Кафедра математики, фізики та інформатики

Кафедра об'єднує вчителів математики, фізики та інформатики. Проблема , над якою працює кафедра "Підвищення ефективності та якості сучасного уроку математики як основної форми організації навчально-виховного процесу, зорієнтованого на оволодіння учнями ключовими компетентностями"..

Система позакласної роботи кафедри включає:

• Роботу предметних гуртків;
  • Розвязуємо текстові задачі - 5-6клас
  • Вибрані питання алгебри - 7 клас
  • Графічні образи алгебраїчних рівнянь та нерівностей - 9 клас
  • Прикладна математика - 10-11 клас

Участь у різноманітних конкурсах, чемпіонатах, турнірах;

• Міжнародний математичний конкурс " Кенгуру".
• Всеукраїнський фізичний конкурс "Левеня".
• Міжнародний чемпіонат з розв'язування логічних задач.
• Математична гра Занзібар online .
• Предметні олімпіади Олімпус для школярів.

Проведення предметних тижнів;

• Участь у загальношкільній програмі "Колективний проект".

Аналіз роботи за 2019-2020 навчальний рік

Методичне об'єднання планує свою роботу на основі проблем, над якими працюють район та школа.

Вивчення шкільного курсу математики в сучасних умовах набуває особливої актуальності. Зумовлено це тим, що все більше спеціальностей потребують застосування математичних знань, умінь і практичних навичок.

Математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін. Тому без належної математичної підготовки є неможливою повноцінна освіта сучасної людини та забезпечення її неперервності.

Значні вимоги до володіння математикою у розв’язанні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань шкільного курсу математики є забезпечення умов для досягнення кожним учнем практичної компетентності.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях.

Формування навичок застосування математики є однією з головних цілей її викладання.

Забезпечити якісне викладання зуміє той вчитель, який професійно під час навчання вирішуватиме ряд важливих завдань. Зокрема, вчитель зобов’язаний:

1. створювати сприятливі умови для повноцінного виявлення особистісних функцій учнів та їх розвитку;
2. формулювати чітку мету навчання, доступну до сприйняття учнями; вести постійну мотивацію навчання;

3) навчати учня вчитися, свідомо й ефективно застосовувати математичні знання в іншій діяльності.

Вирішальне значення для системи шкільної освіти має формуючий вплив предмета математики на особистість школярів.

Ознайомлення учнів з математикою як особливим методом світопізнання, розуміння ними діалектичного її зв'язку з дійсністю, уявлення про математичне моделювання сприяють розвитку наукового світогляду школярів.

Використання в процесі вивчення курсу історичного матеріалу формує уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури.

Сьогодення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм та методів навчання, впровадження яких сприяло б активізації навчально-пізнавальної діяльності, підвищувало ефективність набуття учнями нових знань, розвивало творчу активність, а також навички колективно злагоджених дій. Знання і уміння розглядаються не як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра.

Систематично (в різних формах) проводиться моніторинг навчальних досягнень учнів.

Результати обов’язково аналізуються на засіданнях методичного об’єднання з метою підвищення результативності навчання.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню математичної, інформаційно-цифрової та ключових компетентностей сприяють встановлення та реалізація в процесі навчання математики, фізики та інформатики між предметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання та підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу та формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

Активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, фізики та інформатики вчителі досягають за допомогою різних засобів. Але особливу увагу приділяємо особистісно-орієнтованому навчанню, вивченню і впровадженню в практику роботи інтерактивних форм і методів навчання. Це уроки-конференції й уроки-семінари, інтерактивні вправи: «пошук інформації», «ажурна пилка», «коло ідей», «мозковий штурм», «асоціативний кущ», «мікрофон», робота в динамічних парах і в малих групах.

З метою національно-патріотичного виховання школярів учителі математики, фізики та інформатики використовують проектні технології, історико-краєзнавчі матеріали, ІКТ, інтерактивні форми і методи роботи як на уроках, так і в позакласній роботі. Залучаємо дітей до активної самостійної пошукової роботи.

