- Хороший був хлопець, спокійний, відповідальний та серйозний. Він був добряком. Ми з 90-х років знаємо один одного. Служили разом в одній ракетній бригаді, - розповів побратим Андрій Чуйко.

Ще один побратим Юрій розповів, що Сергій душі не чаїв у своїх племінниках.

- Сергій сприймав племінників, як своїх дітей. Дуже тепло до них ставився. Що й розмов про них було, - додав Юрій.

Сергій був дуже добросовісним. Якщо йому поставити задачу, то він її виконає. Після року в зоні проведення антитерористичної операції Сергій працював на підприємстві у Кременчуці. До речі, Сергій закінчив ВПУ №7 за спеціальністю «механік».

- Колега був чудовий, відповідальний, добре працював. Ми виконували замовлення колісного заводу, - сказав колега по роботі Валерій Петрович.

Сергія призвали за контрактом у 2019 році Семенівським військкоматом. У ЗСУ він мав звання - сержант, а посаду - начальник радіостанції зенітно-ракетної батареї військової частини А-1402

Заступник командира частини, яка входить до структури протиповітряної оборони, підполковник Біланов розповів, що із Сергієм Березою проходив службу у частині останні пів року.

- З початком розв’язання війни, 24 лютого, Сергій у складі підрозділу вже виконував поставлені завдання. 25 лютого при переміщенні підрозділу біля Ніжина російська авіація обстріляла колону, - розповів заступник командира частини.

Сергій Григорович Береза загинув 25 лютого близько 11.00 під Ніжином (Чернігівська область).

Спочатку повідомлялося, що через неможливість доставити тіло Героя до Кременчука – його планували поховати у Ніжині. Проте згодом питання вирішили. Напередодні 13 березня пізно ввечері тіло доставили до Кременчука.

(Опрацьовано учителем Лук’яненко Т.В.)