До Дня Незалежності України:

Історія України та державотворення

Науковці схильні виділяти дві основні складові тривалого процесу державотворення в часі.

Перший великий етап формування держави і права України: від часу появи перших державних утворень на території України у Північному Причорномор'ї і Приазов'ї і закінчується часом, який передував Лютневій демократичній революції. В межах цього першого етапу історії держави і права України досить чітко виділяються такі періоди 1) перші державні утворення і право на території Північного Причорномор'я і Приазов'я (середина І тис. до н.е. - V ст. н.е.); 2) становлення і розвиток держави і права Київської Русі (VI - початок XII ст.); 3) держава і право феодально-роздробленої Русі (XII-XIV ст.); 4) суспільно-політичний лад і право в українських землях під владою іноземних загарбників (кінець XIV - перша половина XVII ст.); 5) формування Української національної держави та її розвиток у період народно-визвольної війни 1648-1654 pp., автономія України у складі Росії у другій половині XVII ст.; 6) суспільно-політичний лад і право України в період обмеження її автономії (перша половина XVIII ст.); 7) кінцева ліквідація автономного устрою України (друга половина XVІІІ ст.); 8) суспільно-політичний лад і право України у складі Російської імперії (перша половина XIX ст.); 9) суспільно-політичний лад і право України в період проведення в Росії буржуазних реформ (друга половина XIX ст.); 10) суспільно-політичний лад і право України на початку XX ст. (до лютого 1917 p.).

Другий етап історії держави і права України містить такі періоди: 1) суспільно-політичний лад України після перемоги Лютневої демократичної революції (лютий-жовтень 1917 p.); 2) українська національна державність (листопад 1917-1920 pp.); 3) утворення Української радянської республіки, держава і право УСРР в роки громадянської війни і воєнної інтервенції; 4) держава і право України в умовах нової економічної політики (1921 - початок 1929 pp.): 5) держава і право України в період тоталітарного режиму (1929-1941 pp.); 6) держава і право України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.); 7) держава і право України у перші повоєнні роки (1945 - середина 1950-х pp.); 8) держава і право України в період десталінізації (друга половина 1950-х - перша половина 1960-х pp.); 9) держава і право України у "Брежнєвський період" неосталінізму (середина 1960-х - середина 1980-х pp.); 10) держава і право України в період "перебудови" (1985-1991 pp.). Другий етап закінчується сьогоденням, - створенням незалежної Української держави.

А тепер спробуємо більш детальніше розглянути найголовніші етапи становлення української державності.

Київська Русь як держава.

Поряд з утворенням ядра Руської держави шляхом об'єднання південної частини східнослов'янських племен навколо Києва на чолі з полянами відбувався процес об'єднання північної частини східнослов'янських племен навколо Новгорода на чолі зі словенами.

Процес політичної консолідації східних слов'ян завершився наприкінці IX ст. утворенням великої, відносно єдиної середньовічної Давньоруської держави - Київської Русі.

Під владою Києва об'єдналися два величезних слов'янських політичних центри - Київський і Новгородський. Ця подія, яку літопис відносить до 882 p., традиційно вважається датою утворення Давньоруської держави. Пізніше київському князю підкорилась більшість східнослов'янських земель. У рамках Давньоруської держави робили перші кроки у суспільно-політичному розвитку більше 20 неслов'янських народів Прибалтики, Півночі, Поволжя, Північного Кавказу і Причорномор'я. Першим князем Київської держави став Олег.

Виникнення Давньоруської держави з центром у Києві було закономірним результатом внутрішнього соціально-економічного та політичного розвитку східних слов'ян. Процес їх політичної консолідації зумовлений також рядом інших внутрішніх і зовнішніх факторів: територіальною і культурною спільністю східних слов'ян, економічними зв'язками і їхнім прагненням об'єднати сили в боротьбі з спільними ворогами. Інтеграційні політико-економічні та культурні процеси призвели до етнічного консолідування східних слов'ян, які утворили давньоруську народність. Вони характеризувалися насамперед східністю мови (із збереженням, проте, місцевих діалектів), спільністю території (котра в основному збігалася з межами Київської Русі), матеріальної та духовної культури, релігії, певною економічною цілісністю. Етнічному згуртуванню східних слов'ян в єдину народність сприяли й однакові традиції, звичаї, звичаєве право, закон, суд, військовий устрій, спільна боротьба проти зовнішніх ворогів. Мабуть, уже в цей час виникають певні елементи національної свідомості, почуття патріотизму.

