9 грудня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася презентація книжки «Багатомовність воєнних мігрантів з України в Польщі» доктора гуманітарних наук у галузі мовознавства, ад’юнкта відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук Павла Левчука. Організатор заходу – кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики.

Відкриваючи зустріч, завідувачка кафедри професор Людмила Шитик наголосила на актуальності проблеми вимушених мігрантів сьогодні, коли Україна переживає одну з найжахливіших трагедій в історії новітнього часу – в умовах повномасштабної агресії з боку росії відстоює державну цілісність та незалежність:

– За різними даними, з початку повномасштабного російського вторгнення за кордоном перебуває від п’яти до восьми мільйонів біженців з України. Багато наших співвітчизників повернулися додому, попри те що війна триває. За даними ООН, на кінець вересня 2024 року тимчасовий захист у європейських країнах мали понад 6 млн українців. Ще майже 600 тисяч отримали захист поза Європою. Найбільше громадян України прийняли Польща та Німеччина. У Німеччині тимчасовий захист мають 1,2 млн українців, у Польщі – 970 тисяч станом на зараз, хоч за весь час війни в цій країні його отримали понад 1,8 млн українців.

Як вимушені мігранти адаптуються до нових умов життя, як війна змусила багатьох українців переосмислити та переоцінити свій мовний репертуар, із якими мовними викликами стикаються українські воєнні мігранти в Польщі після російського вторгнення у 2022 році, які справжні емоції стоять за їхнім мовним вибором, який мовний портрет українця за кордоном, зокрема в Польщі, як наші співвітчизники змінюють мовний ландшафт тих міст, куди вони переїхали? – на ці й інші запитання відповідав гість – доктор гуманітарних наук у галузі мовознавства, ад’юнкт відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук Павел Левчук, автор книжки «Багатомовність воєнних мігрантів з України в Польщі» – видання, яке, за словами соціолінгвістки Ольги Шевчук-Клюжевої, слугує прекрасним нагадуванням «про те, що мова є значно більшим і глобальнішим питанням, ніж просто засіб спілкування. <…> ця книжка про стійку силу мови, що може й обʼєднувати, і розділяти в часи криз і потрясінь».

Павло Левчук ознайомив зі структурою книжки, яка має присвяту: «Усім людям, що прихистили під своїм дахом українців, які тікали від російської агресії», акцентував на потребі зробити для польськомовної аудиторії екскурс в історію української мови, докладно презентував результати соціологічного дослідження, у межах якого опитано понад 1500 українських мігрантів. Акцентовано на емоційних аспектах використання мови, зміні лінгвальних смаків і мовного ставлення, контролюванні мовленнєвої поведінки. Дослідник пропонує використовувати функційно марковані терміни «перша мова», «друга мова», «третя мова», що позбавлені емоційної конотації і демонструють «новий погляд на мовну поведінку українців» (Юлія Васейко). Відповідно всі респонденти поділені з огляду на першу, а не рідну мову, зокрема: з першою українською, першою російською та двома першими мовами.

Дослідник окреслив шість моделей багатомовності:

Модель 1: українська мова є першою мовою щоденного вживання, польська є функційно другою мовою, російська – функційно третьою або наступною мовою.

Модель 2: російська мова – це найчастіше вживана мова щоденного користування, українська – перша мова, яку використовують як функційно другу, польська – третя мова.

Модель 3: українська – функційно перша мова, найуживаніша мова, російська мова – перша за порядком засвоєння, яка стала функційно другою, польська – функційно третя мова.

Модель 4: російська – перша мова, українська – функційно друга, польська – функційно третя.

Модель 5: українська є однією з перших мов і функційно першою мовою, російська є однією з перших мов і функційно другою, польська є третьою мовою.

Модель 6: російська – одна з перших і функційно перших мов, українська – перша і функційно друга мова, польська – третя.

Автор спрогнозував майбутні мовні тенденції: модель 2 перейде в модель 1, модель 3 – у модель 1, модель 4 залишиться, модель 5 – у модель 1, модель 6 – у модель 4. Такі перспективи хоч і вселяють оптимізм (ураховуючи й те, що виключно українцями вважають себе навіть 80 % респондентів, для яких першою мовою є російська), однак вони не позбавлені відчуття загроженості української мови.

До заходу доєдналися викладачі й студенти ННІ української філології та соціальних комунікацій, ННІ іноземних мов Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Запорізького національного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Херсонського державного університету, Хмельницького національного університету, Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» (м. Рівне), співробітники Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.

До обговорення порушених доповідачем питань долучилися професори Тетяна Космеда, Людмила Шитик, Ганна Мартинова, доценти Галина Гримашевич, Галина Кочерга, здобувачі освіти ЧНУ. Під час дискусії акцентовано й на проблемі розвитку української мови як іноземної, окреслено такі мовні модуси, як «мова рахування», «мова молитви», «мова роздумів», «мова снів», «мова спогадів», «мова смерті й агресії» (про російську мова), «домашня мовна політика» тощо.

Попередньо здобувачі ЧНУ вже долучилися до анкетування в межах наукового проєкту Лілії Яремко та Павла Левчука «Ставлення студентів до рідної мови від початку війни. Конструкція національної ідентичності» (охочі можуть пройти опитування за посиланням: http://www.profitest.pl/s/55981/7jxI2wUM).

Учасники заходу подякували Павлові Левчуку за більш ніж двогодинне цікаве й пізнавальне спілкування, а також за ту потужну працю, яку він робить для України. Окреслено перспективи подальшої співпраці з дослідником.

Людмила Шитик

Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України у серпні 2011 року започатковані «Університети третього віку» як соціально-педагогічна послуга для осіб похилого віку. У Черкасах «Університет третього віку» діє при Територіальному центрі надання соціальних послуг. Його діяльність спрямована на реалізацію концепції навчання впродовж життя, а програма максимально наближена до моделі класичного університету.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького є одним із партнерів, що допомагають реалізувати освітній процес.

ННІ української філології та соціальних комунікацій долучився до проведення занять зі слухачами «Університету третього віку». Викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій – завідувачка Тетяна Бондаренко та старша викладачка Світлана Коваль – з’ясовували питання медіаграмотності.

Завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Людмила Шитик провела заняття з української мови, на якому обговорювали питання унікальності й самобутності української мови, її лексичного багатства, фонетичної милозвучності, строкатості афіксів, морфологічної варіантності, синтаксичної свободи. Слухачі продемонстрували неабияку зацікавленість порушеними проблемами, активно коментували родзинки української мови, а також висловили побажання й надалі працювати над удосконаленням мовленнєвих навичок.

У грудні заплановано два заняття з народознавства, які проведе в Музеї рушника професорка Наталія Ярмоленко.

Докладніше див. за посиланням: cdu.edu.ua

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся університетський етап ХV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. У цьому творчому змаганні зголосилися взяти участь більше ніж 50 осіб.

За результатами конкурсу переможцями в команді філологів стали:

І місце:

Світлана Парибка – ННІ іноземних мов 3-Д;

Яна Гайка – ННІ української філології та соціальних комунікацій 4-Б.

2 місце:

Анастасія Парибка – ННІ іноземних мов 3-Д;

Марина Черевань – ННІ іноземних мов 3-Г;

Анастасія Донга – ННІ української філології та соціальних комунікацій 4-Б;

Діана Чигрин – ННІ української філології та соціальних комунікацій 4-А;

Альона Шульга – ННІ іноземних мов 3-Г.

3 місце:

Анастасія Заїченко – ННІ української філології та соціальних комунікацій 1-А (магістратура);

Анастасія Манькута – ННІ іноземних мов 1-В;

Нікіта Ральф – ННІ іноземних мов 3-Г;

Ірина Василенко – ННІ української філології та соціальних комунікацій 1-А;

Дарія Плаксій – ННІ української філології та соціальних комунікацій 1-А;

Катерина Поборська – ННІ української філології та соціальних комунікацій 1-А;

Ірина Семенуха – ННІ української філології та соціальних комунікацій 4-Б;

Стелла Димарець – ННІ іноземних мов 1-В;

Богдана Голега – ННІ іноземних мов 1-В.

Переможці у команді нефілологів:

1 місце:

Ольга Ярмолич – ННІ української філології та соціальних комунікацій 3-Ж.

2 місце:

Наталія Яременко – ННІ української філології та соціальних комунікацій 2-PR;

Ольга Мельниченко – педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтв 1-СР.

3 місце:

Валерія Ковтун – ННІ української філології та соціальних комунікацій 2-PR;

Надія Лихолай – ННІ української філології та соціальних комунікацій 2-PR.

За участь у всеукраїнському етапі змагатимуться: Світлана Парибка, Яна Гайка, Анастасія Парибка (серед філологів); Ольга Ярмолич, Наталія Яременко, Ольга Мельниченко (серед нефілологів). Обласний етап відбудеться 19.12.2024 о 9:00 у дистанційному форматі. 

Щиро вітаємо переможців і всіх учасників конкурсу! Хай мудре й захопливе Шевченкове слово завше супроводжує вас, надихає на творчість, на успішну самореалізацію в переможній і квітучій Україні.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Методичний вебінар «Оцінюємо по-новому: нормативні вимоги до оцінки в Новій українській школі» для студентів, які здобувають фах словесника відбувся 29 листопада в ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Захід провела Ірина Сітькова, учителька української мови і літератури, кращий учитель-інноватор України за версією Teacher Innovation Cup — 2020, переможниця програми «Успішний учитель – 2022».

Спікерка наголосила, що однією з концепцій упровадження НУШ є повна зміна підходу до оцінки навчальних досягнень учнів. Цілі формувального й підсумкового оцінювання — відстеження сформованості компетентностей учнів та співвідношення результатів їх навчання із тими, що визначає Державний стандарт. Ірина Миколаївна продемонструвала варіанти створення контрольних робіт для підсумкового оцінювання з української мови й літератури для учнів 7 класу, показала можливості для контролю сформованих компетентностей школярів.

Як учителеві не розгубитися у виборі завдань? Які компетентності оцінювати? Чого не можна оцінювати? Які інструменти добирати для формувального оцінювання? Як мотивувати учнів до усвідомленої навчальної діяльності? Як реагувати на неадекватне сприйняття оцінки учнями, батьками? Ці та багато інших питань було розглянуто в межах вебінару.

— Я зрозуміла, що наше головне завдання навчити учнів не боятися поганих оцінок, адже це не покарання, не спосіб розділити учнів за розумовими здібностями. Отримані бали мають спонукати учня до розвитку, бажання бути кращим, — зазначила Владислава Ященко, студентка 4 курсу спеціальності 014 «Середня освіта (Українська мова і література)».

Поділилася враженнями і подякувала спікерці за змістовну лекцію Тетяна Загреба, студентка 4 курсу спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова, література та англійська мова)»:

— Дуже цікаво спілкуватися з учителями-практиками, я вдячна пані Ірині за гарну можливість відчути себе в ролі вчителя, який не карає оцінкою, а дає зрозуміти, що кожна помилка на шляху пізнання — це крок до саморозвитку.

Група забезпечення освітньої програми 014 «Середня освіта («Українська мова і література», «Українська мова і література та англійська мова»)» разом із Іриною Сітьковою окреслила перспективу співпраці в межах висвітлення основних підходів до навчання української мови і літератури в Новій українській школі.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Викладачі та здобувачі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького активно долучилися до роботи ІІ Міжнародної наукової конференції «Пріоритетні напрями філологічних, лінгводидактичних і соціокомунікаційних досліджень», яка проходила 28–29 листопада 2024 року в Херсонському державному університеті (Івано-Франківськ — Херсон).

Цей захід став справді значущою подією в житті наукової спільноти України та зарубіжжя, організаторами якого були науковці Херсонського державного університету.

Із вітальними словами до учасників заходу звернулися ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський, перший проректор Херсонського державного університету Сергій Омельчук, проректор з міжнародної, соціально-гуманітарної й науково-педагогічної роботи Вероніка Денисенко, голова вченої ради Херсонського державного університету Володимир Олексенко та декан факультету української й іноземної філології та журналістики Ірина Гоштанар.

Проблематика конференції мала міждисциплінарний характер й охоплювала такі актуальні теми: «Мультикультурний підхід до читання сучасної австралійської літератури» (Оксана Бабелюк, запрошений професор, викладач дисципліни «Англійська мова та письмо» Школи мистецтв, комунікації та англійської мови факультету мистецтв та соціальних наук Університету Сіднея, Австралія); «Війна у сучасній українській драмі: Херсонщина, Херсон, херсонці» (Олена Бондарева, докторка філологічних наук, професорка, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка); «Мовно-художній простір “міграційної” літератури: концептуальна лінія “я ‒ мігрант і мій світ”» (Світлана Бибик, докторка філологічних наук, професорка, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України); «Література як засіб навчання англійської мови: критична оцінка» (Кумар Дінеш, доцент кафедри англійської мови коледжу Дьял Сінгх, Карнал, Індія); «Динамічна стабільність мовно-естетичного канону національно-художнього стилю» (Галина Сюта, докторка філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України); «ІПСО в сучасному медіапросторі: комунікативні алгоритми нейтралізації патогенності» (Анастасія Кениз, докторка філологічних наук, доцентка, головний консультант Освітнього центру Верховної Ради України, Віктор Кениз, молодший сержант Збройних сил України); «Іран у фокусі українських та ізраїльських ЗМІ: порівняльний аналіз інтонаційних патернів, акцентів і їхньої ролі у формуванні медіанаративу» (Олег Єршов, аспірант кафедри української мови ДВНЗ «Ужгородський національний університет») та ін.

Із доповіддю «Штучний інтелект у професійній діяльності викладача ЗВО України» на пленарному засіданні виступила Тетяна Симоненко, докторка педагогічних наук, професорка кафедри методики навчання, стилістики та культури української мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професорка-дослідниця департаменту бізнес-комунікації WU Universität (Відень, Австрія), директорка Центру українських дослідників в Австрії. Виголошена тема є міждисциплінарним дослідженням та результатом спільної роботи науковців із декількох українських університетів (Одеси, Києва, Черкас, Ізмаїлу, Івано-Франківська) і поєднує аспекти філології, педагогіки та інформаційних технологій.