Формуванню і розвитку предметної інформаційно-комунікаційної компетентності учнів сприяє активне використання інтерактивної дошки на уроках інформатики та в позакласній роботі. В практику також впроваджуються елементи технології діяльнісного методу, проектного і проблемного навчання, різноманітні ігрові методики. Адже використання особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів є дієвим засобом формування предметних математичних, фізичних та інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів.

У новому навчальному році необхідно більше уваги приділити якості математичної освіти. Адже відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти учні 9 (обов’язково) та 11 класів (за вибором) складатимуть державну підсумкову атестацію з математики. Готуватися до об’єктивного контролю варто завчасно.

Але, на жаль, не кожен урок нам вдається провести максимально ефективно. Ми ще не завжди можемо раціонально поєднувати фронтальні, колективні, групові та індивідуально-групові форми діяльності учнів із урахуванням їх індивідуальних здібностей та можливостей. Особливо складно приділяти належну увагу учням із низьким рівнем знань, допомагати їм засвоювати навчальний матеріал. Тому необхідно удосконалювати урок як основну форму організації навчальної діяльності, забезпечувати сприятливі умови для досягнення учнями рівня освіченості відповідного ступеня навчання; для розвитку потенційних можливостей учнів з урахуванням їх пізнавальних інтересів і нахилів.

З метою підвищення ефективності освітнього процесу та формування стійкого рівня навченості з математики в систему навчання, починаючи з 5-го класу, доцільно активніше вводити тестові технології. Сприяти масовому залученню старшокласників до різноманітних тренувальних тестувань в очній формі або онлайн режимі, брати участь у пробному тестуванні ЗНО. Це сприятиме формуванню навичок об’єктивного самооцінювання, власної траєкторії самонавчання, побудові та плануванні власної діяльності.

Статус людини в суспільстві залежить від неї самої, тому модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку, щоб реалізувати себе і допомогти становленню і реалізації учня. Стати висококваліфікованим педагогом зможе той учитель, хто вчиться сам, займається самовдосконаленням, самоосвітою. Компетентне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації в різних видах творчої діяльності.

Основні напрямки роботи МО на 2020-2021 навчальний рік

• Вивчати нормативні документи Міністерства освіти та методичні рекомендації щодо викладання математики, фізики, інформатики, новітні педагогічні технології.
• Використовувати компетентнісно-діяльнісний підхід до навчання учнів через реалізацію наскрізних ліній.
• Особливу увагу приділяти:
• диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями;
• застосуванню групових форм в оптимальному поєднанні з фронтальними;
• проведенню додаткової роботи в позаурочний час;
• раціональному добору системи методів і прийомів активного навчання;
• використанню нових інформаційних технологій, мультимедійних засобів навчання у поєднанні з традиційними;
• проведенню на більш високому рівні роботи зі здібними і обдарованими дітьми, які мають інтерес до предмета.

План роботи методичного об`єднання на 2020-2021 н. р.

І засідання (вересень 2020)

1. Основні завдання вивчення предметів математичного циклу та шляхи їх реалізації.
2. Ознайомлення з нормативними документами, які регулюють викладання предметів математичного циклу в новому навчальному році.
3. Обговорення програм і пояснювальних записок.
4. Інформаційно-бібліографічний огляд літератури.
5. Обговорення індивідуальних проблемних тем учителів.
6. Наступність у вивченні математики між початковою школою та 5–м класом.
7. Складання плану підготовки учнів до предметних олімпіад.
8. Планування позакласної роботи з предметів математичного циклу.
9. Готовність кабінетів до роботи в новому навчальному році.
10. Про деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA.
11. Онлайн-інструменти на уроках. Тренінг «Віддалене навчання»

ІІ засідання (листопад 2020)

1. Творча лабораторія: “Наскрізні лінії компетентностей та їх реалізація”.
2. Підведення підсумків І (шкільного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад; підготовка учнів до ІІ (міського) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад.
3. Методичний бюлетень. Про можливості дистанційного та змішаного навчання.
4. Відвідування та обговорення уроків з математики в 5 та 10 класах. Мета відвідування: ”Адаптація учнів до навчання в середній та старшій школі”.
5. Робота з обдарованими дітьми “Організаційні форми навчання обдарованих дітей”.
6. Огляд новинок психолого-педагогічної та методичної літератури.