У процесі формування давньоруської державності можна, таким чином, простежити чотири етапи: княжіння східних слов'ян, утворення первісного ядра давньоруської державності - Руської землі, формування південного та північного ранньодержавних утворень, об'єднання цих утворень у середньовічну державу з центром у Києві.

Запорізька Січ як державотворення.

Посилення соціально-економічного, політичного і національно-релігійного гноблення викликало антифеодальну і національно-визвольну боротьбу українського народу. Її форми були різноманітними: втеча від феодалів, підпал шляхетських маєтків, збройні повстання. Найбільш поширеною формою протесту стали масові втечі селян на східні і південно-східні землі. Вони засновували нові поселення - слободи, освоювали малозаселені землі і пустища. Такі втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. Основними районами їх стали Канів і Черкаси. На початку XIV ст. за дніпровськими порогами виникають невеликі козацькі укріплені містечка - січі, на базі яких утворюється Запорізька Січ, що стала головним вогнищем боротьби народних мас України за свою національну незалежність.

Розташована в недосяжності для урядової влади, Запорозька Січ навіть після смерті свого засновника продовжувала процвітати. Кожен християнин чоловічої статі незалежно від свого соціального стану міг прийти до цього острова-фортеці з його непримітними куренями з дерева та очерету й приєднатися до козацького братства. Міг він при бажанні й покинути Січ. Жінок і дітей сюди не приймали, оскільки вважали, що в степу вони будуть зайвими. Відмовляючись визнати авторитет будь-якого правителя, запорожці здійснювали самоврядування згідно з тими звичаями та традиціями, що формувалися протягом поколінь. Усі мали рівні права й могли брати участь у досить бурхливих радах, у яких частіше перемагала сторона, що найголосніше кричала. На цих стихійних зборах обирали і з такою ж легкістю скидали козацьких ватажків - гетьмана чи отамана, осавулів, писаря, обозного та суддю. Кожен курінь (це слово згодом ста'ли вживати як назву військової одиниці, що жила в курені) обирав аналогічну групу нижчих офіцерів, або старшину. В період воєнних походів старшина користувалася абсолютною владою, включаючи право застосування смертної кари. Але в мирний час її влада була обмеженою. Взагалі запорожців налічувалося 5-6 тис., із них 10 %, зміняючись, служили січовою залогою, в той час як інші брали участь у походах чи займалися мирним промислом. Січове господарство переважно спиралося на полювання, рибальство, бортництво, солеваріння в гирлі Дніпра. Для Січі, що лежала на торгових шляхах між Річчю Посполитою та Чорноморським узбережжям, важливу роль відігравала також торгівля. Попри засади братерства та рівності, якими керувалися запорожці, між козацькою старшиною й рядовими козаками (черню) поступово виникли соціально-економічні відмінності та напруженість, які час від часу виливались у заворушення.

Після смерті Мазепи запорізькі козаки, що втекли разом із ним після Полтавського бою, на своїй раді в Бендерах (1710 p.) обрали гетьманом Пилипа Орлика, який став першим гетьманом України в еміграції. Він присвятив усе своє життя боротьбі за вільну Україну. Власні погляди на устрій самостійної Української держави він виклав у конституції прав і вільностей Запорізького Війська (1710 p.), яку було затверджено у день обрання Орлика на гетьманство. Цей нормативний акт виходив з визнання природних прав народу чинити опір гнобленню. Конституція Пилипа Орлика проголошувала незалежність України від Польщі та Москви, ідею козацької соборності і козацької держави, передавала вищу владу в Україні представницькій установі, своєрідному козацькому парламенту, який передбачалося скликати тричі на рік. Він складався із Генеральної старшини, представників Запоріжжя і по одному представнику від кожного полку.

Починаючи з кінця XIV ст., масові козацько-селянські повстання в Україні виникають дуже часто, хоча вони терпіли поразки, їх роль в історії українського народу була виключно великою. У ході цієї боротьби розхитувалася феодально-кріпосницька система, зміцнювалося самовизначення українського народу.

