Методична секція класних керівників - структурний підрозділ внутріліцейної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

Основні завдання методичної секціцї класних керівників

• підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників з питань психології та педагогіки;

• забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання й соціалізації учнів;

• озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знаннями сучасних форм і методів роботи;

• вивчення, узагальнення та використання передового педагогічного досвіду роботи класних керівників;

• координування планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів класних колективів;

• сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи класних керівників.

Функції методичної секції класних керівників

• організовує колективне планування і колективний аналіз життєдіяльності учнівських колективів;

• координує виховну діяльність учнівських колективів та організує взаємодію в педагогічному процесі;

• планує і постійно корегує принципи виховання та соціалізації учнів;

• організує вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;

• обговорює соціально-педагогічні програми класних керівників і творчих груп педагогів, матеріали узагальнення передавого педагогічного досвіду роботи класних керівників, матеріали атестації класних керівників;

• оцінює роботу членів методичної секції, клопочеться перед адміністрацією про заохочення класних керівників.

Документація

• склад МС;

• річний план роботи методичної секції;

• протоколи засідань методичної секції;

• інструктивно-методичні документи про виховну роботу в учнівських колективах і діяльність класних керівників;

• матеріали "методичної скарбнички класного керівника".

Функціональні обов'язки голови МС класних керівників

1. Відповідає:

• за планування, підготовку, проведення та аналіз діяльності методичної секції;

• за заповнення "методичної скарбнички класного керівника";

• за своєчасне впорядкування документації про ролботу МС та проведені заходи.

2. Разом із директором і заступником директора з виховної роботи стежить:

• за дотриманням принципів організації виховного процесу;

• за виконанням класними керівниками функціональних обов'язків;

• за підвищенням науково-методичного рівня виховної роботи;

• за вдосконаленням психолого-педагогічної підготовки класних керівниів.

3. Організовує:

• взаємодію класних керівників (членів МС між собою і з іншими структурними підрозділами професійного ліцею);

• відкриті заходи, семінари, конференції тощо;

• вивчення, узагальнення та використання на практиці перадового педагогічного досвіду роботи класних керівників.

4. Координує плануквання, організацію та педагогічний аналіз виховних заходів учнівських колективів.

5. Бере участь у підготовці та проведенні атестації класних керівників.

6. Сприяє становленню та розвитку системи виховної роботи класних керівників.

7. Керує діяльністб творчих груп класних керівників.

Неможливо собі уявити урок без педагога. Викладачі та майстри виробничого навчання є провідниками у світ знань. Права учня і педагога у навчальному закладі не зовсім однаові, ос перелік того, на що має право останній:

• Кожен педагог може брати участь в управлінні навчальним закладом згідно Статуту навчального зкладу.

• Має право на шанобливе ставлення до с воєї особистості, а також на повагу професійних якостей, точно так само, як права учня включають пункт про повагу до особистості дитини.

• Викладач має право на захист зі сторони адміністрації від втручання батьків у ті питання, які входять у коло його обов'язків.

• Педагоги на свй розсуд можуть обирати навчальні програми, підручники та посібники до них.

• Викладач може розраховувати на отримання будь-якої інформації від адміністрації навчального закладу

• Викладачі мають право висловлювати свою думку з приводу навчальних програм, режиму роботи навчального закладу та інших питань, пов'язаних з його професійною діяльністю.

• Всі педагоги можуть вільно брати участь у роботі методичних секцій та творчих груп, брати участь у професійних конкурсах.

• Робота в нормальній робочій обстановці - це теж відноситься до прав викладача.

• Право на недоторканість особистої власності.

• Одним із пунктів можна назвати право на поліпшення умов праці та охорону здоров'я.

Провідними напрямами діяльності класного керівника є захист дитини та створення умов для вільного розвитку її духовних і фізичних сил. "Захищати дитину" означає не тільки допомагати розв'язувати проблеми в навчанні, здоров'ї, стосунках з батьками, викладачамии, друзями, але й допомогти їй виявити в собі найкращі риси, захищати в ній людину, створювати умови для розвитку її здібностей, зокрема, здібностей до самовизначення, самореалізації, саморозвитку. Для рнеалізації цих напрямів роботи класним керівникам слід застосовувати нові технології виховання, спрямувати свою роботу на конкретну дитину, на розв'язання проблем конкретного колективу.

Перехід до сучасної моделі виховної системи групи супроводжуються кількома проблемами.

• Формування готовності особистості до вирішення низки проблем неможливо забезпечити засвоєнням тільки навчального змісту загальноосвітніх предметів. У зв'язку з цим виникає завдання сформувати освітнє середовище, що сприяє розширенню кола значущих проблем, опануванню ключовими компетенціями, що забезпечують соціалізацію особистості в сучасному світі. Класні керівники повинні пам'ятати, що зменшення впливу соціокультурного оточення на освітнє середовище може призвести до порушення послідовності, системності у нвчанні.

• Формування ключових компетенцій як необхідний результат освіти передбачає відмову від педагогічних технологій, обмежених лише інформуванням учнів з різних сфер діяльності, актуалізує використання технологій, спрямованих на практичне засвоєння алгоритмів діяльності, їх використання у творчій практиці саморозвитку.

Класний керівник у тісній співпраці з учнями, батьками, керівниками гуртків, секцій, викладачами-предметниками організовує і спрямовує навчально виховний процес у групі так, щоб забезпечити перехід від виховання до самовиховання.

Класний керівник має володіти особливими знаннями, уміннями та навичками, які можна класифікувати за кількома видами: рефлекторно-аналітичні, організаторські, комунікативні.

До рефлекторно-аналітичних здібностей належать: аналізування власної діяльності, помилок і невдач, розукміння своїх сильних і слабких сторін для самовдосконалення й раціонального планування роботи; уміння передбачати наслідки дівяльності; володіти методиками діагностування учнів, проєктування своєї роботи; вчити кожного окремо і групу у цілому аналізувати свої вчинки та дії.

1. Інтерес учнів до теми, до занять у цілому.

2. Активність учнів, готовність брати участь, робити, піклуватися, мати задоволення від колективної діяльності заради інших.

3. Поліпшення стосунків педагога з дітьми, зближення, поглиблення взаєморозуміння.

4. Зміна психологічного клімату в групі, проява спільних цінностей, переживань, почуттів.

5. Відсутність конфліктів, які, можливо, траплялися раніше.

6. Залучення до активного життя в групі недавніх "аутсайдерів".

7. Поліпшення стосунків із батьками.

8. Підвищення відповідальності за навчання і, отже, поліпшення успішності.