Embedded Files
Отримую звернення щодо насильства, жорстокого поводження з дітьми, зокрема булінгу в закладах освіти. Наразі з початку 2025 року отримала вже понад 5️⃣0️⃣ таких звернень.
На жаль, невелика частина керівників закладів освіти намагається приховати ці факти, не сприяє наданню допомоги потерпілим. І, як повідомляють батьки потерпілих або кривдників, їх просять забрати документи із закладу освіти.
Але й частина батьків не реагує на поведінку їхніх дітей та не вживає жодних заходів.
❗️РОЛЬ ДОРОСЛОГО В РЕАГУВАННІ НА НАСИЛЬСТВО, ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ, ЗОКРЕМА БУЛІНГ
Щоб долати насильство, жорстоке поводження, зокрема булінг у наших школах, маємо діяти системно, об'єднувати зусилля та залучати всіх учасників освітнього процесу – батьків, учнів, педагогів. Та маємо пам'ятати, що вкрай важливою є роль дорослого. Саме від його дій чи бездіяльності часто залежить, чи буде у дітей віра у спроможність щось змінити, чи відчують вони підтримку, чи буде їм надалі безпечно у закладі освіти, чи він стане місцем страху, безсилля, а чи простором толерантності, взаємоповаги, спокою.
Особливо вагомою у створенні безпечного освітнього середовища є роль керівника закладу освіти: він має належно реагувати у разі виникнення проблемних ситуацій у закладі освіти, організовувати роботу з профілактики жорстокого поводження, зокрема, булінгу.
‼️Тому закликаю керівників закладів освіти та інших учасників освітнього процесу не замовчувати ситуації насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу. Відсутність реагування та бездіяльність щодо припинення таких ситуацій призводить до того, що насильство, жорстоке поводження, зокрема булінг повторюються. А від цього потерпають учасники освітнього процесу, і відповідно страждає якість освіти та якість роботи педагогічного працівника. Докладно про вплив насильства та жорстокого поводження на життя дитини та на освітній процес ми висвітлювали в окремих публікаціях, посилання на них надам у кінці публікації.
🔴НЕПОВІДОМЛЕННЯ ПОЛІЦІЇ ПРО ВИПАДОК НАСИЛЬСТВА ЧИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ, ЗОКРЕМА БУЛІНГУ
Опрацьовуючи звернення, звертаю увагу на те, чи повідомив керівник поліцію про випадок, де є факти насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу.
Зі змісту деяких звернень або в ході їх розгляду з'ясовується, що керівник закладу у встановленому законом порядку не повідомляв уповноважені підрозділи органів Національної поліції України про можливе насильство, жорстоке поводження, зокрема булінг. Це, у свою чергу, не дозволило поліції вчасно та належним чином розслідувати ситуацію і захистити права учасників освітнього процесу.
Іноді керівники не повідомляють правоохоронні органи, тому що бояться, що це негативно позначиться на репутації закладу освіти або ситуація набуде розголосу. Але в результаті замовчування таких ситуацій не розв’язує, а лише загострює проблему й призводить до поганих наслідків для всіх учасників освітнього процесу, зокрема керівника закладу.
Наприклад, у кількох зверненнях до мене заявники скаржилися як на булінг щодо дитини, так і на відсутність належного реагування на ситуацію в закладі освіти, а також недієву роботу закладу для створення безпечного освітнього середовища.
У деяких випадках з’ясувала, що керівники закладу освіти у встановленому порядку невідкладно у строк, що не перевищує доби, не повідомили територіальний підрозділ органу Національної поліції про можливий випадок булінгу.
Тому як освітній омбудсмен звернулася до територіального підрозділу органу Національної поліції з проханням провести перевірку щодо можливого вчинення керівником закладу освіти порушення, передбаченого частиною 5 статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме неповідомлення поліції про випадки булінгу та з проханням вжити заходів для притягнення до відповідальності винної особи.
У результаті орган Національної поліції складає протокол про відповідне адміністративне правопорушення щодо керівника закладу освіти та направляє його до суду.
Адже частина 3 статті 26 Закону України “Про освіту” передбачає, що керівник закладу освіти:
🔸розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту надходження та
🔸у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також ПИСЬМОВО повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей.
