Тема: Театрально-декораційний вид живопису. Ескіз декорацій до вистави.

Що, по – вашому, буде простором для гри акторів? Хто в театрі відповідає за передачу цього простору?

Затримаємося подумки біля театральної афіші. (Снігова королева 3 D).

Але цікавити нас буде не стільки назва вистави чи імена виконавців головних ролей, скільки творці спектаклю. Серед тих, хто склав єдиний колектив співавторів, відзначимо художника. Хто він, ця людина, в чому полягає його робота в театрі, як його праця вливається в загальний процес народження спектаклю?

Сьогодні ми познайомимося з професією художника – декоратора, дізнаємося, що таке сценографія.

Театр нерідко називають «чарівним світом». Насправді, лише підходячи до будівлі театру, глядач переживає особливе хвилювання, передчуття свята, хвилюючого та прекрасного видовища. І щоб ці очікування справдилися, особливе завдання покладається на театрального художника. Його талановитими руками створюється, те, без чого не може відбутися будь – яке свято, тим більше театральне: декорації, костюми, підбір предметів, світла. А називається мистецтво створення зорового образу спектаклю сценографією.

Дивлячись різні спектаклі, легко помітити, що кожному художникові притаманний свій стиль і свої прийоми. Один схильний до яскравих рішень, інший віддає перевагу строгим формам. В одних виставах декорації умовні, в інших – немов узяті з життя – кожного разу рішення залежить від художника, його індивідуальності, розуміння п’єси, від традицій, для яких він більше тяжіє.

Як ви думаєте, з чого починається робота художника – декоратора над спектаклем? Як і у кожного актора, виконавця – є читання п’єси. Літературна основа служить відправним пунктом для подальшої роботи. Про що може довідатися художник, прочитавши п’єсу? Про ідею спектаклю; дійових осіб; історичну епоху в якій відбуваються події; динаміку, ритм дії, переплетіння сюжетних ліній.

Художник подумки уявляє майбутній спектакль так, ніби він уже виконується на сцені, й обговорює свої ідеї з режисером – постановником. Далі художник розвиває загальну ідею вистави, розробляє ескізи й макети декорацій, продумує художнє рішення в цілому. Звичайна декорація складається із задника, ряду куліс і об’ємної частини – розставлених на сцені меблів, деталей будівель тощо.

Іноді говорять, що п’єса – це ще половина спектаклю, друга половина створюється талантом художника. Справжній художник театру ніколи не забуває про те, що сцена – це простір для гри акторів, наповнений емоціями. Простір сцени має допомагати акторам, бути зручним для їх переміщень, мати потрібний настрій, ритм. Перш ніж оформляти реальний простір сцени, художник театру робить макет декорацій, якнайточніше зображуючи в компактному масштабі всі деталі майбутнього рішення сцени. Ось чому від нього вимагається гарно розвинене просторове мислення, уміння подумки переводити масштаб ескізу в реальні розміри, а також розробляти ескізи вистави в комплексі – від сценічного простору до окремих деталей.

Художник формує «стиль спектаклю», тобто задумує оформлення: строге або пишне, урочисте або веселе. Тут йому необхідно враховувати багато найрізноманітніших обставин. Декорації мають відповідати часові й місцю дії, жанрові спектаклю, характеру його героїв. Художнику необхідно знати історію суспільства, історію мистецтва й театру, костюма, навіть зачіски. Кожен спектакль має неповторні, несхожі на інші декорації, костюми й навіть кольори. Адже не лише окремі сцени і ході спектаклю, але й цілі вистави мають відрізнятися колірним рішенням.

Уявіть подумки спектаклі «Снігова королева» й «Чиполліно». У чому має полягати відмінність художнього рішення одного спектаклю від іншого? Але колірне рішення не може існувати саме по собі, воно має виражатися в декораціях і костюмах. Створення сценічного простору – одне із найвідповідальніших і найскладніших завдань у роботі театрального художника.

Розглянемо ескізи декорацій до спектаклю «Снігова королева»

Практична робота: намалювати ескіз декорації до улюбленої казки.