Доповідачка типологізувала завдання викладачів ЗВО України, диференціювавши їх на рутинні і нерутинні; схарактеризувала можливості інструментів штучного інтелекту (ШІ) для викладачів: ChatGPT — створення навчальних матеріалів, формулювання ідей для занять, автоматизація відповідей на запитання студентів; Copilot — допомога в програмуванні та написанні текстів; Gradescope, Peergrade, PeerScholar — автоматизація оцінювання робіт студентів; Claude, Phind, Perplexity — пошук та генерація ідей, оброблення інформації; окреслила переваги використання ШІ: оптимізація часу на рутинні завдання, підвищення ефективності навчального процесу, збільшення можливостей для індивідуальної роботи зі студентами; узагальнила експериментальні результати проведеного анкетування серед 205 викладачів українських ЗВО, прокоментувала зібрані дані про сприйняття викладачами ШІ та рівень їхньої готовності до використання таких інструментів. Недоліками та викликами дослідниця вважає необхідність адаптації викладачів до нових технологій, етичні питання (використання ШІ студентами для уникнення самостійної роботи), ризик надмірної залежності від технологій.

Учасники конференції продовжили дискусію на засіданнях чотирьох секцій: «Сучасні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень», «Методичні аспекти викладання філологічних дисциплін у закладах освіти», «Різноаспектне дослідження художнього / нехудожнього дискурсу», «Сучасний медіапростір: історія, проблеми, перспективи».

Кафедру українського мовознавства і прикладної лінгвістики представляли професори Людмила Шитик, Валентина Калько, Микола Калько, доценти Галина Кочерга, Алла Таран, Тетяна Щербина, докторантка Людмила Юлдашева, аспіранти Наталія Маслюк, Ірина Омелюх, Микола Бурла, Ілля Вялков, Олексій Хуторний, Роман Кібальник.

У роботі конференції взяли участь завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко; викладачі кафедри слов’янської філології, зарубіжної літератури та методики навчання Лариса Корновенко, Інга Богданова, Тетяна Костюк, Ірина Омелюх, здобувачки кафедри Каріна-Софія Миколенко та Юлія Степанок.

Організаторам наукового заходу бажаємо творчого натхнення, сил і наснаги, щоб і надалі конференція сприяла формуванню наукових об’єднань учених України та зарубіжжя.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

      18 листопада в стінах Черкаського національного університету відбулося перше засідання дискусійного клубу ННІ УФСК. Участь у обговоренні взяли студенти 2, 3 та 4 курсів освітньої програми 035.01 Філологія (Українська мова та література). Модератором зустрічі була доктор філологічних наук, професор кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Валентина Володимирівна Калько.

    Тема дискусії – наболіле питання: «Чому молодий українець для спілкування обирає російську мову?». Доповідачками були студентки Ірина Семенуха (4 курс), Анастасія Харенко (3 курс) та Валерія Смілянець (2 курс). Студенти-філологи брали активну участь в обговоренні, охоче долучаючись до дискусії.

   Ірина Семенуха закцентувала увагу на причинах вибору молоддю російської мови, зауваживши, що основними з них є наслідування лідера компанії підлітками та споживання російського контенту. Також Ірина навела дані опитування сервісу «Київ цифровий» та зауважила, що важливо за будь-яких обставин продовжувати спілкуватися українською, не підлаштовуючись під російськомовного співрозмовника.

   Анастасія Харенко продовжила тему споживання російського контенту молоддю та навела статистику прослуховування російської музики на офіційних стримінгових платформах (YouTube Music, Spotify та Apple Music). Доповідачка також навела результати соціологічного опитування, проведеного студентами 3-Б курсу в жовтні 2024 року серед 50 студентів різних спеціальностей Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, зауваживши, що загалом мовна ситуація в ЧНУ є оптимістичною, адже 91 % респондентів обирає українську мову в повсякденному спілкуванні. Анастасія доповнила свій виступ реальними ситуаціями, які обговорили усі студенти.

      Валерія Смілянець ознайомила присутніх із результатами соціолінгвістичного опитування, проведеного студентами 2 курсу, яке стосувалось причин спілкування російською мовою. Респонденти вичерпно висловили власне бачення ситуації, що і проаналізувала Валерія у своїй доповіді.

     На завершення студенти разом сформували невеликий порадник для легкого переходу на українську мову. Ось деякі з них:

1. Оточення українською мовою: почніть з повсякденного спілкування із родиною, друзями, на роботі; змініть налаштування на телефоні, комп’ютері та в соцмережах українською мовою.

2. Читання українською: читайте книги, новини, статті українською мовою. Це не лише розширює словниковий запас, а й допомагає краще запам’ятовувати слова та звороти.

3. Словниковий запас і мовлення: вивчайте нові слова, записуйте їх і намагайтеся вживати їх у повсякденному житті. Корисним може бути ведення записника з новими словами.

4. Прослуховування та перегляд контенту: слухайте українську музику, дивіться фільми та серіали українською мовою. Це поліпшує розуміння на слух, привчає до природного звучання мови та допомагає засвоїти правильну вимову.

5. Практика письма та самоконтроль: пишіть щоденники, нотатки або пости у соцмережах українською. Це чудовий спосіб звикнути до граматики та правопису.

6. Курси або репетитор: якщо маєте таку можливість, запишіться на курси або працюйте з репетитором. Вони можуть дати вам цінні поради й допомогти розібратися з нюансами мови.

7. Практикуйте мислення українською: намагайтеся думати українською мовою. Спочатку це може бути важко, але з часом ви помітите, що це відбувається природніше. Це сильно покращує навички мовлення.

Авторка: Анастасія Харенко

14 листопада 2024 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова онлайн-конференція з міжнародною участю. Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики була співорганізатором цього наукового заходу.

На пленарному засіданні виголошено доповіді про актуальні питання сучасної лінгвістики: проблеми мовної політики як чинника безпеки, мовної поведінки українців у Польщі на початку повномасштабного вторгнення, прикладні та екзистенційні аспекти впровадження національного стандарту української латиниці, типології мовних засобів творення образу ворога в інформаційній війні, концептуальної метафори в українській мілітарній поезії, мислеобразу «пам’ять» у мовній картині війни, функційних виявів стійких виразів у масмедійних текстах періоду російсько-української війни та теоретичне обґрунтування поняття смислу.

   Викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики та здобувачі освітньої програми 035.01 «Філологія (українська мова та література)» першого (бакалаврського) рівня Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького прослухали лекцію професора Миколи Степаненка «Тільки Тарасові Шевченку «уся сила і краса нашої мови … одкрилася».

   Професор глибинно схарактеризував особливості української мови у творах Тараса Шевченка, зосередивши увагу на тому, що їй притаманні глибока народність, нерозривний зв’язок із живими народними мовними джерелами; потужна емоційна насиченість; багатогранність лексики й повна відповідність змістового навантаження слова світоглядним настановам письменника; простота і зрозумілість викладу, його природність; епічно-розмовний характер поетового слова, зумовлений прагненням досягти дохідливості та зрозумілості.

   На завершення Микола Степаненко закликав дотримуватися «чотирьох наук» Тараса Шевченка: треба Господа любити; треба брата милувати; треба путями добрими ходити; свою Україну любити.

   Микола Іванович наголосив, що для українців пророчими й визначальними мають стати слова Великого Кобзаря:

Свою Україну любіть

Любіть її.. Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

   28 жовтня 2024 р. відбувся I етап XXV Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, у якому взяли участь 58 студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, що навчаються на різних освітніх програмах.

   За результатами конкурсу обрано переможців, які візьмуть участь у II етапі XXV Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

   Висловлюємо учасникам конкурсу щиру подяку за любов та  віру в перемогу українського слова! Дякуємо за вашу тиху й справжню працю, яка вже зараз зміцнює нашу Україну.

   Переможцями І етапу XХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика:

   І місце – Заїченко Анастасія Сергіївна

   ІІ місце – Бондарчук Вікторія Вікторівна

             Загреба Тетяна Іванівна

   ІІІ місце – Плаха Артем Андрійович

               Чигрин Діана Олександрівна

                Парибка Світлана Віталіївна.

Вітаємо! Бажаємо подальших успіхів і нових досягнень!

   12 листопада 2024 року професор кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Валентина Володимирівна Калько з нагоди заснування Інституту україністики у Варшавському університеті (Польща) прочитала онлайн-лекцію «Когнітивна парадигма як парасолька сучасної лінгвістики». Модератором зустрічі була доктор філологічних наук, доцент Оксана Ярославівна Пухонська.

   На заході були присутні студенти-україністи Варшавського університету, здобувачі освітньої програми 035.01 «Філологія (українська мова та література)» першого (бакалаврського) рівня Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, лінгвісти з Польщі, Німеччини, України.

    Оксана Ярославівна Пухонська зазначила, що у стінах Варшавського університету українознавство існує з 1953 р. Це найстаріший центр українознавства в Польщі, який продовжує довоєнні традиції, пов’язані з роботою українських науковців у стінах університету, зокрема: проф. Івана Огієнка – теолога, мовознавця та історика культури, проф. Романа Смаль-Стоцького – мовознавця, дипломата й політика. Нині в Інституті україністики на бакалавраті та магістратурі навчається понад 150 осіб.

     Валентина Володимирівна Калько окреслила основні проблеми сучасної лінгвістики, які об’єднує когнітивна парадигма: теорію метафори, теорію номінації та теорію тексту, акцентувавши на тому, що модерне мовознавство успішно інтегрує гуманітарні теоретичні та прикладні знання, відкриваючи нові обрії та створюючи потужне підґрунтя для дослідження пізнавальної діяльності людини. Змістовний філологічний виклад, презентований у рамках гостьової лекції, нікого не залишив байдужим, адже декодована доповідачкою проблематика акцентує увагу на пізнавальних механізмах людської свідомості. Аудиторія із зацікавленням сприймала лекторку, чиї наукові інтереси торкалися проблем теорії метафори, ономасіології, пареміології, лінгвосеміотики, розбудованих на когнітивних векторах сучасного вітчизняного й зарубіжного мовознавства.

   11 листопада 2024 р. проведено лінгвістичний брейн-ринг – традиційне завершення курсу «Вступ до мовознавства» як змагання між двома командами першокурсників ННІ УФСК: «Рідномовці» (спеціальність «Середня освіта») та «Лінгвістичний драйв» (спеціальність «Філологія»). Модератор заходу – викладач курсу «Вступ до мовознавства», доктор філологічних наук, професор кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики – Микола Іванович Калько. Тематика запитань брейн-рингу стосувалися трьох основних проблем: «Мови світу», «Світ мови», «Українська мова серед мов світу та її унікальний світ». Музичним супроводом свята були: гімн ЧНУ імені Богдана Хмельницького, гімн ННІ УФСК, пісні про українську мову. Перемогу здобула команда «Рідномовці».

   Відбулося засідання групи, присвячене вдосконаленню освітньо-професійної програми 035.01 «Філологія (Українська мова та література)» першого (бакалаврського) освітнього рівня. У заході взяли участь викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики, студенти. Учасники заходу обмінювалися думками, ідеями й пропозиціями, які варто враховувати в навчанні майбутніх філологів. Зокрема, були висловлені міркування щодо розширення практичних занять, упровадження новітніх освітніх курсів та більшої інтеграції студентів у професійну діяльність.

   Засідання стало продуктивним та результативним етапом у вдосконаленні освітньо-професійної програми, спрямованої на підготовку конкурентоспроможних філологів.

   5 листопада 2024 року викладачі та студенти освітніх програм 014.01«Мова і література (українська)», 035.01 «Філологія (українська мова та література)», 035.10 «Філологія (прикладна лінгвістика)» приєдналися до онлайн-лекції доктора філологічних наук, професора, директора Інституту української мови НАН України Павла Юхимовича Гриценка на тему

«Простір української мови в минулому й сьогоденні: евристичний і політичний виміри»

   Слухачі мали змогу заглибитися в чинники функціонування української мови, зрозуміти важливість користування мовою в територіальному, соціальному, політичному вимірах, вплив на цей процес культурних чинників, інтелектуального буття соціуму, а особливо примусових переселень українців упродовж XX ст., що спричинило до зміни меж поширення української мови, розрідження простору її функціонування та його заміщення іншими мовами.

Студенти та викладачі ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 30 жовтня спілкувалися зі стейкхолдеркою освітньо-професійної програми «Середня освіта (Українська мова та література)», «Середня освіта (Українська мова, література та англійська мова)», очільницею напряму «Зміст освіти» в Офісі впровадження НУШ (МОН), методисткою ГО «Смарт освіта», заслуженим вчителем України Катериною Молодик.

У межах зустрічі, на якій був присутній і перший проректор Василь Мойсієнко, обговорили пропозиції щодо оновлення та удосконалення робочих навчальних планів відповідно до ОПП «Середня освіта (Українська мова та література)», «Середня освіта (Українська мова, література та англійська мова)», внесли пропозиції щодо стратегії ефективного проведення педагогічної практики студентів 4 курсу спеціальності 014 «Середня освіта», обговорили умови співпраці ННІ української філології та соціальних комунікацій з Громадською організацією «Освіта 360».

Катерина Молодик провела методичний воркшоп на тему «Реалізація компетентнісного підходу до навчання в НУШ», до якого було залучено студентів, що здобувають фах вчителя-словесника в Черкаському національному, а також викладачів, які є учасниками проєктної групи підготовки фахівців відповідно до освітньої програми «Середня освіта».
Спікерка наголосила на актуальності проблеми професійної підготовки вчителя в ЗВО, зупинилася на конкретних методиках, які засновано на засадничих принципах компетентнісного підходу до навчання, залучила студентів до активного обговорення питань проблемного навчання та діяльнісного підходу в мовно-літературній освіті. Крім того, стейкхолдерка надала рекомендації щодо використання освітніх ресурсів з метою власного професійного вдосконалення, ознайомила з проєктом наставництва для вчителів-початківців «МеntorMe».

