Методологія

Рекомендації щодо викладання  у 2022-2023 н.р.

5 клас

Визначені Державним стандартом обов’язкові результати навчання, які описуються через відповідні орієнтири для оцінювання, мають бути досягнуті протягом двох років опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі.

Формування наскрізних вмінь, зазначених у Державному стандарті, є відповідальністю педагогічного колективу кожного закладу загальної середньої освіти на всіх уроках. Ефективність спільної роботи над цим завданням полягає у правильному розподілі видів навчальної діяльності між учительками/учителями-предметниками у межах шкільної команди закладу освіти та прописаній в його освітній програмі послідовності запланованих педагогічних зусиль. Новим є те, що в Державному стандарті не зазначено конкретного змісту вивчення, а запропоновано змістові лінії «Людина і природа. Людина і світ матеріальних речей. Людина і суспільство. Людина і влада. Людина і світ уявлень та ідей». Ці змістові лінії можуть бути реалізовані через усі сюжети чи теми національної, європейської, світової історії.

Вчительство має зробити вибір модельної навчальної програми, на основі якої можливо створюватиме власні навчальні програми.

Розподілені між темами орієнтири для оцінювання, що є безпосередніми вимогами Державного стандарту, пропонований зміст та види навчальної діяльності.

Календарно-тематичне планування має передбачати не лише уроки опанування змісту, а й уроки формування наскрізних умінь, можливості впровадження діяльнісного підходу до навчання, здійснення повторення, узагальнення, упровадження різних форм оцінювання.

Під час створення освітньої програми закладу освіти вчителька/вчитель історії та громадянської освіти можуть обґрунтовувати необхідність виділення для предметів, інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі додатково 1 год із передбаченої Типовою освітньою програмою максимальної кількості годин для галузі, тобто загалом 70 год річного навчального часу. Важливість предметів, інтегрованих курсів громадянської та історичної освіти в умовах збройної 4 агресії Російської Федерації проти України посилюється потребою зміцнення національної ідентичності, плекання патріотизму, формування ключових громадянських компетентностей і навичок.

Навчання також має передбачати різноманітну самостійну роботу учнівства як на уроках, так і вдома з наступним обов’язковим аналізом в класі. Із-поміж продуктивних методів навчання варто надавати перевагу дослідницьким та ігровим

Діяльність учительства з оцінювання учнівства за обраною модельною навчальною програмою здійснюється способами поточного і підсумкового оцінювання. Основою оцінювання учениць/учнів є передбачені відповідною модельною навчальною програмою очікувані результати навчання або складники ключових компетентностей і наскрізних умінь, а саме: 

1) мінімальний обсяг знань, обов’язковий для засвоєння ученицею/учнем у відповідності до її/його індивідуального розвитку та пізнавальних можливостей; 

2) основні уміння й навички, формування/розвиток/удосконалення яких передбачено програмою;

 3) ціннісні ставлення учениці/учня до історичних, суспільних, життєвих явищ і подій, що вивчаються. 

Такі результати укладено до кожного з розділів модельних навчальних програм, і вони мають слугувати орієнтирами для тематичного/підсумкового оцінювання. Очікувані результати, визначені й сформульовані для кожного уроку в календарно-тематичному плануванні, можуть слугувати критеріями формувального оцінювання. Під час оцінювання важливо керуватися моніторингом особистісного поступу здобувачок/здобувачів освіти у ході/після виконання ними навчальних завдань, дотримання ними принципів академічної доброчесності. Для усвідомлення ученицями/учнями своєї динаміки пізнавальної діяльності варто послідовно упроваджувати практики самооцінювання.

6 – 11 класи Освітня галузь «Суспільствознавство» 

У 2022/2023 навчальному році вивчення історії в 6 – 11 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» (затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698), яка містить такі навчальні програми з історії: – «Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований курс). 6 клас», – «Історія України. 7-9 класи», – «Історія України. 10-11 класи», – «Всесвітня історія. 7-9 класи», – «Всесвітня історія. 10-11 класи». Для учнів 10 – 11 класів також рекомендовано інтегрований курс «Історія: Україна і світ. 10 – 11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».

В оновлених навчальних програмах акцентовано увагу на понятті «українська політична нація». Приверненню уваги школярства до питання української політичної нації сприятиме й включення в програму постаті В’ячеслава Липинського.

Оновлена програма допускає, пропонує змінювати поняття «радянський» на «совєтський»

У зв’язку з широкомасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, яке розпочалось 24 лютого 2022 р. і призвело до тимчасового призупинення навчання, а потім до переходу на дистанційне навчання, рекомендуємо на початку 2022/2023 навчального року здійснити діагностику навчальних досягнень учнівства. Для цього варто вдатися до організації різних видів діяльності учениць/учнів та/або педагогічного спостереження, щоб спланувати систематизацію, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, що опановувався дистанційно. В календарно-тематичному плануванні слід визначити для такої роботи достатньо навчального часу, оптимально ущільнивши новий зміст. 

З історії не передбачено «обов’язковості» письмових узагальнювальних чи контрольних робіт. Формати (усні, письмові, комбіновані; «паперові», електронні) завдань для уроків узагальнення та/або тематичного контролю учительство обирає особисто. Оцінювання досягнень здобувачок/здобувачів освіти на уроках узагальнення відбувається на розсуд учительки/учителя. На 17 уроках тематичного контролю оцінюються результати виконання завдань усіх присутніх учениць/учнів. Виставлені бали за такі уроки допомагають визначити перебіг динаміки пізнавальної діяльності школярства і більш об’єктивно здійснити тематичні, а згодом семестрові оцінювання. Згідно з «Інструкцією з ведення класного журналу…», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 р. № 496, «при виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми».

