30 березня 2021 року у онлайн форматі відбулась Всеукраїнська нарада щодо впровадження оновленої статистичної звітності № 6-нк та № 80а-рвк. Ця нарада була організована у зв'язку з проведенням реформ децентралізації, зміни адміністративно-територіального устрою в Україні та оновлення форм звітності відповідно до Законів України "Про державну статистику" та "Про інформацію" та згідно Плану роботи Міністерства культури та інформаційної політики України. Працівники Вигодської публічної центральної бібліотеки взяли участь у цій нараді.
З нагоди 35-х роковин події найбільшої техногенної катастрофи у Будинку культури відбувся вечір -реквієм "Пам'ятні дзвони Чорнобиля", на якому були присутні селищний голова М. Мацалак, заступник В. Федірків, начальник відділу культури Вигодської ОТГ Р. Курус, ліквідатори аварії на ЧАЕС та учні Вигодського ліцею. В центральній бібліотеці КЗ «Вигодська публічна центральна селищна бібліотека Вигодської селищної ради» було розгорнуто книжкову виставку "Трагічні дзвони Чорнобиля"
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
в центральній бібліотеці і організовано літературну виставку «Велика вам шана солдати Перемоги», де представлені документальні матеріали та художня література про Другу світову війну, а також представлені, сюжетами, які розповідають про вражаючу історію українських героїв Другої світової війни, які зробили чималий внесок у спільну перемогу. В інтернет центрі було підготовлено онлайн презентацію «Ми пам’ятаємо»
З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. День Європи для України означає багато чого, адже наша країна прагне стати повноцінною європейською державою. Це свято нам вкотре нагадує, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас.
День Європи в бібліотеці – це ще одна нагода ще більше дізнатися про багатовікову історію європейських країн, європейські цінності, міжнародні європейські організації. Це нагода продемонструвати свої знання.
В інтернет – центрі Вигодської публічної центральної селищної бібліотеки з нагоди цього свята було підготовлено книжкову виставку, а також мультимедійну презентацію «Європейські цінності»
Вишиванка - символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
Не для когось, не для забаганки,
А для себе ти її носи.
Українська вишивка бере свій початок у період трипільської культури, епохи пізнього неоліту. Дослідники розповідають, що у давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом, до якого залучалися із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю. Вишивальниця, володіючи "мовою" орнаментального письма, через кольори, лінії, візерунки створювала абсолютно унікальну річ, на добру долю для себе чи рідної людини.
В часи Київської Русі виникло і набуло розквіту мистецтво вишивки золотими та срібними нитками. Така вишивка прикрашала одяг феодальної знаті та священнослужителів, зустрічалася в убранстві храмів та княжих палат. Простий люд прикрашав сорочки орнаментами, прошитими червоними та чорними нитками.
Вишита сорочка була й оберегом для козаків, котрі боронили рідну землю від ворогів. На чужині сорочка зігрівала душу та зцілювала рани. Козаки вірили, що вишити на полотні візерунки, мають тісний зв’язок з рідною землею, з домівкою, надають наснаги та захищають від «дурного» ока.
Саме у часи Гетьманської держави формується цілісний український національний костюм, в якому особливе символічне значення мала вишиванка.
На межі XIX - XX століть у містах спостерігається тенденція відокремлення вишиванки від традиційного костюму. Це в першу чергу стосується чоловічої вишитої сорочки, яку починають носити в поєднанні з європейським одягом. В сільській місцевості й далі слідували традиціям.
З набуттям незалежності України, інтерес до національної творчості багаторазово зріс, а також збільшилася кількість приватних шкіл вишивки. Все більше можна спостерігати різноманіття вишивки на виставках, народних ярмарках, в магазинах. З кожним роком українські традиції не просто відроджуються, а й стають невід’ємною частиною нашого життя. А такий прекрасний елемент, як вишиванка, все більш затребуваний у гардеробі сучасної людини. Нині в магазинах маємо широкий вибір вишитих сорочок. Вишита сорочка – це вже давно не музейний експонат. Це частина стильного та сучасного образу, від класичного до повсякденного. Вишиванку можна поєднувати з тим чи іншим одягом. Наприклад, вишита сорочка чудово виглядає з джинсами, класичними брюками, спідницями різного фасону, вона завжди буде актуальною та вдало підкреслить ваш образ.
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке проводиться щороку в третій четвер травня (будній день). Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До цього дня кожен охочий може долучитись, одягнувши вишиванку. Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу.Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.