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

   25 жовтня викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики та студенти ННІУФСК вкотре долучилися до написання радіодиктанту національної єдності.

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 15 жовтня відбулася гостьова лекція на тему «Український лексикографічний детектив: давнє і нове».

Лекторка, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України, член Комісії з лексикології і лексикографії при Міжнародному комітеті славістів Оксана Тищенко майстерно, науково обґрунтовано й цікаво представила лекційний матеріал.

У заході взяло участь понад 100 учасників: це студенти й викладачі ННІ української філології та соціальних комунікацій, ННІ іноземних мов, представники науково-педагогічної та студентської спільноти інших ЗВО України, зокрема з Києва, Вінниці, Івано-Франківська, Львова, Полтави, Херсона, Житомира, Дніпра.

Запрошена лекторка зосередила увагу на детективній історії української лексикографії, зокрема, йшлося про:

— створення у 20–30-х роках XX ст. на основі живої української мови «Російсько-українського словника» (РУС) у 4-х томах (за редакцією А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова);

— заборону цього словника через унесення до його реєстру автентичних слів української мови й визнання його ворожим та шкідницьким, репресії стосовно упорядників, а також очищення реєстру лексикографічної праці від усього «націоналістичного», тобто такого, що відсутнє в російській мові, і втрату матеріалів 4 тому, який ще не був опублікований;

— архівну (575 тис. карток) та академічну (6 млн карток) лексичні картотеки, що збережені в Інституті української мови НАН України й містять безцінну інформацію про лексичний склад нашої національної мови;

— концепцію створення «Електронної лексичної картотеки української мови», що вможливить переведення всього лексичного багатства української мови (золотнища, за висловом лекторки) в цифровий формат та проєкт «Усеукраїнська толока», учасники якого (фахівці та студенти-філологи) опрацювали архівну картотеку, зберігши для нащадків унікальну інформацію;

— перспективність проєкту та можливість долучитися до створення карток в електронній системі ak.iul-nasu.org.ua.

Після лекції слухачі мали змогу поставити запитання й висловити враження та думки, що виникли під час її читання. Пропонуємо кілька з них:

— Лекція була дуже пізнавальною та корисною, а учасники зустрічі отримали багато корисної інформації про «золоте десятиліття» української лексикографії (20–30 роки XХ ст.), а також про новітні методи опрацювання лексикографічних даних, зокрема створення комп’ютерної системи «Архівна картотека» (Марина Волошинова, доцент кафедри слов’янської та романо-германської філології Інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського).

— Щиро вдячна за лекцію. Дізналася багато нового про створення словників упродовж минулого століття та в наш час, зокрема про російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова, і про деструктивний вплив радянської влади на українську лексикографію XX століття (Леся Кисляк, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загальноправових і гуманітарних дисциплін Івано-Франківського навчально-наукового юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія»).

— Лекція була надзвичайно цікавою та пізнавальною. Я дізналася багато нового про українську лексикографію, словники й архіви [Анастасія Харенко , студентка 2 курсу спеціальності 035.01 Філологія (українська мова і література)].

— Для мене лекція була надзвичайно корисною та пізнавальною, адже я мала змогу заглибитися в кропітку роботу лексикографів. Також мою увагу привернув проєкт «Усеукраїнська толока» для розпізнавання текстів на архівних картках, до якого я б залюбки долучилася [Юлія Сердюкова , студентка 2 курсу спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова і література)].

— Маю приємні враження від цієї лекції. Мені взагалі подобається відвідувати подібні заходи й отримувати нові знання, а тут справді, як і в назві, – цілий детектив. Це, напевно, те, як я собі в дитинстві уявляла роботу мовознавців. Дуже сподобалася демонстрація процесу розпізнавання текстів та оцифрування архівних карток. Із задоволенням доєдналася б до цього процесу в майбутньому [Анастасія Судакова , магістрантка 2 курсу спеціальності 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика)].

— Висловлюю щиру подяку за цікаву лекцію. Залишилися неймовірні враження та нові знання в галузі лексикографії. У реаліях сьогодення такі заходи надважливі для усвідомлення міцності та незламності духу українців і нашої мови, яка визначає нашу національну ідентичність! [Дар’я Малій , студентка 2 курсу спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова і література)].

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

   10 жовтня 2024 року студенти ННІ української філології та соціальних комунікацій ЧНУ імені Богдана Хмельницького, які здобувають освіту за спеціальностями 035.01 Філологія (українська мова та література), 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика) і 014.01 Середня освіта (українська мова і література), відвідали Черкаське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), де взяли участь у засіданні круглого столу «Судова експертиза як незаперечний доказ при винесенні судового рішення».

   Модератором зустрічі була завідувачка Черкаського відділення КНДІСЕ Антоніна Єфіменко, а координаторами – судовий експерт Черкаського відділення КНДІСЕ Анна Стромило, яка водночас є здобувачкою освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика) ЧНУ імені Богдана Хмельницького, та Тетяна Щербина, доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики.

   Мета заходу – ознайомити здобувачів із діяльністю Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, досвідом роботи фахівців лабораторії криміналістичних досліджень, а також окреслити перспективи працевлаштування майбутніх філологів. Розповідаючи про історію створення закладу й презентуючи результати діяльності його відділів, завідувачка Черкаського відділення КНДІСЕ акцентувала на запотребуваності висококваліфікованих фахівців із широким спектром філологічних знань, зі сформованими вміннями співпраці з колегами, доброзичливого спілкування, якісного вирішення проблемних ситуацій. Антоніна Єфіменко наголосила на універсальності філологічного фаху, потребі у фахівцях, які можуть виконувати лінгвістичну експертизу усного мовлення, семантико-текстуальні дослідження дописів у соціальних мережах, авторознавчу експертизу писемних текстів, експертизу відео- і звукозапису, почеркознавчі дослідження тощо.

   Зацікавлення студентів викликали доповіді заступника завідувача Черкаського відділення КНДІСЕ Олександра Мамчура «Почеркознавча експертиза. Особливості дослідження», судового експерта Черкаського відділення КНДІСЕ Анни Стромило «Об’єкти дослідження в судових психологічних експертизах та експертизах із застосуванням комп’ютерного поліграфа» та головного судового експерта Черкаського відділення КНДІСЕ Таїси Крикливенко «Технічна експертиза документів – один із видів криміналістичних досліджень». Учасники круглого столу виявили зацікавленість порушеними проблемами, ставили запитання під час обговорення тем, дискутували.

   Неабияке враження на здобувачів освіти справило ознайомлення з обладнанням, яке використовують фахівці Черкаського відділення КНДІСЕ під час проведення судових експертиз, а також можливість особисто взяти участь у дослідженнях, про що студенти зазначили у відгуках:

   – Дуже сподобався захід. Загалом за період навчання не так часто були такі очні зустрічі – то Covid, то початок повномасштабного вторгнення. Було цікаво на всіх етапах заходу – і там, де загалом розповідали про експертизи, і там, де практично демонстрували процедуру проведення. Проте найбільше мене зацікавила інформація про почеркознавчу експертизу й приклади її застосування, адже ми вивчали в університеті дисципліну «Лінгвістична експертиза» і це безпосередньо пов’язано з моїм фахом. Імовірно, у майбутньому я розгляну можливість працевлаштуватися в такому закладі [Анастасія Судакова, магістрантка 2 року навчання за спеціальністю «Філологія (прикладна лінгвістика)»].

   – Захід дуже сподобався, відкрила для себе багато нового. Експерти змогли зацікавити нас та розпалити бажання спробувати й себе в цій галузі. Найбільше враження справила дактилоскопічна експертиза, було неймовірно цікаво побачити, як у реальності працює те, що ми звикли бачити лише в кіно чи в серіалах. Насправді це була чудова можливість ближче ознайомитися зі спеціальністю, яка може стати нашою роботою в майбутньому [Ірина Семенуха, бакалавр 4 року навчання за спеціальністю «Філологія (українська мова та література)»].

   – Екскурсія до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз стала неабияким поштовхом на шляху до вибору майбутньої сфери реалізації. Тестування сучасного професійного обладнання, секрети поліграфа, особливості роботи експертів, практичне застосування мовознавчих знань під час досліджень справили на мене незабутнє враження [Ілона Кульбіда, бакалавр 3 року навчання за спеціальністю «Філологія (українська мова та література)»].

   – Перебуваю під незабутніми враженнями від екскурсії до Черкаського відділення КНДІСЕ. Було надзвичайно цікаво послухати розповіді всіх працівників. Особливо мене вразило те, як такі тендітні жінки виконують складну й небезпечну роботу в умовах воєнного часу [Катерина Маслюк, бакалавр 3 року навчання за спеціальністю «Середня освіта (українська мова і література)», освітня програма «Українська мова і література та англійська мова»].

   – Екскурсія справила на мене незабутнє враження. До цього мені не доводилося бувати на подібних заходах, тому все, що розповідали працівники інституту, стало для мене абсолютно новим та пізнавальним. Особливо цікаво було побачити на власні очі поліграф та поспостерігати за тим, як він працює [Марія Маслюк, бакалавр 3 року навчання за спеціальністю «Середня освіта (українська мова і література)», освітня програма «Українська мова і література та англійська мова»].

   – Я мала неймовірну можливість відвідати Черкаське відділення КНДІСЕ. Найбільше мене вразила кількість досліджень, які проводять на базі цього закладу (а їх, до речі, близько ста). Також не можуть не захоплювати розповіді судових експертів, які постійно працюють над найважчими справами не тільки в межах нашої області, а й усієї України [Юлія Сердюк, бакалавр 3 року навчання за спеціальністю «Середня освіта (українська мова і література)», освітня програма «Українська мова і література та англійська мова»].

   – Це було дуже цікаво й захопливо: кримінальні справи, підроблені гроші, лінгвістичний аналіз заповітів на оригінальність… Найбільше запам’ятався тест на поліграфі: реакція Анастасії на значущу для неї інформацію, зокрема на різні імена, цікаві факти про жіноче і чоловіче дихання. Вражає те, що наша професія може допомагати в таких серйозних справах. Завдяки цій екскурсії в нас з’явилося більше мотивації опановувати обрану спеціальність. Дякуємо за такий безцінний захід, що був пізнавальним і подарував нам прекрасні емоції [Дар’я Діденко, бакалавр 2 року навчання за спеціальністю «Філологія (українська мова та література)»].

   Організатори круглого столу окреслили перспективи подальшої співпраці, зокрема домовилися про підписання меморандуму між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також висловили сподівання на те, що когорту фахівців Черкаського відділення КНДІСЕ незабаром поповнять талановиті філологи-випускники ЧНУ імені Богдана Хмельницького.

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики

25 вересня викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики та студенти спеціальностей 035.10 Філологія (Прикладна лінгвістика) та 035.01 Філологія (Українська мова і література) взяли участь у відкритій лекції доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксани Василівни Бас-Кононенко на тему «Звукове “обличчя” української мови в контексті проблем лінгвістики і поза ними».

Оксана Василівна – науковий керівник лабораторії експериментальної фонетики ННІ філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Доповідачка присвятила лекцію загальним питанням фонетики, значну увагу зосередила на інструментальних прийомах дослідження мовлення (комп’ютерні програми фонетичного профілю, методики експериментально-фонетичного методу), закцентувала на важливості милозвучності як інваріантної ознаки української мови.

Проведений захід став чудовою нагодою дізнатися про розуміння природи звуків, типологійні властивості національного звучання, запис та аналіз експериментальних матеріалів мовлення, а також подискутувати про вимовні норми.

Лекція була цікавою для студентів, тому вони виявили бажання дослідити електронні бази й корпуси фонетичного матеріалу.

  11 вересня магістранти 2 року навчання освітньої програми «Прикладна лінгвістика» Анастасія Судакова та Олена Назаренко провели захід «Освіта – вид гігієни» з нагоди відзначення Міжнародного дня грамотності. Крім мандрівок лінгвістичними лабіринтами, учні 10-А та 11-Б класів Черкаської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 17 дізналися про фах, який поєднує дві, здавалося б, протилежні науки – математику і лінгвістику. Особливо дітям сподобалися завдання з криптолінгвістики, де потрібні навички шифрування й дешифрування. 

10 вересня 2024 року магістранти 2 курсу освітньої програми «Прикладна лінгвістика» підготували та провели зі студентами 1 курсу освітніх програм «Філологія (українська мова і література)» та «Філологія (прикладна лінгвістика) навчально-виховний захід «Грамотний першокурсник – творчий магістр – затребуваний фахівець», приурочений до Міжнародного дня грамотності. Спочатку була лінгвістична руханка, що активізувала пізнавальний інтерес учасників заходу, а потім – змагання двох команд першокурсників у конкурсах «Угадай фразеологім», «Доповни вірш», «Мовний крокодил», «Криптолінгвістичні мандри». Студенти виявили теоретичні знання, практичні навички вирізняти мовні явища й аналізувати їх, креативність і винахідливість у представленні мовних одиниць.

     Цікавою і результативною була інформаційна подорож в історію української книжності  «Життя без книги – небо без зірок» у  Наукову бібліотеку імені Михайла Максимовича  ЧНУ імені Богдана  Хмельницького, яку зініціювала доцентка кафедри українського мовознавства та прикладної лінгвістики Галина Кочерга в межах низки заходів навчально-пізнавального спрямування та координації виховного процесу, які декларує та проводить кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики ННІ української філології та соціальних  комунікацій.

      Книжноісторичний  лекторій, виголошений к.і.н., доцентом, директором  Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича  ЧНУ імені Богдана  Хмельницького Г.М. Голишем для студентів-першокурсників здобувачів спеціальностей «Філологія (українська мова і література)», «Філологія (прикладна лінгвістика)», вочевиднив проблемні питання сьогодення – наявністю численних соціальних мережах із сумнівним контентом, які впливають на свідомість українців, і вихолощують атланта науки й виховання – її величність Книгу. «Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння», – закцентував Г.М. Голиш на актуальності слів Тараса Шевченка.  

