Художні особливості драми-феєрії «Лісова пісня»
1. Звернення до фольклору
Письменниця використовує образи та сюжети слов'янської міфології (Русалка, Водяник, потерчата, Перелесник, міф про світове дерево тощо)
2. Поєднання ознак проблемної та філософської драми
У драмах такого типу розв'язують проб леми як філософські, загальнолюдські, так і сучасного життя
3. Злиття лірики, епосу і драми; реальності, міфу і казки; глибини думки, простоти і водно час вишуканості стилю
Леся Українка ділиться особистим ставленням до реального життя, проблем мистецтва, зображуючи зіткнення протилежних поглядів на сучасність та загальнолюдські проблеми
4. Особлива роль ремарок у драмі-феєрії
Ремарки в драмі — стислі і водночас поетичні замальовки поліського пейзажу, які дослідники називають поезіями в прозі
5. Використання символічних образів
«Той, що греблі рве», Перелесник уособлюють стихійні руйнівні сили.
Доля — совість, яка чинить суд над життям.
Дядько Лев — уособлення духовності і краси.
Мавка — уособлення духовності і невмирущої краси, символ прекрасної мрії
6. Афористичність мови
«Не зневажай душі своєї цвіту»; «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі»; «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».
М. Метерлінк став теоретиком і практиком нового театру, якому дав назву «театр статичний», або «театр мовчання». Сутність трагізму, на його думку, полягає в «трагізмі повсякденності», у «самому факті життя». У 90-ті роки Метерлінк трохи змінив свій погляд на символістський театр. У його п'єсах звучить надія (звідси і назва — «театр надії»); їх ще називають «п'єсами — бесідами душі». Метерлінк шукає «шляхи подолання приреченості людської долі, засоби одухотворення дійсності, утвердження істини в житті, наголошуючи на необхідності «активізації театру», його наближення до сучасних проблем. До «театру надії» належить і драма-казка «Синій птах». Її жанр визначають ще як п'єса-феєрія. «Синій птах» розкриває складні філософські та моральні проблеми, а за формою казки приховується багатий образний світ, кожен образ якого має глибоко символічний характер. Метерлінк виходив із символістичного уявлення, що світ має свою таємничу сутність, яку можуть осягнути лише неупереджені, чисті душею люди, здатні на співчуття, на любов до ближнього.
Сучасний світ вбачався драматургу жахливим і позбавленим мети існування. Головні герої п'єси-феєрії «Синій птах» — діти Тільтіль і Мітіль. Дитині властивий неупереджений погляд на життя, здатний бачити в буденному таємниче. Дитина символізує початок нового життя, безсмертя людей, поки вони дбатимуть про щастя дітей. Казкові герої символізують довічну віру людей у перемогу добра, готовність протистояти злу. Дія п'єси починається напередодні Різдва — елемент символіки Метерлінка. Це родинне свято, з яким пов'язані надії на взаєморозуміння між людьми, злагоду. Різдво символізує народження нового, прекрасного, ідеального життя, надію на врятування людей. Діти сплять, але прокидаються від чудової музики, що лунає із сусіднього багатого дому. Сон, пробудження, музика — це теж символи-ставлення до високих ідеалів Різдва, можливості існування чогось вищого, ніж буденність.
