пуни – так римляни називали карфагенян.

Основні дати:

264–241 рр. до н. е. – Перша Пунічна війна;

218–201 рр. до н. е. – Друга Пунічна війна;

149–146 рр. до н. е. – Третя Пунічна війна;

216 р. до н. е. – битва під Каннами;

202 р. до н. е. – битва при Замі;

146 р. до н. е. – падіння Карфагену.

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (5 хв)

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ (15 хв)

Питання для бесіди:

1. Коли й хто заснував Рим? (За переказами, у 753 р. до н. е. Ромул і вихідці з поселення латинів Альба Лонга.)

2. Місто Рим називають «містом на семи пагорбах». Яких (Палатін, Капітолій, Квірінал, Ексвілін, Вімінал, Целій, Авентін)

3. Чим займалися в ІІІ ст. до н. е. мешканці Риму? (Займалися землеробством, маючи власну землю та орендуючи громадську, - єдиним заняттям, гідним римського громадянина.)

4. Який устрій існував у ІІІ ст. до н. е. в Римі? (Устрій був рабовласницький.)

5. Назвіть джерела рабства та галузі, де використовувалася праця рабів у ІІІ ст. до н. е. в Римі. (Військовополонених використовували в домашньому та сільському господарстві, в ремісничих майстернях, копальнях. Протягом ІІІ–ІІ ст. до н. е. ще зберігаються риси патріархального, домашнього рабства. Звичай віндікти – звільнення раба символічним дотиком посадової особи, звільнення за заповітом господаря, звільнення шляхом занесення в цензований перелік. Звільнені таким способом ставали римськими громадянами.)

6. Чому цифра «7» в історії Риму вважається знаковою?

7. В Римі правило сім царів. Назвіть їх (Нума Помпілій, Тулл Гостілій, Анк Марцій, Тарквінній Древній, СервійТулій, Тарквіній Гордий)

8. Рим був державою-республікою. Дайте визначення поняттю «республіка».

9. Опишіть державний устрій Римської республіки.

1) Народні збори. Не мали права законодавчої ініціативи.

2) Сенат – право законодавчої ініціативи, найвищий контролюючий орган.

3) Посадові особи – магістрати, які обиралися на 1 рік. Провідну роль відігравали два консули (з 367 р. до н. е. один з консулів обирався з числа плебеїв).

4) Народні трибуни, що мали право вето, яке не підлягало судовій відповідальності.

5) Цензори – здійснювали перепис громадян у Римі та розподіляли громадян за майновим цензом.

11. Яку владу мали в Римі консули? (Під час війни очолювали військо, в мирний час – підтримували порядок у Римі. Їх було двоє, обраних на рік.)

12. Хто такі патриції та плебеї? (Класи-верстви в римському суспільстві; патриції – «ті, що знають батьків», - повноправні громадяни Риму; плебеї –«численні» - вільні, але такі, що не мають громадянських прав, у тому числі права користуватися землею на суспільному полі.)

13. Який подвиг здійснив Муций Сцевола? (У V ст. до н. е. Муций пробрався у стан царя етрусків Порсенни, який взяв в облогу Рим, щоб вбити ворожого ватажка. Але вбив писаря, прийнявши його за царя. Коли Муція схопили, він вирішив відвести від римлян звинувачення в боягузтві та поклав свою праву руку на жертовник, де горів вогонь. Порсенна вразили його сміливість та зневага до болю. Царя налякала звістка про те, що клятву вбити його дали ще 300 римських юнаків, і він зняв облогу з Рима.)

14. Які відносини були римлян з галлами? (У 390 р. до н. е. римляни були вщент розбиті галлами, а мешканці втекли з міста. У місті залишилися жерці й старі – вони присвятили себе богам, святково вдягнені сіли на форум і були вбиті там. А молоді воїни пішли у фортецю на Капітолії. Облога Капітолію тривала сім місяців. Але спроби галлів зійти на пагорб скінчилися невдачею (гуси Юнони), серед них почалася морова хвороба(попіл, трупи), й ворог вступив у переговори.)

15. Римляни зазнали поразки не лише від галлів, але й від царя Епіра Пірра, якого запросили на допомогу грецькі міста Італії в ІІІ ст. до н. е. Чим закінчилася війна римлян з Пірром? (Розбивши римлян біля річки Сиріс за допомогою бойових слонів, Пірр утратив величезну кількість воїнів – 30 тис. чол. Тому, боячись знекровити свою армію, він відправив до Риму посольство з пропозицією миру. Посли піднесли знатним римлянам подарунки від імені царя, але ті відмовилися взяти їх. У сенаті також лунали голоси про те, що мир з Пірром дозволить звинуватити римлян у боягузтві. У результаті війна скінчилася перемогою римлян і вигнанням Пірра з Італії).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ (5 хв) (слайд 1)

Т і т Л і в і й (римлянин, автор «Історії Риму від заснування міста», який жив у 59 р. до н. е. – 17 р. н. е., через сто п’ятдесят років після закінчення Пунічних воєн). «Ніколи ще не воювали між собою більш могутні держави й народи... а яким мінливим буває щастя війни та непостійними результати боїв, свідчить уже те, що загибель була найбільш близькою до тих, хто став переможцем. Але ненависть, з якою вони воювали, була чи не вищою за них самих».