      Інформаційним маркером були української раритетні видання, що є культурною спадщиною українського народу. Унікальність і цінність їх у  глибинному  змісті, у культовій домінанті  за своїм пізнавальним та виховним сегментом. Представлена інформація зацікавила  студентів-першокурсників змістовим наповненням, ефективністю у практичному застосуванні, спонукала їх відчути важливість книги у житті людини,  надзвичайну актуальність і значущість «книги – як джерела освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного». Студенти мали змогу поставити запитання, висловити свої думки, долучитися до дискусії та отримати фахову відповідь. Дивовижну ерудицію студенти проявили у дискусійній платформі – формування слов’янської книжності.

–      Приємно вражена заходом, що спонукає мене до хвилюючих роздумів про ті історичні посили, які закарбовані у культурній спадщині нашого народу, у писемній віковій традиції, що стверджують українство в Українській державі,– поділилася студентка 1 курсу Марія Вергун.

–      Такий захід має особливе значення  у формуванні та розширенні світоглядних засад, завдяки книгам ми пізнаємо себе, мандруємо світом, вивчаємо історію, плануємо майбутнє, – зазначив Антон Швець.

–        Книга – одне з найбільших див нашого всесвіту. Ми майже нічого не знали б про минуле, аби цивілізація не винайшла книгу – розумного й вірного помічника людини. Книги допомагають виховувати у нас особистість, дають відповіді на тисячі запитань, дарують матеріал для роздумів, пропонують кращий інтелектуальний відпочинок і політ уяви, адже у них, на відміну від соціальних мереж, немає обмежень на спецефекти, – наголосила Діана Пальчик.

           Під час змістовної і цікавої екскурсії студенти мали можливість послухати захоплюючу розповідь Людмили Олександрівни, провідної наукової працівниці бібліотеки. Фахівець ознайомила студентів-першокурсників  як записатись у бібліотеку, як здійснювати пошук, які існують нові можливості доступу до науковометричних баз статей у часі війни. А розкішні інтер’єри читального залу не лише надихають до сумлінної праці і наукових пошуків, але й слугують чудовим інстаграмним тлом для фантастичних знімків.

–  Потреба у вивченні культурної історичної спадщини, зокрема в акценті на популяризацію книги – стрижня у ствердженні та усвідомленості своєї ідентичності, самобутності, диктується  наративом сьогодення: «Усе минає, а слово залишається. Залишається і несе крізь віки голос людської душі».  До книги треба відноситись як до життя. Її треба читати власними очима, – резюмувала Галина Кочерга доцентка кафедри українського мовознавства та прикладної лінгвістики.

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 23–24 травня 2024 року відбулася ювілейна Х Міжнародна наукова конференція «Лінгвалізація світу», яка пройшла в змішаному форматі.

Попри численні труднощі, пов’язані з енергозабезпеченням, і  небезпеку від ракетних ударів та шахедів, участь у науковому заході задекларувало більш ніж 190 осіб, продовживши традицію раз на два роки лінгвалізувати світ і лінгвалізуватися в ньому.

Географічна карта конференції щороку розширюється. Цьогоріч її учасниками були представники з різних куточків України та зарубіжжя, зокрема з Харкова, Херсону, Запоріжжя, Києва, Черкас, Умані, Полтави, Вінниці, Дніпра, Житомира, Луцька, Львова, Берегового, Кропивницького, Хмельницького, Ужгорода, Ізмаїлу, Ірпеня, Івано-Франківська, Одеси, Тернополя, Кам’янець-Подільського, Дніпра, Донецька — Вінниці, Луганська — Старобільська — Полтави. До конференції долучилися освітяни Черкас та області. Зарубіжжя представляли науковці з Польщі, Хорватії, Азербайджану, Німеччини, Угорщини.

Захід організувала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Співорганізаторами наукової конференції були: Інститут української мови НАН України, Київський університет імені Бориса Грінченка, Запорізький національний університет, Київський національний лінгвістичний університет, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Польща), Сеґедський університет (Угорщина), Ніредьгазький університет (Угорщина), Будапештський університет імені Лоранда Етвеша (Угорщина), Загребський університет (Хорватія), Бакинський слов’янський університет (Азербайджан).

З вітальним словом виступив проректор з наукової та інноваційної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло. Привітала учасників наукового форуму директор ННІ української філології та соціальних комунікацій доцент Оксана Іванченко.

Уперше співорганізатором конференції був Ніредьгазький університет, із яким Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького нещодавно уклав угоду про співпрацю на рівні ректорів вишів. Контактні особи в цій угоді – завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики професор Людмила Шитик та завідувачка кафедри української мови і культури Ніредьгазького університету, голова Самоврядування українців Чепела Вікторія Штефуца – задекларували співпрацю кафедр і висловили сподівання на продуктивну взаємодію.

З нагоди 10-річчя конференції «Лінгвалізація світу» на ім’я ректора Олександра Черевка надійшов вітальний адрес із Бакинського слов’янського університету, який усі ці роки був незмінним співорганізатором заходу. Проректор з міжнародних зв’язків доцент Айтен Байрамова побажала успіху в організації та проведенні конференції і висловила сподівання на те, що науковий форум дасть поштовх для вивчення мови та міжнародного діалогу, стане платформою для конструктивних дискусій і змістовної співпраці.

На першому і другому пленарних засіданнях виголосили доповіді українські та зарубіжні лінгвісти: Анатолій Загнітко, доктор філологічних наук, професор кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса, член-кореспондент НАН України, провідний науковий співробітник відділу інформатики УМІФ НАН України («Лінгвоманіпулятивні тактики в умовах гібридної війни: інформаційно-пропагандистські виміри»); Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України («Сучасна воєнна фразеологія: вербалізація і когніція»); Світлана Жаботинська, доктор філологічних наук, професор кафедри англійської філології і методики навчання англійської мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького («Російсько-українська війна в концептуальних метафорах китайських ЗМІ»); Єжи Сиротюк, доктор наук, професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Dyferencyjne czy pełne pozyskiwanie materiałów dialektologicznych dla celów leksykograficznych?»); Наталія Венжинович, завідувачка кафедри української мови Ужгородського національного університету, доктор філологічних наук, професор («Когнітивний аспект дослідження фраземіки української мови»); Тетяна Ястремська, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, заступник директора з наукової роботи («Лексикон міста: від тексту до словника»); Андрій Колесников, доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету («Граматична категорія числа іменника у світлі парадигмології»); Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса («Лінгвістична ментіологія: розвиток гіпотези О. Потебні про природу мови, ірреальні типи комунікації та теорія “катастрофи” мови»); Юстина Кобус, доктор габілітований, ад’юнкт Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Z warsztatu dialektologa i redaktora wielkopolskich słowników regionalnych — problemy nie tylko naukowe»); Оксана Тимко-Дітко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови і літератури Загребського університету (Хорватія) («Особові імена в основах українських і хорватських ойконімів»); Раїса Христіанінова, завідувачка кафедри української мови Запорізького національного університету, доктор філологічних наук, професор («Іменникові словосполучення у функційній граматиці»); Василь Денисюк, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології Хмельницького національного університету («Українсько-польські мовні контакти в другій половині XVI — на початку ХVII cт.»); Світлана Ковтюх, кандидат філологічних наук, професор кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка («Семантико-граматична специфіка інноваційних дериватів часів російсько-української війни»).

Наступного дня учасники конференції продовжили дискусію на секційних засіданнях. Зокрема, працювало сім секцій: «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Ономастика», «Діалектологія. Історія мови», «Граматика», «Когнітологія. Комунікативна лінгвістика. Дискурсологія. Лінгвостилістика», «Перекладознавство. Міжкультурна комунікація», «Медіалінгвістика. Соціолінгвістика», «Лінгводидактика».

Традиційно найпотужнішою була секція «Діалектологія. Історія мови». На секції «Лінгводидактика» виступила лауреатка фінального етапу II туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2024» в номінації «Українська мова та література» Ольга Морокова — вчителька Канівської спеціалізованої школи № 6 із поглибленим вивченням іноземних мов, випускниця Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2013 року). За результатами випробувань фіналістка посіла друге місце в загальному рейтингу. Ольга Морокова поділилася своїми враженнями про конкурс, наголосила на важливості таких заходів для розвитку педагогічної майстерності вчителів.

На підсумковому пленарному засіданні учасники підсумували результати наукових дискусій, окреслили перспективи подальшої співпраці. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуски 36, 37).

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Традиційно в тиждень науки кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проводить семінари-зустрічі з аспірантами з метою обговорення нагальних питань.

Цьогоріч до проведення науково-теоретичного семінару «Особливості здобуття ступеня PhD: український і закордонний досвід» доєдналися колеги з інших ЗВО.

Співорганізаторами заходу стали заклади вищої освіти України та зарубіжжя: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, Ніредьгазький університет (Угорщина), Сеґедський університет (Угорщина), Будапештський університет імені Лоранда Етвеша (Угорщина) та Бакинський слов’янський університет (Азербайджан).

Відкрив семінар проректор з наукової та інноваційної діяльності кандидат біологічних наук, доцент Олександр Спрягайло, який наголосив на потужному науковому потенціалі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та на якісному рівні підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти.

Гарант ОНП «Філологія» професорка Ганна Мартинова акцентувала на специфіці освітньо-наукової програми, зокрема, зупинилася на складниках освітньої компоненти й озвучила ті виклики, які постають перед здобувачами та їхніми науковими керівниками.

Про підготовку й атестацію здобувачів ступеня доктора філософії в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка поінформував Михайло Вінтонів — завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор. Модель підготовки докторів філософії (PhD) в Україні та Великій Британії окреслила Наталія Костусяк, завідувачка кафедри української мови та лінгводидактики Волинського національного університету імені Лесі Українки, докторка філологічних наук, професорка, яка разом із колегами-науковими керівниками й аспірантами побувала на стажуванні в Кембриджі.
Про особливості підготовки докторів філософії в Угорщині поінформували аспірантка Будапештського університету Зіта Попович та її науковий керівник Єлизавета Барань, докторка філософії в галузі мовознавства, доцентка Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, доцентка Ніредьгазького університету. Аспірант Сеґедського університету Володимир Шилов зупинився на специфіці підготовки й захисту дисертації в цьому ЗВО. Оскільки доповідач уже захистив дисертацію, то він ознайомив учасників семінару з конкретними діями та процедурними питаннями завершального етапу підготовки наукової роботи.

Про особливості навчання в дисертантурі Бакинського слов’янського університету поінформувала професорка Людмила Шитик — науковий консультант аспірантки Мушгуназ Нагієвої. Дисертантка не змогла приєднатися, але надіслала інформацію про специфіку підготовки доктора філософії зі спеціальності 5707.01 «Слов’янські мови (українська мова)» в Бакинському слов’янському університеті.
Учасники семінару подискутували щодо порушених у виступах проблем, обговорили можливість пропонувати аспірантам дисципліни вибіркового циклу в інших ЗВО, реалізувавши взаємообмін між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького, Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та Волинським національним університетом імені Лесі Українки. Усі однозгідно висловили побажання й надалі організовувати подібні заходи.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

На всеукраїнському конкурсі «Учитель року – 2024» в номінації «Українська мова та література» Черкащину представляла Ольга Морокова — випускниця Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2013 року), вчителька Канівської спеціалізованої школи № 6 із поглибленим вивченням іноземних мов.

За результатами двох випробувань — «Уроку» та «Майстерки» — фіналістка посіла друге місце в загальному рейтингу. Диплом переможниці вручив заступник Міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

Фінальний етап II туру конкурсу проходив у Львові впродовж 13–17 травня.

Ольга Морокова поділилася враженнями:

— Для мене фінал конкурсу «Учитель року — 2024» — це безмежний політ думок, фантастичний вимір ідей, креатив, позитив і неймовірний заряд. Час, коли зустрілися 12 абсолютно різних освітянок із різних куточків України, і простір, де поєдналися дух змагань та енергія підтримки. Щоденні настанови від членів журі наснажували й стимулювали творити, а підтримка нових друзів зорієнтовувала на шляху до успішних результатів. І в цей момент я забувала, що це конкурс, що нас оцінюють... Спілкування, нові знайомства, обмін досвідом — це найважливіше, що взяла з фіналу. 12 освітніх діамантів (саме так нас називали члени журі) протягом 13–17 травня у Львові запалювали серця, підкорювали недосяжні вершини й щиро з посмішкою ішли вперед. Горда тим, що була частиною цієї надважливої події, яка, я впевнена, наблизила нас до найочікуванішої Перемоги.

Завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики професорка Людмила Шитик, яка була членом журі, зауважила, що втішена результатами своєї колишньої студентки, її креативністю, відкритістю до спілкування (до слова, Олю однозгідно конкурсантки обрали своєю старостою), здатністю змінюватися, перебудовуватися відповідно до змодельованої ситуації. За такими вчителями — майбутнє нашої освітньої царини.

Бажаємо Ользі щасливої вчительської і жіночої долі, нових фахових досягнень, реалізації життєвих задумів і здійснення мрій!

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

   Студенти 1 курсу спеціальностей 14.01 Середня освіта (українська мова та література) і 035.01 Філологія (українська мові та література) узагальнили знання з навчальної дисципліни "Українська діалектологія" під час проведення діалектологічного гуртка "Кожне сільце має своє слівце". Учасники команд "Балабеники" та "Гурочки" виявили творчість і винахідливість, виконуючи завдання краєзнавчого характеру. 

   Студенти мали змогу відчути важливість знань із діалектології у професійній діяльності учителя української мови і літератури, необхідність використання місцевого матеріалу для виховання любові до рідного краю й мови. 

Напередодні Дня слов’янської писемності і культури кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького провела круглий стіл «Слов’янська ідентичність у вимірах історичної пам’яті українців», ушановуючи пам’ять святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія – першовчителів, просвітителів та проповідників християнства, творців слов’янської абетки, перших пам’яток слов’янської писемності й першої писемно-літературної мови слов’ян (староболгарської (церковнослов’янської).