Висновок. П'єса-феєрія «Синій птах» сповнена глибокого філософського змісту. Пошуки людиною щастя, життєдайних ідеалів — ось головна тема твору. Образи-символи п'єси в узагальненій формі окреслюють найсуттєвіші моменти людського існування, найважливіші істини, які людина повинна усвідомити. Щастя, за Метерлінком, — це нагорода за життєвий шлях, на якому людина пізнає сутність добра, любові, співчуття, відданості. Центральним символом у п'єсі М. Метерлінка виступає образ Синього Птаха, пошуки якого дітьми Дроворуба поступово конкретизуються як пізнання людиною таємниць Всесвіту й оволодіння таким чином навколишнім світом. Окрім того, Синій Птах є символом людського щастя, у пошуках якого діти мандрують Країною Спогадів. Птаха діти не знаходять, але мудрішають, бо багато чого дізнаються під час своєї казкової подорожі. Тепер вони знають, як допомогти хворій дівчинці. Для цього потрібно лише виявити свою любов, щирість і душевну щедрість. У п'єсі Метерлінка «Синій птах» персонажі (діти Мітіль і Тільтіль, мешканці Країни Спогадів, Ночі, Лісу, Садів Насолоди, Царства Майбутнього) є узагальненими образами-символами, які сприяють розкриттю глибинного філософського змісту твору про пошуки людиною щастя, життєдайних ідеалів, схематично окреслюють найсуттєвіші моменти людського існування, найважливіші істини, які людина повинна усвідомити.
Неоромантичний театр кінця XIX — початку XX століття, зберігши орієнтацію на класичні зразки драми-феєрії, знайшов для неї нові зображально-виражальні можливості. Свідченням цьому є драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня».
— Які спільні риси творчості Лесі Українки і М. Метерлінка ви можете визначити? (Використання жанру п'єси-феєрїї, складні філософські і моральні проблеми, покладені в основу сюжету, протиставлення буденності високим пориванням душі, символічний характер образного світу п'єси, носії головної думки — неупереджені, чисті душею люди, здатні на співчуття, на любов до ближнього: Мавка, дядько Лев, певною мірою Лукаш.)
«Затоплений дзвін» (1896) Г. Гауптмана, безперечно мав великий вплив на письменницю. Леся Українка захоплювалася цим твором, але вважала, що письменник «надто мало дав своїй п'єсі фольклорного забарвлення».
«Лісова пісня» будується на архетипі дерева: Мавка втілює образ дерева, яке проросло з людини. Навколо цього групується вся символіка твору. Саме з цієї причини в основу драми покладено ритм пір року — воскресіння й завмирання дерева, тоді як «Затоплений дзвін» будується на змінах дня (сонце) і ночі, темряви, світла.
Однією з ознак драми-казки Гауптмана є трагедія людини, яка весь час поривається до вершин, але не може перебороти інерції долин. Трагедійність п'єси постійно посилює голос дзвоно: він проходить через увесь твір. Проблематика драми-феєрії Лесі Українки значно ширша. Тут теж є глибока трагедія зневаженої душі (Мавка), мотив високих поривань і низинних людських стежок. Але основна її концепція — безсмертя людської душі, її внутрішня свобода, гармонійна цілісність.
У «Затопленому дзвоні» світ природи та його сили майже поспіль ворожі людині: Генріх за допомогою Раутенделяйн примушує працювати на себе карликів шляхом закріпачення і жорстокого насилля. У «Лісовій пісні» ми бачимо гармонію людини і природи на основі мудрої, рівноправної домовленості. Людина вчиться у людини, людина вчиться у природи. Людина не здатна бути сильнішою за природу, бо сама походить від неї. Своїм твором поетеса полемізує з концепцією «Затопленого дзвона», за якою людина повинна бути сильнішою. У «Лісовій пісні» ліс і його світ постають вічними, могутніми, підтримують людину і дають їй духовну силу. У прагненні авторки гармонізувати високі філософські проблеми й фантастику фольклорно-міфологічного світу, що є оригінальністю задуму поетеси, її новаторство в розвитку жанру феєрії. «Затоплений дзвін» Леся Українка назвала «неземним». За жанром — це символічна драма, тоді як «Лісова пісня», за визначенням самої Лесі Українки, — символічно-реалістична. Герой у «Затопленому дзвоні», на відміну від Лесиних персонажів, представників світу людей, відчужений від соціуму, з одного боку, і від природи — з другого, він самотній і живе лише внутрішніми силами душі. Лесин трагічний твір увінчується оптимістичним фіналом — мрією про вічність, невмирущість справжніх духовних цінностей. Серед інших творів цього жанру драма Лесі Українки вирізняється високою поезією, інтелектуалізмом, філософською проблематикою, глибинністю думки, способом зображення людських пристрастей і символікою образів природи.