Кінець XVI - перша половина XVII ст. стали часом пробудження національної свідомості українського народу. Утверджуються почуття нерозривних зв'язків поколінь, історичного обов'язку зберегти духовні здобутки свого народу - культуру, мистецтво, мову, звичаї і все те, без чого неможливе існування нації. В процесі активного розвитку української суспільної думки виникають концепції державно-політичного устрою українських земель, народжується ідея української державності.

Україна 1917-1920 рр.

Важливий історичний період формування української державності - це боротьба за державність України наприкінці 1917-1920 pp. У цій боротьбі можна виділити кілька етапів. На першому етапі національну революцію очолювала Центральна Рада.

В листопаді 1917 p. було проголошено Українську Народну Республіку (УНР).

Другий етап - це правління з кінця квітня 1918 p. гетьманщини в умовах окупації України австрійськими та німецькими військами.

Особливою проблемою в національному державному відродженні було утворення в західних регіонах України в жовтні 1918 p. Західної Української Народної Республіки (ЗУНР).

І нарешті, майже паралельно з утворенням ЗУНР на більшій частині України, починаючи з листопада 1918 p., проходило відновлення УНР на чолі з Директорією і об'єднання її з ЗУНР.

Це також був визначний етап в державному будівництві. На жаль, наприкінці 1920 - на початку 1921 p. процес національного державного відродження був перерваний окупацією західноукраїнських регіонів Польщею, Румунією, Чехословаччиною.

З перших днів національно-демократичної революції сталося згуртування національних сил в Україні і виникнення загальноукраїнського громадсько-політичного центру, покликаного очолити масовий народний рух, - Української Центральної Ради. З часом Рада мала скликати український парламент і створити відповідальний перед ним уряд. Національний центр був започаткований Товариством українських поступовців (ТУП). Його політичним ідеалом була автономія України в складі Російської держави. На співпрацю з поступовцями погодилися й українські соціалісти. До Центральної Ради увійшли також представники православного духовенства, культурно-освітніх, кооперативних, військових, студентських та інших організацій, громад і гуртків, представники наукових товариств (Українського наукового товариства, Товариства українських техніків та агрономів, Українського педагогічного товариства та ін.).

3 березня вважається офіційною датою заснування Центральної Ради і початком її історії. 19 березня у Києві відбулася маніфестація, яка завершилася ухвалою резолюції про доручення Центральній Раді вступити у прямі переговори з Тимчасовим урядом щодо зазначених проблем.

Період радянської України

Паралельно від Центральної Ради, більшовицькі організації докладали зусилля для скликання Всеукраїнського з'їзду Рад, який би проголосив більшовицьку владу в Україні і створив Українську радянську державу. Ідею проведення Всеукраїнського з'їзду Рад висунула більшовицька фракція виконавчого комітету Київської Ради робітничих депутатів. З листопада 1917 p., її підтримали більшовики Харкова, Катеринослава, Одеси, Єлисаветграда та інших міст. З'їзд мав стати важливим етапом на шляху встановлення радянської влади в Україні.

УРСР у складі Союзу РСР, незважаючи на проголошену і закріплену конституцією суверенність, залишалася економічно, політично та ідеологічно залежною від союзного центру.

У середині 80-х років стала особливо помітною економічна, соціальна, політична криза. У суспільстві визріла ідея оновлення економічних, правових і соціальних інститутів. На першому етапі таким оновленням стала перебудова як соціально-економічного, так і політичного життя. Але вона не виправдала покладених на неї надій.

5. Україна на шляху до незалежності.

Створення Народного руху України

8–10 вересня 1989 року в конференц-залі Київської політехніки відбувся з'їзд Народного руху України за перебудову (Руху), який став головною організаційною і рушійною силою у просуванні України до незалежності.

«Живий ланцюг єдності», або «Українська хвиля»

21 січня 1990 року, в 71-у річницю Злуки УНР і ЗУНР, мільйони людей, взявшись за руки, з'єднали Івано-Франківськ, Львів, Рівне... і Київ.

«Живий ланцюг» у Львові, 21 січня 1990 року

Довжина «Живого ланцюга» перевищувала 770 кілометрів. Участь в «Українській хвилі» (так ще називали акцію) взяли люди з усіх регіонів України, зокрема і з Харкова та Донецька.