План: (слайд 2)

1. Причини Пунічних воєн

2. Перша Пунічна війна

3. Друга Пунічна війна

4. Третя Пунічна війна

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (50 хв):

1. Причини Пунічних воєн: (слайд 3-6)

При вивченні цього питання організовується бесіда з опорою на питання подані в презентації. В ході вивчення цього питання учні приходять до висновку, що головними причинами війни стали:

- загарбницькі устремління як зі сторони Риму, так із боку Карфагену;

- бажання обох держав панувати на Середземному морі;

- бажання римлян захопити Карфаген, який в той час перетворився на центр світової торгівлі.

v Заснування Карфагену:

v В ІІІ ст. до н. е. Карфаген став великим містом, яке налічувало понад 700 тис. жителів. В країні досить сильно було розвинене сільське господарство. В Карфаген стікалися багатства з усього тодішнього світу: золото, раби, слонова кістка з Африки, олово з Британії, срібло з Іспанії. Колонії Карфагену були розкидані по всьому узбережжю Північної Африки, Південної Іспанії (Іберія) та на островах Середземного моря. Влада в Карфагені знаходилася в невеликої групки знатних вельмож (великі землевласники, купці). Пуни були відомими і вправними мореплавцями і ревно охороняли своє панування на Середземному морі.

2. Перша Пунічна війна

З цього питання і далі по ходу опрацювання матеріалу учні на основі розповіді вчителя та підручника заповнюють хронологічну таблицю «Пунічні війни»:

Подія

Роки

Місця основних битв

Результат

Значення

Перша Пунічна

війна

264-241 рр. до н.е.

Морська битва при о. Сицилія

Рим

Рим отримав Сицилію, Карфаген мав сплатити контрибуцію та повернути без викупу полонених

Друга Пунічна війна

218-201 рр. до н. е.

Канни (перемога Карфагену)

Зама (перемога Риму)

Рим

Рим здобув нові заморські території: Іспанію, Північну Італію. Карфаген мав знищити свій флот, сплатити контрибуцію, не мав права без дозволу Риму вести будь-яку війну

Третя Пунічна війна

149-146 рр.

до н.е.

Карфаген

Рим

Рим став повним володарем Середземномор’я. Карфаген був знищений

Додаткові свідчення: (Римський флот): (слайд 7)

До початку війни римляни мали лише торгівельний флот, а військові кораблі вони купували в своїх сусідів. Рим розпочав приготування до війни задовго до її початку. За три роки до неї римляни розпочали будівництво військового флоту. У руках римлян опинився корабель пунів, який розбився об скелі. Перші кораблі римлян були громіздкими і неповороткими. До них прикріплялися абордажні містки, довжиною 8 м. (у карфагенян цього не було), який під час бою перекидався на ворожий корабель. Згодом римляни запрошували для будівництва кораблів греків. Так з’явилася римська трієра (схожа на грецьку трієру). Вона характеризувалася кращими судноплавними якостями, ніж корабель пунів.

Перша Пунічна війна завершилася тим, що флот карфагенян було розбито в морській битві при о. Сицилія. Поразка справила такий вплив на карфагенян, що вони згодом відмовилися від активних бойових дій на морі і більш активно воювали на суші. (слайд 8-11)

Результат: укладено мирний договір, за який римляни отримали Сицилію, Корсику та Сардинію.

3. Друга Пунічна війна (слайд 12-22)

В Першій Пунічній війні Карфаген отримав поразку, але римляни знали, що вирішальна сутичка ще попереду. До нової війни Карфаген готувався ретельно, підготував 100-тисячну армію, на чолі якої став найвідоміший полководець Ганнібал (слайд 13).