ІІІ засідання (лютий 2021)

1. Вернісаж педагогічних ідей: “Використання мобільних технологій у процесі навчання”.
2. Підсумки міської олімпіади з математики, інформатики та фізики.
3. Аналіз результативності навчання учнів за І семестр. Методи та шляхи поліпшення роботи вчителів методичного об’єднання з питань підвищення ефективності у набутті учнями міцних знань, умінь і навичок.
4. Проведення тижня математики, фізики, інформатики.
5. Відвідування та обговорення уроків.
6. Організація повторення на уроках.
7. Позакласна робота. Підготовка учнів до участі у конкурсах “Кенгуру”, “Бобер”, “Левеня”.

IV засідання (квітень 2020)

1. Аналіз і самоаналіз творчих аспектів відкритих уроків із виробленням методичних рекомендацій. (Творчі звіти)
2. Дистанційне навчання: відмінності між його різновидами, порівняння з очним навчанням, переваги та недоліки, що потрібно для його організації вчителям та учням.
3. Про підготовку учнів 11 класу до ЗНО.
4. Про підготовку та проведення ДПА з математики в 9 класі.
5. Проведення підсумкових контрольних робіт.
6. Підведення підсумків роботи МО за 2020 – 2021 н.р., рекомендації та побажання щодо роботи МО на 2021 –2022 н.р.

Аналіз роботи шкільного методичного об’єднання за 2019-2020 навчальному році

Науково-методична робота методичного об'єднання вчителів у 2019/2020 навчальному році була спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми методоб’єднання “Формування ключових компетентностей учнів у процесі навчання за допомогою впровадження новітніх технологій на уроках природничих дисциплін ” та сприяла розвитку методичної творчості вчителів, забезпеченню новими прогресивними методами та прийомами навчання. Завдання вчителів полягало в тому, щоб шляхом впровадження інноваційних технологій максимально активізувати внутрішні ресурси вихованців, навчити на оптимальному рівні проявляти свій інтелектуально-вольовий і моральний потенціал.

Вивчення природознавства, біології, хімії, основ здоров’я в 5-9 класах здійснювалося відповідно до нової редакції Державного стандарту («Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011р. №1392), у 10 – 11 класах – за Державним стандартом базової і повної середньої освіти (затверджений постановою КМУ від 14.01.2004 №24). Програми 10-11 класів з оновленим змістом.

Викладання предметів природничого циклу (біологія, екологія, природознавство, основи здоров’я, хімія) відбувалося за чинними програмами у 2019-2020 навчальному році відповідно до типових навчальних планів.

Учителі протягом року плідно працювали над створенням методично-наукового супроводу викладання хімії, біології та основ здоров’я в 9-х класах за новою програмою, що розроблена відповідно до нового Держстандарту, а також розпочата робота по обговоренню проектів програм для 10-11 класів з хімії, біології, екології, які будуть діяти у 2020-2021 н.р.

У кабінетах хімії, біології поновлені стенди та куточки з метою інформування та підготовки учнів до здачі ЗНО. Учителі - предметники систематично проводили консультації з підготовки випускників до ЗНО.

Відповідно до планів роботи вчителі працювали у творчих групах:

- творча група для вчителів хімії з проблеми: “Інтеграція інтерактивних технологій та ІКТ як складова формування в учнів цілісної картини сприйняття хімічних знань”.

Було проведено 5 засідань методичного об’єднання вчителів, на яких розглянуто питання про викладання хімії, біології, природознавства, екології та основ здоров’я в 2019/2020 навчальному році; тематичне оцінювання досягнень учнів; введення в роботу робочих зошитів для практичних робіт і тематичного оцінювання з природознавства та біології; критерії оцінювання усних відповідей, практичних та лабораторних робіт, вміння розв’язувати розрахункові задачі; нові педагогічні технології у викладанні хімії, біології та природознавства, а також питання підготовки учнів до участі в олімпіадах різних рівнів.