Компетентнісно орієнтована парадигма покликана змістити наголоси у співвідношенні між навчанням та учінням. Зокрема, для учениць/учнів процес засвоєння, по суті, запам’ятовування знань мав би поступитися місцем діяльнісному пізнанню і мав би завершуватися (в школі) не стільки обсягом «здобутих» (завчених) знань, скільки сформованими уміннями, навичками, досвідом, ставленнями. Тому сутність місії учительства теж мала би змінитися: не «викладати», чи, навіть, навчати, але комунікувати, координувати, взаємодіяти, супроводжувати пізнавальну діяльність здобувачок/здобувачів освіти. Тобто мають застосовуватись не лише методичні прийоми повідомлення знань, але, здебільшого, прийоми формування та вдосконалення умінь і навичок.

Учнівські зошити з історії учительки/учителі можуть переглядати один раз на семестр, і оцінка за ведення зошита може виставлятися в журнал. У такому випадку вона прирівнюється до поточної. Так само допустимо чинити з виконаними в зошитах практичними чи творчими завданнями, завданнями на контурних мапах

У 2022/2023 навчальному році чинними є навчальні програми: «Основи правознавства. 9 клас» - оновлена навчальна програма (затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом МОН від 03.08.2022 № 698); «Правознавство (профільний рівень). 10–11 класи». Програми розміщено на офіційному вебсайті Міністерства. У 2022 році було внесено низку змін до програми «Основи правознавства» для учнів 9 класів. Зокрема, в пояснювальній записці додано: короткий опис змісту й основних положень кожного розділу програми з метою показати вчителю логіку побудови навчального матеріалу та закцентувати його увагу на основних питаннях змісту; таблицю з розлогим описом компетентнісного потенціалу предмета для практичної реалізації компетентнісного підходу в навчанні учнів.

У 9 класі рекомендується проводити щонайменше одне практичне заняття із запропонованих навчальною програмою «Основи правознавства» до розділу чи теми

Оцінювання учнів є невід’ємною частиною освітнього процесу. Його метою є не лише перевірка і контроль знань і умінь учнів, а й забезпечення їхньої рефлексії та зворотного зв’язку вчителя. Тому на уроках слід застосовувати формувальне оцінювання, що спрямоване на відстеження особистісного поступу кожного учня, опанування ним навчальним досвідом як основи компетентності, забезпечення його індивідуальної траєкторії розвитку. Формувальне оцінювання здійснюється постійно й передбачає надання учням підтримки, коригування засобів, форм і методів, проєктування подальших цілей навчання. Для формувального оцінювання вчитель може організувати самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Крім формувального, вчитель застосовує підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне). Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів тематичного оцінювання

У 2022/2023 навчальному році чинною є навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс). 10 клас» для закладів загальної середньої освіти (затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом МОН від 03.08.2022 № 698). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства. Відповідно до навчальної програми учні 10-х класів продовжать вивчати інтегрований курс «Громадянська освіта». У 2022 році до змісту програми з громадянської освіти було внесено низку змін, основні з них такі.

Навчальна програма курсу містить орієнтовний перелік тем практичних занять (6–8 до кожного розділу). Вчитель може обирати із запропонованого переліку чи пропонувати власні теми, враховуючи потреби та інтереси конкретного класного колективу та/або конкретних учнів. Рекомендується проводити 3–4 практичні заняття з кожного розділу. Зміст програми з громадянської освіти не містить уроків узагальнення і тематичного контролю. Тому вчитель може (за необхідності) планувати такі уроки на свій розсуд, оскільки в програмі відсутній розподіл навчального матеріалу за годинами.

 В оцінюванні головну учнів увагу слід приділяти не стільки здобуттю ними нових знань, скільки розвитку їхніх умінь і навичок, формуванню ціннісних орієнтирів. Основою оцінювання має бути діяльнісний компонент навчання – вміння учнів дебатувати, аргументувати власну думку (усно та письмово), досліджувати суспільно значимі явища, події і процеси, організовувати кампанії з адвокації тощо. Застосування інструментів формувального оцінювання, в тому числі й самооцінювання та взаємооцінювання, має надавати учням можливість аналізувати власний поступ, приймати рішення щодо вдосконалення власних навичок, спонукати до управління власним навчанням. Учитель може використовувати також педагогічне спостереження, аналіз діяльності учнів, надання зворотного зв’язку. Для підсумкового оцінювання учнів із курсу, що може здійснюватися наприкінці семестру (семестрове) та/або наприкінці навчального року (річне), можна застосовувати виконання учнями практичних робіт, навчальних проєктів, тестових завдань, письмових робіт (написання есеїв, створення інфографіки, таблиць, діаграм, аналіз текстових та візуальних джерел) та ін.

Всеукраїнською Асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» на основі багаторічного досвіду імплементації освіти для демократичного громадянства в Україні, створено онлайн-платформу підручника з громадянської освіти для 10 класу www.citizen.in.ua. Текст онлайн підручника постійно доповнюється різними навчальними матеріалами: ілюстраціями, аудіо- та відеоматеріалами, цікавими фактами і прикладами з життя. Зокрема, на сайті www.citizen.in.ua працює онлайн курс з громадянської освіти для учнів 10 класу, що складається з 60 інтерактивних відеоуроків від кращих вчителів громадянської освіти України. Реєстрація вчителя та його здобувачів освіти на сайті дає змогу брати участь в опитуваннях, знайомитися із додатковими джерелами й здобувати за це додаткові бали, користуватися сервісами підсумкового оцінювання знань з кожного із семи розділів тощо.