Історичне джерело:

Тіт Лівій про Ганнібала: «Наскільки був він сміливим, кидаючись у небезпеку, настільки ж бував обачливим у самій небезпеці. Не існувало такої праці, від якої б він стомлювався тілом або занепадав духом… Першим кидався він у битву, останнім залишав поле бою. Часто Ганнібал застосовував у боях хитрощі. Наприклад: у битві біля м. Казиліна, затиснутий в ущелині між ним і горою Калинкулою, наказав прив’язати хворост до рогів 2 000 биків, який вночі підпалили. У результаті римляни були налякані, вони уявили, що ворог нападає на них звідусіль, і залишили вихід з ущелини без захисту»

Вивчення початку війни пропонується організувати на основі комплексної роботи учнів з матеріалом підручника та картою. Бажано скласти зв’язну розповідь про похід Ганнібала на Рим. Для цього учні з допомогою презентації відтворюють шлях, який пройшла армія Ганнібала.

Учитель: Перша Пунічна війна не вирішила питання про панування в басейні Середземного моря. Римляни почали готуватися до нової війни. В їхні плани входило вторгнення до Північної Африки (привід – пуни захопили одну з римських колоній). Однак ці плани розрушив молодий та талановитий полководець Ганнібал (наступ на Рим з півночі). Також він вважав, що зможе заручитися підтримкою галлів, які ворогували з римлянами. (слайд 14-16)

Бесіда:

1. Звідки Ганнібал розпочав свій похід? (м. Новий Карфаген, Піренейський півострів)

2. З міста Новий Карфаген він дійшов до…(р. По – переправа через річку)

3. Далі його шлях пролягав через… (Альпи – перехід через Альпи)

4. Після переходу через Альпи армія Ганнібала рушила до …(Канн)

5. Найбільша битва Другої Пунічної війни сталася при…(Каннах) в … (206р. до н.е.)році, в якій перемогу отримав…(Карфаген)

6. Друга битва відбулася при… (Замі)… в (202 р. до н. е.)…в якій перемогу отримали… (римляни).

Додатковий матеріал: (слайд 14)

Перехід через р. По:

Складність переходу через р. По полягала в тому, що на іншому її березі оборонні позиції зайняли галли. Ганнібал таємно відправив один загін своїх воїнів для того, щоб вони раптово розгромили неприятеля. Коли цей загін переправився через річку, то дав сигнал Ганнібалу про готовність напасти на табір галів, і тому полководець пунів розпочав основну переправу. Для цього у місцевого населення було закуплено всі основні судноплавні засоби. Переправа слонів здійснювалася на гігантських спеціально збудованих плотах, які покрили дерном, для того, щоб створити видимість суші. Велика кількість човнів тягнула плоти. Слони, які опинилися посеред річки спочатку захвилювалися, але потім заспокоїлись. Лише декілька слонів впало в воду, але вони змогли дібратися суші.

Перехід через Альпи: (слайд 15)

Ганнібал для пересування своєї армії обрав гірські стежки, які раніше використовували галльські племена для нападу на Рим. Історики досі ведуть суперечки про точний маршрут по горам карфагенян. Армія переходила через гори восени (в вересні), коли гірські схили вже покрилися снігом. Це створювало додаткові труднощі для руху кінноти та слонів. Тварини не могли йти по льоду, зривалися з гір і тягнули за собою людей. Через 15 днів після початку переходу через Альпи пуни вийшли до долини р. По. Ганнібал втратив половину армії, частину кінноти (бл. 2 тис. із 8 тис.). Живим лишився лише один слон.

Далі йде розповідь про битву при Каннах. При розгляді цієї битви використовується прийом, за яким пропонується двом учням спробувати себе в ролі відомих полководців Варрона та Ганнібала. Вони розповідають про свою стратегію, перебіг битви. Їх виступ супроводжується анімацією та картою. (слайд 17-18)

Інші учні слухаючи розповідь своїх однокласників повинні визначити:

v Чому пуни отримали перемогу, не маючи чисельної переваги над противником? Учні пропонують свої пропозиції про причини перемоги армії Ганнібала.

Додаткові свідчення (битва при Каннах):

Історики вважають, що причини перемог Ганнібала пов’язані з прорахунками консула Варрона, який не врахував силу та переваги кінноти карфагенян. Його про це попереджував інший консул Емілій Павел, який не спішив давати бій при Каннах. Талант Ганнібала проявлявся в тому, що він зумів вміло розставити свої війська, спланувавши, що римлян «опиняться» в центрі його війська , де були розміщені невеликі загони піхотинців (галлів). Це дозволило кінноті швидко оточити римлян.

Втрати римлян за різними даними складали від 55 до 77 тис. чол., в їх числі загинуло 70 сенаторів і один консул. Більше 10 тис. римлян було взято в полон.

Втрати Ганнібала складали від 6 до 8 тис. чол. три четверті – складали галли, які стояли в центрі і стримували римлян.