До Дня вишиванки у нашій бібліотеці презентовано книжково-ілюстративну виставку», на якій представлено літературу з мистецтва вишивки і лексикону українського орнаменту, схеми українських орнаментів тощо. Книжкові скарби нашої бібліотеки розкривають відновлення національної пам’яті, ознайомлення з традиціями створення і носіння вишиванок, сучасними тенденціями в їх оздобленні. Бібліотекарі Вигодської ОТГ взяли участь у акції «Зроби фото у вишиванці»
Нехай ця символічна річ зітре кордони й об’єднує українців по всьому світу.
У кожного народу є святині. Святині є і в рідній Україні:
Батьківська хата, материнська пісня. Рушник на образах пречистих.
Дівочий віночок, червона калина, сорочка-вишиванка – теж наша святиня.
Вони наша спадщина, наш оберіг. Вони наша гордість на весь білий світ.
Сучасне інформаційне суспільство формує новий тип особистості, користувача, головними рисами якого є високий рівень інформаційної культури, комунікативності та вміння сприймати значні обсяги інформації з подальшим її використанням. Бібліотека як суспільний інститут повинна бути готова до інформаційно-бібліотечного обслуговування такого типу користувача, задоволення найрізноманітніших його інформаційних потреб, а також їх прогнозування для планування подальшої стратегії діяльності Активне використання новітніх інформаційних технологій, їх вивчення та впровадження у бібліотечну практику є одним з ключових завдань сучасної бібліотеки. Бібліотечна спільнота нашої держави теж не стоїть осторонь технологічних перетворень та використовує надбання інформатики у своїй діяльності. Інноваційні підходи зосереджено на найважливіших ділянках роботи, зокрема, процесах обслуговування користувачів.
Це питання стало темою семінару «Інноваційні процеси в обслуговуванні користувачів – як стратегічний розвиток сучасної бібліотеки», який відбувся 20 травня 2021 року в Лолинській бібліотеці – філії КЗ «Вигодська публічна центральна селищна бібліотека» (завідувач Любомира Підберезька). В підготовці семінару також взяли участь працівники Шевченківської бібліотеки –філії (завідувач Надія Олійник) В семінарі взяли участь бібліотечні фахівці бібліотек КЗ ВПЦСБ, а також начальник відділу культури Вигодської ОТГ Руслан Курус , представники місцевої влади.
В ході семінару, вивчався досвід наукових та національних бібліотек України з питань впровадження та функціонування інноваційних технологій обслуговування користувачів, зокрема послуг, які надаються за допомогою Інтернету та інших новітніх методик
Гостями семінару були поети М. Савчук , В. Пушкар з яким було проведено «літературне інтерв’ю» під час якого він розповів про подальші творчі плани .
Використання інноваційних технологій у бібліотечній практиці дозволяє якісніше та швидше задовольнити інформаційні потреби користувачів різних категорій, тому автоматизація бібліотечно-інформаційного обслуговування та впровадження нових форм роботи має бути одним з першочергових завдань сучасної бібліотеки.
Іван Якович Франко – великий каменяр українського слова. 165 років тому він вперше побачив світ. І 105 років тому світ його відпустив. Але музика його поезії, дух його слів та краса казки і досі напуває нас, даруючи відчуття народної гідності. Слово було його місією. Наша місія – пам’ятати.
У цей день жителі нашого селища віддали шану Генієві, зібравшись біля пам`ятника Іванові Франку і поклавши до нього квіти. Разом з громадою участь у заході взяли селищний голова М. Мацалак, начальник відділу культури Вигодської ОТГ Р. Курус, директор КЗ «Вигодська публічна центральна селищна бібліотека» Т.Катренич. Поминальну панахиду відправив отець Василь. Наталія Якимів, бібліотекар Новоселицької бібліотеки, прочитала вірш І.Франка «Гімн». Гостем заходу став шанувальник та знавець творчості Каменяра М.Г. Квасній. Вірш «Уклін Каменяреві» прочитала Анастасія Кобинець. Начальник відділу культури Р.М.Курус у завершальному слові сказав, що пам’ять про геніального поета житиме в серцях нащадків. Завершився захід під музику «Не пора, не пора»
Мирослав Дочинець (1959 р.н.) - закарпатський сучасний письменник, видавець, філософ, журналіст, володар Шевченківської премії за роман «Криничар».
Мирослав народився в учительській сім'ї. Ще зі шкільних років почав писати та приймав участь в літературних конкурсах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював журналістом у численних виданнях: в газеті «Молодь Закарпаття», «Новини Мукачева», «Карпатський край», «Срібна земля», «Фест» та інших.