Донецька делегація, яка приїхала до Києва, щоб взяти участь разом із делегаціями з інших регіонів у «Живому ланцюзі». Крайній праворуч – Микола Тищенко, один із фундаторів (1989) Народного руху України за перебудову на Донбасі. 21 січня 1990 рік

Ця акція стала унаочненням прагнення українців жити в єдиній Україні.

Ухвалення Декларації про державний суверенітет України

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 355 – «за», чотири – «проти».

Мітинг біля Верховної Ради під час ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Київ, 16 липня 1990 року

У документі, зокрема, декларувалося, що Українська РСР є суверенною національною державою; що єдиним джерелом влади є народ; закріплювалося право на громадянство, на власний державний бюджет і грошову одиницю, право мати власну армію та інші необхідні для суверенної держави інституції.

Акт проголошення незалежності України

24 серпня 1991 року Верховна Рада тогочасної УРСР переважною більшістю голосів ухвалила Акт про проголошення незалежності України.

«Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року (ГКЧП, путч – ред.), виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України».

Автор Акту про проголошення незалежності України, дисидент і багаторічний політичний в'язень радянської системи – Левко Лук'яненко.

Всеукраїнський референдум

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України.

У бюлетені референдуму було запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» і два варіанти відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».

У референдумі взяли участь 31 891 742 людини, що склало на той час 84,18% населення України.

90,32% учасників референдуму відповіли: «Так, підтверджую».

Пенсіонерка М. Глухівська і працівники колгоспу «Дружба» Полтавської області В. Рудь і С. Бова голосують на Мачухівській виборчій дільниці N22 під час Всеукраїнського референдуму щодо незалежності України і президентських виборів. 1 грудня 1991 року. На Полтавщині незалежність України підтримали 94,93 відсотка виборців

Проголошення незалежності і підтвердження легітимності на референдумі стало результатом кількасотрічного прагнення українців жити в своїй державі. «Україна не переставала боротися за незалежність. Ніколи. І весь період комуністичної диктатури українці постійно боролися», – наголосив в інтерв'ю Радіо Свобода автор Акту про незалежність, багаторічний політв'язень радянського режиму, співзасновник Української Гельсінської групи, стратег незалежності Левко Лук'яненко.

 Ухвалення Конституції незалежної України і розбудова законодавства

28 червня 1996 року о 9-й годині 20 хвилин після доби безперервної роботи Верховна Рада ухвалила Конституцію України («за» проголосували 315 народних депутатів).

Ярослав Кендзьор, народний депутат шести парламентських скликань, згадує, які емоції переповнювали представників національно-демократичних сил, коли після 24-х годин дебатів вдалося набрати необхідну кількість голосів і ухвалити Конституцію незалежної України.

Ухвалення Конституції, яка проголошувала Україну суверенною, демократичною і правовою державою і закріплювала головні права та свободи людей, закріпило юридичний фундамент молодої держави.

Після цього розпочався процес приведення законодавства до норм Конституції.

Запровадження власної грошової одиниці – гривні

У період 2–16 вересня 1996 року, відповідно до статей 99 і 102 Конституції України і указу тогочасного президента України Леоніда Кучми, в Україні була проведена грошова реформа.

Національною грошовою одиницею та валютою України стала гривня.

Запровадження гривні відбувалося під керівництвом тогочасного голови Національного банку України Віктора Ющенка.

Таким зображений Київський князь періоду України-Русі Володимир Великий на банкноті однієї гривні зразка 1992 року

12. Затвердження державних символів України

15 січня 1992 року – затвердження Верховною Радою України музики Державного гімну з пісні «Ще не вмерли України...» за авторством Михайла Вербицького. А слова – через довгі політичні дебати – парламент затвердив аж у березні 2003 року, скоротивши вірш Чубинського до одного куплету і приспіву.

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила синьо-жовте полотнище як державний прапор України.

19 лютого 1992 року парламент України затвердив тризуб як Малий герб України.

Державні символи України

Статтею 20 Конституції України визначено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

28 червня 2022

Вітаємо з Днем Конституції України!  У 1996 році українські громадяни отримали Основний закон, який гарантував їм права та свободи, наблизив Україну до країн з розвинутою демократією та остаточно закріпив незалежність нової європейської держави. Бажаємо нових успіхів у побудові заможної демократичної України і мирного неба над головою! 