Пленарне засідання розпочав вітальним словом ректор Олександр Черевко, який, зокрема, зауважив:

– Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, що є поступом у формуванні державности народу через культуру. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій – знакові постаті в полілозі слов’янських національних культур, їхній неоціненний внесок у скарбницю світової цивілізації сприяв створенню оригінальної духовної атмосфери, світоглядно-етнічної ментальності, етичних норм. Місіонерська й просвітницька діяльність Рівноапостольних Кирила і Мефодія мала всеслов’янське значення: вони заклали основи слов’янської писемності й фундаментальності всіх слов’янських культур, що слугувало об’єднувальним чинником впливу на християнську модель у геополітичному вимірі слов’янства, продукування нового європейського напряму розвитку, а також актуалізації головного вектора духовного розвитку слов’янства.

До учасників та запрошених з вітальним словом звернувся митрополит Черкаський і Чигиринський ПЦУ, голова Синодального управління військового духовенства Владика Іоан, підкреслив:
– Рівноапостольні Кирило і Мефодій, — обдаровані полемiсти, мовознавці, перекладачі, що своїми здобутками заклали основу слов’янської писемності, яка в просторі й часі розширює функціювання літературних мов як складника культури слов’ян, формує світогляд, духовність. Діяльність солунських братів знаменувала початок церковного просвітництва серед широких верств слов’янської людності, слугувала створенню книжної традиції в слов’ян.

Отець Ігор, священник храму Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія Черкаської єпархії Православної церкви України, звернув увагу на духовну спадщину Рівноапостольних Кирила і Мефодія, що є неоціненним надбанням усього слов’янства. Викликає захоплення неперевершене вміння Рівноапостольних Кирила і Мефодія в тих надскладних історичних умовах спрямовувати всю свою діяльність на єдність християнської церкви, віри, отже й суспільства загалом, чого варто вчитися і продовжувати цю доброчинну традицію.

До вітання долучилася директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко, зазначила:

– На важливості об’єднання українства в єдину, могутню, непереможну націю в контексті воєнного стану й геополітичних викликів сучасності. Ми нині вирішуємо долю нашої країни і на полі бою, і на ідеологічному фронті. Адже наші вороги намагаються нав’язати нам іншу свідомість – безісторичну, намагаються сфальсифікувати нашу історію, історію української культури, історію української мови, і ми повинні цьому протистояти, і наша зброя – це наші знання про минуле, це глибоке розуміння нашої історичної ідентичності, це збереження культурної спадщини в історичній пам’яті українства.

Завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики, докторка філологічних наук, професорка Людмила Володимирівна Шитик засвідчила важливість таких науково-просвітницьких заходів у навчально-виховному процесі, наголосила на потребі вивчення культурного складника української ідентичності, історичної пам’яті українства в контексті культури слов’ян, що має стати важливим компонентом змісту освіти і державної культурної політики.

На пленарному засіданні виголошено змістовні доповіді науковими працівниками Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, уяскравлені презентаціями, книжковими експонатами. У виступах зреалізовано мету просвітницького заходу – 1) роль сподвижницької праці Рівноапостольних Кирила і Мефодія в сучасному глобалізованому, геополітичному світі; 2) культурний складник української ідентичності в контексті слов’янських національних культур.

Життєву голгофу Кирила і Мефодія, що відкрила нову сторінку в культурній спадщині слов’ян, про велич і багатство слов’янської книжної традиції, право слов’ян на нову культуру, розвиток самосвідомості слов’ян, початок слов’янського письменства і писемного художнього слова висвітлила в доповіді «Творці слов’янської писемності» Світлана Сергіївна Сивак, завідувачка відділу документів з гуманітарних та природничих наук Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка. Виступ «Українська культура в контексті слов’янських культур» Наталії Володимирівни Реб’якової, завідувачки відділу мистецтв Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, уяскравлений пам’ятками давнього письменства в українській редакції, які є культурною спадщиною нашого народу. Унікальність і цінність цих видань – у їхньому глибинному змісті, у сакральності, у сильній домінанті пізнавального та виховного впливу, що повертає нас до витоків мови, культурних надбань, дає змогу долучитися до загальнослов’янської матриці історичної культури.

«Читання книг – це велика духовна цінність», – зазначив у доповіді «Мудрість, освячена віками: презентація книги «2300 вибраних мудрих думок про книгу і читання» Григорій Михайлович Голиш, директор Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат історичних наук, доцент. Наголосив на виховному аспекті книги і розкритті змісту значення книги, як «джерела знань». У доповіді «Агатангел Кримський – феномен української культури» Ірина Петрівна Мірошник, завідувачка сектору новітньої історії Черкаського обласного краєзнавчого музею, висвітлила наукову спадщину найвидатнішого мовознавця воістину світового рівня і всеосяжних знань, авторитетного сходознавця, українського ученого кримськотатарського походження, виняткового ерудита, Агатангела Юхимовича Кримського. Постать академіка й дотепер викликає цілу гамму складних почуттів: здивування, захват, живу зацікавленість, глибоку повагу та біль за трагічну долю мовознавця. Велика кількість різноманітних матеріалів, систематизованих за тематико-хронологічним принципом, сфокусованих на життєвий і творчий шлях славетного полтавця, засновника нової української літератури, автора культового твору «…«Енеїду» кожен мусить відкривати собі сам відповідно до рівня своєї культури, самосвідомості й обізнаності з класичними джерелами…», п’єс «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Петровича Котляревського висвітлено у доповіді «Лицар української словесності»: «Енеїда» Івана Котляревського в музейній колекції» Світланою Борисівною Урицькою, старшим науковим працівником відділу фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею. Про знакові постаті у культурній спадщині Черкащини ознайомила у доповіді «Видатні черкащани, які зробили значний внесок у розвиток і популяризацію української культури» Оксана Писанко, завідувачка відділу краєзнавства Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, членкиня Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

— Інформаційним маркером сподвижницької праці Рівноапостольних Кирила і Мефодія в контексті слов’янської культурної спадщини, що чуттєво відгукується на проблемі етно- і глотогенезу українства 21-го століття, особливо в інформаційно-геополітичному наративі, відродження історичної пам’яті як важливого складника формування національного культурного простору в алгоритмі сьогодення, в логістичній парадигмі воєнного стану – формування патріотичного сегменту молодої людини в цей надскладний для нас час – час виборювання нашої ідентичності, культури, історії, мови, усього того, що стверджує наш окремішній генетичний код нації, який відстоюємо ціною власного життя у такій кровопролитній війні, такою героїчною обороною нашої державности, нашого суверенітету, — резюмувала модераторка заходу доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Шановні студенти! 

Відповідно до наказу про організацію освітнього процесу випусковим кафедрам потрібно організувати та провести до 01 травня 2024 року серед здобувачів вищої освіти своїх спеціальностей (освітніх програм) опитування «Про рівень задоволеності якістю освітньої діяльності за освітньою програмою». Просимо взяти участь в опитуванні. 

Анкета в гугл-формі за покликанням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScsKPyzDnohtjlM3a52GW5EfHYCG0P7dbjwpGfONNFKOaEMdg/viewform 

Дякуємо за долучення до вдосконалення якості освітнього процесу.

У межах співпраці кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зі стейкхолдерами освітніх програм організовано гостьову лекцію «Актуальність лінгвістичної авторознавчої експертизи в кримінальних провадженнях», яку прочитала Євгенія Ковкіна, кандидат філологічних наук, завідувач лабораторії мистецтвознавчих, лінгвістичних та психологічних досліджень Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» (м. Харків), фахівець-практик, яка має досвід роботи у сфері експертології 20 років.

Актуальність пропонованої теми лекції зумовлена передусім викликами воєнного часу — наявністю численних медіапублікацій та дописів у соціальних мережах, що підлягають семантико-текстуальним дослідженням щодо наявності в них ознак конфліктогенності контенту. Такі заходи мають не лише пізнавальне, а й практичне значення, оскільки викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики також залучені до проведення семантико-текстуальних досліджень. У березні 2022 року  створено комісію з лінгвістичних експертиз ЧНУ імені Б. Хмельницького. 

Пропонована тема відповідає навчальній програмі дисципліни «Лінгвістична експертиза» для студентів освітнього ступеня «магістр», які навчаються за освітньою програмою «Прикладна лінгвістика». До заходу доєдналися й здобувачі спеціальностей «Філологія (українська мова і література)», «Середня освіта (українська мова і література)», «Журналістика» та ін.

Долучилися також черкаські експерти: Анна Стромило, кандидат психологічних наук, судовий експерт у галузі психологічних досліджень Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, поліграфолог, член Всеукраїнської асоціації поліграфологів, яка нині здобуває ще один освітній ступінь магістра зі спеціальності «Філологія (прикладна лінгвістика)» у ЧНУ імені Б. Хмельницького з метою розширення сфери професійної діяльності, та Алла Собко — судовий експерт Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в УСБУ в Черкаській області, випускниця спеціальності «Середня освіта (українська мова і література)» (2022 р.). Приєдналися також колеги-науковці й студенти із закладів вищої освіти Києва, Житомира, Запоріжжя, Дніпра, Харкова, Умані, Хмельницького.

Лекцію проведено на платформі Google Meet, навчальний матеріал доповнений змістовною мультимедійною презентацією. Євгенія Ковкіна ознайомила зі специфікою проведення авторознавчих експертиз, орієнтовними запитаннями лінгвістові-експерту, ефективними методиками, а також продемонструвала приклади з останніх судових справ. Слухачі мали змогу поставити запитання, висловити свої думки, долучитися до дискусії та отримати кваліфіковані відповіді.

Лекція була ефективною, змістовною, практично орієнтованою, а тому представлена інформація зацікавила студентів, спонукала їх відчути важливість обраної професії та надзвичайну актуальність набуття лінгвістичних компетентностей. Подібні заходи покликані не лише поглиблювати знання студентів із навчальних дисциплін, увідповіднювати підготовку фахівців із вимогами ринку праці, а й розширювати можливості майбутнього працевлаштування здобувачів.

Організатори сподіваються, що такі заходи забезпечать поглиблення співпраці між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», сприятимуть налагодженню комунікації викладачів, науковців, студентів та практиків.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Упродовж 8—13 квітня проходив I (відбірковий) етап ІІ туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2024» в номінації «Українська мова та література». На основі рейтингу, укладеного за сумою балів, одержаних під час випробувань, учасницею фінального етапу стала Ольга Морокова — вчителька Канівської спеціалізованої школи № 6, випускниця Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2013 року).

Член журі всеукраїнського етапу — завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики, професорка Людмила Шитик — зауважила:

— За вихід до фіналу змагалися 25 учасниць з усіх областей України та міста Києва. Приємно констатувати, що наша конкурсантка гідно представила Черкаську область, посівши друге місце в рейтинговому списку за результатами трьох випробувань: «Написання есею», «Тестування» та «Аналіз поетичного твору». Ольга продемонструвала творчий підхід до аналізу поетичного твору, оригінальні знахідки методичного та інтерпретаційного характеру, високий рівень володіння методиками аналізу художнього тексту, уміння долучити здобувачів освіти до активної співпраці й здатність взаємодіяти з аудиторією. Фінальний етап ІІ туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2024» в номінації «Українська мова та література» відбудеться наживо у Львові з 12 до 18 травня.

Ольга Морокова поділилася своїми враженнями про участь у конкурсі:

— Відбірковий етап ІІ туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2024» — це поєднання натхненного присмаку відповідальності за педагогічну сферу рідної області, запахів азарту й випробування, а також неймовірна насолода від нових знайомств і спілкування з однодумцями. Чи було страшно?! Радше — цікаво! Моє найважливіше завдання в цьому надзвичайному конкурсі — іти вперед до найочікуванішої Перемоги рідної України, протоптуючи незвідані стежки освітянської ниви своїми дрібненькими кроками.

Бажаємо Ользі наснаги, творчих звершень, вагомих здобутків і переможного поступу!

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студенти ННІ української філології та соціальних комунікацій узяли участь у ІV Міжнародній науково-практичній студентсько-учнівській конференції «Мовні виміри світу», яка відбулася 18 квітня 2024 року в дистанційному режимі на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка. На пленарному засіданні з доповіддю «Прецедентні феномени у творчому доробку Миколи Калька» виступила Єлизавета Бабенко, здобувачка 4 курсу спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова і література) (науковий керівник – проф. Л. В. Шитик).

Програма конференції передбачала роботу сімох секцій: «Актуальні проблеми лексикології та фразеології», «Актуальні проблеми граматики та правопису», «Актуальні проблеми діалектології», «Актуальні проблеми ономастики й історії української мови», «Лінгвістика тексту», «Актуальні проблеми комунікативної лінгвістики», «Методика викладання української мови».

До програми секційних засідань включено доповіді студентки 2 курсу спеціальності 035.01 Філологія (українська мова і література) Ілони Кульбіди («Лінгвокультурні параметри кулінаризмів (на матеріалі збірки “Львів. Смаколики. Різдво”), науковий керівник – проф. Л. В. Шитик); студенток 3 курсу спеціальності 035.01 Філологія (українська мова і література): Яни Гайки («Функційний потенціал неологізмів в період російсько-української війни», науковий керівник – проф. В. В. Калько), Анастасії Донги («Прислів’я з антонімічним компонентом на позначення людини», науковий керівник – проф. В. В. Калько), Ірини Семенухи («Семантико-словотвірні особливості українського молодіжного сленгу на матеріалі мовлення інтернет-користувачів», науковий керівник – проф. В. В. Калько); студентки 4 курсу спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова і література) Тетяни Мороз («Антропонімійний простір есею “Найдовша подорож» Оксани Забужко”, науковий керівник – проф. Л. В. Шитик); здобувачок освітнього ступеня «магістр» спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова і література): Юлії Литвиненко («Вербалізація концепту “війна” в українських пареміях», науковий керівник – проф. В. В. Калько), Вікторії Потужньої («Фразеологічні одиниці української мови з теонімним компонентом як маркер національно-мовної картини світу українців», науковий керівник – доц. Г. В. Кочерга) та здобувачок освітнього ступеня «магістр» спеціальності 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика): Анастасії Судакової («Клички тварин у лексиці військових», науковий керівник – доц. Т. В. Щербина) й Олени Назаренко («Рідкісні найменування в говірці с. Кашперівка Тетіївського р-ну Київської обл.», науковий керівник – доц. Т. В. Щербина).

