Кучуєва Любов Олексіївна

Дата і місце народження:

02 червня 1975 р., м. Пучеж

Освіта та спеціальність за дипломом:

Кіровоградський державний педагогічній університет імені Володимира Винниченка, 2000 рік, факультет педагогіки та психології, спеціальність: "Початкове навчання", кваліфікація «Вчитель початкових класів»

Місце роботи:

Комунальний заклад «Красносілківське навчально – виховне об’єднання" Красносілківська загальноосвітня школа I-III ступенів Олександрівської РДА Кіровоградської області

Посада:

вчитель початкових класів

Педагогічний стаж роботи:

21 рік

Кваліфікаційна категорія:

перша категорія

Педагогічне кредо: " Навчати та виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання, мислення, добра".

Інноваційні форми роботи та технології, що використовуєте:

особистісно-орієнтована, інформаційно-комунікаційна, проектна та ігрова технології

Проблема над якою працює вчитель:

"Ігрові форми роботи для розвитку пізнавальних процесів молодших школярів"

Есе на тему: "Я педагог і особистість"

Ще з дитинства я хотіла стати вчителькою. Навчити дитину чого-небудь, виховати в ній ті людські якості, що допомогли б на її життєвому шляху, - це чудово. Адже за дітьми - майбутнє нашої нації, нашої держави. Так я зробила свій перший вибір в житті і стала вчителем. І вже тоді я зрозуміла, що мене завжди будуть оточувати діти, яким необхідні мої любов, ласка і турбота. Двадцять років тому я переступила поріг школи і з того часу так і не змогла залишити ці стіни, які стали для мене другою домівкою. Сама собі ставлю запитання: «А що мене тут тримає? Що є стимулом у роботі? Любов до дітей? Любов дітей до мене?» Так, безумовно!

Я – вчитель. Мені самій доводиться увесь час підніматися сходинками пізнання. Та головним є те, що своїм рухом вгору я здатна закликати до такого ж руху і своїх учнів. Мені часто буває важко, але зупинятися я не маю права – адже буду заважати дітям рухатися вперед, дам підставу думати, що можна жити не на повну силу, знищу бажання досягати висот у своєму житті. Окрім цього, я навчаю своїх дітей правилам такого життєвого руху, головними з яких є доброта, людяність, бажання допомогти та підтримати оточуючих, виховую у своїх учнях почуття толерантності і такту, щирості та справедливості, вміння чесно жити і гідно долати перешкоди. А мої учні, у свою чергу, теж завжди мене підтримують, підбадьорюють та дають можливість відчувати себе постійно юною.

Під час такого руху вгору я передаю своїм учням потрібні знання та навчаю вміло їх використовувати, постійно вдосконалюючись як фахівець. Ми разом відкриваємо нові горизонти, маємо спільні радощі та турботи - і кожен з моїх учнів знаходить саме ту омріяну сходинку, до якої прагнув. А я - учитель, який зажди поруч, проживаю з кожних своїм учнем частину його життя, щиро радію їх успіхам і з нетерпінням чекаю на їх перемоги.

Переконана, що сьогодні учитель має бути суперсучасним, мобільним, креативним, перебувати в постійному творчому пошуку, не зупинятися на досягненнях, а рухатися до нових професійних вершин. Я готова до цього! Саме мої учні змушують мене бути таким вчителем, яким я є на сьогоднішній день. І я дякую їм за це. Адже вони «загартували» і багато чому мене навчили. Навчили приймати їх такими, які вони є, бути терплячим до їх дитячих помилок, але вимогливішими до самої себе. Виховуючи їх, я змінююся сама.

Щоб мати право навчати, треба постійно вчитися самому. І я вчуся. Вчуся весь час. Вчуся завжди і скрізь.