Окреслено коло завдань:

• Активне впровадження методик і прийомів диференційованого навчання.
• Вдосконалення педагогічної майстерності вчителів, використання в роботі проектних технологій.
• Розвиток учнів з урахуванням їх вікових, фізіологічних та психологічних особливостей.
• Створення умов для учнів, що дають можливість сформувати освічену, творчу особистість.

В процесі проведеної роботи виправдали себе такі форми роботи як моделювання уроків, індивідуальна робота із слабовстигаючими та обдарованими учнями, розвиток здібностей та природних обдарувань, підвищення в учнів мотивації до навчання.

Активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії, біології та основ здоров’я вчителі досягають за допомогою різних засобів. Але особливу увагу приділяємо вивченню і впровадженню в практику роботи інтерактивних форм і методів навчання. Це робота в динамічних парах і в малих групах, уроки-конференції й уроки-семінари, інтерактивні вправи: «пошук інформації», «ажурна пилка», «коло ідей», «мозковий штурм», «асоціативний кущ», «мікрофон». В практику впроваджуються елементи технології діяльнісного методу, проектного і проблемного навчання, різноманітні ігрові методики. Адже інтерактивні форми і методи навчання є дієвим засобом створення поля креативності учнів.

Вчителі шкільного МО беруть активну участь у роботі районного МО.

Протягом листопада - грудня 2019 року вчителі кафедри відвідали постійно діючий семінар з проблеми: “Навчаючи – вчимося”, метою якого є розвиток фахової компетентності та утвердження дієвості сучасних педтехнологій.

Вчителі хімії, природознавства, біології, екології та основ здоров’я з метою результативного впровадження інноваційних педтехнологій та активних методів навчання відвідали міські науково-практичні семінари:

• “Формування предметних компетентностей школярів у процесі вивчення шкільних курсів хімії та фізики”
• “Використання Smart-технологій у навчальному процесі”
• Тренінг з питань підготовки учнів до участі у міжнародних дослідженнях PISA-2018

Вчителі основ здоров’я пройшли онлайн навчання та отримали сертифікати з курсу “Основи здоров’язбережувальної компетентності”

У 2019 році 92 учні школи взяли участь у Міжнародному інтерактивному природничому конкурсі “КОЛОСОК-осінній – 2019”. Із них 22 “Срібний колосок” (біологія), 18 “Срібний колосок” (хімія), 77 сертифікат “Колосок” → координатори Забуранна Л.Г. і Мала О.А.

10 учнів школи були учасниками конкурсу МАН-ЮНІОР-Еколог-Ерудит, з яких 5 отримали дипломи

Турбота про здоров’я кожної дитини, фізичне, психологічне, духовне, екологічно чисте довкілля та створення здоров’язберігаючого середовища є пріоритетним напрямком діяльності МО вчителів хімії, природознавства, біології, екології та основ здоров’я, які у своїй роботі гармонійно поєднують традиційні та новітні форми роботи.

Педагоги постійно підвищують власний фаховий рівень шляхом курсової підготовки, в міжкурсовий період – через обмін досвідом, участь у роботі шкільних методичних об’єднань, з актуальних питань теорії, методики і практики педагогічної діяльності, самоосвіту.

Учителі систематично працюють над формуванням ключових, загальнопредметних та предметних компетентностей школярів шляхом впровадження педагогічних інновацій.

Висновок: робота методичного об’єднання в минулому навчальному році проводилась відповідно до планування, результати задовільні.

Разом з тим в роботі м/о є проблеми:

• недостатня увага приділяється пропаганді педагогічного досвіду вчителів м/о на сторінках фахової методичної літератури;
• недостатньо вчителі хімії та біології володіють технологією програмованого навчання;
• потрібно більше уваги приділити формуванню вмінь в учнів розв’язувати розрахункові задачі;
• посилити індивідуальну роботу з обдарованими та слабовстигаючими учнями; активізувати учнівську наукову роботу;
• недостатня увага з боку вчителів до диференціації навчального процесу.

Завдання методичного об’єднання на 2020-2021 н.р.