Битва при Замі – друга велика битва в другій пунічній війні. Сили сторін тут приблизно були рівними. (слайд 19)

Історичне джерело: (слайд 29)

ПОЛІБІЙ про битву при Замі «… Ганнібал зробив все так, як лише може і зобов’язаний зробити доблесний воїн, випробуваний багатьма битвами… Карфагенянам потрібно було боротися за своє існування…, а римлянам - за світове панування. Невже хто-небудь може лишитися осторонь? Ніколи ще не було скільки випробуваних в бою війск, скільки щасливих в військовій справі полководців; ніколи ще доля не пророчил стільки цінних нагород».

ТІТ ЛІВІЙ: «У той день було вбито понад 20 000 карфагенян та їх союзників, майже стільки ж узято в полон»).

Однак в битві при Замі Ганнібал вперше отримав поразку від Сціпіона Старшого. При Замі відбулася вирішальна битва ІІ Пунічної війни. В цій війні Карфаген отримав поразку, від якої вже не зміг оправитися, перетворившись на другорядну державу.(слайд 20-21)

4. Третя Пунічна війна (22-28)

За 50 мирних років Карфаген зумів оговтатися від військових поразок, і почав знов набирати силу в середземноморському світі. Це викликало невдоволення в римлян. Проте Карфаген вже не становив загрозу для Риму. Але багатство та велич міста дратувала римлян. Одного разу місто відвідав Марк Порцій Катон, його вразила велич міста і одночасно дратувало те, що переможені живуть багатше переможених. Йому належить фраза про те, що «Карфаген має бути знищений» (слайд 22)

Бесіда:

1. Чим відрізнялася Третя Пунічна війна від двох попередніх:

а) за характером війни для Риму та Карфагену?

б) на чиєму боці ваші симпатії і чому?

Додаткові свідчення (облога Карфагена): (слайд 24-26)

Карфагенські правителі були готові здатися без бою, для того, щоб зберегти місто. Вони виконали вимоги Сенату: надали 300 заручників з числа дітей великих вельмож, здали зброю взамін на свободу жителів міста. Римляни ставили додаткові умови, які жителі місто не бажали виконувати. Римляни не спішили штурмувати місто, знаючи, що його жителі обеззброєні, але вони прорахувалися.

Населення вдень і вночі кували зброю, звозили в місто продовольство. Раби були звільнені і вони поповнили ряди захисників міста. Жінки віддавали своє волосся на виготовлення канатів для метальних машин. Коли римляни підступили до міста, то побачили, що його жителі повністю готові до оборони. Почалася облога міста (три роки).

Сціпіон Молодший повністю оточив місто з суші та моря. В місто розпочалися хвороби та голод. Скориставшись з цього, Сціпіон пішов на штурм міста. Населення міста шість днів вело боротьбу з римлянами, але сили були нерівні. Пуни просили про пощаду, але їх захопили в полон, а потім продали в рабство. 900 карфагенян не побажали здаватися ворогові, підпалили храм, в якому ховалися і згоріли живцем.

Отже, Карфаген було зруйновано, місто спалили, а руїни зрівняли з землею і переорали плугом. Пізніше місто було відновлено, але колишньої своєї могутності досягти воно не змогло. (слайд 27-28)

Рим став найбільш могутньою державою в Східному Середземномор’ї.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (5-10 хв):

Вправа «вгадай героя»:

1. Він походив із відомого роду полководців Карфагену – Барка, що у перекладі означало «Блискавка». (Гамількар)

2. Він походив із старовинного патриціанського роду Корнеліїв, був консулом. За успішне здійснення висадки римського війська у 204 р. до н. е. в Африці дістав прізвисько Африканський. (Сципіон)

3. Консервативний політичний діяч риму, автор книги «Про сільське господарство», учасник Другої Пунічної війни, критикував Сципіона за надмірну поміркованість у боротьбі з пунами. Щоразу свою промову в сенаті з будь-якого приводу завжди закінчував словами: «А Карфаген має бути зруйнований!» (Катон)

4. Ім’я цього видатного діяча Карфагену у перекладі означає «Дар Ваала», син полководця Гамількара Барки. уславився тривалою війною проти риму на його власній території. У 183 р. до н. е., щоб не потрапити до рук римлян, отруївся. (Ганнібал)

Питання:

• Чому Пунічна війна отримала таку назву? (Римляни називали карфагенян пунами.)

• Через претензії римлян на який острів розпочалася І Пунічна війна? (о. Сицилія)

· Причини Пунічних воєн полягали в … (боротьбі за панування на Середземному морі)

· Скільки було Пунічних воєн…(три)

· Яку наслідки ці війни мали для Риму? А для Карфагену?

• Чому стільки років, втрачаючи близьких, страждаючи від болю та страху, римляни боролися з Карфагеном?

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (5 хв)

Опрацювати § 44 ст. 211-216, підготуватися до самостійної роботи.