За матеріалами конференції буде опубліковано електронний збірник тез.

Студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — у списках переможців ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, які напередодні оприлюднило Міністерство освіти і науки України.

Відповідно до наказу № 398 від 26.03.2024 р. дипломом І ступеня нагороджена студентка 2 курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій спеціальності «Журналістика» Ольга Ярмолич (керівник — доцентка Наталія Ковтун). Дипломи ІІІ ступеня здобули студентка 4 курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій спеціальності «Середня освіта (українська мова і література)» Єлизавета Бабенко (керівник — професорка Людмила Шитик) та студентка 2 курсу ННІ іноземних мов спеціальності «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)» (керівник — доцентка Ірина Литвин).

Щиро вітаємо студенток та їхніх керівників із вагомими здобутками!

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

   19 березня 2024 року викладачі та студенти ННІ української філології та соціальних комунікацій провели профорієнтаційну зустріч із учнями 10 класу Черкаської спеціалізованої школи I-III ступенів №17. 

   Доц. Щербина Т. В. акцентувала на важливості усвідомленого вибору фаху й навчального закладу для здобуття якісної освіти, що відповідає сучасним викликам. Проф. Мартинова Г. І. ознайомила майбутніх абітурієнтів із напрямами освітньої діяльності Черкаського національного університету та з переліком освітніх програм, за якими готують фахівців у ННІ української філології та соціальних комунікацій, запропонувала охочим рекламні буклети. Студентки Старокожка Оксана та Ященко Владислава докладніше розповіли про освітні програми 014.01 Середня освіта (українська мова і література) та Середня освіта (українська мова і література та англійська мова), основні дисципліни, необхідні для оволодіння фахом, поділилися з учнями своїми враженнями від навчання, запропонували цікаві завдання. Студентка Семенуха Ірина розкрила специфіку навчання за освітньою програмою 035.01 Філологія (українська мова і література), окреслила коло інтересів спеціаліста-філолога та можливості працевлаштування. Студент Кучеренко Антон і магістрантка Судакова Анастасія заінтригували учнів освітньою програмою 035.10. Прикладна лінгвістика, пояснили, які навчальні дисципліни опановують студенти-прикладники, та вказали на перспективи працевлаштування за цією спеціальностю.

      13 березня 2024 року в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького в ННІ української філології та соціальних комунікацій відбулася гостьова лекція на тему: ʹʹУкраїнська мова: на шляху з минулого в майбутнєʹʹ, яку провів відомий історик української мови Василь Денисюк, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української філології Хмельницького національного університету. Лекторій зініціювала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики в межах задекларованих заходів круглого столу ʹʹЛінгвоукраїністика Черкащиниʹʹ.                                                                                                                        Мета лекції – зʹясувати всеслов'янські історичні складники української мови, хронологічні межі утворення самобутніх рис звукової системи української мови, що чуттєво відгукуються на проблемі етно- і глотогенезу українства ХХІ століття, особливо в інформаційно-геополітичному наративі повномаштабного вторгнення росії в Україну; дати студентам розуміння сучасних наукових поглядів, дискусій, алгоритмів прадавніх коренів української мови в контексті словʹянських мов.                                                          Гостьова лекція відбулася на платформі Meet. Мовно-історичний маркер лекції вочевиднив проблемні питання етно-, глото-, націє- та державотворчих процесів в Україні на геополітичній мапі сьогодення, що й задекларувала присутність понад 80 слухачів як студентського, так і викладацького загалу з різних закладів вищої освіти України.                                                                                                               Такий захід має особливе значення для формування фахових компетентностей здобувачів вищої філологічної освіти, розширення світоглядних засад, поглиблення знань з історії української мови. Лекція з історичної дисципліни репрезентувала фахову майстерність міждисциплінарного перетину, що переростає у творчий процес усвідомлення студентами себе як майбутніх фахівців, які зможуть обґрунтувати й пояснити складні проблеми з історії української мови. Вишукана ерудованість лектора увиразнює і змістове наповнення заняття та декларує доступність наукової репрезентації складних дискусійних, пізнавальних питань з історії української мови.                                                                                                                                                                                                                                 Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики висловлює щиру вдячність доцентові Василю Денисюкові за прочитання лекції, за його енциклопедичне та особистісне глибинне розуміння представлених науково-теоретичних положень й оригінальність підходу в потрактуванні низки мовно-історичних питань; за цікавий змістовний виклад лекційного матеріалу через академічне осмислення історії українства та української мови. 

13.03.2024 з нагоди 70-річчя Черкаської області кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького провела круглий стіл «Лінгвоукраїністика Черкащини». 

Організатори ставили за мету популяризувати наукові досягнення лінгвістів Черкащини, репрезентувати й апробувати наукові дослідження різних галузей сучасної лінгвістики, а також пошанувати відомих науковців-земляків та колег-ювілярів.

Пленарне засідання розпочала вітальним словом директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко.

Про мовознавців Черкащини розповіла завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики, професорка Людмила Шитик, яка, зокрема, зауважила:

— Серед плеяди видатних українців, чиє ім’я пов’язане з нашим краєм, гідне місце посідає лінгвіст зі світовим ім’ям Агатангел Юхимович Кримський; мовознавець і педагог, фахівець із методики викладання української мови, доктор педагогічних наук, професор Андрій Петрович Медушевський; український мовознавець, дослідник і викладач історії української мови, кандидат філологічних наук Петро Дмитрович Тимошенко. Вихідцями з благодатної Черкаської землі є Алла Петрівна Коваль — докторка філологічних наук, професорка, автор численних праць з історії української мови, стилістики, культури мови; Ніна Федорівна Клименко – докторка філологічних наук, професор, талановитий педагог, відомий перекладач, мудрий керівник нашої Тетяни Олександрівни Гаврилової. Черкащина є батьківщиною доктора філологічних наук, професора, випускника Черкаського педагогічного інституту Василя Васильовича Лободи; мовознавця, перекладача, дослідника фонетичних особливостей говірок Західної і Середньої Черкащини, кандидата філологічних наук Андрія Пахомовича Могили. З Черкаським університетом пов’язана професійна діяльність доктора філологічних наук, професора Михайла Петровича Кочергана, за чиїми підручниками навчалися й навчаються покоління студентів, та кандидата філологічних наук, доцента Івана Тимофійовича Яценка. Визначними постатями в історії кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики були її очільники: доктор філологічних наук, професор Михайло Андрійович Жовтобрюх; кандидат філологічних наук, доцент Василь Філатович Сич; кандидатка педагогічних наук, доцентка Ганна Романівна Передрій – людина, якій більшість із нинішніх викладачів ННІ завдячує своїми науковими й фаховими досягненнями. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю й інших наших викладачів: кандидатів філологічних наук, доцентів Гафії Михайлівни Мукан, Фані Адамівни Непийводи, Ганни Онуфріївни Піскун, викладачів Ганни Казимирівни Пашіс та Надії Федорівни Лабунець, чия професійна діяльність пов’язана з кафедрою українського мовознавства.

У першій частині круглого столу виголошено цікаві доповіді про відомих лінгвістів, чиї імена навічно вписані в історію Черкаського краю. Основні аспекти діяльності Агатангела Кримського й тяглість діалектологічних досліджень висвітлила в доповіді «Мовні обрії Агатангела Кримського» професорка Ганна Мартинова. Значення «Притчі про блудного сина» в історії української мови й світової культури з’ясувала професорка Київського національного лінгвістичного університету Оксана Зелінська – випускниця Черкаського педагогічного інституту. Про шість черкаських листопадів у науково-педагогічній діяльності Михайла Андрійовича Жовтобрюха доповів професор Микола Калько. А проблеми зіставної лінгвістики та специфіка морфологічної концепції в працях Івана Тимофійовича Яценка висвітлила завідувачка кафедри слов’янської філології, зарубіжної літератури та методики навчання доцент Лариса Корновенко.

Друга частина заходу «Лінгвоукраїністика Черкащини: персоналії» була присвячена пошануванню колег-ювілярок. Голова профкому Черкаського національного доцент Ігор Погрібний подякував ветеранам за їхню працю, вручив подяки та грошові винагороди.

Слово про вчителя й колегу – доцентку Тетяну Гаврилову – з нагоди її 75-річчя виголосила професорка Ганна Мартинова. Про лінгвометодику як мистецтво, яким досконало володіють професорка Наталія Остапенко, доцентки Валентина Шляхова та Віра Божко, розповіла директорка інституту Оксана Іванченко. З лінгвістичними пошуками доцентки Зої Денисенко ознайомила учасників круглого столу доцентка Галина Ярмоленко, а сторінки її життєпису висвітлила професорка Валентина Калько. Кожна з ювілярок – непересічна особистість, вагома постать у лінгвоукраїністиці Черкащини.

У межах наукового заходу організовано гостьову лекцію з історії української мови «Українська мова: на шляху з минулого в майбутнє», яку провів кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології Хмельницького національного університету Василь Денисюк. До лекції долучилися викладачі та студенти ННІ іноземних мов, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Житомирського державного університету імені Івана Франка та інших ЗВО.

Учасники круглого столу обговорили актуальні проблеми лінгвоукраїністики, медіалінгвістики та лінгводидактики на засіданнях п’яти секцій: «Здобутки лінгвоукраїністики Черкащини», «Українська мова в синхронії і діахронії», «Мова української літератури: регіональний і загальноукраїнський складники», «Мова й медіа», «Викладання української мови і літератури в школі». У заході взяли участь учителі шкіл та ліцеїв міста й області. Співорганізаторами круглого столу були КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» та Черкаський гуманітарно-правовий ліцей Черкаської міської ради Черкаської області як стейкхолдери освітніх та освітньо-наукових програм ННІ української філології та соціальних комунікацій.

Проведений науковий захід засвідчив потужний науковий потенціал Черкащини загалом та Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зокрема. Напевне, сама земля Богдана і Тараса давала й дає сили та натхнення, благословляє на пізнання й плекання рідного Слова.

Джерело: cdu.edu.ua

        Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 

     8 березня 2024 року відбулася підсумкова конференція за результатами навчальної практики студентів 2 курсу, що здобувають освіту за спеціальностями 035.01 Філологія (українська мова та література) та 014.01 Середня освіта (українська мова та література) (наукові керівники – проф. В. В. Калько, проф. М. І. Калько, проф. Г. І. Мартинова, доц. Т. В. Щербина).

  На захід із метою профорієнтації були запрошені студенти комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради», учні Журавського ліцею Шполянської ОТГ.

    Гості із зацікавленням слухали звіт студентів про практику, враження від якої, за словами здобувачів освіти, залишаться з ними надовго, оскільки саме під час спілкування з інформантами, у процесі проведення мовних заходів зі школярами вони переконувалися в правильності обрання свого майбутнього фаху.

21.02.2024 року відбулася зустріч студентів КНЛУ – здобувачів освіти за ОП «Українська мова і література, англійська мова, зарубіжна література» з Т. В. Щербиною – к. філол. н., доцентом, доцентом кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики ЧНУ імені Богдана Хмельницького й водночас учителькою української мови і літератури Черкаської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 17. На цьому заході відома діалектологиня, дослідниця говірок середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя, авторка та співавторка багатьох праць з діалектології поділилася з майбутніми вчителями української мови та літератури своїм досвідом організації роботи школярів з діалектною лексикою на уроках української мови і літератури та в позаурочний час.

Завдяки цій зустрічі, приуроченій до Міжнародного дня рідної мови, студенти отримали уявлення про формування в учнів ЗЗСО комунікативної, предметної, загальнокультурної та проєктно-технологічної компетентностей на матеріалі вивчення діалектної лексики.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови викладачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Ярмоленко та студентки Ірина Семенуха, Яна Гайка, Марина Урсатій організували й провели низку заходів. Зокрема, третьокурсникам розповіли про нове розстріляне відродження й прочитали вірші про рідну мову, написані поетами, які загинули під час російсько-української війни.

На прохання директорки спеціалізованої школи I–III  ступенів № 33 імені Василя Симоненка  Оксани Коваленко і вчительки української мови та літератури Олени Красовської для учнів 9-го й 11-го класів провели інтелектуальне змагання «Соловей співає – серце завмирає» та розповіли про те, що досконало вивчити рідну мову можна в ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

У переддень свята рідної мови відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Робота учениці 10 класу Малобурімської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Чорнобаївської селищної ради Черкаської області Анастасії Баль (науковий керівник – учителька української мови і літератури Валентина Бабак) була присвячена проблемі мови як головної ознаки національної ідентичності українця крізь призму щоденників Василя Захарченка – українського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. 

Думки Василя Захарченка про українську мову звучать потужно й актуально. 

17–18 лютого 2024 року відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького – завідувач кафедри професор Людмила Шитик (голова журі) та доцент Ігор Погрібний (член журі) – оцінювали дослідницькі проєкти членів секції «Українська мова». Цьогоріч це найбільш представлений напрям наукових досліджень здобувачів середньої освіти: свої роботи презентували 27 учасників –учні 9, 10, 11 класів ЗЗСО Черкащини.

17 лютого проходив постерний захист, а 18 – наукова конференція. Викладачі кафедри використали цю можливість для проведення профорієнтаційної роботи. На початку наукової конференції проф. Людмила Шитик розповіла про спеціальності та освітні програми, за якими можна здобути фах у ННІ української філології та соціальних комунікацій. Доц. Ігор Погрібний запросив випускників вступати до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, а учням 9 та 10 класів порадив продовжувати наукові дослідження з української мови.