Шановні батьки майбутніх першокласників!

Криворізька гімназія №29 Криворізької міської ради проводить набір учнів до 1 класу на наступний 2022-2023 навчальний рік за адресою: вул. Рахманінова, 1.

Планується набір  класу - НУШ  ( нова українська школа).

Список документів:

1. Заява на ім'я директора;

2. Копія свідоцтва про народження дитини;

3. 2 фото 3×4;

4. Довідка з місця проживання або реєстрації.

Чекаємо на Вас!

Детальна інформація на сторінці "Вступ до гімназії"

05.11.2021

ШАНОВНІ БАТЬКИ ТА УЧНІ!​

Відповідно до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, на виконання протоколу №38 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2021, протоколу №18 позачергового засідання Криворізької міської комісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі міської ради від 18.10.2021, наказів департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради від 18.10.2021 №181 «Про посилення обмежувальних заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19», відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 18.10.2021 №279 «Про посилення обмежувальних заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19».

З 8 листопада 2021 року до особливого розпорядження, освітній процес у закладі організовано за дистанційною формою навчання.

Педагогічний колектив Криворізької гімназії №29 продовжує здійснювати освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання. Доступ до уроків, які не потребують онлайн-спілкування між вчителем та учнями, здійснюється відповідно до розкладу уроків та дзвінків. Під час організації освітнього процесу в режимі реального часу, вчителі предметники проводять онлайн - конференції, відео-уроки; асистенти вчителів, логопед дефектолог – індивідуальні онлайн-консультації, вчитель групи продовженого дня надає допомогу при виконанні домашнього завдання та допомагає творчо проводити час, вільний від виконання домашніх завдань.

Дистанційне навчання проводиться на платформі Zoom, за допомогою сервісів Google.

18.10.2021

ШАНОВНІ БАТЬКИ ТА УЧНІ!​

Відповідно до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, на виконання протоколу №38 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2021, протоколу №18 позачергового засідання Криворізької міської комісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі міської ради від 18.10.2021, наказів департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради від 18.10.2021 №181 «Про посилення обмежувальних заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19», відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 18.10.2021 №279 «Про посилення обмежувальних заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19».

З 19 жовтня 2021 року до особливого розпорядження, освітній процес у закладі організовано за дистанційною формою навчання.

Педагогічний колектив Криворізької гімназії №29 продовжує здійснювати освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання. Доступ до уроків, які не потребують онлайн-спілкування між вчителем та учнями, здійснюється відповідно до розкладу уроків та дзвінків. Під час організації освітнього процесу в режимі реального часу, вчителі предметники проводять онлайн - конференції, відео-уроки; асистенти вчителів, логопед дефектолог – індивідуальні онлайн-консультації, вчитель групи продовженого дня надає допомогу при виконанні домашнього завдання та допомагає творчо проводити час, вільний від виконання домашніх завдань.

Дистанційне навчання проводиться на платформі Zoom, за допомогою сервісів Google.

25.09.2021

Шановні батьки!

   Відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації від 21 вересня 2021 року з 00 год. 00 хв. 23 вересня 2021 року встановлюється  «жовтий» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом  SARS-CoV-2.

   Відповідно до Постанови КМУ від 09 грудня 2020 року  № 1236 (зі змінами) рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо запровадження  «жовтого» рівня  епідемічної небезпеки набирає чинності не раніше ніж через два дні з дати його  оприлюднення, яке відбулося 22.09.2021. Тому  робота закладів освіти розпочинається в зазначеній зоні  з 27.09.2021.

   На території України забороняється  відвідування закладів освіти здобувачами освіти, крім закладів освіти, в яких не менше  як 80% працівників вакциновано.

   Зазначаємо , що на засіданні Уряду 22 вересня 2021 року внесено зміни до Постанови КМУ:

-         умова щодо наявності 80% вакцинованого персоналу НЕ поширюється на заклади дошкільної освіти, спеціальні заклади загальної середньої освіти, 1-4 класи ЗЗЗСО. Вони продовжуватимуть працювати в очному форматі з дотриманням протиепідемічних норм;

-         такий «виняток» діятиме під час  «жовтого» та «червоного» рівнів епіднебезпеки.