Третє квітня
Контрольна робота №7
Творча спадщина Лесі Українки
Тест
Виконайте завдання:
1. Справжнє ім’я Лесі Українки:
а) Марія Олександрівна Вілінська;
б) Наталія Іванівна Кобринська;
в) Лариса Петрівна Косач.
2. Мати Лесі Українки походила з роду:
а) Драгоманових;
б) Костомарових;
в) Косачів.
3. Який з перелічених творів не друкувався за життя поетеси:
а) «Одержима»;
б) «Бояриня»;
в) «Давня казка».
4. Рядки
Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні! –
з поезії:
а) «Сontra spem spero!»;
б) «Скрізь плач, і стогін, і ридання…»;
в) «Слово, чому ти не твердая криця…»
5. Жанр твору «Лісова пісня»:
а) поема;
б) драма-феєрія;
в) казка.
6. «О, не журися за тіло!» - так починається монолог:
а) Лісовика;
б) Мавки;
в) Лукаша.
7. У творі Лесі Українки «Лісова пісня» події відбувалися:
а) у полтавському гаї;
б) у волинському лісі;
в) у Карпатських горах.
8. До якого періоду національної історії свого народу звернулася Леся Українка у драматичній поемі «Бояриня»:
а) Руїни і гетьманування Івана Дорошенка;
б) визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
в) визвольної боротьби гетьмана Івана Мазепи.
(Кожна правильна відповідь -0,5 б.) Всього 4 б.
9. Назвіть міфологічних персонажів, зображених у «Лісовій пісні».
10. Пригадайте, на кого перетворюється Лукаш, коли зраджує кохання Мавки.
11.Сформулюйте власне розуміння псевдоніма Лесі Українки.
12. Визначте головна думка поезії «І ти колись боролась, мов Ізраїль…».
Всього 4 б.
13. Складіть план порівняльної характеристики образів Мавки і Килини.
Всього 2 б.
14. Дайте відповідь на питання: Як розкривається проблема духовного і матеріального в драмі-феєрії «Лісова пісня»? Всього 2 б.
Надсилайте фото робіт за ел.адресою: tanyacerba@gmail.com
Ти не любиш мене, ти не любиш мене…
Вже нема повороту до раю!..
Не всміхнеться мені твоє личко ясне…
Чи ж то правда, мій Боже? Благаю!
Розлюбити тебе, розлюбити тебе.
Та чи ж сонце розлюблюють квіти?
Та чи можна примусити серце слабе
То, чим б’ється воно, не любити?
Ти минаєш мене, ти минаєш мене,
Коли часом тебе я стрічаю,
А коли твоя постать в останнє мигне,
Розривається серце з одчаю!
Чи верну я тебе, чи верну я тебе,
А чи буду весь вік туманіти?
Не вернути тебе — загубити себе…
Боже мій! Пожалься на діти!..
Дівчину вродливу юнак покохав:
Дорожче від неї у світі не мав.
І клявся, божився, що любить її
Над сонце, над місяць, над зорі ясні.
"Тебе я кохаю. За тебе умру…
Віддам за кохання і неньку стару!"
Та мила його не боялась гріха:
Була, як гадюка, зрадлива, лиха.
Всміхнулась лукаво і каже йому:
"Не вірю, козаче, коханню твому".
"Як справді кохаєш, як вірний єси,
Мені серце неньки живе принеси".
Юнак мов стерявся: не їв і не спав,
Три дні і три ночі він десь пропадав.
І стався опівночі лютий злочин:
Мов кат, витяв серце у матері син…
І знову до милої, з серцем в руках,
Побіг, і саженний гонив його жах.