Його книги перекладаються на іноземні мови, зокрема на російську, англійську, польську, словацьку, італійську та навіть японську. Книги письменника цікаві для читачів різної вікової категорії, бо він пише і для дітей, і для юнацтва, і для людей поважного віку. Прочитавши хоча б дві-три книги Мирослава Дочинця, виникає бажання поїхати в Закарпаття, побачити на власні очі замок Паланок, пройтися вулицями Мукачева, постояти на березі Латориці, помилуватися собором святого Мартіна, послухати закарпатську говірку, скуштувати страви національної кухні, а ще спекти пляцок з романтичною назвою «Дунайські хвилі» або сирник «Гаратанець».
Найбільш відомі книги автора:
«Гірчичне зерно» (1989),
«Оскал собаки» (1991),
«Мукачево і мукачівці» (1994),
«Мункачі з Мукачева» (1995),
«Роса на фігових листках» (1995),
«Він і вона» (1996),
«Дами і Адами» (2002),
«Гра в ляльки. Жіночі історії» (2003),
«Куфрик з фіглями» (2003),
«Лис. Віднайдення загублених слідів»(2010)
«Вічник. Сповідь на перевалі духу» (2012)
«Бранець Чорного лісу» (2012)
«Криничар» (2012)
«Горянин. Води Господніх русел» (2013)
«В'язень замку Паланок» (2013)
«Світован. Штудії під небесним шатром» (2014)
«Світло семи днів» (2018)
, 13 червня, у Вигодському будинку культури відбулася творча зустріч з лауреатом Шевченківської премії Мирославом Дочинцем. Письменник розповів про свої книги, про людей, які стали героями його книг. Він поділився своїми поглядами на події в країні, на місце України на карті світу, згадав імена славнозвісних діячів нашої історії та їхній вплив на світову історію, науку і культуру. В кінці зустрічі всі бажаючі змогли придбати книги автора з його автографом.
Яскраві характери героїв, влучні вислови автора, життєва мудрість – все це приваблює шанувальників творчості М.Дочинця. Тож побажаємо письменнику творчої наснаги, нових книг та довгих і благих літ.
З ранніх років Таня писала вірші і брала участь у районних і обласних літературних конкурсах. Її перші вірші друкувалися в районній газеті «Свіча». Мріяла стати журналісткою. Коли вчилася у Прикарпатському університеті на філологічному факультеті, знала, що професія вчителя не зовсім те, до чого прагне її душа. Вона відчувала і розуміла, що більше хоче реалізувати себе в літературі.
Першою збіркою віршів вона залишилась незадоволена, бо від цієї збірки не змінилось нічого в її власному житті. Проте вірші виникають не з наказу, а за покликом душі. Тому двічі ставала переможницею конкурсу «З точки зору осені». Далі стався перехід від поезії до прози.
На нинішній день у творчому доробку Тані крім збірок поезії «Заплакане щастя» (2002), «Цілунок у тім’я» (2015), «Culpa mea» (2016), з’явилася проза: романи «Сонце в подолку» (2018), «Кролівна» (2016), «Чужі гріхи» (2020).
Т. П’янкова лауреат багатьох літературних премій і конкурсів. Організатор багатьох літературно-мистецьких акцій.
21 червня, у Вигодському парку відбулася творча зустріч з нашою землячкою письменницею Т. П’янковою та поетом
В. Кузаном. На зустрічі були присутні бібліотекарі, працівники БК, мешканці селища. Авторка презентувала свої поетичні і прозові твори Вона розповіла про свій роман «Чужі гріхи», про ті душевні переживання, що спонукали її до написання цієї книги. В кінці зустрічі всі бажаючі змогли придбати книги Тетяни П’янкової та Василя Кузана з автографами авторів.
Вигодяни щиро дякували своїй відомій замлячці за цікаву зустріч та бажали нових творчих звершень.
Колектив КЗ «Вигодська публічна центральна селищна бібліотека» висловлює щиру подяку, нашому надійному другу та спонсору Народному депутату Матусевичу Олександру Борисовичу за подарунок до Всеукраїнського дня бібліотек. Книги отримали всі 16 бібліотек Вигодської ТГ.
Книга – найкращий подарунок. А коли вона подарована бібліотеці, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок. Дарування книг бібліотеці — це давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення книжкового фонду, показник престижу бібліотеки, її місця у суспільному житті.
Нещодавно з ініціативи відділу культури Вигодської ТГ відбувся поетичний марафон "Вигодська поетична осінь " . В ньому взяли участь і наші читачі.