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» освітній процес може здійснюватися за різними формами.

Рішення про організацію освітнього процесу  в умовах «жовтого» рівня епіднебезпеки ухвалює педагогічна рада закладу освіти в межах чинного законодавства.

У зв’язку з тим, що станом на 24.09.2021 року в КГ № 29 працює 34  педагогічних та технічних працівника, з яких однією або двома вакцинами  вакциновано 27 чол. ( 80%) та 3 чол. мають медичні протипоказання, на підставі рішення педагогічної ради КГ № 29 від 24.09.2021 року ( Протокол № 3) :

-         з понеділка, 27 вересня 2021 року, у  КГ № 29 освітній процес здійснюється в очному режимі з дотриманням протиепідемічних вимог.

Адміністрація  КГ № 29

З 26.07.2021 по 12.08.2021 р. у Криворізькій гімназії № 29 працює дозвіллєвий майданчик

З 16.06.2021 по 02.07.2021 р. у Криворізькій гімназії № 29 працює дозвіллєвий майданчик

14 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ НА СХОДІ УКРАЇНИ

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль війни – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

             Сьогодні, 14 червня, трагічна дата для Криворізької гімназії № 29 і для всієї України. 7 років минуло з  дня катастрофи військово-транспортного літака Іл-76 МД, який був збитий бойовиками над Луганськом. У результаті тієї трагедії загинули 49 військових.  40 бійців 25-ї бригади, які йшли на ротацію захисників Луганського аеропорту, а також 9 членів екіпажу, серед яких був і учень нашої школи Самохін Антон.

      Довгі роки Україна не знала війни. І ось 7 років тому на школах почали з’являтися меморіальні дошки на честь загиблих учнів, воїнів, які загинули виконуючі свій військовий обов’язок, захищаючи рідну землю. В серпні 2014 року така меморіальна дошка з’явилася і на фасаді нашої школи.   Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі. Ця пам’ятна дошка, пам’ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про війну, про загиблих, про материнське, людське горе.

      Сьогодні вчителі гімназії вшанували пам’ять свого учня, Самохіна Антона,  нагородженого орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» та відзнакою міста Кривий Ріг «За заслуги перед містом» III ступеня посмертно і поклали квіти до меморіальної дошки.

Замовлення підручників для 3 класу

03.06.2019 у КЗШ №29 відкрилась перша зміна тимчасового табору відпочинку з денним перебуванням «Барвінок». На свято завітав Король Барвінок, який не відразу прийняв дітей у свою країну, але вони продемонстрували стільки умінь, що йому довелось погодитися. Діти малювали, танцювали, грали, змагалися. Кожен зміг показати свій талант. Особливо гаряче змагались дівчата з хлопцями у танцювальних батлах! Яскравим та гомінким було наше свято! 

Останній дзвоник 2019

Цікавим та веселим квестом “У пошуках скарбів” завершили навчання у Криворізькій загальноосвітній школі №29. Веселе й захоплююче Свято останнього дзвоника запам’ятається школярам, педагогам та батькам. Замість довгих промов - короткі побажання, замість офіціозу урочистої лінійки - нетрадиційний формат святкування.

Якщо йдеться про пошук, простір любові і взаєморозуміння, атмосферу толерантності та співробітництва, прагнення до креативних ідей і творчих справ – то це обличчя КЗШ №29. Інноваційними та позитивними змінами тут мало кого здивуєш. У колективі школи порадилися і дійшли до висновку, шо 31 травня у закладі буде динамічна дія з руханками, іграми, цікавими завданнями. Педагог-організатор Кущій С.С. взяла ініціативу в свої руки, і почалося! Швидко та з гарним настроєм готувалися і енергійно та яскраво стартували! Пірати, золоті скарби, солодощі! Квест пройшов на одному диханні! Ідея провести свято по-новому сподобалася всім. Нова українська школа потребує змін на краще. Змінюються покоління, діти прагнуть чогось нового. Для деяких батьків програма дня стала несподіванкою, але побачене й почуте приємно здивувало! Чудово та оригінально! 

Адміністрація школи висловлює щиру подяку Кущій С.С., учням 10 класу, всім вчителям та учням школи за щасливі миті свята!