Історія
ЗАПРОШУЄМО В ШАБЕЛЬКІВКУ - НА БАТЬКІВЩИНУ КРАМАТОРСЬКОЇ ОСВІТИ
Шабельковка – начало Краматорска!
От этих мест идёт его земля.
Хоть первых поселенцев только горстка
Трудилась здесь на землях этих Торских,
Но выросла со временем семья.
Дійсно, з краматорським поетом Анатолієм Кібіревим важко не погодитися: Шабельківка – один з перших населених пунктів Краматорська. Територія, яку нині займають Краматорськ і Шабельківка, до початку XVIII століття представляла собою голий степ. Слобода Шабельківка (по-іншому – Маячка) була заснована в 1758 р. і своєю назвою зобов’язана прізвищу поміщиків Шабельських.
В 1886 р, в Шабельківці було відкрито народне училище, в простолюдді – земська школа. Це перший в Краматорську початковий навчальний заклад, куди міг піти вчитися і син пастуха, і дочка сільського багатія. Питання про відкриття школи для селянських дітей – недавніх кріпаків – в Шабельківці вперше, треба думати, було піднято, коли в нашому краї втілювалася в життя Селянська реформа. Сталося це по милості останнього власника села – поміщика, штабс-капітана Івана Опанасовича Шабельського, сина учасника Вітчизняної війни 1812 р
Так ось, старовинне селище Шабельківка є батьківщиною краматорської світської народної освіти, а місцева земська школа – “прабабуся” всіх нинішніх шкіл міста. Навчалося в ній 30 учнів. Першою вчителькою в наших Краматорських краях була Катерина Антонівна Густова – викладач школи села Шабельківка. Документ, що підтверджує цей факт, був виявлений в 2001 році в фондах Харківського обласного державного архіву.
105 років тому, в 1915 р, в селі було споруджено нову двоповерхову будівлю школи, яка збереглася, і зараз в ній розміщується селищна бібліотека.
А сучасна чотириповерхова будівля школи побудована 62 роки тому на місці скіфського кургану. 18 жовтня 1958 року – день народження нашої школи. Щорічно в цей день всі діти збираються на веселому шкільному ярмарку: хтось продає, хтось купує, але байдужих точно не буває.
У 2012 році у нас відбулася, без перебільшення, воістину історична подія. Рішенням сесії Краматорської міської ради 22 серпня 2012 року наша школа була перетворена в навчально-виховний комплекс (школа – дитячий садок) – єдиний в місті. І тепер першокласники приходять в школу прямо з дитячогосадка.
У нашої школи є свій гімн, написаний вчителем музики В.А. Майстренко, і герб. У школі працює дитяча організація «Зелена планета».
Память летит по дороге нетленной
К родине малой, что в сердце живёт,
К отчему дому, к земле сокровенной,
К нашим истокам, как прежде ведёт.
Наша Шабельковка, милая родина,
Та, что мы издавна малой зовём.
Сколько здесь прожито, сколько здесь пройдено,
Сколько о ней каждый день узнаём!
Школа … Яким теплом, яким світлом, якою ніжністю і радістю наповнюється серце кожного, коли він чує це просте коротеньке слово. Все наше життя пов’язане зі школою. Ми і пам’ятати-то себе починаємо саме з першого шкільного дзвінка, з першого букета для своєї самої першої вчительки, з перших шкільних друзів. Біжать дні, роки, проходить ціле шкільне життя. І ось уже в рідну школу приходять її випускники …
Далеко-далёко за морями,
В ясные безоблачные дни,
Птицам снятся северные гнёзда,
Где когда-то выросли они.
Птицам снятся северные реки
И леса, укрытые зимой.
Потому, наверно, отовсюду
Птицы возвращаются домой.
Назад
Далее
Унікальність нашої, 32-ї школи – в умінні зберігати традиції, оберігати і цінувати пам’ять про предків, з трепетом ставитися до історії своєї Батьківщини. У нас створені і багато років активно працюють два музеї – музей бойової слави Великої Вітчизняної війни «Пам’ять» та музей авіаційного полку «Нормандія-Німан». У нашої школи славне минуле, але, ми сподіваємося, що і майбутнє відкриється для неї в своїх яскравих, світлих фарбах. А поки, починаючи з дитячого садка, підростає нове покоління зірок і зірочок. Наші діти є переможцями міських, обласних і всеукраїнських конкурсів. Ми брали участь в Міжнародних зльотах шкільних музеїв «Нормандія-Німан» в Україні та за кордоном. А в день 55-річчя школи вже самі стали господарями 27-го Міжнародного зльоту шкільних музеїв «Нормандія-Німан», серед почесних гостей якого – месьє Рене і мадам Майя Барки, ветеран авіаполку «Нормандія-Німан», проживаючий в Мелітополі, Ю.Ф. Федорин, вчителі та учні різних країн.
Наша мила Шабельківска школа … Це вчителі, які, приїжджаючи з найбільш віддалених кінців міста, діляться своїми знаннями, віддають частинку своєї душі, вкладають в своїх учнів всю доброту свого серця, всю енергію і тепло! це теплі рідні стіни, які зігрівають нас, втішають в лиху годину і радіють разом з нами в хвилини наших перемог. Спасибі тобі, рідна! Спасибі за те, що не забуваєш своїх пташенят, скликаючи щороку на зустрічі і дні народження. Дякую за тепло, за радість, за знання, які ти даєш.
Є в житті один чарівний поріг, який ніхто не може переступити байдуже. Це – поріг школи.
Очень точно и метко об учителе сказал известный публицист, педагог Симон Соловейчик: «Он – артист, но его слушатели и зрители не аплодируют ему. Он – скульптор, но его труда никто не видит. Он – врач, но пациенты редко благодарят его за лечение и далеко не всегда хотят лечиться»
В історії нашої школи є своя родзинка – педагогічні династії. Ось вони – прізвища, відомі не тільки у всій Шабельківці, але і в місті Суровікіни-Воскобойнікови, Чугуєві, Раковські-Тесленко, Погребняк-Литвиненко, Таранови-Колтишеви, Майстренко, Висицькі, Миронови.
Школа…. 32-я школа…. Какая она?
В ней постоянный педагогический коллектив.
Значит – терпеливая.
Здесь много улыбающихся лиц.
Значит – счастливая.
Здесь всегда рады своим выпускникам.
Значит – гостеприимная.
Здесь готовы помочь каждому ученику.
Значит – добрая.
Сюда бывшие ученики приводят своих детей и внуков.
Значит – любимая.
Вот такая она – наша 32-я!!!