Презентовано тематичні художні твори класичної та сучасної української літератури ( "Сад Гетсиманський" І. Багряного, "Жовтий князь" В. Барки, "Тема для медитації" Л. Кононовича, "Розколоте небо" С.Талан та ін.) 

Про вшанування пам'яті жертв Голодоморів викладачами й студентами ЧНУ  читайте за покликаннями: 

Викладачі та студенти ЧНУ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років.

У ЧНУ зняли відео та облаштували інсталяцію до роковин Голодомору.

Захід організовано до Міжнародного дня студентів Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького.

Наш інститут зібрав більше 10-ти тисяч гривень.

“Зараз, як ніколи, важливо доєднуватися до волонтерства для допомоги ЗСУ. Війна набуває затяжного і виснажливого характеру, звичайну людину охоплюють розпач, відчай і втома. Це нормально. Проте у студентському середовищі волонтерський дух не згасає: молодь з неабияким ентузіазмом бере участь у зборі необхідних речей, матеріалів, донатів на ЗСУ. Переконливим підтвердженням цього є доброчинний марафон у нашому університеті. Разом із викладачами, із оптимізмом і запалом в очах та в діях студенти довели, що майбутнє нашої нації – цілеспрямовані та сильні люди”, – зазначила заступник директора ННІУФСК з виховної роботи Оксана Вертипорох.

Студенти й викладачі ННІУФСК запропонували відвідувачам марафону кілька цікавих лотів: професійну фотосесію, стилістичне редагування курсової роботи, поетичне оригінальне привітання до будь-якого свята від справжніх митців, а також смаколики, книжки, іграшки, сувенірну продукцію. 

Своїми враженнями поділилась студентка 1-Ж курсу Слєсар Владислава: «Оскільки сьогодні день студента, нам треба всім відпочити й відволіктись. Благодійні внески ідуть на ЗСУ, тому я вважаю, що це дуже важливий захід у наш час». 

Автор: студентка 1-Ж курсу Анастасія Донець

Фото: студентка 2-PR курсу Олександра Гончаренко

Джерело: Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 

Більш докладно про весь марафон читайте на сайті Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 

Традиційно після Дня української писемності та мови проходить І етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. 

На урочистостях з нагоди відкриття конкурсу в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького був присутній ректор університету Олександр Черевко. Ректор привітав переможців всеукраїнського етапу 2023 року – студентів навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій [спеціальності «Середня освіта (українська мова і література)» та «Журналістика (реклама та PR у медіагалузі)»] – із вагомими здобутками: Анна Поленякіна і Тарас Ткалич відзначені дипломами І ступеня, а Юлія Шиш – дипломом ІІ ступеня. Церемонія нагородження за перші місця відбулася 14 червня 2023 року в Національному музеї Тараса Шевченка (м. Київ), де найрозумніші шевченкознавці отримали дипломи й цінні подарунки, а диплом за друге місце ректор вручив Юлії Шиш на урочистому відкритті університетського етапу.

Олександр Володимирович привітав керівників цьогорічних переможців – професорку Людмилу Шитик, доценток Ольгу Федоренко й Тетяну Бондаренко – з вагомими здобутками їхніх студентів, побажав учасникам університетського етапу ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка наснаги, творчих звершень, успіхів у вивченні та популяризації державної мови, національної культури та творчості видатних українських письменників. Ректор висловив сподівання, що цьогорічні конкурсанти продемонструють вагомі результати в обласному та всеукраїнському етапах конкурсу.

Запрошені переможці цьогорічного і минулорічного всеукраїнського етапу конкурсу Анна Поленякіна, Тарас Ткалич, Юлія Шиш та Ксенія Куріло поділитися зі студентами секретами свого творчого успіху.

Голова журі обласного етапу конкурсу Людмила Шитик процитувала настанови учасникам конкурсу від переможниці всеукраїнського етапу Х Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, випускниці ННІ УФСК Валерії Люлько: «Майте власне бачення проблеми, власне несподіване її розв’язання: поєднуйте найбільш віддалені явища, використовуйте яскраві метафори, не копіюйте когось, не намагайтеся підлаштовуватися під тему чи під жанр, а грайтеся жанрами, формами, засобами. Ваша робота повинна кардинально відрізнятися від інших робіт. Її мають пам’ятати, поки перевіряють наступні роботи».

На відкриття університетського етапу ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка завітали й черкаські письменники Ольга Месевря та Валерій Власюк, які дали творчі поради конкурсантам, почитали свої поезії, щоб налаштувати студентів на особливу творчу атмосферу.

Члени журі перевірили конкурсні роботи, опрацювали результати й підбили підсумки.

Визначено переможців у двох категоріях: філологи [спеціальності Середня освіта (українська мова і література), Філологія (українська мова і література), Філологія (усі іноземні мови), Середня освіта (англійська мова, німецька мова), Переклад]; нефілологи [Журналістика (усі освітні програми), інші спеціальності].

За результатами конкурсу переможцями серед філологів стали:

Єлизавета Бабенко, ННІ УФСК, 4-А: І місце;

Анастасія Харенко, ННІ УФСК, 2-Б: І місце;

Анастасія Парибка, ННІ ІМ, 2-Д: ІІ місце;

Анастасія Заїченко, ННІ УФСК, 4-А: ІІ місце;

Софія Новосьолова, ННІ УФСК, 1-А: ІІ місце;

Анастасія Гедзик, ННІ ІМ, 1 маг.: ІІІ місце;

Анастасія Коваль, ННІ УФСК, 3-А: ІІІ місце;

Марина Охріменко, ННІ УФСК, 3-А: ІІІ місце;

Карина Тимошенко, ННІ УФСК, 2-Б: ІІІ місце;

Ірина Фішер, ННІ ІМ, 2-Д: ІІІ місце;

Єлизавета Цвєткова, ННІ ІМ, 2-А: ІІІ місце.

Переможцями в команді нефілологів визначені:

Ольга Ярмолич, ННІ УФСК 2-Ж: І місце;

Надія Лихолай, ННІ УФСК 1-PR: ІІ місце;

Надія Січкар, ННІ УФСК 3-PR: ІІ місце;

Антін Філіпенко, ФОТІУС: ІІІ місце;

Валерія Фінько, ФОТІУС: ІІІ місце.

За місця в обласному етапі ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка змагатимуться: Єлизавета Бабенко, Анастасія Харенко, Анастасія Парибка, Анастасія Заїченко та Ольга Ярмолич, Надія Лихолай, Надія Січкар.

Щирі вітання переможцям і всім учасникам конкурсу. Хай мудре й захопливе Шевченкове слово завше супроводжує вас, надихає на творчість, на успішну самореалізацію в переможній і квітучій Україні.

Фотограф: Анна Харченко 

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики

Кафедра української літератури та компаративістики

Із нагоди Дня української писемності та мови студенти й викладачі інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького провели низку заходів. Це стало можливим насамперед завдяки ініціативі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики. 

У День української писемності та мови, що цього року вперше святкували 27 жовтня, студенти разом із викладачами традиційно долучилися до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності.

На запрошення голови Черкаської обласної організації Спілки письменників України завідувача кафедри української літератури та компаративістики Володимира Поліщука в ЧНУ завітали письменники Валентина Коваленко, Ганна Клименко-Синьоок, Таміла Чупак, Катерина Вербівська, Тетяна Брукс та Валерій Власюк, щоб поспілкуватися зі студентами, почитати свої твори та написати радіодиктант національної єдності. Після декламування поезій воєнного часу та виконання гімну українських націоналістів «Зродились ми великої години» і маршу січових стрільців «Ой у лузі червона калина…» університетська громада, зокрема й ректор та проректори, а також гості написали радіодиктант. 

«Мені хочеться перевірити передовсім свою грамотність. Відчути, що я добре знаю українську мову. Університет Богдана Хмельницького, де я навчалася, тривалий час працювала, – це мої рідні стіни. Для мене важливо продемонструвати свою причетність і до навчального закладу, і до нації, яка має неймовірну мову», – розповіла, чому бере участь у мовній ініціативі, Валентина Коваленко – письменниця, кандидатка педагогічних наук, генеральна директорка Шевченківського національного заповідника.

Кафедра журналістики, реклами та PR-технологій доєднала до участі в загальнодержавному флешмобі радіодиктанту в стінах рідної alma mater і своїх випускників. Дипломована журналістка Мар’яна Верховцева зазначила, що це захід, де можна виявити любов до рідної мови, згадати правила правопису та отримати позитивні емоції.

Після написання радіодиктанту професорка Людмила Шитик провела для студентів 4-го курсу навчально-методичний тренінг «Орфографічно-пунктуаційна грамотність як складник фахової компетентності», де звернула увагу й на складні випадки написання слів і вживання розділових знаків у тексті диктанту.

Працівники бібліотеки імені М. Максимовича організували в ННІ УФСК виставку літератури «Рідна мова – духовний скарб нації», а студенти 2-Б курсу під керівництвом доцентки Галини Кочерги – презентацію «Із витоків української писемності».

Професор кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Микола Калько провів мовний брейн-ринг для студентів першого курсу. Після 30 раундів команда «Мовознавчий легіон» перемогла «Філологів».

Цього ж дня відбулося урочисте відкриття й проведення університетського етапу ХХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Захід пройшов у дистанційному форматі. Студентка 2-Ж курсу Ангеліна Бородай зазначила, що це не настільки змагання задля перемоги та першого місця, скільки процес перевірки себе та своїх знань. 

Візуалізація проведених заходів презентована у фотоколажі «Миттєвості у світлинах», який підготувала доцентка Алла Таран.

Завершився тиждень української писемності та мови 31 жовтня відкриттям університетського етапу ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка й дистанційним виконанням творчих завдань. На урочистому відкритті конкурсу ректор університету Олександр Черевко вручив студентці 3-PR Юлії Шиш диплом за друге місце у всеукраїнському етапі ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, а директорка ННІ УФСК Оксана Іванченко відзначила подяками студентів інституту за активну участь у заходах до Міжнародного дня грамотності. Запрошені переможці цьогорічного і минулорічного всеукраїнського етапу конкурсу Анна Поленякіна, Тарас Ткалич, Юлія Шиш та Ксенія Курило поділитися зі студентами секретами свого творчого успіху, а черкаські письменники Ольга Месевря і Валерій Власюк дали творчі поради конкурсантам, почитали свої поезії, щоб налаштувати студентів на особливу творчу атмосферу. Участь у конкурсі взяли не тільки студенти ННІ УФСК, а й здобувачі інших навчально-наукових інститутів ЧНУ. «У такий спосіб ми презентуємо нові, свіжі погляди на постать Кобзаря й поширюємо серед молоді любов до класичної літератури та української словесності загалом», – уважає студентка 2-Б курсу Анастасія Харенко.

Упродовж тижня проведено й низку інших заходів.

25 жовтня відбулася екскурсія до наукової бібліотеки імені М. Максимовича «Мова – один із найважливіших ідентифікаторів державності» (організатори – доцентки Галина Кочерга й Галина Ярмоленко).

26 жовтня куратори провели у своїх групах бесіду на тему: «Ціною життів найкращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє. Українська мова – це мова наших батьків і дітей. Мова нашої Перемоги (В. Залужний)». Цього ж дня відбулася екскурсія студентів до Черкаського обласного краєзнавчого музею в зал «Київська Русь» (організатори – доцентки Галина Ярмоленко та Тетяна Щербина).

У межах співпраці кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики із закладами освіти м. Черкас організовано заходи й для школярів, зокрема: інтелектуальну гру «Заговори, щоб я тебе побачив» для учнів 11-Б класу Черкаської ЗОШ № 22 (організатор – доцентка Галина Ярмоленко) і тест «Цікаві факти про українську писемність та мову» для учнів Черкаського гуманітарно-правового ліцею (професорка Людмила Шитик).

«Усі проведені заходи були спрямовані на популяризацію української мови, ознайомлення з її історією для того, щоб студенти вкотре відчули себе носіями української ідентичності», – прокоментувала завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Людмила Шитик.

Автор: студентка 2-Ж курсу Ольга Ярмолич

Джерело: Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 

Заходи до Дня української писемності та мови, задекларовані кафедрою українського мовознавства та прикладної лінгвістики. 

14 червня 2023 року в Національному музеї Тараса Шевченка (м. Київ) відбулася церемонія нагородження переможців ХІII Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького представляли двоє студентів ННІ української філології та соціальних комунікацій, які здобули перші місця у всеукраїнському етапі: магістрант першого курсу спеціальності Середня освіта (українська мова і література) Тарас Ткалич (керівник – професор Людмила Шитик) та здобувачка другого курсу спеціальності Журналістика (реклама та PR у медіагалузі) Анна Поленякіна (керівник – доцент Ольга Федоренко). 

Переможцям конкурсу вручили дипломи та цінні подарунки: книги, навушники, флешки, поясні сумки. Позитивні емоції студенти отримали від екскурсії Національним музеєм Тараса Шевченка.

Бажаємо Анні Поленякіній та Тарасові Ткаличу нових творчих досягнень, успіхів у здобутті фаху.

16 травня 2023 року студентки 2 курсу Романенко Каріна та Качур Вікторія провели зі студентами 1 курсу спеціальності 14.01 Середня освіта (українська мова і література) підсумкове заняття з навчальної дисципліни «Історія української мови» у формі діалектологічного тренінгу.  Змагалися дві команди «Файні гебети» і «Тормозок», які виявили знання про діалектний поділ української мови і характерні риси говірок, представили вміння розпізнавати й кваліфікувати діалектні явища, використовувати їх у професійній діяльності. 

10 ‒ 11 травня 2023 року в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася XХV Всеукраїнська наукова конференція молодих учених «Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених "РОДЗИНКА – 2023"».

На засіданні секції "Українське мовознавство" студенти репрезентували результати своїх наукових досліджень.

Шановні студенти! 

