Список художніх творів із зарубіжної літератури укладений відповідно до програми : "Світова література 5-9 кл."Авторський колектив: О. М. Ніколенко (керівник колективу), К. В. Таранік-Ткачук, С. П. Фоміна, О. В. Ревнивцева. Т. П. Сегеда,Н. В. Онищенко.(Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804)
Письменник працював над твором у той час, коли його синові Мітелю було приблизно стільки ж років, скільки й головному героєві — Діку Сенду. Як і для всіх своїх романів. Ж. Верн скрупульозно обирав місце розвитку подій, вибудовував сюжет, а основою для роботи його фантазії були заздалегідь дбайливо підготовлені картки (записи, зроблені з газет і журналів, систематизовані за темами для його майбутніх книжок). Перед тим як сісти за стіл і писати книжку, Ж. Верн чітко окреслював для себе схему майбутнього роману, він уже знав зав’язку, розвиток дії, кульмінацію й розв'язку, дуже добре уявляв головних героїв.
«П’ятнадцятирічний капітан» став сімнадцятим романом із серії «Незвичайні морські подорожі».
Не випадково місцем дії в романі (в його другій частині) було обрано Африку. Це був найменш досліджений на той час континент, тому чимало наукових експедицій було споряджено до Африки в середині XIX ст. Серед них усесвітньо відомими були відкриття славетного англійського мандрівника Девіда Лівінгстона (на його авторитетні дослідження повсякчас посилається Ж. Верн у романі).
Коли друга частина роману була опублікована у видавництві Етцеля (листопад 1878 p.), письменник на власній яхті «Сен-Мішель III» (у червні того ж року) подорожував Середземним морем, дістався Алжиру, країни на півночі Африки, де на власні очі побачив природу, населення й культуру цього краю.
У романі розповідається про надзвичайну силу волі й відданість п'ятнадцятирічного юнака, який узяв на себе відповідальність за долю екіпажу корабля. Спочатку події твору розгортаються на китобійному судні «Пілігрим1». Назва корабля вказує на те, що шлях мандрівників буде складним і тернистим, як і дорога прочанина до святих місць. Під час морської подорожі основний екіпаж мав виконати такі завдання: зібрати необхідну кількість ворвані (китового жиру) і китового вуса, а також безпечно доправити до Америки дружину Й сина судновласника — місіс Уелдон і маленького Джека.
Події охоплюють не тільки епізоди з життя хлопця-сироти, а й долі членів екіпажу корабля «Пілігрим», мешканців і рабів містечка Казонде.
У творі письменник порушує широке коло важливих суспільних, моральних і сімейних проблем: свобода й насильство, добро і зло, людина та природа, відповідальність за інших.
Головний герой твору — п'ятнадцятирічний Лік Сенд. Так його назвали на честь жалісливого перехожого Річарда (зменшувальне Дік), який приніс знайду до притулку, а прізвище хлопчик отримав на згадку про те місце, де його знайшли. Сенд (з англ. sand — пісок) — піщана коса в гирлі річки Гудзон, біля входу до Нью-Йоркського порту.
Зі слів оповідача відомо, що цей хлопець audens — той, хто насмілився. Незважаючи на юний вік, він самостійно приймав рішення й виконував усе, на що зважувався. Письменник указує на відмінність між поняттями «сміливий» і «той, хто насмілився (тобто дерзає)». Перший може бездумно йти на ризик, а другий зажди все старанно обдумує, потім уже діє, і, звісно, таким людям завжди всміхається доля.
Перебіг подій, пов'язаних із долею екіпажу «Пілігрима» (подорожі від Нової Зеландії до берегів Америки, пригоди в Африці), охоплює майже півроку, а в епілозі зображується життя головних героїв уже через три роки після пережитих пригод.
У цьому романі Ж. Верн поєднав розповідь про пригоди героїв із цікавими фактами з географії, біології, фізики. Крім того, у романі є чимало роздумів, пов'язаних із питаннями людського буття та взаємодії людини й природи. Значна частина роману присвячена питанням рабства, осуду бездушного, дикого поводження людей.
Англійською мовою назва твору звучить “A Christmas Carol in Prose being a Ghost Story of Christmas", дослівно — «Різдвяна пісня в прозі як різдвяна історія про привидів» (в українських художніх перекладах — «Різдвяна пісня в прозі», «Різдвяна пісня», «Різдвяна історія», «Повість про Різдво за участю Духів» та ін.). Задум написати твір на тему Різдва виник у митця дорогою до Манчестера, куди Ч. Діккенса запросили виступити з доповіддю про важливість навчання для працівників фабрик і заводів. Тоді письменник вирішив написати твір саме для трударів, щоб навіть найбідніша людина могла купити (за символічну плату 5 шилінгів) і прочитати хорошу книжку, щоб у бідняків з'явилися віра й надія в їхньому житті. «Різдвяна пісня в прозі» стала початком серії «Різдвяні книги», куди загалом увійшло три повісті. Ці книжки були надруковані напередодні Різдва. Чарльз Діккенс видавав їх власним коштом, упевнений, що освіта й виховання допоможуть вирішити проблеми бідності й злочинності в суспільстві.
СЮЖЕТ «ХАМЕЛЕОН» ЧЕХОВ
Розповідь А. П. Чехова «Хамелеон» про поліцейського, який вирішує конфлікти не по справедливості, а в залежності від того, який статус займають люди в суспільстві. Такі правохоронці можуть зустрітися і в наш час.
Експозиція: поліцейський наглядач Очумєлов йде через базарну площу.
Зав’язка — Хрюкина кусає собака.
Розвиток дії — збирається натовп роззяв, Хрюкин пояснює ситуацію Очумелова.
Кульмінація — момент, коли з’ясовується, що собака, можливо, належить генералу.
Розв’язка — з’ясовується, що собака належить братові генерала.
Висновок: Очумєлов погрожує Хрюкіну і віддаляється.
Основний композиційний прийом — повторення ситуації («чия собака?»). Важливу роль відіграють деталі: Очумєлов то знімає, то одягає шинель — його кидає то в жар, то в холод від страху, що він прийме неправильне рішення. Він переконаний в одному: вищі чини завжди праві. «Хамелеон» не тільки Очумєлов, «хамелеони» — все оточуючі. Думка людей змінюється залежно від обставин. Власне, думки-то і немає, є лише пристосуванство.
За жанром «Хамелеон» — сатиричне оповідання, в якому Чехов висміює людські пороки, зокрема чиношанування.
Чому розповідь Чехова «Хамелеон» має таку назву? Назва оповідання «Хамелеон» символічна і дуже підходить до характеру головного героя, наглядача Очумелова: він як хамелеон міняє свій колір, так і Очумєлов змінює свою думку, як тільки чує думку інших. І найсумніше — те, що такі люди — зовсім не вигадка письменника, а зустрічаються й досі в реальному житті …