Ось-ось добігає, не чуючи ніг…
Та раптом спіткнувся і впав на поріг.
І серденько неньчине кров’ю стекло,
І ніжно від жалю воно прорекло…
Востаннє озвалось до сина в ту мить:
"Мій любий, ти впав… чи тебе не болить?"
До кого звертається М.Вороний у третій частині твору?
У яких рядках поеми звучить надія автора на пробудження національної свідомості й гідності українців?
Як ви гадаєте, «де ж того євшану взяти, того зілля-привороту, що на певний шлях направить», не дасть утратити історичну пам'ять?
Лідер — духовна сила — особистість — благородство вчинків — альтруїзм — самопожертва.
Юрба — маса — безформенна — інстинкти — стадо — злість — злорадство — жорстокість .
- На початку твору ми бачимо юрбу людей, як її характеризує автор у ремарці. Що їх турбує найбільше? Окресліть коло їх інтересів.
-У яких умовах живуть люди? Чи можемо ми цих людей назвати народом? Обґрунтуйте.
- Чому юрба людей бере на сміх юнака?
- Чому люди не намагаються знайти дорогу з лісу?
-Як натовп реагує на першу спробу головного героя знайти дорогу?
-Чи одразу натовп повірив юнакові, що переконало його в тому, що Він знайшов шлях?
-Якою описує Він країну Казку?
-Як змінюється настрій та ставлення людей до головного героя?
-На яких деталях портрету акцентує увагу автор? Знайдіть підтвердження в тексті.
- З якими словами Він звертається до юрби, щоб підтримати її віру й упевненість у діях. Наведіть приклади з тексту. Коли й через що головного героя починають мучити сумніви? Як Він поводить себе у хвилини зневіри?
-Яке значення має образ хлопчика у творі?
Особливості поетичного стилю Олександра Олеся
емоційна наснаженість, чуттєвість поезій;
сугестивна (навіювальна) природа лірики;
символістська таємничість, почасти навіть містичність;
поєднання символізму й неоромантизму;
музикальність, пишність фрази, багатство метафорики;
переливи емоційного чуття, «два крила» творчості: «з журбою радість обнялась»;
філософічність;
поезії громадянського звучання поєднують безпосередньо громадянське й ліричне.
Символізм – літературний напрям кінця XIX – початку XX століття, у якому конкретний образ перетворюється на багатозначний символ. Зароджується у Франції, поширюється в інших європейських країнах.
Риси:
тотальне використання символу;
заглиблення в незвичайне, містичне;
одухотвореність ідеєю, яка “підносить… над суєтою повсякденного життя” (С. Мерріль);
музикальність (алітерації, асонанси тощо): “Найперше – музика у слові” (П. Верлен).
В. Винниченко першим у літературі 20-х років XX ст. створив соціально-утопічний і фантастичний роман з елементами пригодницького і детективного жанру.
У „Сонячній машині“ автор порушує суспільно-політичні, філософські, морально-етичні проблеми; уміло поєднує проблеми особи і колективу, класової боротьби, соціальних груп „прекрасної будущини“, моралі й біологічних інстинктів. Новаторство письменника знаходить своє втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача, тримає в стані високої емоційної напруги, естетичної насолоди. Цей твір В. Винниченко присвятив своїй сонячній Україні.
Доля роману „Сонячна машина“ була трагічною. В. Винниченко написав його в Німеччині, намагаючись дати світові „візитну картку“ української літератури. Але на батьківщині надрукування роману було пов'язано з великими труднощами, а критика зустріла його вороже. Починалися тридцяті роки — час репресій справжніх митців...
Дія роману відбувається в 1922-1924 роках у Німеччині. Автор гостро і сатирично зображує верховодів сучасного фінансово-промислового капіталу — гумового фабриканта і президента Об'єднаного Банку Мертенса та його оточення. Король Німеччини Мертенс за свої гроші купив усе: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу, а прагне купити ще й древній аристократичний герб разом з його власницею — родовитою принцесою Елізою. Він мріє панувати над усім світом.