Відповідно до розпорядження № 08-н від 20.04.2023 випусковим кафедрам потрібно організувати та провести в період із 01 травня до 20 травня 2023 року серед здобувачів вищої освіти своїх спеціальностей (освітніх програм) опитування «Про рівень задоволеності якістю освітньої діяльності за освітньою програмою». Просимо взяти участь в опитуванні. 

Анкета в гугл-формі за покликанням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScsKPyzDnohtjlM3a52GW5EfHYCG0P7dbjwpGfONNFKOaEMdg/viewform 

Дякуємо за долучення до вдосконалення якості освітнього процесу.

03 березня 2023 відбулася звітна конференція за матеріалами навчальної організаційно-ознайомлювальної практики студентів 2 курсу спеціальностей 014.01 Середня освітна (Українська мова і література), 035.01 Філологія (українська мова та література), 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика).  Керівники практики — викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики проф. Калько М.І., проф. Мартинова Г. І., доц. Щербина Т. В. запросили на цей захід і гостей — студентів-випускників Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу, учнів Городищенської школи №2, Журавського ліцею Шполянської міської ради ОТГ Звенигородського району Черкаської області. 

Студенти поділилися враженнями від проходження практики, де вони здобували перший досвід проведення мовних заходів; студенти-філологи — особливостями запису й аналізу діалектних матеріалів. Насамкінець запросили студентів педагогічного коледжу й учнів шкіл до подальшого навчання в ЧНУ, підкресливши, що заклад забезпечує якісною освітою тих, хто прагне здобувати знання в царині філології. 

18 лютого відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Секцію «Українська мова» представляли 14 учасників, їх оцінювало журі, у складі якого були викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького: доцент Погрібний Ігор Іванович (голова журі) та завідувач кафедри професор Шитик Людмила Володимирівна.

Перед науковою конференцією проф. Шитик Л. В. розповіла про спеціальності та освітні програмами, за якими можна здобути фах у ННІ української філології та соціальних комунікацій. Випускників запросили вступати до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, а учням 9 та 10 класів порадили продовжувати наукові дослідження з мови. 

Щороку 21 лютого в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови, запроваджений UNESCO від 2000 року. Основна мета свята – спонукати людей до визнання й використання рідної мови, наголосити на важливості вдосконалення мовних і комунікативних компетентностей. У час повномасштабної війни українська мова є не тільки ознакою національної ідентичності та громадянської позиції, а й інструментом боротьби з ворогом. Українці зі зброєю в руках виборюють право говорити рідною мовою, захищають свою волю і незалежність, рідну землю, культуру й історію.

З нагоди свята кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького ініціювала написання тесту, мета якого – перевірити знання мовних норм, зокрема й новацій «Українського правопису» 2019 року. До заходу були залучені студенти перших курсів бакалаврату та магістратури, учні Гуманітарно-правового ліцею Черкаської міської ради Черкаської області та Черкаської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 17, студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка та учні Наукового ліцею Житомирського державного університету імені Івана Франка.

До написання тесту доєдналися 137 осіб. Особливо активними були учні Гуманітарно-правового ліцею, із яким Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького нещодавно уклав угоду про співпрацю.

Визначено переможців конкурсу.

ІІ місце

29 балів: Марія Маслюк (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), Аріна Баранікова (Гуманітарно-правовий ліцей), Зоряна Гончар (Гуманітарно-правовий ліцей), Анастасія Ганджа (Гуманітарно-правовий ліцей);

28 балів: Катерина Маслюк (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького).

ІІІ місце

27 балів: Юлія Тарасенко (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), Дар’я Урсуляк  (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), Ілона Кульбіда (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), Віталіна Муренко (Гуманітарно-правовий ліцей), Софія Березовська (Гуманітарно-правовий ліцей), Поліна Налісна (Черкаська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 17);

26 балів: Дарина Савченко (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), Юлія Сердюкова (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), Марія Рачок (Гуманітарно-правовий ліцей);

25 балів: Анастасія Вдовиченко (Гуманітарно-правовий ліцей), Аріна Данильчук (Гуманітарно-правовий ліцей), Катерина Пащенко (Гуманітарно-правовий ліцей).

Організатори заходу підготували грамоти переможцям, а директор Гуманітарно-правового ліцею особливою відзнакою нагородив студентку І курсу Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Марію Маслюк за найкращий результат серед студентів.

Щиро вітаємо переможців! 

Визначено переможців у чотирьох категоріях:

1) серед студентів закладів вищої освіти (гуманітарних спеціальностей):

І місце: Тарас Ткалич (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, ННІ української філології та соціальних комунікацій);

ІІ місце: Сергій Сухий (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, ННІ іноземних мов);

ІІІ місце: Юлія Прижбило (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, факультет філології та журналістики);

2) серед студентів закладів вищої освіти (негуманітарних спеціальностей):

І місце: Юлія Шиш (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, ННІ української філології та соціальних комунікацій);

ІІ місце: Анна Поленякіна (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, ННІ української філології та соціальних комунікацій); 

ІІІ місце: Ольга Левченко (Уманський національний університет садівництва, факультет економіки і підприємництва);

3) серед студентів закладів фахової передвищої освіти (гуманітарних спеціальностей):

І місце: Анастасія Полякова (КНЗ фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж імені Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради»);

ІІ місце: Маргаріта Зубіцька (КЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради»);

ІІІ місце: Інна Колот (КЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради»);

4) серед студентів закладів фахової передвищої освіти (негуманітарних спеціальностей):

І місце: Віолета Кітораги (Черкаський державний бізнес-коледж);

ІІ місце: Антон Радченко (Черкаський художньо-технічний коледж);

ІІІ місце: Катерина Дроздова (Черкаський політехнічний фаховий коледж).

– Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, який організовує обласний етап, має успішний та результативний досвід проведення конкурсу. Минулого року наші студенти стали переможцями всеукраїнського етапу: Людмила Гонда та Ксенія Куріло отримали дипломи ІІ ступеня, а Діана Мусієнко – ІІІ. Дипломи ІІІ ступеня отримали й здобувачі закладів фахової передвищої освіти, зокрема: Софія Черніченко (Черкаський державний бізнес-коледж) та Інна Колот (КЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради»). Серед цьогорічних переможців обласного етапу четверо є студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Сподіваємося, що вони також гідно представлять наш регіон на всеукраїнському конкурсі, – зазначила голова журі обласного етапу ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка професор Людмила Шитик.

Щиро вітаємо переможців обласного етапу й бажаємо наснаги, творчих звершень, успіхів у вивченні й популяризації державної мови, національної культури та творчості видатних українських письменників. Нехай серця палають світлом любові, добра, надії та віри в нашу перемогу, у ЗСУ, в Україну.

«Знання історії української мови повертає нам найголовніше – пам’ять, глибинне усвідомлення мови своїх пращурів як душі нації, стрижня у ствердженні своєї ідентичності, самобутності. У мові пам’яток – наша культура, історія, що є ознакою нашого національного визнання. Потреба у вивченні культурної історичної спадщини диктується  наративом сьогодення», – зазначила доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга. 

Інформаційним маркером були пам’ятки української редакції, що є культурною спадщиною українського народу: «Остромирове Євангеліє», «Ізборник Святослава», «Чуднівський псалтир» та інші. Унікальність і цінність пам’яток – у їх глибинному змісті, у сильній домінанті за своїм пізнавальним та виховним впливом.

Студенти-першокурсники, зацікавлені змістовим наповненням, жваво дискутували, що дало можливість сформувати основну ідею наведених вище пам’яток – ідея соборності української мови та державности. Дивовижну ерудицію учасники проявили у дискусійній проблемі – формування слов’янської писемності.

«Я приємно вражена заходом, що спонукає мене до роздумів про ті історичні посили, які закарбовані у культурній спадщині нашого народу, що стверджують українство в Українській державі», – поділилася студентка 1 курсу Карина Тимошенко.

Студентам провели екскурсію бібліотекою. Розповіли про різні аспекти її роботи, а також про можливості, які вона надає. Продемонстрували різні екземпляри давніх українських книг, які зберігаються в книгозбірні. 

Після екскурсії майбутнім мовознавцям прочитали лекцію про перші українські рукописні книги та історію їх виникнення. Окрім цього, продемонстрували факсимільні видання, які наявні в бібліотеці. Все це є важливим компонентом як навчання, так і майбутньої роботи студентів.

«Лекція була дуже цікава. Прослухавши її, ми наче глянули у минуле. Книги Тараса Шевченка – це найцікавіше: його письмо, почерк, те, як він власноруч змінював свої ж тексти», – поділилася студентка 1 курсу Дар’я Малій.

Нагадаємо, що екскурсія відбулась у межах низки заходів до Дня української писемності та мови, які задекларувала й проводить кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики ННІ української філології та соціальних  комунікацій.

Автори: доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга, студент 1-Ж курсу Денис Непогодьєв

Фото: студентка 2-ВБ курсу Марія Слинько 

«Мета цього заходу – забезпечення всебічного розвитку й функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, сприяння утвердженню її статусу як державної, піднесення престижу української мови серед молоді. Незважаючи на те, що українці притиснуті горем війни, конкурс продовжує жити, наші студенти вкотре доводять, що мова об'єднує. Тож нам потрібно гуртуватися навколо українського», – поділилась завідувачка кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, голова журі конкурсу, доцентка Вікторія Руденко. 

До цієї важливої події долучилися близько 50 учасників. Студенти продемонстрували свої мовленнєві компетентності щодо знання та використання словникового розмаїття нашої мови, зокрема її фразеології, неологізмів, запозиченої лексики. 

«Я вирішив відвідати конкурс, щоб застосувати свої знання на практиці та віддати шану Петру Яцику – меценату, який поширював українську культуру на іншому континенті. Мені дуже сподобались завдання, адже вони були досить незвичними й водночас доволі цікавими», – поділився своїми враженнями студент 2-PR курсу Денис Малюк.

Уже наступного тижня, в середу, буде визначено переможців, які представлять університет у другому обласному етапі конкурсу серед закладів вищої освіти.

«Конкурс присвячено Дню української писемності та мови – святу, що увиразнює національну самобутність, віддзеркалює духовну культуру етносу, засвідчує його єдність навколо української мови та України», – зазначила  докторка філології Валентина Калько.

Учасниці розбилися на три команди: "Паляниця", "Файні молодички" та "Богині-філологині". Протягом конкурсу студентки мали креативно представитися, дати якомога більше правильних відповідей на запитання та продекламувати заздалегідь підготовлене звернення до майбутніх першокурсників. Виступи та активність оцінювало журі на чолі з заступницею директора ННІ УФСК з виховної роботи Тетяною Сівцовою.

«Я думаю, ви зрозуміли, що це був не стільки конкурс, як пізнавальна й інтелектуальна гра, розвага для того, щоб, перш за все, побачитися, поспілкуватися, тому що дуже цього не вистачає. Хочу сказати, що ви всі великі молодці й готувалися по-своєму креативно й сумлінно», – сказала Тетяна Сівцова.

Після презентацій візитівок кожної з команд розпочалися конкурси, у межах яких учасниці відповідали на запитання про українську мову, її правила, відгадували літературні твори за уривками та письменників за світлинами. Наостанок студентки зачитали написані в гумористичній формі звернення до майбутніх першокурсників з описом того, що чекає на них під час навчання.

Після цього журі підбило підсумки та оголосило переможців. Отримала найбільше балів і посіла перше місце команда «Богині-філологині». Друге місце – «Паляниця», третє – «Файні молодички».

«Мені все дуже сподобалося. Я взагалі не очікувала, що ми переможемо, тому що на першому конкурсі ми так «гальмували», але потім зібралися. Дуже дякую всім, хто брав участь у створенні цього брейн-рингу! Все буде Україна!» – поділилася враженнями капітан команди-переможниці, студентка 2-Б курсу Ірина Семенуха. 

«Такий конкурс переконав, що студентам-філологам не байдужа доля української мови та рідного слова. Вони розуміють, що це міцний і потужний підмурівок, який підтримує націю у важкі воєнні часи. Це їхній маленький внесок у велику Перемогу», – поділилася професорка Валентина Калько.

Нагадаємо, що інтелектуальна гра-конкурс відбулася в межах низки заходів до Дня української писемності та мови, які задекларувала й проводить кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики.

«Захід організовано для того, щоб ми розуміли, що українська мова – це не лише засіб комунікації. Сьогодні це зброя, якою ми можемо протистояти ворогу. А у такий спосіб ми можемо об'єднати всіх українців навколо вивчення мови, тому що вона є обов'язковою й важливою для кожного з нас», – сказала заступниця директора ННІ УФСК із навчальної роботи Олена Красовська. 

Об 11:00 за київським часом студентство та викладацький склад зібралися в аудиторіях. Учасники були одягнені у вишиванки. Чекаючи на початок диктанту, учасники слухали привітання по радіо, які цьогоріч лунали не лише з аудиторій та студій, а й з бомбосховищ і фронту. Аудиторія була різноманітною. Участь у акції брали волонтери, лікарі, спортсмени, інженери, рятувальники, школярі та інші. 

Слухачів також коротко ознайомили з історією заходу. Акцію розпочато у травні 2000 року. Захід проводили щорічно, але дату перенесли на осінь та приурочили до Дня української писемності та мови. Минулорічний диктант писали на шести континентах і навіть на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді.

Спершу текст не писали спеціально для радіодиктанту, тому його було легко відшукати в книгах. А вже потім тексти почали замовляти. Авторка цьогорічного диктанту – Ірина Цілик, українська письменниця та членкиня Українського ПЕНу. Читала його Ада Роговцева – народна артистка та Герой України. Учасники зауважили, що твір досить зворушливий та чуттєвий. Адже в ньому розповідалося про рідний дім, який для кожного є різним. 

Цей захід вкотре згуртував українців у різних містечках, країнах та континентах завдяки інтернет-зв'язку. А студенти мали нагоду не лише перевірити свої знання з української мови, а й отримали стимул для подальшого її вивчення.