Виходячи з аналізу підсумків навчально-виховного процесу за минулий навчальний рік, вчителі хімії, природознавства, біології, екології та основ здоров’я працюватимуть над реалізацією таких завдань:

1. Розвивати інтерес учнів до предметів природничого циклу, використовуючи нові ефективні інтерактивні форми роботи в організації навчально-виховного процесу, забезпечуючи здоров’язберігаюче середовище і покращення якості знань учнів та продовжити роботу у напрямку створення власних інноваційних технологій, які спрямовані на формування предметних компетентностей.
2. Запроваджувати більш систематичне використання КЗН на уроках для пояснення нового матеріалу, для перевірки навчальних досягнень учнів, для демонстрації деяких дослідів засобами віртуальної лабораторії.
3. Забезпечити створення методично-наукового супроводу викладання хімії, біології та екології у 10 класі у 2020-2021 н. р. за новою програмою, що розроблена відповідно до нового Держстандарту.
4. Систематично працювати над формуванням у школярів умінь виконувати тестові завдання у зв’язку із здачею випускниками ЗНО.
5. Власний інноваційний досвід роботи пропагувати через друк методичних матеріалів, наукових статей у регіональних та всеукраїнських виданнях.
6. Залучати учнівську молодь до створення екологічних проектів та участі у Всеукраїнській предметній олімпіаді з екології в 2018-2019 н. р.
7. Забезпечувати різноманітність методів та прийомів контролю знань, здійснювати оцінювання у відповідності до чинних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.
8. Організовувати навчальний процес на основі диференціації та індивідуального підходу до учнів, диференціювати зміст і складність домашніх завдань.
9. Спланувати повторення навчального матеріалу за перший семестр у другому семестрі.
10. Здійснювати втілення прикладного змісту природничих наук через екскурсії, різноманітні природоохоронні заходи, наукові дослідження.
11. Всю роботу направити на особистісно орієнтоване навчання, розвиток логічного, креативного мислення учнів, формування умінь розв’язувати нестандартні і прикладні задачі. Наполегливо працювати над підвищенням ефективності уроку і результативності навчання.
12. Формування мотиваційної сфери дитини продовжувати здійснювати через систему індивідуальної роботи з учнями.
13. Поновити фонд бібліотеки науково-популярної літератури, довідникової літератури з природничого циклу; створити анотовані каталоги фахової педагогічної преси та ППД; регулярно проводити огляд новинок методичної літератури. Продовжити поновлення матеріально-технічної бази кабінетів.
14. Сприяти підвищенню рівня кваліфікації вчителів природничого циклу в міжатестаційний період з питань досягнень сучасної педагогіки, методики викладання предметів, ефективності сучасних інноваційних методик викладання, впровадження комп’ютеризації навчання і контролю знань учнів.

План роботи методичного об`єднання на 2020-2021 н. р.

1 засідання (вересень 2020). Тема. Нові підходи в методиці викладання предметів

1. Аналіз діяльності шкільного методичного об’єднання на 2020/2021 навчальний рік.

2.Опрацювання методичних рекомендацій щодо викладання предметів художньо-естетичного та фізкультурно-оздоровчого профілів на 2020/2021 навчальний рік.

3. Обговорення та затвердження календарних планів на І семестр.

2 засідання (листопад 2020). Тема. Форми співробітництва вчителя і учнів у процесі навчання.

1. Проведення предметного тижня.

2. Відвідування та обговорення відкритих уроків та заходів.

3. Формування творчої особистості в умовах сучасної освіти.

4. Про затвердження календарних планів на ІІ семестр 2020-2021 н. р.

3 засідання (лютий 2021). Тема. Проблемне викладання на уроках.

1. Нестандартні уроки як форми розвитку креативності учнів.

2. Про результати шкільних олімпіад.

3. Технологія проведення сучасного уроку «Захисту України».

4. Огляд методичної літератури.

4 засідання (квітень 2021). Тема. Якість роботи вчителя – успішність учня.

1. Метод проектів і позитивне ставлення школярів до навчання.

2. Дискусія “Сучасний урок музичного мистецтва : пошук, проблеми, знахідки”.

3. Звіт про роботу МО у 2020-2021 н.р.

4. Обговорення основних напрямків роботи МО на наступний навчальний рік.