Тобто протягом доби з моменту надходження заяви у разі виявлення відповідних ознак насильства або жорстокого поводження керівник закладу освіти має повідомити про це визначеним законом особам та органам. Таке повідомлення має бути здійснене в такі короткі терміни, щоб забезпечити належний захист прав дитини.
Таке повідомлення має здійснюватися незалежно від того, яке рішення прийняла Комісія з розгляду випадку булінгу. Адже саме суд встановлює факт булінгу і визначає відповідальність кривдника або його батьків.
Не завжди у заяві може йтися саме про булінг, іноді це може бути одноразове насильство, однак його у будь-якому випадку не можна ігнорувати (!) – це теж жорстоке поводження, і саме поліція буде визначати, чи можливо у цій ситуації є підстави для відкриття кримінального провадження, чи для складення протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Булінг учасника освітнього процесу” чи можливо за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей”. Визначити, яким чином кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною на момент отримання такого повідомлення має повноваження поліція, а не керівник закладу освіти.
⚖️ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЗА НЕПОВІДОМЛЕННЯ ПРО БУЛІНГ ТА СУДОВА ПРАКТИКА
Оскільки неповідомлення керівником про випадки булінгу (цькування) унеможливлює належний захист прав учасників освітнього процесу, українським законодавством передбачена адміністративна відповідальність за такі дії. Так, відповідно до частини 5 статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
З початку 2025 року суди вже розглянули кілька справ щодо керівників закладів освіти про притягнення їх до відповідальності за неповідомлення уповноваженим органам Національної поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
План_заходів,_про_протидію_булінгу_24_25.docxМіністерство освіти і науки України запустило новий інструмент на сайті АІКОМ, який дозволяє учнівству й батькам швидко повідомити про випадки булінгу за посиланням https://aikom.iea.gov.ua/bullying/help
Наголошуємо, що QR-код застосунку, анімаційне відео «Як повідомити про булінг?»
www.youtube.com/watch?v=kOFBBZWosNA
ЗАХИСТ ПРАВ ДИТИНИ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ.docx
БУЛІНГ: ЗА ДІТЕЙ ВІДПОВІДАЮТЬ БАТЬКИ
Традиційно причиною батьківських нарікань і не зовсім приємних виховних моментів для того, хто не вивчив урок і отримав низьку оцінку, є двійки-трійки у щоденнику. Причин для виховних моментів побільшало відтоді, як на законодавчому рівні у нашій країні введено відповідальність за булінг. І діти, і батьки повинні знати: булінг – не просто зло, яке зачіпає підліткове середовище, а ще й в окремих ситуаціях привід сплатити немалий штраф. І платити його будуть батьки того, хто дозволяє собі принижувати однокласника чи товариша по школі.
Реалізуючи Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей та їх батьків. Питання стало наскільки актуальним, що поняття «булінг» визначили на законодавчому рівні та прописали у Законі України «Про освіту» та в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Визначення зафіксовано так: «булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».
У Кодекс додано статтю 1734 про відповідальність за вчинення булінгу, яка називається «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу». В ній зазначено, що булерів (так назвали тих, хто здійснює булінг) або їх батьків варто штрафувати або виправляти громадськими роботи.
За булінг, вчинений дітьми до 16-ти років, відповідають батьки або опікуни. За перший випадок булінгу – від 850 до 1700 гривень штрафу або громадські роботи на термін від 20 до 40 годин. За повторне цькування або булінг, вчинене групою осіб від 1700 до 3400 гривень штрафу або громадські роботи терміном від 40 до 60 годин.
Справді ж, потрібно задуматися, перш ніж цькувати невисокого хлопчика чи знущатися із дівчинки з рудими кісками? «Не руйнуй невідомий світ, бо для когось і твій знайомий – невідомий»,- зазначила у своєму творі Мікус Марія, юна журналістка з Хмельниччини, одна з переможниць конкурсу Юстиції Сумщини #БулитиНеКруто.
До речі, в Україні вже є судові рішення щодо булінгу. Перше прийняте у лютому цього року на Київщині, за цькування батьків винної особи зобов’язали сплатити штраф.
Page updated
Google Sites
Report abuse