"Воювати пішов, як і всі. Пройшов він пекло – отримав сильні поранення та контузії, не зламався. А загинув від влучання ракети у центр будівлі. Не був один, але Віталій… він завжди був добрим, чуйним. Будь-яку роботу виконає за п’ять хвилин, і завжди готовий допомогти іншим. Він міг усе, і робив це щиро", – розповідає Наталія.

«Віталій для мене був як син. Він не раз казав: 'Тьотя Наташо, ви мені рідніші, ніж мама'. Просив надсилати посилочки на фронт, завжди дбав про інших, навіть коли сам мав обмежені ресурси. Шкода, що він пішов так молодим – всього 38 років. Як то кажуть, він не перший, не останній. Царство йому Небесне", – додала Наталія.

Поховали Віталія Силку у Меморіалі Захисників і Захисниць на Свіштовському кладовищі.

Світла пам’ять Віталію Силці надихає нас цінувати мир і відданість рідній землі.