ІХ Міжнародна конференція "Лінгвалізація світу"

Міжнародна наукова конференція «Лінгвалізація світу», що відбулася в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 19–20 травня 2022 року, є традиційним заходом, який кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики організовує вдев'яте. Співорганізаторами заходу є Інститут української мови НАН України, КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників ЧОР», Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут педагогіки НАПН України, Запорізький національний університет, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Університет імені Адама Міцкевича (Польща), Загребський університет (Хорватія), Будапештський університет імені Лоранда Етвеша (Угорщина), Бакинський слов’янський університет (Азербайджан), Слов’янський інститут Чеської академії наук (Чехія), Вільнюський університет (Естонія).

Протягом двох днів відбувалося активне обговорення ключових теоретичних і практичних проблем різних царин мовознавчої науки: лексикології, ономастики, діалектології, термінології, історії мови, словотвору, граматики, когнітивної лінгвістики, дискурсології, лінгвістики тексту, лінгвостилістики, медіалінгвістики. Учасники презентували результати власних наукових пошуків, репрезентували доробок різних наукових шкіл України й зарубіжжя.

Із вітальним словом виступив ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доктор економічних наук, професор Олександр Володимирович Черевко. Привітала учасників наукового форуму директор ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Оксана Володимирівна Іванченко.

На пленарному засіданні виголосили доповіді українські та зарубіжні лінгвісти: Гриценко Павло Юхимович, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України («Війна і українська мова: напрями лінгвальної трансформації соціуму»); Жаботинська Світлана Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор кафедри англійської філології і методики навчання англійської мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького («Протестний наратив «Black Lives Matter – 2020» у лінгвокогнітивному вимірі (американські і британські ЗМІ)»); Пухонська Оксана Ярославівна, доктор філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька Академія» («Мова війни в сучасній документальній прозі учасників російсько-української війни»); Степаненко Микола Іванович, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка («Перифрастичні зв’язки хороніма Росія в публіцистично-політичному дискурсі: структура, семантика, аксіологія»); Поліщук Ярослав Олексійович, доктор філологічних наук, професор, керівник кафедри україністики Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Мовний стандарт сучасних ЗМІ у світлі постправди»); Єжи Сиротюк, доктор наук, професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Czy leksykografia gwarowa powinna nawiązywać do ludoznawstwa?»); Оксана Тимко-Дітко, доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри української мови і літератури Загребського університету (Хорватія) («Словотвір ойконімів на прикладі української і хорватської мов»); Юстина Кобус, доктор габілітований, ад’юнкт Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Leksyka pola tematycznego przyroda w poznańskich zasobach dialektologicznych»).

На секційних засіданнях було виголошено 40 доповідей.

Наприкінці першого дня роботи конференції учасникам запропоновано онлайн-перегляд вистав Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка («Дума про братів неазовських», «Сад Гетсиманський»).

20 травня в межах дискусійної платформи «Українська мова в Новій українській школі» обговорено нагальні проблеми сучасної шкільної освіти, ті виклики, що постали перед учителями у зв’язку з ключовою реформою Міністерства освіти і науки України. Ніна Борисівна Голуб, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, виступила з доповіддю «Українська мова в новій українській школі: про переваги авторської модельної програми», де презентувала модельну навчальну програму з української мови для 5–6 класів, наголосивши, що зміни в змістовому компоненті зумовлені намірами надати знанням функційності, а процесові засвоєння їх – умотивованості. Про принципи побудови підручника української мови поінформувала учасників заходу Олена Миколаївна Горошкіна, доктор педагогічних наук, завідувачка відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України. Презентований підручник для 5 класу – це підручник нового покоління, який не лише дає знання учням, а й формує вміння застосовувати їх у повсякденному житті.

До обговорення доповідей долучилися учасники секції «Лінгводидактика», запрошені освітяни Черкащини. Із метою підготовки кваліфікованих учителів для Нової української школи задекларовано створення ради стейкголдерів ННІ української філології та соціальних комунікацій зі спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова та література), до якої головою запрошено проф. Голуб Н. Б. та членом ради проф. Горошкіну О. М.

На заключному пленарному засіданні не лише підсумовано результати наукових дискусій, а й окреслено перспективи подальшої співпраці. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуски 32, 33).