Тодішня Німеччина постає в романі як залізобетонний дім божевільних, морально спустошених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот.
Могутній реальній політичній і економічній силі в романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора — сонячну машину, що символізує визволення від усіх економічних, соціальних, політичних форм утиску.
У романі переконливо показано, що людина, яка прагне стати над добром і злом, скидає всі суспільні обов'язки, перетворюється не стільки на вільну і всевладну істоту, оскільки на примітивну жуйну тварину. Автор доводить, що людство врятовується не стільки Сонячною машиною, скільки усвідомленням потреби суспільно- обов'язкової й організованої праці, поривом до нового життя. Сюжет роману розгортається двома лініями: боротьбою за Сонячну машину та негараздами нерівного, непереборного кохання принцеси Елізи до геніального плебея Рудольфа Штора.
Символічним є час у романі. Як і в будь-якій утопії — час умовний, абстрактний. Застій — крах життя. Цікаво, що всі хороші справи відбуваються при дуже яскравому сонячному світлі, вдень. А все погане — вночі. Темрява втілюється в образі сажі: „Густа, чорна, як сажа, тьма шелестить дощиком по кущах..“.
Символ Сонячної машини як символ нового, надії на майбутнє, що осяює їхні душі та пробуджує нові почуття. Це символ нового світу, де немає місця жорстоксті, темряві. Символічним є шлях здобуття хліба — треба крутнути ручку, використати крапельку поту.
Символічним стає колір сонця і трави, який потім з'являється на прапорах — жовто-зелений. Символічні кольори утопії яскраві, різнобарвні та веселі, а колькори антиутопії навпаки — похмурі, темні, сірі. Образи мороку, темряви — безвихідь, відчай.
Символи заліза, бетону — символи Німеччини, Берліну: „Сучасна Німеччина — це залізобетоновий дім божевільних, морально оголених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот“.
Залізобетонова цивілізація сприймається як негативна нищівна сила.
Символ коронки Зігфріда — як те, до чого прагне людство,— щастя. І її зникнення теж символічне. Шукають його, і ніхто не може його знайти.
Про популярність роману „Сонячна машина“ свідчить той факт, що після виходу твору українською, російською, а потім й іншими мовами, він став досить помітною подією, і його успіх закономірно вважався чимось незвичайним, досі не баченим в українській літературі. „Сонячна машина“ є новаторським твором, що й досі не втратив ідейно-естетичного значення.
Прочитайте твори В.Винниченка "Чорна Пантера і Білий Ведмідь", Між двох сил".
Створіть літературний паспорт творів.
Перегляньте відео.
Виконайте онлайн-вправу:
На окремому аркуші напишіть наступне:
Вісімнадцяте травня
Контрольна робота №6
Відповіді на питання
Дайте розгорнуту відповідь на питання :
1. Розкрийте зміст рядків М. Вороного "Моя девіза — йти за віком І бути цілим чоловіком! "
2. Розкрийте особливості творчого стилю М. Вороного.
3. Визначте жанр , тему, ідейний зміст поезії О. Олеся «Чари ночі».
4. Охарактеризуйте образи-символи в ліриці О. Олеся.
5. Охарактеризуйте образ Панни з новели В. Винниченка «Момент ».
6. На прикладі новели «Момент» охарактеризуйте жанр новели.
7. Напишіть твір-мініатюру (3 бали) на одну з тем:
• «Країна Казка — реальність чи мрія в драматичному етюді О. Олеся "По дорозі в Казку"» .
• «Плинність життя , щастя людини, мить — частинка вічності... Філософський підтекст новели "Момент " В. Винниченка» .
8. Неореалізм — це...
9. Темою новели «Момент» є...
10. Драматичний етюд — це...
Виконати онлайн-вправи: