З цією метою можна використовувати, наприклад, набір «Стандартний комплект цеглинок LEGO DUPLO», що складається з безлічі (104 шт.) яскравих об'ємних деталей чотирьох основних кольорів (червоний, синій, жовтий, зелений), що мають різну геометричну форму. Кількість деталей дозволяє об'єднати дітей по підгрупах (4-5 чоловік).

Для першого практичного знайомства з новим матеріалом важливо надати достатньо місця, щоб в середині розміщувалося велика кількість деталей, а навколо вільно діяли діти. При цьому необхідно забезпечити кожній дитині підгрупи можливість вільно взяти будь-яку деталь.

Через відому велику здатність до наслідування дітей цього віку часто буває так, що вибрав один, хочеться мати й іншому. Але вихователь не повинен відразу ж приходити на допомогу і давати із загального набору таку ж деталь (може бути, іншого кольору). Краще запропонувати самій дитині пошукати таку ж деталь, що важливо для розвитку у нього сенсорики, орієнтовної діяльності, певної самостійності. І тільки в тому випадку, якщо дитина сама не впоралася, вихователь може прийти на допомогу: відібрати кілька деталей (3-4) і запропонувати з них вибрати потрібну (як правило, діти з цим справляються).

Як показує досвід, діти спочатку не схильні розглядати деталі; вони відразу ж починають їх об'єднувати, намагаючись щось зробити. При цьому багато хто з них приставляє одну деталь до іншої або ставить їх один на одного, не скріплюючи між собою. Але через те, що деталі мають нерівні поверхні (опуклості і угнутості), діти змушені повертати їх по багато разів, щоб знайти рівні сторони. Деякі діти намагаються докласти деталі один до одного нерівними сторонами, у когось раптом пази збігаються зі штифтами і деталі скріплюються між собою. Ця мить є відкриттям для дітей: вони радісно починають всім показувати і повторювати дію сполуки. Тоді й інші діти підгрупи починають робити те ж саме.

Однак потрібно мати на увазі, що в підгрупі можуть виявитися діти, які мають досвід гри з такого типу конструктором. Вихователю важливо визначити це заздалегідь і виділити таких дітей в окрему підгрупу для того, щоб інші мали можливість зробити для себе відкриття способу кріплення. Після того, як спосіб кріплення деталей став надбанням всіх дітей, їх можна об'єднувати.

В результаті практичних дій діти, з'єднуючи кілька деталей, отримують різні конструкції; позначають їх словом («машина», «трамвайчик», «кораблик» тощо) і діють з ними. Часто, додаючи деталі до вже наявної конструкції, діти отримують або нову конструкцію («... тепер це будиночок»), або нові її якості («... тепер це великий літак, він швидко літає»).

На наступних двох-трьох заняттях вихователь використовує або той же конструктор, доповнюючи його дрібними деталями, або інший - «Великий базовий набір LEGO DUPLO», в якому вже 146 деталей, у тому числі:домашні тварини, чоловічки, машинки і деталі з нанесеними на них малюнками. З підгрупами дітей він організовує сюжетне конструювання, розігруючи разом з ними нескладні ситуації: наприклад, будують поїзд, і люди їдуть в ньому на дачу; далі будують дачу, і люди там живуть, відпочивають на лавочках, годують курочок і т.п. Або будують гараж, в який діти ставлять машинки, деякі з них діти конструюють самі.

Велике значення в цьому віці має залучення дітей до складання деталей в коробки. При цьому дітям можна запропонувати різні підстави для складання, наприклад, колір: «... спочатку складаємо всі зелені деталі, а тепер - жовті» і т.п. (колір діти можуть вибрати самі); розмір: «... спочатку кладемо найбільші, потім - трохи менше і найменші» і т.п. Цю процедуру можна перетворити на цікаве для дітей заняття: попередньо розподілити, хто з дітей розбирає конструкції (їх може бути двоє), хто - збирає деталі і подає, а хто - укладає їх в коробку. Вихователь може бути рівноправним учасником.

Отже, на кількох заняттях діти самостійно і з допомогою вихователя знайомляться з новим конструкторським матеріалом і його властивостями, практично його випробують. І вже поза організованих занять діти самі із задоволенням грають і конструюють, використовуючи набутий досвід.

З чотирирічними дітьми організовується більш цілеспрямована робота, пов'язана з акцентуванням їхньої уваги на процесі конструювання. При цьому використовують і ігрові прийоми, завдяки чому цей процес стає мотивованим і цікавим.

У цьому віці у дітей можна формувати вміння виділяти в предметах їх просторові характеристики: «високий-низький», «широкий-вузький», «довгий-короткий». (Подібну роботу проводять і з використанням будівельного матеріалу.) Дітям пропонують побудувати коротку і довгу доріжки; широкі і вузькі ворота (дороги) для машин різних розмірів; високі та низькі паркани, башточки та ін. - тільки тепер шляхом скріплення деталей. Цьому можна присвятити три-чотири заняття, і в кінці кожного з них корисно обігравати готові конструкції, використовуючи машинки, фігурки тварин, різних чоловічків.

На останньому занятті всі будівлі дітей можна об'єднати, зручно розташувавши їх по відношенню один до одного, і організувати гру.

Спочатку діти можуть не називати просторові характеристики, але, даючи завдання типу «А тепер побудуй високу вежу, широкі ворота, щоб ось такі машини могли б проїхати ...», вихователь бачить, розрізняють їх діти чи ні. До кінця року майже всі діти можуть не тільки розрізняти просторові характеристики предметів, але й називати їх. Цьому також сприяє і конструювання з будівельного матеріалу.

Все це дуже важливо для розвитку не лише просторового орієнтування, а й самої діяльності конструювання. Надалі, конструюючи той чи інший об'єкт, діти попередньо в процесі його створення приміряють іграшку (машинку, качечку, матрьошку і т.п.) до ще не закінченої споруди. Часто можна при цьому чути дитячі висловлювання типу «... ні, треба ще вище, а то машина не проїде». Це говорить про те, що у дітей починає формуватися вміння виділяти в предметах їх просторові характеристики - висоту, довжину, ширину - і співвідносити предмети між собою за цими характеристиками.

При цьому у більшості дітей проявляється великий інтерес до процесу створення об'єктів, він стає більш цілеспрямованим і тривалим. Це говорить про зародження у дітей конструювання як діяльності. До п'яти років діти вже здатні замислити досить просту конструкцію, назвати її і практично створити.

Якісні зміни, що відбуваються в діяльності п'ятирічних дітей, дозволяють надалі ставити перед ними проблемні завдання, спрямовані на розвиток уяви і творчості. Для занять дітей доцільно ділити на підгрупи (по 5-6 дітей у кожній).

Так, на першому занятті цього етапу навчання кожної дитини дають Г-подібну фігуру, зроблену з деталей конструктора, і кажуть: «Це - недобудована конструкція чогось. Я почала будувати, а ви відгадайте, що я хотіла зробити, і добудуйте. Але перш ніж почати конструювати, скажіть мені на вушко, що ви будете робити ». Діти спочатку розглядають фігуру, перевертають її, іноді по кілька разів; деякі з них беруть інші більш дрібні деталі і приставляють до неї і т.д. І тільки після такого «практичного» обдумування (а вихователю важливо не квапити дітей з відповіддю) називають те, що, на їхню думку, почав робити вихователь. І далі, шляхом добудовування заданої основи, діти створюють різні, як правило, структурно прості конструкції: літак, лавку, будиночок і т.п. Вихователь схвалює дитячі рішення, а потім каже, що вона почала робити і не літак, і не лавку, а щось інше. Це викликає у дітей здивування. Вихователь пропонує подумати, що ж це могло бути. Діти починають або перебудовувати свою модель, видозмінювати її, або розбирати і конструювати заново. В результаті діти на одній Г-подібної основі можуть створити кілька різних конструкцій.

Уже на другому занятті діти діють більш впевнено, а деякі з них пропонують відразу 2-3 варіанти конструкції. При цьому задана фігура залишається основою, яку діти доповнюють для отримання нової конструкції. Інакше кажучи, діти освоюють спосіб «опредмечування» основи як спосіб побудови образу майбутньої конструкції.

До четвертого заняття діти починають використовувати задану фігуру не тільки як основу, але і як деталь нової конструкції. Наприклад, довгий брусок - це труба великого пароплава або стовп, на якому тримаються каруселі, і т.п. Це говорить про те, що задум (образ) будується способом «включення» заданої фігури не в якості основи, як було раніше, а як елемента загальної конструкції. А це - показник більш високого рівня розвитку уяви, творчості (після 5 років).

Зауважимо, що в цей же час діти починають освоювати конструювання з природного матеріалу і будувати художні образи цими ж способами. Отриманий дітьми досвід, безумовно, допомагає їм при творчому вирішенні завдань на добудовування фігури з деталей конструктора. Інакше кажучи, способи побудови образу стають узагальненими, і діти користуються ними самостійно в будь-якому вигляді конструювання.

На останньому занятті з цієї серії дітям можна дати всі вже знайомі їм основи і запропонувати вибрати загальну тему (наприклад: зоопарк, аеродром, місто тощо) та створити свої конструкції відповідно до теми.

На наступному етапі діти можуть конструювати за задумом: вони самі придумують тему, самі відбирають матеріал, домовляються, хто що буде робити, і т.п.

Для сюжетного колективного конструювання важливо створювати необхідні умови: вибрати разом з дітьми місце (килим, кілька складених столів тощо), забезпечити великими пластинами-підставками та додатковими тематичними наборами «LEGO DACTA» типу «Міський транспорт», «Люди світу» , «Домашні тварини» та ін.